Реферат
на тему:
Процес управління маркетингом
Управління маркетингом — це аналіз, планування, запровадження в життя і
контроль за здійсненням заходів, розрахованих на встановлення,
закріплення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради
досягнення певних завдань організації, таких, як одержання прибутку,
зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п.
Завдання управління маркетингом полягає у впливі на рівень, час і
характер попиту таким чином, щоб це допомагало організації в досягненні
поставлених перед нею цілей.
Для управління маркетинговою діяльністю підприємства найбільше значення
мають чотири групи питань:
1) питання інформації;
2) питання використання елементів маркетингу;
3) питання організації маркетингової діяльності;
4) питання контролю в галузі маркетингу.
Серед питань інформації підприємство зацікавлене в даних;
? про середовище, зокрема, про споживачів, посередників збуту продукції,
конкурентів, постачальників та про державне регулювання діяльності;
? про можливості впливу на ринок та створення переваг у споживачів;
? про внутрішні обмеження виробничого, фінансового, кадрового та іншого
характеру;
? про різноманітний вплив окремих чинників при зміні зовнішнього
середовища.
У системі маркетингу інформованість підприємства має важливе значення,
оскільки будь-яка маркетингова діяльність базується на знанні конкретної
ситуації, що склалася на ринку. Більшість маркетингових досліджень самі
по собі є інформаційними (наприклад, вивчення попиту на товари,
дослідження ринків збуту, вимог споживачів до продукту). До того ж,
виконання маркетингових заходів потребує встановлення зворотного зв’язку
з метою коректив поточного впливу і розроблення майбутніх маркетингових
програм.
Відсутність необхідної маркетингової інформації може стати причиною
серйозних економічних прорахунків. Метою використання маркетингової
інформації є зменшення невизначеності в процесі прийняття управлінських
рішень. Це вимагає збору, передачі, зберігання, обробки і надання
значних обсягів різнобічної інформації. Докладно процес накопичення
інформації у фармацевтичному маркетингу буде описаний в окремому
розділі.
Використання елементів маркетингу спрямоване на роботу з продуктом,
удосконалення його споживацьких властивостей, на здійснення цінової
політики, створення системи збуту, прийняття рішень стосовно методів та
місць продажу, використання маркетингових комунікацій та зв’язків з
громадськістю.
Організація маркетингової діяльності повинна спиратися На інформаційну
систему. Підприємство може здійснювати послідовну ринкову політику лише
в тому випадку, коли всі підрозділи визнають пріоритет маркетингу. При
створенні служб маркетингу як критерії їх структурування використовують
функції, товари, групи споживачів, регіони.
Для виконання завдань у галузі маркетингу необхідний певний контроль:
перевірка правильності прийнятих рішень з метою встановлення відхилень
між плановими та фактичними економічними результатами; аналіз товарів,
географічних областей, груп споживачів, каналів збуту, рекламних
кампаній тощо.
Керівники з маркетингу (маркетинг-директор, заступник директора з
маркетингу) — це посадові особи фірми, які займаються аналізом
маркетингової ситуації, втіленням у життя намічених планів і (або)
виконанням контрольних функцій. До цієї категорії керівників маркетингу
належать і співробітники служб збуту, дослідники маркетингу, керівники з
товарів і фахівці з проблем ціноутворення.
D
F
c
F
c
вання активний і двосторонній. З одного боку, маркетингові цілі мають
суттєвий вплив на систему планування, з другого — реалізація всіх
маркетингових заходів взаємопов’язана в рамках плану-програми.
Плановість при реалізації маркетингових заходів виявляється в
розробленні і реалізації програми маркетингу, яка по суті є глобальним
планом і визначає зміст усіх останніх планів підприємства (рис. 1.).
В управлінні сучасним маркетингом найбільш доцільне застосування системи
стратегічного планування. Першочергово здійснюється аналіз перспектив
підприємства, тобто виявлення негативних тенденцій, зон ризику,
встановлення найсприятливіших шляхів розвитку.
Наступний крок у системі стратегічного планування — аналіз конкурентних
позицій підприємства, вибір найбільш ефективних стратегій. Необхідно
також визначити напрямки диверсифікації діяльності підприємства.
План маркетингу звичайно складається з таких розділів:
? обгрунтування і опис цілей фірми (короткострокових і довгострокових);
? дані про результати прогнозування ринків;
? опис маркетингових стратегій діяльності фірми на ринках;
? опис методів реалізації маркетингових заходів;
? опис процедур контролю виконання плану.
План маркетингу — гнучка програма дій. Він має три варіанти:
мінімальний, оптимальний і максимальний. Плани розробляють на 1 рік
(короткостроковий), на 2-5 років (середньостроковий) і на 5-10 років
(довгостроковий).
Планування виробництва, імпорту і збуту фармацевтичної продукції
зводиться до визначення параметрів лікарських засобів (функціональних,
споживчих, естетико-гігієнічних), які дозволяють забезпечувати
економічну результативність діяльності. У рамках маркетингу в цілісну
систему об’єднуються: дослідження в галузі збуту і розподілу лікарських
засобів, реклама, організація робіт з доведення аптечних товарів до
споживача. Важливою частиною плану є аналіз поточного стану ринку ліків.
Для цього необхідно мати інформацію про форму препарату, ступінь його
новизни і відмінні особливості порівняно з ліками-аналогами, про
споживчі і функціональні властивості цього препарату. Необхідно також
зіставити його з продукцією конкурентів, інформацією про динаміку цін і
обсяги збуту даного лікарського засобу.
Рис 1. Планування маркетингової діяльності підприємства
Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины.
-1996. – 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: “Студ-центр”, 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и
практика.- М.: Изд-во “Финпрес”, 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного
фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку
//Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац.
журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,
1997.-156с.
8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации:
Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
9. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по
прогнозуванню збуту фармацевтичної продукції- X.: УкрФА, 1997.-20с.
10. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П.
Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. – С.
96-101.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter