Реферат на тему:

Солоні рибні товари

Способи засолювання риби

Консервування риби засолюванням ґрунтується на насиченні води, яка
міститься у рибі, кухонною сіллю. Внаслідок відповідної концентрації
солі у розчині (6—10%) виникає плазмоліз клітин мікрофлори,
сповільнюється або припиняється життєдіяльність мікрофлори та активність
ферментів. Однак деякі мікроорганізми (солелюби) переносять високу
концентрацію сольового розчину — 10—15% і більше, що спричиняє псування
навіть міцносоленої риби (понад 14% солі) при зберіганні її в
приміщеннях з підвищеною температурою.

Деякі риби у процесі засолювання здатні дозрівати, тому їх називають
соледозріваючими. Добре дозрівають оселедцеві, анчоусові, лососеві,
осетрові, скумбрієві, нототенієві, кефалеві, барабулеві та інші риби.
Гірше дозрівають ставридові. Більшість риб не здатні дозрівати при
засолі. Важливу роль при дозріванні відіграють ферменти, особливо
протеолітичні. У соледозріваючих риб ферментів більше і вони дуже
активні. У процесі дозрівання гідролізуються білки м’яса риб,
збільшується кількість небілкового азоту, з’являється приємний
специфічний аромат, поліпшуються смакові властивості. Консистенція м’яса
стає ніжною, соковитою. Соледозріваючі риби використовують в їжу як
закусочний продукт.

На формування споживних властивостей солених рибних товарів впливають
вид, розмір і якість риби як сировини, вид і якість допоміжної сировини
(сіль, прянощі, цукор, оцет тощо), технологія виготовлення. Як правило,
здійснюють такі технологічні операції: сортування риби за якістю і
розміром, її розбирання і миття, засолювання. Розрізняють сухий, мокрий
(тузлуковий) та змішаний засоли. Залежно від температурного режиму засіл
поділяють на теплий, охолоджуваний та холодний. При теплому способі
засолювання температура приміщення коливається від +10 до +15° С.
Охолоджуваний і холодний способи засолювання здійснюють в охолоджуваному
приміщенні (0 +2° С). При охолоджуваному засолі використовують
охолоджену рибу з температурою тіла 0 +5° С, а при холодному
—підморожену рибу з температурою тіла від -1° С до -4° С. Залежно від
рецептури засольної суміші розрізняють простий, пряний, маринований і
солодкий засоли. При простому засолі використовують тільки сіль. Для
пом’якшення гостросольового смаку при простому міцному засолі додають до
0,5% цукру до маси риби. При пряному засолі у рецептуру засольної суміші
входить сіль, цукор і прянощі (перець червоний та духмяний, гвоздика,
кориця, коріандр, лавровий лист та ін.). При маринованому засолі
використовують сіль, цукор, прянощі та оцтову кислоту. Солодкий засіл
характеризується тим, що у розчин входить від 2 до 6% цукру і 9—10%
солі. До нього додають лавровий лист і бензойнокислий натрій
(антисептик). Рецептура засольної суміші впливає на зовнішній вигляд
м’яса риби, його консистенцію, смакові та ароматичні властивості.

Класифікація та асортимент солених рибних товарів

На формування асортименту солених рибних товарів впливають такі фактори,
як рецептура засольної суміші, вид і розмір риби, вид розбирання риби,
вміст жиру (для деяких видів риб), вміст солі, якість готового продукту.

Солені рибні товари об’єднуються у декілька груп.

Риба солена. Група включає більшість соленедозріваючих видів риб. Риби
цієї групи поділяються на розмірні групи. За видами розбирання солена
риба поділяється на нерозбирану, зябрену, зябровану, обезголовлену,
потрошену з головою, потрошену без голови, пласт з головою, пласт без
голови, напівпласт, спинку, черевну частину, поздовжні половини, шматок,
скибочки. За вмістом кухонної солі солену рибу простого способу засолу
поділяють на слабкосолену (6—10% солі включно), середньосолону (10,1—14%
солі включно) і міцносолену (солі понад 14%). Риби солені пряного засолу
і мариновані мають у своєму складі менший вміст солі.

Оселедці солені. У цю групу входять усі осоледці, крім кільки, тюльки,
салаки та інших довжиною до 17 см. Залежно від району вилову та вмісту
жиру солені оселедці поділяються на атлантичні та атлантичні жирні,
тихоокеанські та тихоокеанські жирні, азово-чорноморські (дніпровські,
керченські, дунайські, чорноморські) та азово-чорноморські жирні. У
жирних оселедців вміст жиру перевищує 12%. Оселедці атлантичні та
тихоокеанські солені поділяються на розмірні групи залежно від довжини.
За видами розбирання оселедці солені поділяються на нерозбирані,
зябрені, зябровані, напівпотрошені, обезголовлені, тушку і шматки.
Оселедці азово-чорноморські випускають тільки нерозбираними. За вмістом
солі оселедці солені бувають такими, як і солена риба. Залежно від
якості риби цієї групи поділяються на два товарні сорти: 1-й і 2-й.

Оселедці пряні і мариновані (бочкові). Асортимент цих риб залежно від
району вилову, вмісту жиру, виду розбирання такий, як і солених
оселедців. За вмістом солі оселедці пряні і мариновані бувають
слабосоленими (вміст солі від 6 до 9% солі включно) і середньосолоними
(вміст солі більше 9 до 12% включно). За якістю риби цієї групи на
товарні сорти не поділяються.

Сардини пряного засолу. В цю групу входять сардини європейські,
сардинопс і сардинела. За видами розбирання риби бувають нерозбираними,
напівпотрошеними та обезголовленими. За розміром і якістю вони не
поділяються.

Анчоусові і дрібні оселедцеві риби солені. Анчоусові риби — це хамса та
анчоус, оселедцеві — кілька, тюлька і салака, їх випускають тільки у
нерозбираному вигляді. За вмістом солі та якістю риби цієї групи
поділяються так, як оселедці солені.

Скумбрія і ставрида солені. В цю групу риб входять скумбрія атлантична і
далекосхідна, ставрида океанічна. За видами розбирання вони бувають
нерозбирані, обезголовлені, потрошені, у вигляді спинки і шматків. На
розмірні групи цю рибу не поділяють. За вмістом солі бувають слабосолоні
(6—9% солі включно) і середньосолоні (солі більше 9 до 12% включно), а
за якістю — 1-го і 2-го сортів.

Скумбрія і ставрида пряного засолу. Асортимент риби цієї групи нагадує
асортимент скумбрії і ставриди солених. Скумбрія і ставрида пряного
засолу на товарні сорти не поділяються.

Лососі солені. В цю групу входять сьомга, лососі озерний, балтійський і
каспійський. Сьомга поділяється за довжиною на велику та дрібну. Решта
видів риб на розмірні групи не поділяється. Риба повинна бути
спеціального сьомгового виду розбирання. Поділяються на два товарні
сорти: 1-й і 2-й.

Лососеві далекосхідні солені. Риби цієї групи (горбушу, сіму, чавичу,
нерку, кету, крім сьомгового засолу) випускають потрошеними з головою і
без голови, потрошеними сьомгового різання (для чавичі і великої кети),
у вигляді черевної частини, філе-шматків, скибочок. За вмістом солі риба
цієї групи поділяється так, як і солена риба, а за якістю на два товарні
сорти: 1-й і 2-й.

Показники якості та дефекти солених рибних товарів

Показники якості соленої риби. Якість соленої риби визначають за
органолептичними та фізико-хімічними показниками. За зовнішнім виглядом
солені рибні товари повинні бути чистими, без механічних пошкоджень, з
природним забарвленням для даного виду риби, без потьмянілості та
пожовтіння. Допускається наявність потьмянілої поверхні із слабким
жовтуватим відтінком, який не проник у товщу м’яса. Товарний сорт риби
залежить від ступеня проявлення цього показника. У рибах 1-го сорту
нормується кількість збитої луски. Незначне підшкірне пожовтіння
допускається у тому випадку, коли воно не пов’язане з окисленням жиру
(шабля-риба, сайра та ін.). Допускаються і незначні механічні
пошкодження: зриви шкіри, проколи, порізи, пошкодження зябрових кришок і
голови, наявність тріснутого черевця (без випадання нутрощів).
Консистенція має бути від ніжної і соковитої у слабосоленій рибі до
щільної — у міцносоленій, смак і запах — властиві рибі даного виду (з
ароматом і смаком прянощів при їх додаванні). У солених рибних товарах,
які не поділяються на товарні сорти і в рибах 1-го сорту допускається
дещо ослабла консистенція. У соледозріваючих рибах допускається
слабковиражений мулистий запах, а в деяких океанічних — властивий
йодистий запах і кислуватий присмак. У соленедозріваючих рибах 2-го
сорту допускається слабкий кислуватий запах у зябрах і слабкий запах
окисленого жиру на поверхні, незначне підшкірне пожовтіння окисленого
жиру, яке не проникло у товщу м’яса. Риба повинна бути правильно
розібрана, без значних відхилень від вимог нормативно-технічної
документації.

Із фізико-хімічних показників у солених рибних товарах нормується масова
частка солі, оцтової кислоти (в маринованій рибі) і жиру (для деяких
видів риб). Масова частка солі у рибах маринованих і пряного засол у на
1—2% нижча, ніж у рибах простого засолу. Вміст солі у рибах 2-го
товарного сорту на 1—2% вищий, ніж у рибах 1-го сорту. Жирні оселедці
(атлантичні, тихоокеанські, дунайські) повинні мати не менше 12% жиру.
Оцтової кислоти у маринованій рибі повинно бути у межах 0,8—1,2%.

Дефекти солених рибних товарів. Сирість — це наявність у м’ясі риби
смаку і запаху сирої риби, внаслідок неповного дозрівання. Затхлість
—неприємний затхлий запах у зябрах і черевній порожнині. Дефект виникає
при тривалому зберіганні риби у тарі без тузлука. Скисання тузлука є
наслідком зберігання слабкосоленоі’ тузлукової риби при підвищеній
температурі. Внаслідок розвитку мікрофлори тузлук набуває лужної реакції
і стає слизьким на дотик. При тривалому зберіганні у скислому тузлуку
риба набуває неприємного кислого запаху. Консистенція риби стає
трухлявою, слизькою на дотик. Загар риби — це дефект, що спричиняється
розвитком мікрофлори. З’являється він переважно у нерозбираній великій
жирній рибі внаслідок повільного проникнення солі у глибину тканин.
Цьому сприяє затримка обробки виловленої риби. Ознаками дефекту є поява
червонуватобурого забарвлення в ділянках тіла, які багаті кров’ю
(перважно уздовж хребта). У цих місцях появляється специфічний запах з
гнильним відтінком. Консистенція м’яса розм’якшується. Дефектом
мікробіологічного характеру є також затяжка. Основною причиною
виникнення дефекту є затримка рибисирцю до обробки і підвищена
температура при засолі. М’ясо риби набуває специфічного запаху з
гнильним відтінком. Воно стає трухлявим, мазким, інколи біліє. Глибокий
гнильний процес у м’ясі називають окисом. Омилення виникає у
слабкосоленій і середньосолоній безтузлуковій рибі внаслідок забруднення
поверхні риби мікрофлорою, зволоження поверхні і дії підвищеної
температури. На поверхні появляється наліт сірого забарвлення і слиз.
Дефект проникає у товщу м’яса. Риба при цьому стає непридатною в їжу.
Фуксин —це дефект, який виникає у безтузлуковій міцносоленій рибі
внаслідок розвитку мікроорганізмів-солелюбів. Особливо швидко
розвиваються ці мікроорганізми при підвищеній температурі — ЗО—40° С. На
поверхні риби з’являється яскраво-червоний слизуватий наліт із
специфічним неприємним запахом. Окислення жиру являє собою хімічний
процес, який проходить при стиканні риби з повітрям. Дефект
характеризується появою специфічного запаху і смаку та жовтувато-бурого
забарвлення поверхні риби. Окислений жир можна видалити шляхом
промивання тузлуком з додаванням питної соди. При окисленні жиру у
підшкірному шарі або у глибині м’яса дефект усунути неможливо. Залежно
від ступеня окислення жиру понижують сортність риби або її бракують. З
метою уникнення або зменшення процесу окислення жиру рибу захищають від
стикання з повітрям. Для цього бочки з рибою повністю заливають
тузлуком; у сухій тарі рибу щільно укладають і спресовують. Наліт білих
плям є дефектом, що виникає у маринованій рибі при використанні
некондиційної солі, в якій багато домішок солей кальцію. Внаслідок
реакції між солями кальцію і молочною кислотою утворюється молочнокислий
кальцій, який виступає на рибі у вигляді білих плям. Зварювання риби є
наслідком зберігання її поблизу гарячих труб, батарей і на сонці у
теплий період року. Виявлені зварені екземпляри риби необхідно
відокремити і направити у реалізацію. Для решти риб слід понизити
температуру зберігання. Тріснуте черевце — дефект, що виникає при
автолізі жирних риб, особливо оселедцевих. До нього призводить надмірне
опресування риби у бочках. Це позначається на сорті продукту.
Нестандартну рибу можна розібрати і реалізувати у вигляді тушки,
баличка, філе, шматків. Солені рибні товари можуть мати також дефекти,
які виникають внаслідок механічних пошкоджень. До них належать проколи,
порізи, пошкодження плавців, розриви шкіри тощо.

