.

Організаційно-господарські системи логістики (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
370 2823
Скачать документ

Реферат на тему:

Організаційно-господарські системи логістики

План

1. Поняття про логістичні системи

2. Види логістичних систем і логістичне планування

3. Загальні відомості про систему «Канбан»

4. Виробнича логістична система

1. Поняття про логістичні системи

Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління
матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні
засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади,
вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі
запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є
адаптивною системою зі зворотним зв’язком, яка виконує певні логістичні
функції та операції (мал. 5). Як правило, вона складається з кількох
підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. В якості
логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство,
територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Ціль
логістичної системи — доставка у задане місце потрібної кількості та
асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого
споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Поряд з
функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми
(інформаційну, правову, кадрову та ін.). Постачання матеріалів,
сировини, готової продукції у визначені терміни позитивно впливає на
функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити
запаси на складах підприємств. Логістика повною мірою працює на
споживача. Тому функції збуту у сфері логістики реалізуються, як уже
зазначалося, через додержання таких 6 вимог: вантаж, якість, кількість,
час, витрати, пункт призначення. Для виконання цих вимог ефективні
логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, здійснюють комплекс
заходів щодо раціоналізації тари та пакування, уніфікування вантажних
одиниць, у тому числі пакетизації та контейнеризації перевезень,
реалізації ефективної системи складування, оптимізації розміру замовлень
та рівня запасів, планування найвигідніших маршрутів переміщення
вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на
магістральному транспорті.

Будова і функціонування логістичної системи ґрунтуються на таких
основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що
виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів
системи. За цим принципом розробляють і здійснюють єдиний технологічний
процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих
видів устаткування до організації виробничо-складських та
виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого
рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного
та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто
відмова від універсальності на користь більш повної відповідності
устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та
проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог
гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов
праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією
з обов’язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому
логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні
сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності,
турбулентності зовнішнього середовища, для кон’юнктури ринку, для роботи
транспорту характерні випадкові процеси. Тому неодмінною умовою якісної
системи є здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість —
фундаментальні принципи її функціонування.

2. Види логістичних систем і логістичне планування

Під логістикою розуміють, як уже зазначалося, комплексне управління
матеріальними та інформаційними потоками. Тому стає актуальним
визначення, цих меж. З огляду на системний підхід логістична система
може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи.

Логістична система — це єдиний план, який підпорядковує інтереси
підрозділів підприємства цілям логістики. Розрізняють логістичні системи
«штовхаючі» й «тягнучі».

Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи з
прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані. У гнучкій логістичній системі
(flexible logistical system) матеріальний потік надходить до споживача
як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої
є система постачання запасних частин, за якої часто деталі рий кого
попиту відвантажуються з центрального складу безпосередньо на адресу
одержувача, а деталі стандартного та підвищеного попиту — зі складу
посередника. У логістичній системі з прямими зв’язками (direct
logistical system) матеріальний потік доводиться до споживача без участі
посередників, а за прямими господарськими зв’язками. Особливістю
ешелонованої логістичної системи (Echelon logistical system) є те, що ці
матеріальний потік на шляху від виробника до споживачам проходить
принаймні через одного посередника.

Останнім часом на західному ринку транспортних та складських послуг
спостерігається тенденція зростання вимог до комплексності та якості
таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для організації
комплексних логістичних систем з багатьма функціональними завданнями
(мал. 6).

У виконанні зазначених на мал. 6 функцій важливу роль відіграють
показники процесів, що вивчаються. Деякі з цих показників підходять і
для вітчизняної практики, а деякі є новими для нас і заслуговують
особливої уваги. Проте всі вони є досить загальними. Існують також деякі
конкретні показники, які використовуються в логістичній службі для
розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем
використовують показники, що в сукупності дають якісну оцінку всієї
системи.

За деякими з цих критеріїв здійснюють вибір типу логістичної системи,
визначають її міцність і технічне оснащення. Найголовнішим з показаних
на мал. 6 і 7 критеріїв є ступінь надійності поставок. Підсумовуючи
викладене вище, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є
забезпечення своєчасної, надійної, з мінімальними витратами доставки
потрібного товару до пункту призначення без втрат. Вибір типу
логістичної системи залежить від комплексу виконуваних нею функцій та
критеріїв, які її характеризують.

???????????????ля малих та середніх підприємств з невеликими циклічними
на інтервалах часу потоками товарів широкої номенклатури. За таких умов
для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні
розподільчі складські центри. Логістичні системи можуть бути
високоефективними і стійкими лише при застосуванні сучасних технічних
засобів. Технічною базою оптимального управління інформаційними потоками
логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому органічний симбіоз ідеї
логістики з кібернетикою — умова високої ефективності логістичних
систем.

3. Логістичні системи в заготівлях

Впровадження організаційних механізмів координації, що інтегрують
зусилля функціональних ланок, які раніше виконували свої функції
ізольовано, вимагає паралельного вдосконалення управлінських
координуючих процедур.

Система МРП (англ. materials requirements planning) — планування потреби
в матеріалах — належить до систем «штовхаючого» типу. У них складають
перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості
готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури, після
чого формують замовлення постачальники. Теоретично в системі
«штовхаючого» типу обов’язковим є формування поточних та страхових
запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів
при роботі за «тягнучою» системою. Однак в умовах багатономенклатурного
виробництва формування таких запасів виправдане. Система МРП (ще її
називають МРП-1) досить поширена в США. В середині 80-х років її
використовували або намагались використовувати більшість фірм з обсягом
реалізації понад 15 млн дол. на рік. Ця система має широкий набір
машинних програм, що забезпечують узгодження та оперативне регулювання
постачальницьких, виробничих, збутових функцій фірми. Для здійснення цих
функцій у МРП використовують дані плану виробництва (у спеціалізованій
номенклатурі на визначений момент часу), файл матеріалів (формується на
основі плану виробництва і включає специфіковані найменування необхідних
матеріалів, їх кількість на одиницю готової продукції, класифікацію за
рівнем), файл запасів (дані про матеріальні ресурси, необхідні для
реалізації графіка виробництва, як про ті, що є, так і про замовлені, що
не надійшли, про страхові запаси та ін.).

