Реферат на тему:
Показники якості промислової продукції і методи їх розрахунку
Якість промислової продукції кількісно можна визначити за допомогою
показників якості:
• безпосередньо продукції (технічний рівень виробу);
• виготовлення продукції (добротність виготовлення виробу);
• експлуатації продукції (ефективність використання);
• супровідних послуг (монтаж, сервіс, обслуговування тощо). Показниками
якості продукції є характеристика її технічного рівня. Під технічним
рівнем продукції розуміють відносну характеристику якості продукції, що
базується на порівнянні значень показників, які характеризують технічну
довершеність продукції, оцінюваної відповідно до базових значень.
Наприклад, технічний рівень продукції визначають за допомогою системи
спеціальних показників — кількісних характеристик найсуттєвіших
однорідних властивостей товару (послуги): призначення, надійність,
технологічність, ергономічність, естетичність та ін.
Показники призначення характеризують сферу застосування, продуктивність,
конструктивні та інші специфічні особливості продукції. За їх допомогою
визначають технічний ефект від використання за призначенням конкретного
виду продукції в певних умовах.
Показники надійності свідчать про безвідмовність функціонування та
збереження корисних властивостей виробу протягом певного часу і
забезпечують його довговічність, ремонтопридатність та можливість
зберігання.
Показники технологічності визначають ступінь ефективності
конструктивно-технологічних рішень, прийнятих під час проектної розробки
товару. Це стосується конструкції виробу (технологічна раціональність,
новизна конструктивних рішень) і ресурсомісткості робочого процесу
(ступеня споживання матеріальних, паливно-енергетичних і трудових
ресурсів).
За допомогою ергономічних показників якості оцінюють пристосованість
виробу до взаємодії зі споживачем, а за допомогою психофізіологічних
показників якості, що визначають ергономіку, — зручність і комфорт у
процесі споживання (експлуатації) товару.
Естетичні показники характеризують дизайн продукції, її виразність,
оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу.
Естетичну цінність товару визначають за допомогою показників
інформаційної виразності, раціональності форми, цілісності композиції,
досконалості виробничого виконання та ін.
Патентно-правові показники дають уявлення про ступінь патентного захисту
виробу за кордоном і його патентну чистоту.
їх застосовують для визначення конкурентоспроможності продукції на
світовому ринку.
Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до
транспортування, підготовчих та інших операцій, пов’язаних з
перевезенням.
Показники безпеки свідчать про безпечність і нешкідливість використання
товару. Наприклад, це надійність електроізоляції приладів, ефективність
дії захисного обладнання, вогнестійкість.
Екологічні показники характеризують рівень шкідливого впливу на
навколишнє середовище при використанні продукції. Вони містять вимоги,
дотримання яких забезпечує раціональну взаємодію між діяльністю людини і
довкіллям.
Якість продукції визначається не тільки її технічним рівнем, а й
довершеністю виготовлення. Показники якості виготовлення продукції
характеризують відповідність готового виробу вимогам
нормативно-технічної документації, тобто стандартам, кресленням,
специфікаціям.
Показники якості продукції в експлуатації характеризують рівень її
дефектності, витрати на ліквідацію браку та ін.
Показниками якості супровідних послуг є кількість їх видів, обсяги,
вартість, терміновість, надійність.
Якість продукції оцінюють методами прикладної кваліметрії. Кваліметрія —
наука про вимірювання і оцінювання якості продукції. Розрізняють
кваліметрію теоретичну і прикладну. Теоретична кваліметрія абстрагується
від конкретних об’єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки
загальні закономірності та математичні моделі, пов’язані з оцінюванням
якості. Отже, об’єктом теоретичної кваліметрії є філософські та
методичні проблеми кількісної оцінки якості. Завданням практичної
кваліметрії є розробка конкретних методик і математичних моделей для
оцінювання якості конкретних об’єктів різного виду і призначення.
Для отримання значень показників якості продукції використовують дві
групи методів: за способами і джерелами одержання інформації.
Залежно від способу одержання інформації розрізняють методи
вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.
Вимірювальний метод (найпоширеніший) грунтується на використанні
інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних
засобів.
Реєстраційний метод базується на використанні інформації, яку отримують
підсумовуванням кількості як подій, предметів або обсягів витрат на
створення та експлуатацію продукції, так і частин складного виробу
(стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цим
методом визначають показники уніфікації, патентно-правові та ін.
Органолептичний метод грунтується на використанні інформації, отриманої
за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому
показники якості визначають шляхом аналізу отриманих відчуттів (з
урахуванням попереднього досвіду) і виражають у балах. Точність і
достовірність отриманих показників залежать від здібностей, кваліфікації
і навичок осіб, які їх визначають. Метод не виключає можливості
використання окремих технічних, але не вимірювальних і не реєструвальних
засобів. Цим методом визначають показники якості харчових продуктів,
виробів легкої промисловості, особливо естетичні.
Розрахунковий метод грунтується на використанні інформації, яку
одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цей метод
використовують здебільшого при проектуванні продукції, коли остання ще
не може бути об’єктом експериментальних досліджень або випробувань, а
також для визначення продуктивності, довговічності, ремонтопридатності
виробу.
Залежно від джерела інформації методи розрахунку показників якості
продукції поділяються на традиційні, експертні та соціологічні.
При традиційному методі показники якості визначають спеціалісти
лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо
шляхом випробування виробів.
При експертному методі показники якості визначають групи
спеціалістів-експертів, які, як правило, використовують експертний метод
одержання інформації про якість продукції. До цього методу вдаються
також тоді, коли показники якості неможливо отримати іншими,
об’єктивнішими методами.
При соціологічному методі показники якості визначають, вивчаючи попит
фактичних або потенційних споживачів продукції за допомогою усних
опитувань або спеціальних анкет.
У разі потреби показники якості знаходять, використовуючи одночасно
кілька розглянутих методів.
Визначення показників якості, а також базових і відносних показників є
однією з найважливіших операцій оцінювання рівня якості продукції і, як
правило, потребує використання статистичних методів.
Список використаної літератури
Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989.
Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с
англ. — М.: Финстатинформ, 1993.
Бобровников Г. Н., Клебанов А. И. Комплексное прогнозирование создания
новой техники. — М.: Экономика, 1989.
Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ.
— М.: Экономика, 1991.
Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Шдруч. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
Гаркавенко С. С. Маркетинг: Шдруч. для вузів. — К.: Лібра, 1998.
Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Вища
шк., 1994.
Державна система стандартизації. — К.: Держстандарт України, 1994.
Долинская М. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной
продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1991.
Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. — 3-е
изд., перераб. и доп. — Днепропетровск: Сталкер, 1998.
Жариков В. Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. — М.:
Экономика, 1986.
Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: Вид-во
КНЕУ, 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
