Контрольна робота:

Сегментування ринку споживчих товарів, товар, три рівні товару

Зміст

1. Сегментування ринку споживчих
товарів………………………………….. 3

2. Товар. Три рівні
товару…………………………………………………………
….. 7

Практичне
завдання……………………………………………………….
………….13

Список використаної
літератури………………………………………………..19

1. Сегментування ринку споживчих товарів.

З розвитком ринкових відносин маркетинг також розвивався. Спочатку виник
так званий масовий маркетинг, що допомагав організаціям продавати свою
продукцію, що вже була вироблена, але ще не зуміла знайти своїх
клієнтів, своїх споживачів.

Масовий маркетинг мав орієнтацію, спрямовану на всіх споживачів. Тобто
під час розробки маркетингової стратегії охоплення ринку окремий
споживчий загал не відокремлювався, і вона спрямовувалося на весь ринок
споживачів. Маркетинг пропонував до реалізації ту продукцію, яка була
вироблена виробником без урахування бажань споживача. У цьому разі не
проводився розподіл споживачів, тобто не проводилась сегментація ринку
споживачів.

Стратегія охоплення ринку – це метод оцінки різних сегментів ринку для
прийняття рішення щодо того, який сегмент охопити організації для
проведення маркетингових дій.

Наразі така стратегія може виявитися обґрунтованою лише у випадку
однорідного товару або коли товар спрямовано на однорідних покупців, які
практично не відрізняються за рівнем споживання та характеристиками
сприйняття товару, рівнем доходів тощо.

Пізніше прийшло розуміння того, що один і той самий товар може бути
спрямований на різні групи споживачів, які різняться з-поміж себе
споживачами симпатіями, рівнем доходу, звичками, тобто розуміння того,
що ринок споживачів можна диференціювати на окремі групи, залежно від
очікувань цих споживачів. Ці групи споживачів називають сегментами
ринку, а процес розподілу споживачів або товарів за якимись ознаками –
сегментацією. Інакше кажучи, сегментацією називається умовний розподіл
ринку на специфічні або подібні групи споживачів. Ці групи можуть
об’єднувати загальні характеристики, загальні потреби, загальні бажання.
Сегментування ринку – результат того, що потенційні споживачі різнорідні
і однакові загальні пропозиції не цікаві для всіх, тому сегментація
ринку передбачає розбивку ринку на конкретні групи споживачів, кожна із
яких потребує окремих комплексів маркетингу. Для цього необхідно
з’ясувати конкретні способи та принципи сегментації ринку, змінні, що
визначають напрями сегментування.

В основі сегментації є принципи структурування ринку товару залежно від
попиту споживачів та навпаки. З одного боку, виробники мають справу з
різноманітним споживчим попитом залежно від індивідуальних потреб, рівня
доходу, споживчих симпатій, споживчих стереотипів, поведінки. З іншого
боку, споживачі мають справу із різноманітними товарами, які мають
задовольняти їх потреби. Мета сегментації ринку споживачів полягає в
пошуку оптимальної групи споживачів, об’єднаних за якимись ознаками,
тобто оптимального сегмента або сегментів ринку, ще не зайнятих
конкурентами.

Стратегії охоплення ринку, що базуються на його сегментації, дозволяють
забезпечити певні конкурентні переваги товарам, які відрізняють їх від
загальної маси товарів, представлених на ринку.

Якщо організація обирає ту чи іншу стратегію охоплення ринку, вона
повинна враховувати: ресурси організації; однорідність товару та ринку;
етап життєвого циклу товару; знання щодо конкурентів та їх маркетингових
стратегій.

Відправною точкою для проведення сегментації ринку може бути також
діапазон переваг та запитів споживачів. визначення однорідних сегментів
ринку дає можливість організувати маркетингову діяльність із урахуванням
вимог цих конкретних сегментів. Спеціалізація маркетингової діяльності
дає змогу не лише підвищувати ефективність взаємодії з окремими
сегментами ринку, але значно підвищити прибутки організації. Це виникає
тому, що споживачі з готовністю сплачують більше грошей за товар, що
відповідає їх індивідуальним потребам і вимогам, а це дає можливість
організації призначити більшу ціну та отримувати додатковий прибуток.

