Реферат на тему:

Особливості функціонування і розвитку інфраструктури ринку праці України

 

Інфраструктура ринку праці сучасної економіки України є складовою
системи ринкової інфраструктури перехідного періоду.

Під інфраструктурою ринку праці слід розуміти сукупність соціальних
інститутів, які здійснюють посередницькі функції між працівниками і
роботодавцями, збирають і надають інформацію про наявність вакансій,
сприяють підготовці й професійному навчанню кадрів, створенню робочих
місць, забезпеченню ефективної зайнятості працездатного населення та їх
соціального захисту у визначеному реальному інституціональному
середовищі.

В порівнянні з проблемами функціонування ринку праці питанням розвитку
інфраструктури приділяється не зовсім достатня увага. Основні акценти
здійснюються на постановці та розв’язання локальних проблем (зусилля
спрямовуються на ліквідацію проблем, які є переважно наслідком
недосконалості самої інфраструктури), що пов’язані з діяльністю та
взаємодією суб’єктів ринку праці, розглядаються недоліки функціонування
окремих інфраструктурних ланок тощо.

Проте можна стверджувати, що у сучасній економіці України інфраструктура
ринку праці все таки сформована і виконує низку притаманній лише їй
функцій (рис 1.).

Сучасний розвиток інфраструктури ринку праці характеризується зміщенням
у напрямку розвитку елементів, що становлять систему підготовки і
перепідготовки спеціалістів, кількісним та якісним ростом системи
закладів освіти, що намагаються надати максимально широкі можливості для
здобуття освіти та професійної перепідготовки з подальшою лібералізацією
системи розподілу випускників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основними тенденціями розвитку інфраструктури ринку праці є подальша
комерціалізація ланок освіти, зростання вартості освітніх послуг,
стихійність розвитку сегмента посередників ринку праці по просуванню
товару «робоча сила», низький рівень оплати праці в країні, високі
показники безробіття, інституційний хаос (асинхронність запровадження
інституційних регуляторів ринку праці), нерозвиненість вітчизняних
інфраструктурних ланок недержавного соціального та пенсійного
забезпечення, напівлегальна діяльність представництв фірм
держав-нерезидентів тощо.

Очевидним є недорозвиненість інституційних і соціально-захисних
елементів інфраструктури ринку праці, елементів соціального забезпечення
та ланок соціальної адаптації безробітних.

Відчувається нестача посередників державної форми власності які б
забезпечували моніторинг, аналіз, планування, та координацію діяльності
суб’єктів ринку праці, у тому числі інформаційне забезпечення їх
діяльності для реалізації державної політики та стратегії у сфері
формування, розподілу, використання та розвитку трудових ресурсів
України.

Окремим питання залишається покращення роботи міграційних служб та служб
державного контролю за дотриманням законів про працю та прав громадян у
сфері праці.

Внутрішніми факторами негативного впливу на розвиток інфраструктури
ринку праці є тінізація економіки (зокрема ринку праці), корупція на
основі зрощення криміналу з фінансовою олігархією, бюрократія,
монополізм, правова неврегульованість діяльності суб’єктів ринку праці
та інфраструктурних ланок.

Основними напрямками вдосконалення функціонування інфраструктури ринку
праці мають стати умови за яких будуть надані переваги розвитку системи
інфраструктурних ланок порівняно з темпами розвитку структурних
елементів ринку праці, перерозподіл коштів на користь сфери послуг
відповідного сектору економіки, до якого належать елементи
інфраструктури.

Важливим є прийняття соціально-економічних концепцій в контексті
розвитку інфраструктури ринку праці України, які слід вважати
максимально ефективними в умовах глобалізації та регіоналізації з точки
зору сучасного економічного становища в країні. Даний підхід повинен
базуватися на визначенні приоритетних напрямків розвитку
інфраструктурних складових, до яких слід віднести насамперед
інституційні елементи та соціально-орієнтовані ланки.

Проведення аналізу наявного стану та розвитку інфраструктури ринку
праці свідчить, що об’єкт аналізу характеризується високим ступенем
невизначеності, його поведінка великою мірою визначається впливом
стохастичних факторів, до яких слід віднести нестабільність політичного
середовища, кризове становище в економіці країни, вплив факторів
глобального характеру, а головне – непередбачуваність людського
чинника, який має суб’єктивну природу. Додатково ускладнює формалізацію
об’єкта інтегрування елементів різного роду – від інституційних
регуляторів і реальних суб’єктів ринкових відносин до параметрів
функціонування ринку й системи індикаторів розвитку.

За відсутності чіткої стратегії розвитку національного ринку праці,
соціально спрямованої економічної політики у сфері трудових відносин,
функціонування та розвиток інфраструктури ринку праці набуває рис
стихійності й частково носить неконтрольований характер.

Потрібно підкреслити, що інфраструктура ринку праці та її інститути в
нашій країні продовжують формуватись і удосконалюватись, тим самим
залишаючи за собою питання проблем їх подальшого стратегічного розвитку.

 

Література:

1. Бєлінський П. Механізми розвитку ринкової інфраструктури в Україні //
Вісник НАН України. – 2002. – №4. С.15-23

2. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного
ринку праці: інституційний аспект: // Україна аспекти праці. – 2005. –
№1. С. 3-8

3. Людкевич О., Людкевич В. Маркетингові основи розвитку інфраструктури
ринку праці України // Україна: аспекти праці. – 2003. – №3. С.3-10

4. Мазурок П. Методологічні та інституціональні основи визначення
інфраструктури ринку праці України // Україна: аспекти праці. – 2005. –
№1. С.17-21

5. Ткач А.А. Інституціональні основи ринкової інфраструктури: Монографія
/ НАН України. Об’єднаний ін-т економіки. – К., 2005. – 295с.

Участь у підготовці та реалізації міжнародних угод, пов’язаних із
трудовою міграцією, захистом прав працівників-мігрантів

Здійснення заходів щодо зміцнення міжнародного співробітництва у сфері
соціально-трудових прав громадян

Розроблення і вдосконалення механізму державного регулювання рівня життя
населення

Сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості,
підвищенню якості та конкурентноздатності робочої сили

Прогнозування розвитку соціальної сфери на основі аналізу
життєвого рівня населення і підготовка пропозиції щодо вдосконалення
системи соціального захисту

Розроблення, обґрунтування, координування і контролювання виконання
соціальних програм із питань зайнятості

Сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю,
створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва

Аналіз і прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, інформування
населення й державних органів управління про стан ринку праці

Міграційні центри

Кадрові системи фірм і підприємств

Фонди зайнятості

Система підготовки перепідготовки кадрів

Центри зайнятості

Біржі праці

Інфраструктура ринку праці

функціональне середовище

Рис. 1. Інфраструктура ринку праці та її функціональний вплив

Похожие записи