Нормативно-технічною документацією визначається характер механічного
пошкодження, його розмір і кількість. Дефектом соленої риби є
неправильне розбирання риби, трухлява консистенція, зміна забарвлення,
сторонній запах і присмак. Сторонній запах і присмак є наслідком
забруднення водного середовища нафтопродуктами, мулом тощо. Причиною
виникнення дефекту може бути також недотримання товарного сусідства при
зберіганні (запах мила, одеколону, нафтопродуктів та ін.). Значними
дефектами солених рибних товарів є дефекти пов’язані з механічними
забрудненнями і забрудненнями пестицидами. Рибу з механічними
забрудненнями у реалізацію не допускають. Забруднення риби пестицидами
нормується нормативно-технічними документами. Солені рибні товари
пошкоджуються і деякими паразитами: личинками сирної мухи, калянусом та
ін.

Пакування, маркування, транспортування і зберігання солених рибних
товарів

Пакування і маркування солених рибних товарів. Для упаковування солених
рибних товарів використовують бочки дерев’яні та з полімерних матеріалів
заливні і сухотарні, ящики дощані, інвентарну тару, пакети з полімерних
плівок. Тара повинна бути міцною, чистою, без стороннього запаху. Дно і
верх бочок, ящики дерев’яні зсередини і під кришкою вистилають
пергаментом, підпергаментом або плівкою з полімерних матеріалів. Для
сухотарних бочок допускається використовувати мішки-вкладки. Рибу
укладають у тару щільними шарами. Дрібну рибу допускається поміщати
насипом зі старанним розрівнюванням та ущільненням. У кожну одиницю
транспортної та споживчої тари укладають рибу одного виду, однієї
розмірної групи, одного виду розбирання, однієї солоності та одного
сорту (при наявності сортів). Дріб’язок за видами не поділяють. Тару з
соленими рибними товарами маркують так, як і тару з рибами холодильної
обробки (див. «Риба холодильної обробки»). При маркуванні дозволяється
робити такі скорочені умовні позначення: сл/с — слабкосолена, ср/с —
середньосолона, пр/з — пряного засолу, марн. — маринована, спец/з —
спеціального засолу. Слово «міцносолена» не позначається.

Транспортування і зберігання солених рибних товарів. Солені рибні товари
перевозять згідно з правилами перевезення швидкопсувних вантажів. Строки
зберігання соленої риби залежать від виду риби, способу засолу, виду
розбирання риби, вмісту солі, виду тари, температури і відносної
вологості повітря. Температура зберігання солених рибних товарів повинна
бути у межах від -4 до -8° С, а відносна вологість повітря — 85—90% (для
риб у тузлуку) і 75—80% — для безтузлукової риби. Строки зберігання риби
коливаються від 4 до 10 м-ців. (табл. 10.2).

Сухотарна солена риба зберігається гірше, ніж заливна. Строки зберігання
слабко- і середньосолоних оселедців та слабкосолених лососевих риб при
температурі від -5 до -10° С до 3 м-ців. Строки зберігання солених
рибних товарів у пакетах з полімерних плівок становлять від 4 днів до 1
м-ця. Продукція у пакетах під вакуумом зберігається у 2 рази довше. У
роздрібній торговельній мережі рибу середньосолону, пряного засолу і
мариновану зберігають до 2-х тижнів, а слабкосолону — до 5 днів. У
торговельному залі солені рибні товари повинні знаходитися не більше
однієї доби.

Таблиця 1. Режими і строки зберігання солоних рибних товарів

у бочках з тузлуком

Назва продукції Температура, ° С Строк зберігання, міс.

Риба соленедозріваюча, скумбрія і ставрида:

слабкосолоні

середньосолоні

міцносолоні

-4…-8

-4…-8

-4…-8

4

6

9

Тріскові :

слабко-і середньосолоні

міцносолоні

-2…-5

0…-4

6

8

Оселедцеві :

слабко-і середньосолоні

міцносолоні

-4…-6

0…-2

6

10

Анчоусові і дрібні оселедцеві

риби солоні -2…-6 4

Лососі :

слабкосолоні

середньо-і міцносолоні

-4…-8

-4…-8

4

8

Лососі далекосхідні :

слабкосолоні

середньосолоні

міцносолоні -4…-8

-4…-8

0…-4 6

8

9

Кета сьомгового засолу -4…-8 6

Риба пряного засолу і маринована 0…-6 4

Похожие записи