Реферат
на тему:
Оптова торгівля. Завдання і функції аптечних складів та міжлікарняних
аптек
Оптова торгівля включає будь-яку діяльність з продажу товарів або
послуг тим, хто їх дістає з метою перепродажу чи професійного
використання.
Характерною особливістю оптової торгівлі є те, що, по-перше, оптовий
торговець має справу переважно з професійними клієнтами, а не з кінцевим
споживачем, по-друге, за обсягами оптові угоди і торгова зона оптовика
більша, ніж у роздрібного торговця.
Враховуючи те, що оптова торгівля охоплює, по суті, усю сукупність
товарних ресурсів, які виступають і як засоби виробництва, і як предмети
споживання, вона сприяє скороченню надлишкових товарних запасів
продукції на всіх рівнях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у
формуванні регіональних і галузевих товарних ринків.
Серед найважливіших функцій, виконуваних оптовою торгівлею, можна
визначити такі:
? маркетингові дослідження ринку, попиту і пропозиції на продукцію як на
користь виробника, так і кінцевого споживача;
? своєчасне, повне і ритмічне забезпечення товарами в необхідному
асортименті посередницьких, роздрібних підприємств, споживачів;
? організація зберігання товарних запасів;
? організація планомірного і ритмічного завезення і вивезення товару;
? забезпечення для виробників збуту їх продукції на місцях з мінімумом
контактів із споживачами;
? підготовка висококваліфікованого торгового персоналу;
? забезпечення стабільності партнерських відносин з використанням
довгострокових, середньострокових і короткострокових угод;
? широке застосування економічних методів регулювання всієї системи
взаємостосунків між постачальниками, посередниками і споживачами
продукції завдяки зниженню сукупних витрат на просування товару,
сплачуванню за товари під час їх постачання, наданню торгових кредитів
роздрібним торговцям тощо;
? прийняття ризику, відповідаючи за розкрадання, пошкодження і старіння
запасів.
Зараз існують такі форми оптової торгівлі:
? прямі зв’язки між виробниками і покупцями продукції;
? торгівля через посередницькі організації та підприємства;
? комерційні контакти суб’єктів ринку.
Прямі зв’язки означають, що виробники продукції самі виконують усі
оптові функції. Це забезпечує сторонам безпосередній контакт, дозволяє
визначати періодичність постачання, обумовлювати асортимент товару і
додаткові технічні вимоги. При цьому споживачі стимулюють виробників у
випуску високоякісної продукції, а виробники, зацікавлені в збуті
продукції, надають певну допомогу і послуги покупцям. Використання
прямої оптової торгівлі доцільне при транзитних (вагонних) постачаннях
партій товару.
Оптова торгівля через посередницькі організації і підприємства, навпаки,
переважна у випадку одноразового придбання покупцями продукції або в
обсягах, менших за транзитну норму. При цьому оптові організації надають
певний перелік послуг обом сторонам, зокрема: збирають асортимент
продукції в означеному місці, забезпечують торговий кредит, зберігають і
постачають товари, надають допомогу в їх реалізації і просуванні,
проводять маркетингові дослідження ринку тощо. Види оптових організацій
і підприємств розглянуті у попередніх розділах.
Комерційні контакти суб’єктів ринку передбачають оптову торгівлю через
бартерні угоди, торгівлю на аукціонах, товарних біржах і оптових
ярмарках.
Бартерні угоди, як правило, засновані на натуральному обміні, тобто
постачанні конкретного виду товару від одного підприємства другому і
навпаки.
Аукціонна торгівля має на меті, крім самого продажу товару, ще й
отримання продавцем найбільшого прибутку завдяки конкуренції серед
покупців. Аукціони проводять або виробники, або посередницькі
організації, що спеціалізуються на цьому виді торгівлі.
Товарні біржі — це організаційно оформлений регулярно діючий ринок, на
якому відбувається оптова торгівля замінюваними товарами. Біржові
операції здійснюються у вигляді договорів купівлі-продажу, постачання,
обміну або бартеру. При цьому біржа виступає як посередник, тобто через
своїх посадових осіб — брокерів — зводить сторони, а після укладення
угоди оформляє її.
Оптові ярмарки призначені для налагодження безпосередніх торгових
контактів між виробниками продукції і потенційними покупцями. Найбільш
поширені ярмарки у сфері торгівлі товарами виробничого призначення і
сільгосппродукції.
Використання оптових посередників є об’єктивною необхідністю формування
фармацевтичного ринку в умовах, коли виробник і споживач віддалені один
від одного. Зокрема, для фармацевтичних виробників використання послуг
оптових посередників дає можливість зняти з себе ряд функцій, а саме:
? зберігання продукції до моменту її реалізації;
? проведення рекламних заходів щодо своєї продукції;
? виконання транспортно-експедиторських робіт і страхування товарів у
процесі транспортування;
? короткотермінове кредитування торгових операцій тощо.
Зараз в Україні зареєстровано близько 6 тисяч оптових структур,
щомісячно створюється 50-70. При цьому спостерігається тенденція до
укрупнення дистриб’юторів.
Оптова торгівля лікарськими засобами в Україні здійснюється державними і
недержавними оптовими організаціями, серед яких аптечні склади (бази),
оптові фірми, міжлікарняні аптеки.
Аптечні склади (бази) є основними типовими державними підприємствами
щодо забезпечення аптек, лікувально-профілактичних закладів та інших
організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.