Після проведення сегментації ринку організація повинна зробити аналіз
цих сегментів для обрання найбільш привабливих для себе з погляду
обсягів, перспектив зростання, активності. З цією метою кожну групу
споживачів треба охарактеризувати за такими запитаннями: Хто? Що? Як?
Де? Коли? Чому?

Аналіз ринкових сегментів

Вибір цільових сегментів ринку, які є найбільш привабливими,
здійснюється за такими вимогами:

достатня міскість;

можливість майбутнього зростання;

мінімальна конкуренція або взагалі, що значно краще, відсутність
конкурентів;

наявність незадоволеного попиту, який організація може задовольнити.

Маркетингове сегментування розкриває можливості різних сегментів ринку,
на яких може працювати організація, тому останнім часом, будуючи свою
стратегію охоплення ринку, організації керуються цими знаннями. Це
дозволяє вирішувати питання, що пов’язані із конкретними потребами
конкретної групи споживачів. Для кожного цільового ринку споживачів
організація може розробити потрібний товар. Для ефективного охоплення
кожного цільового ринку можна використовувати різну цінову політику,
політику розподілу, політику просування товару на ринок. Тобто за умов
роботи на цільовому ринку організація концентрує свої дії на конкретній
групі споживачів, які виявлені як найбільш зацікавлені в товарах, що
пропонуються організацією.

Диференційований маркетинг дозволяє організації працювати на кількох
ринкових сегментах. Можливості росту тут визначаються більш глибоким
проникненням на кожний сегмент ринку з метою найбільш повного
задоволення потреб споживачів. Позитивними рисами такої стратегії
охоплення ринку виступають: повна відповідність товару очікуванням
споживача, диверсифікація ризику за рахунок роботи на кількох ринкових
сегментах. Недоліком виступає потреба в значних коштах для
диверсифікації діяльності.

2. Товар. Три рівні товару.

Відносини між продавцем і покупцем на будь-якому ринку будуються навколо
об’єкта ринкових відносин – товару.

Формуючи програму маркетингу, організація, вивчаючи ринок та попит
споживачів, створює товар.

Перша складова програми маркетингу: product – товар.

Покупці здобувають набір благ, який має як фактичний, так і соціальний
вимір. Товар можна охарактеризувати по-різному, наприклад, перелічити
його фізичні атрибути (чим він є, які функції виконує) або ж можна
перелічити ту користь, яку отримає покупець у разі його придбання.

Можна спробувати охарактеризувати товар з погляду маркетингу.

Більшість потреб людини задовольняється товарами та послугами.

Товар характеризується такими головними властивостями:

призначається для задоволення певних потреб споживачів;

виробляється певними виробниками;

придбається споживачем шляхом купівлі за певну ціну.

Послуга – це комплекс робіт, що виконується виробником із метою
задоволення потреб особи або організації, зацікавленої в цих роботах.
Таким чином, різниця між товаром та послугою полягає лише в тому, що
послуга не має натурального змісту.

Вироблена продукція не завжди стає товаром. Тому велика різниця між
виробом і товаром. У маркетологів є прислів’я: „ Технічні знання
створюють виріб, але виріб, який користується попитом, створює
маркетолог”.

Можна дати визначення товару. Товар – це виріб, що функціонує на ринку.
Водночас, виріб – це основа товару та носій тих властивостей, заради
яких товар купується.

Виріб є товаром лише в ринку виробника, тобто ненасиченому або
інфляційному ринку. В умовах ринку виробника покупець змушений купувати
те, що йому пропонують. І якщо немає того товару, який потрібен
споживачеві, він іде на вимушену заміну та має вибрати один із наявних
на ринку товарів або не купувати нічого.

Ринок виробника характеризується наявністю конкуренції попиту на товари.
В умовах ринку виробника відбувається нормування споживання, що сприяє
створенню обмеженої пропозиції. У цих умовах формула товару має вигляд:

Товар = Виріб (Т = В).

Ринок виробника – характерний атрибут адміністративно-керованих
економічних систем. Поступове входження країни в ринкові відносини
супроводжується кількісною насиченістю ринку. І до моменту кількісного
насичення дії маркетологів щодо формування попиту на товари не потрібні.
Все, що виробляється, продається.

З часом, коли ринок виробника насичується товарами кількісно, у
споживачів виникає можливість вибирати більш якісні серед них, і тоді
завдання маркетологів зводиться до формування попиту на товари, що
пропонуються ринком.

Вимоги до товару в такому ринку поступово змінюються. Маркетинг, який
спрямований на продаж виробленої продукції, називається формуючим.

Формула товару за формуючого маркетингу:

Товар = Виріб + Якісні характеристики (Т = В + Я).

Ринок виробника, що характеризується кількісною не насиченістю

Вироби =

Товари

Вироби підвищеної якості = Товари

Зміна вимог до характеристик товару

У маркетингу поняття якості суттєво відрізняється від визначення якості
в технологічних процесах виробника. Саме тому кажуть, що головна вимога
споживача до товару – це необхідний рівень якості. Якість при цьому
поєднує в собі функціональні характеристики, параметри надійності,
ергономічність, естетичні властивості тощо. Якість виробу концентрує в
собі потребу споживача. Визначення якості для товарів буде різним для
різних груп споживачів, для різних соціальних груп. Високий, але
необхідний рівень якості виробу – неодмінна умова перетворення виробу в
товар.

Узагальнюючи розуміння якості в маркетингу, можна визначити такі її
характеристики:

Загальне уявлення про зміст якості модифікується щодо різноманітних груп
виробів.

Вимоги до якості товару для різних соціальних груп і організацій суттєво
відрізняються для різноманітних ринків.

Вимоги до якості товару суттєво відрізняються для різноманітних ринків.

Існує велика кількість різноманітних виробів, для кожного виду яких
треба створити низку характеристик якості, що відповідатимуть потребам
різних груп покупців.

Перехід до ринку споживача супроводжується зміною характеристик виробу,
заради яких його купують і відповідно зміною ставлення споживачів до
товарів, які пропонуються ринком. З’являється конкуренція виробників
товару.

Формула товару завдяки цьому наповнюється новим змістом і має такий
вигляд:

Товар = Виріб + Якісні характеристики + Комплекс обмежуючих та
забезпечувальних елементів (Т = В + Я + К1).

Крім пропонованої високої якості товарів, у боротьбі за споживчі
симпатії виробниками надається велике значення забезпечувальним та
обмежуючим елементам. До них відносять все те, що забезпечує під час
транспортування та зберігання функціональних властивостей товару з
моменту випуску до моменту придбання, щоб не відбулося погіршення
споживчих властивостей товару.

До забезпечувальних елементів можна віднести також інструктивні
матеріали та супутні товари для забезпечення ефективного використання
товару та полегшення його використання.

До обмежуючих елементів належать вимоги нормативних документів щодо
виробу певної групи, хоча ці вимоги можуть бути різними на різних
територіях, у різних географічних районах.

Маркетологи повинні безпосередньо брати участь у розробці
забезпечувальних та обмежуючих елементів, бо від їх якості значною мірою
залежить бажання споживача придбати товар. Крім того, як
забезпечувальні, так і обмежуючі елементи можуть стати носіями рекламної
інформації та сприяти просуванню товарів на ринок.

Особливо уважно треба підходити до пакування харчових і м’ясо-молочних
продуктів, бо інформація, яку в собі може містити пакування, може як
привернути, так і відштовхнути певні групи споживачів. У багатьох
випадках без належної загальноприйнятої інформації продаж таких товарів
взагалі неможливий.

Проте треба зазначити, що вимоги до пакування відрізняються у виробників
та у споживачів. Головною функцією пакування є захист виробів під час
транспортування, зберігання та експлуатації. У зв’язку з цим, на перший
погляд, це мало б відігравати провідну роль при визначені форми, розміру
пакування. Але в останні роки визначилась тенденція підпорядкування цих
вимог художньому конструюванню, рекламній меті та забезпеченню захисту
товарів від підробки.

Дуже часто виникає ситуація, коли товари, що конкурують між собою,
неможливо відрізнити або диференціювати на основі об’єктивних критеріїв,
і в цих умовах пакування як елемент реклами є рисою товару, завдяки якій
йому надається перевага, тобто пакування можна розглядати як характерну
рису товару, від якої певною мірою залежить або успіх, або невдача
виробу.