Формалізація процесів прийняття рішень у системі МРП здійснюється за
допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних
моделей, інформаційного та програмного забезпечення розраховують потреби
в сировині та матеріалах; складають графік виробництва та видають на
друк чи на дисплей з різною періодичністю вихідні форми.

Отже, система МРП — це комп’ютеризований метод виявлення потреби в
матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних
ресурсів розраховують у просторі й часі відповідно до потреб наступної
виробничої стадії. Тому матеріал фактично постачається в момент, коли,
за розрахунками, в ньому є потреба.

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби «виштовхуються»
працівниками попередніх етапів виробничого процесу до наступних стадій
виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце
незалежно від того, потрібні вони там у такій кількості чи ні в
конкретний час. Проте, не зважаючи на цей недолік, як показує досвід,
використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання,
скоротити кількість випадків порушення строків поставок.

У 80-ті роки в США та інших країнах дістала великого поширення система
МРП-2, яку деякі американські фахівці вважають другим поколінням системи
МРП. Покоління цієї системи різняться не за рівнем розвитку технології,
як, наприклад, покоління обчислювальної техніки, а за гнучкістю
управління та номенклатурою функцій. Так, система МРП-2 виконує функції
МРП (визначення потреби в матеріалах), а також функції управління
технологічними процесами (мал. 8). Визначення потреби в матеріалах
пов’язане з прогнозуванням, управлінням запасами, закупівлями.

Метою прогнозування, зокрема, є розробка прогнозу потреб в сировині та
матеріалах окремо по пріоритетних замовленнях та непріоритетних;
аналізом можливих термінів виконання замовлень та рівнів страхових
запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування
замовників; ретроспективний аналізом господарських ситуацій для вибору
стратегії прогнозування стосовно кожного виду сировини та матеріалів
(експоненціальне вирівнювання: аналіз трендів та ін.).

Функція управління запасами передбачає: обробку та коригування всієї
інформації про надходження, рух та витрати сировини, матеріалів до місць
зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та контроль
запасів по кожній позиції номенклатури сировини та матеріалів, контроль
швидкості обертання запасів, аналіз запасів методом ABC, видача
інформації про наближення розміру запасу до критичного рівня, про
наявність нормативних запасів.

Для вирішення завдань управління закупівлями використовують файл
замовлень, в який вводиться інформація про замовлення та їх виконання
(номер і дата замовлення, код сировини та матеріалів, код постачальника,
очікувана дата постачання, кількість, ціна). Результативна інформація
може надаватись з різною періодичністю (наприклад, щотижня) у розрізі
постачальника, замовника, виду сировини та матеріалів із зазначенням
додаткових даних (дата поставки за договором і фактична; замовлена
кількість, фактично поставлена кількість).

4. Виробнича логістична система

У США та інших країнах заходу з 80-х років широко використовується нова
логістична система ОПТ (Optimized Production Technology) — оптимізована
виробнича технологія, розроблена ізраїльськими та американськими
вченими. У ній набули подальшого розвитку на якісно новій основі ідеї,
закладені в поширених системах «Канбан» та МРП. Основний принцип системи
ОПТ — виявлення у виробництві «вузьких» місць, або, за термінологією її
творців, критичних ресурсів. Критичними ресурсами можуть бути,
наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини й устаткування,
технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних
ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення
ефективності використання решти ресурсів, тобто некритичних, на розвитку
системи практично не позначається. Творці системи ОПТ стверджують, що
втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, а
економія некритичних ресурсів не дає реальної користі виробництву з
огляду на кінцеві результати. Для кожного виробництва в середньому
потрібно 5 критичних ресурсів. Фірми, що використовують систему ОПТ, не
намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих
на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація праці цих виконавців
призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних
наслідків. Фірми заохочують використання робітниками резерву робочого
часу на підвищення кваліфікації, заняття в гуртках якості та ін.

У системі ОПТ в автоматизованому режимі вирішуються деякі завдання
оперативного й короткострокового управління виробництвом, у тому числі
формування виробничого графіка на один день, тиждень тощо. При
розробленні графіка, близького до оптимального, використовують критерії
забезпеченості замовлень сировиною та матеріалами, ефективності
використання ресурсів, мінімуму оборотних засобів у запасах, гнучкості.
Для складання на ЕОМ графіків з бази даних системи ОПТ використовують
три масиви: «Замовлення», «Технологічні карти», «Ресурси». В результаті
обробки даних на ЕОМ на друк видається ряд машинограм, у тому числі
«Графік виробництва», «Потреба в сировині та матеріалах», «Щоденний звіт
майстра цеху», «Стан складського запасу».

Систему ОПТ використовують понад 20 корпорацій, що входять до списку 500
найбільших фірм США, в тому числі «Форд», «РКА», «Дженерал Електрик» та
ін. У Великобританії систему ОПТ використовують такі відомі фірми, як
«Брітіш Аероспейс», «Перкінс Енфнінс», «Брітіш Стіл», в Голландії —
«Філліпс». Досвід цих та інших фірм показує, що система ОПТ дає змогу
збільшувати випуск продукції на 10 %, зменшивши виробничий запас на 20
%, при незмінних основних фондах.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020