До функцій аптечних складів (баз) входить:
? отримання медико-фармацевтичної продукції від виробника та юридичних
осіб різних форм власності;
? здійснення експортно-імпортних та товаро-обмінних (бартерних)
операцій;
? забезпечення контролю якості лікарських засобів;
? створення належних умов зберігання фармацевтичної продукції залежно
від фізико-хімічних властивостей і відповідно до затверджених правил,
норм і вимог;
? постачання лікарських засобів до аптечної мережі, а також установам
охорони здоров’я та іншим організаціям і підприємствам;
? створення оперативних резервів лікарських засобів і виробів медичного
призначення за встановленою номенклатурою;
? маркетингова і претензійно-позовова діяльність;
U Ue I
?
Ue ?
Oртування товарів тощо. Залежно від обсягів роботи і виконуваних функцій
аптечні склади (бази) мають певну організаційну структуру.
Найважливішим структурним підрозділом аптечного складу є приймальний
відділ, який здійснює кількісно-якісне приймання медико-фармацевтичної
продукції від постачальників, оперативний контроль надходження вантажів,
розшукування вантажів, що не прибули своєчасно до складу, передавання
товарів до відповідних оперативних відділів, облік отриманих і переданих
медичних і фармацевтичних товарів.
Приймання отриманих вантажів здійснює приймальна комісія, в обов’язки
якої входить:
? визначення доброякісності товару;
? оформлення документів з приймання;
? вирішення питань про подальші дії у випадках, коли надійшов неякісний
товар.
Порядок приймання товарів визначений відповідними документами, де
обговорюються процедури приймання за видами товарів і місцем їх
надходження. Факт приймання фармацевтичної продукції підтверджується
“Приймальним актом”. Якщо при цьому виявлені розбіжності у кількості та
якості продукції, що надійшла, і даних документів, що її супроводжують,
то оформляється “Акт про виявлені розбіжності у кількості та якості при
прийманні товару”. Подальший облік товарів, що прибули на адресу складу,
здійснюється в спеціальних облікових документах.
Виконання функцій зберігання і комплектації медичних і фармацевтичних
товарів покладено на оперативні відділи складу. Кількість їх
визначається згідно з обсягами і асортиментом лікарських засобів, що
постачаються. Отримані за встановленим порядком від приймального відділу
товари зберігаються відповідно до їх фізико-хімічних властивостей і
діючих правил. Товари розміщуються на стелажах у суворій послідовності
за назвами, серіями, термінами зберігання.
З метою уніфікації зберігання, скорочення часу комплектації замовлень
покупців для кожного оперативного відділу визначені групи медичних і
фармацевтичних товарів, які можуть у ньому зберігатися і перероблятися.
Такий підхід обумовлений:
? проходженням через аптечний склад усього асортименту лікарських
засобів і виробів медичного призначення, які дозволені до використання;
? постачанням великої кількості аптек різної спеціалізації та
потужностей;
? механізмом взаємодії “склад — аптека або інший покупець” при наданні
замовлення та його виконанні тощо.
Реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення аптекам,
лікувально-профілактичним закладам та іншим організаціям здійснюється за
замовленнями через відділ експедиції. До функцій цього відділу входить
пакування товарів, що надійшли з оперативних відділів, розподіл їх за
отримувачами, оформлення транспортних документів, а також передавання
товарів покупцям у разі самовивозу.
Вивезення вантажів з території аптечного складу здійснює транспортний
відділ при наявності товарно-транспортних документів і спеціальної
перепустки, яка пред’являється службі охорони і там зостається.
Найбільш поширеною при централізованій системі доставки транспортом
складу є контейнерна форма. Кожна аптека має свій контейнер, куди
збирають замовлені товари, що значно скорочує час
вантажно-розвантажувальних робіт.
Важливим є і вибір маршруту розвезення товару. Частіше використовують
лінійний і кільцевий маршрути, які визнані більш раціональними.
На рисунку 1. наведена загальна схема руху фармацевтичної продукції по
аптечному складу.
Окрім розглянутих, до структури аптечних складів входять відділи, які
безпосередньо не пов’язані з рухом товарів. Це допоміжні відділи
(фасувальний, пакувальний, мийний), а також бухгалтерія, обчислювальний
центр, юридична та маркетингова служби тощо.
Важливою ланкою в системі збуту фармацевтичної продукції є міжлікарняна
аптека (МЛА). її роль полягає в наближенні лікарської допомоги
стаціонарним хворим. Тому до функцій МЛА перш за все входять:
? одержання замовлень з відділень лікувально-профілактичних закладів;
? виготовлення лікарських засобів і здійснення всіх видів контролю;
? комплектація замовлень за відділеннями і їх відпуск;
? поповнення запасів лікарських засобів і виробів медичного призначення,
використовуючи послуги всіх видів постачальників;
? інформаційна робота серед лікарів, молодшого медичного персоналу тощо.
У зв’язку зі спеціалізацією медичної допомоги, що й далі поглиблюється,
МЛА профілізуються залежно від профілю лікувальних закладів, які ними
обслуговуються. Зараз в Україні поряд з багатопрофільними діють МЛА
хірургічного, педіатричного, кардіологічного, психіатричного профілю. Це
дозволяє концентрувати окремі групи лікарських засобів і раціонально їх
використовувати.
Рис. 1. Рух фармацевтичної продукції по аптечному складу
У недержавному секторі фармацевтичного ринку України активно діють
оптові фірми. Вони виступають як посередники між виробниками
фармацевтичної продукції або великими дистриб’юторськими фірмами,
роздрібними торговельними фірмами і аптеками. Оптові фірми закупають
великі обсяги товарів за свій рахунок і реалізують їх на місцевих ринках
окремим покупцям більш дрібними партіями, одержуючи при цьому прибуток
за рахунок різниці в цінах.
Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины.
-1996. – 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: “Студ-центр”, 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и
практика.- М.: Изд-во “Финпрес”, 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного
фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку
//Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац.
журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,
1997.-156с.
8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации:
Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