Підсилення конкуренції серед виробників товару стає причиною зростання
ефективності роботи служб маркетингу та пошуку шляхів впливу на рішення
покупців. Це на формулі товару відбивається таким чином:

Товар = Виріб + Якісні характеристики + Комплекс обмежуючих та
забезпечувальних елементів + Комплекс маркетингових послуг ( Т = В + Я +
К1 + К2),

де Т – товар;

В – виріб;

Я – якісні характеристики товару;

К1 – комплекс обмежуючих та забезпечувальних елементів;

К2 – комплекс маркетингових послуг.

У подальшій боротьбі за споживчі симпатії маркетологи стали пропонувати
споживачу ще й комплекс маркетингових послуг, який повинен полегшити і
довести до найзручніших умов як сам факт придбання товарів, так і їх
використання. І чим більш вдалим, розвиненим та всебічним буде цей
комплекс, тим більше це сприятиме підвищенню обсягів реалізації товарів.

Комплекс маркетингових послуг включає в себе такі моменти, як різні
форми оплати товару, транспортування товару споживачеві, послуги щодо
виготовлення, роз’яснення експлуатаційних правил, сервісне
обслуговування, безкоштовне надання інформаційних матеріалів у після
продажному спілкуванні та ін. Все це залежить від ресурсів організації,
різновиду товару, обсягів продажу тощо.

Висока якість товарів + комплекс забезпечувальних та обмежуючих
елементів + комплекс елементів маркетингу, що створюють певні переваги
для споживачів

Звичайно, іноді буває, що товар випадково, без роботи маркетологів,
досягає успіху на ринку. І це може здатися аргументом щодо стихійності
ринкових відносин і некерованості процесу досягнення успіху. Але саме
робота служб маркетингу повинна звільнити організації від випадковостей
і спрямувати їх роботу на плановий успіх.

В очах споживачів товар повинен мати певну цінність, інакше його ніколи
не купуватимуть. Якщо ж товар не відповідає очікуванням споживача, тоді
цей товар ніколи не продається. Якщо негативні відгуки дійдуть до
потенційних покупців, вони утримаються навіть від одноразової купівлі
цього товару. Крім того, потрібно пам’ятати, що споживач очікує від
товару не лише певної відповідності його вимогам, але й наявності
якихось додаткових особливостей і відповідного сервісного обслуговування
та супроводження, що підвищує цінність товару для споживача. У зв’язку з
цим йдеться про три рівні товару для споживача.

РІВНІ ТОВАРУ

Зрозуміло, що ці три рівні товару характерні як для промислової групи
товарів, так і для споживчої.

Практичне завдання.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Найважливіша проблема будь-якої фірми, що
працює в ринкових умовах, — це проблема її виживання і забезпечення
безупинного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у
створенні і реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть
бути досягнуті на основі грамотно розробленої ефективної стратегії
розвитку фірми. Стратегія є об’єктивною засадою для формування
відповідей на такі важливі для фірми питання: на яких ринках вона
повинна функціонувати; як розподілити найчастіше обмежені ресурси; як
вести конкурентну боротьбу.

Особливу актуальність питання визначення впливу факторів зовнішнього
середовища та створення конкурентних переваг з урахуванням цього впливу
та посилення конкурентних позицій отримують для підприємств ресторанного
господарства, які працюють на специфічному ринку, що характеризується
стрімким зростанням та посиленням конкуренції.

Сьогодні ресторанний бізнес є привабливим як довгострокова інвестиція з
вірогідною прибутковістю в 15—20% (їсти ж будуть завжди) або незалежно
від збитковості як іміджевий інструмент його власника. За інформацією
асоціації ресторанного бізнесу України, темпи розвитку ринку ресторанних
послуг за останні роки коливалися в межах 60—100% на рік.

Метою даної роботи є визначення впливу факторів зовнішнього середовища
на ефективність управління підприємством ресторанного господарства. В
якості об’єкта дослідження обрано підприємство ресторанного господарства
ТОВ “Маракеш”.

Основна частина

При проведенні аналізу макро- та мікросередовища для впливу окремих
факторів на ефективність управління підприємством ТОВ “Маракеш”
скористаємось методикою PEST-аналізу, за допомогою якого проводиться
аналіз чотирьох груп факторів зовнішнього середовища: економічних,
правових, технологічних та соціально-культурних. Також визначимо
управлінські рішення як реакцію на вплив кожного окремого фактора.

Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на діяльність та управління
підприємства ТОВ “Маракеш” розглянемо в таблиці.1.

Таблиця 1

Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на підприємство

ТОВ “Маракеш”

Група факторів Фактор Прояв Можливі відповідні управлінські дії
підприємства

Економічні Загальна характеристика економічної ситуації Підйом,
зростання ВВП Зростання замовлень

Рівень безробіття Зростає Зменшення замовлень

Ціни на ресурси Зростають Можливе зростання вартості страв

Кредитна політика банків Зниження % по банківському кредиту З’явилась
можливість збільшення інвестицій за рахунок довгострокових кредитів

Правові Податкова політика Зменшення розміру податку на прибуток,
акцизного збору З’явилась можливість збільшити суму реінвестованого
прибутку, зменшити вартість окремих страв

Технологічні Державна технічна політика Стимулювання інноваційної
діяльності Збільшувати кількість інноваційних розробок

Соціально-культурні Підвищення доходів населення Збільшення попиту на
продукцію Розширення продажів

Ефективність управління підприємством ТОВ “Маракеш” під впливом факторів
зовнішнього середовища є недостатньо високою, тому що використовується
лише аналіз цих факторів на найближчу перспективу, та проводиться
оперативне та стратегічне планування, але не використовуються елементи
стратегічного контролю для виявлення помилок в управлінні.

В таблиці 2 розглянемо сильні та слабкі сторони підприємства, а в
таблиці 3 побудуємо матрицю SWOT-аналізу.

Таблиця 2

Сильні та слабкі сторони підприємства

Аспект середовища Сильні сторони Слабкі сторони

Операційна система Довгострокові контакти з партнерами Висока порівняно
з конкурентами питома собівартість

Персонал Високий рівень кваліфікації персоналу —

НДДКР — Недостатній рівень впро-

вадження наукових розробок

Маркетинг Багаторічний досвід роботи на ринку

Сформована група постійних відвідувачів Зменшення ринкової частки

Недостатньо налагоджена система просування продукції

Фінанси Наявність достатньої величини власних обігових коштів Нестача
коштів у основних груп клієнтів

Високий коефіцієнт фінансової автономії

Можливості підприємства являють собою позитивні фактори (тенденції та
явища) зовнішнього середовища, що можуть сприяти збільшенню обсягу
продажу і прибутку. Загрози – це негативні фактори (тенденції і явища)
зовнішнього середовища, що можуть призвести за відсутності відповідної
реакції підприємства до значного зменшення обсягу продажу та прибутку.

Таблиця 3

Матриця SWOT-аналізу для ТОВ “Маракеш”

Матриця SWOT-аналізу

Сильні сторони (S)

1.Багаторічний досвід роботи на ринку

2. Широкий, глибокий та диверсифікований товарний асортимент

4.Наявність достатньої величини власних коштів

5.Значна кількість постійних клієнтів

6.Хороша репутація фірми

7. Висока кваліфікація персоналу

Слабкі сторони (W)

1.Недостатньо ефективна робота з клієнтами

4. Висока порівняно з конкурентами питома собівартість

5. Низька частка залученого капіталу в пасивах

Можливості (О)

1.Ринкова потреба в продукції

2.Наявність необхідних фінансових ресурсів

3.Розширення виробництва за рахунок отримання довгострокових кредитів

4. Збільшення суми реінвестованого прибутку

5.Наявність тісних контактів з партнерами SO-стратегія

1.Розширення участі на ринку за рахунок збільшення суми реінвестованого
прибутку

2.Привернення уваги можливих клієнтів шляхом реклами

WO-стратегія

1.Збільшення витрат на реалізацію програм навчання фахівців

2. Зниження собівартості за рахунок впровадження системи
“директ-костінг”

3. Залучення довгострокового кредиту на проведення технічного
переозброєння підприємства

Загрози (Т)

1.Відсутність деяких елементів технічної бази

2.Нестача обігових коштів у основних груп клієнтів-юридичних осіб

3. Дефіцит професійних кадрів, особливо менеджерів

4. Зростання собівартості ST-стратегія

1. Формування асортиментної політики, тісно пов’язаної із
диверсифікацією в напрямку розширення асортименту

2.Перегляд системи надання кредитів і політики встановлення відсотків за
ними WT-стратегія

1.Привернення уваги нових клієнтів шляхом формування оптимального
асортименту доступних за ціною для різних сегментів споживачів послуг

Таким чином, за результатами проведеного SWOT-аналізу встановлюємо, що
підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на відповідному ринку.
Підприємству можна запропонувати для підвищення ефективності управління
конкретні стратегії з потенціювання цих сторін і можливостей за умови
врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить
фірмі конкурентні переваги.

Наприклад, наявність достатньої кількості власних коштів можна
використати для фінансування програм навчання працівників, наявність
можливості отримання довгострокових кредитів слід використати в напрямі
проведення капіталовкладень в діяльність підприємства ТОВ “Маракеш”.

Відповідно до проведеного аналізу можемо для підприємства
порекомендувати оптимізувати меню, тобто вдосконалити товарну політику
таким чином:

активізувати реалізацію та виробництво оригінальних та фірмових страв;

зменшити кількість традиційних страв.

Загалом розробка програми діяльності ресторану має включати комплекс дій
по оптимізації товарної та цінової політики, політики розподілу та
просування, а також оптимізація управління під впливом факторів
зовнішнього середовища.

Висновки

Зазвичай основні варіанти стратегії пов’язані зі зміною меж ринку та
продуктового портфеля (комбінації старий/новий ринок і старий/новий
продукт), зміною обсягу бізнесу (зростання чи скорочення), масштабу
бізнесу (власне виробництво чи аутсорсінг), ступеня галузевої
інтеграції. Тому під час обговорення може бути запропоновано кілька
можливих шляхів реформування бізнес-моделі.

Аналіз діяльності ТОВ “Маракеш” показав, що підприємство має ряд сильних
сторін і можливостей на відповідному ринку. Підприємству можна
запропонувати конкретні стратегії з потенціювання цих сторін і
можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і
загроз, що забезпечить фірмі конкурентні переваги.

Наприклад, наявність достатньої кількості власних коштів можна
використати для фінансування програм навчання працівників, наявність
можливості отримання довгострокових кредитів слід використати в напрямі
проведення капіталовкладень в діяльність підприємства ТОВ “Маракеш”.

За прогнозом ринок ресторанних послуг зростатиме: відбуватиметься
приріст клієнтської аудиторії — дедалі популярнішим серед
платоспроможного населення стає європейський стиль життя з харчуванням у
ресторанах і кафе, а не вдома. Також зафіксовано збільшення витрат
старих клієнтів на задоволення, серед яких не останнє місце посідає
дозвілля в ресторані.

Список використаної літератури.

Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 2000. – 416
с.

Голубков Е. П. Маркетинг — стратегии, планы, структуры. – М.:
”Издательское Дело”, 1995. – 189 с.

Дихтль Е. Практический маркетинг: учебное пособие. \”Высшая школа” – М.,
1995. – 254 с.

Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – СПб: Издательство “Питер”,
2000. – 560 с.

Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посібник. – К., 2004.

Портер, Майкл, Э. Конкуренция.: Пер с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский
дом “Вильямс”, 2001. – 495 с.

Потрубач Н. Н., Социально-экономические проблемы совершенствования
системы управления предприятием в условиях экономической реформы. – М.,
2003.

Радченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. – Львів,
2003.

Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие — М.: ЗАО
“Бизнес-школа” Интел- Синтез, 1997. – 304 с.

Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004.

11. С.С.Гаркавенко Маркетинг – К.: Лібра, 2004.

12. Т.Л. Мостенська Основи маркетингу – К.: Кондор, 2005.

PAGE 4

PAGE 2

БАЗОВА

ВИГОДА

ЧИ ПОСЛУГА

Властивість

Якість Марочна

назва

Упаковка Дизайн

Доставка

Гарантія Надання

кредиту

Монтаж

ІІІ рівень

товар із підсиленням

ІІ рівень

товар у реальному виконанні

І рівень

товар за задумом

Хто?

Що?

Як?

Де?

Коли?

Чому?

вибір ринкової мети

рішення з товарної політики

рішення з політики ціноутворення

рішення з політики розподілу

рішення з політики комунікаційної діяльності

Похожие записи