Реферат на тему:

М’ясні копченості

Копченості або продукти із свинини, яловичини, баранини — це переважно
крупношматкові вироби, які піддають солінню і термічній обробці. Вони
виділяються приємними смаковими властивостями і високою харчовою
цінністю, особливо балики, філеї, окороки, в яких оптимальне
співвідношення між білками і жирами.

Формування споживних властивостей і асортименту копченостей.

Асортимент і якість м’ясних копченостей визначається перш за все видом і
якістю сировини. Вироби високої якості одержують з охолодженої свинини І
і II категорій з ніжною нежирною м’язовою тканиною і салом щільної
консистенції. У беконній свинині товщина сала повинна бути приблизно
однаковою. Крім свинини, використовують яловичину І і II категорій
вгодованості в остиглому і охолодженому стані, а також охолоджену
баранину І категорії. Мікробіологічне обсіменіння вихідної сировини
безпосередньо впливає на стійкість продуктів під час зберігання.

З урахуванням частин туш, категорій вгодованості і особливостей
технологічних операцій формується асортимент копченостей. Якість готових
виробів визначається всім циклом одержання продукції.

Технологічна схема виготовлення копченостей складається з таких
операцій: розбирання туш, соління, вимочування і промивання, термічна
обробка, коптіння, сушка, пакування, маркування. Для виробів без кісток
важливими операціями є обвалювання соленої сировини і заповнення форм
або оболонок.

Соління вважається однією з найбільш відповідальних операцій у
приготуванні виробів. Внаслідок соління м’ясо набуває помірно
солонуватого смаку, характерного шинкового аромату і стійкого
рожево-червоного забарвлення. Залежно від виду виробів використовують
сухе, мокре і змішане соління.

Під час коптіння м’ясні продукти внаслідок комплексної дії диму, тепла
та інших факторів набувають характерного смаку і аромату, відповідного
забарвлення і підвищеної стійкості при зберіганні.

Збільшенню стійкості продуктів при коптінні сприяє дія компонентів диму,
часткове підсушування виробів, наявність хлористого натрію, зниження
величини рН під час цього процесу. Найбільш сильні бактерицидні і
бактеріостатичні властивості мають феноли і кислоти. Фенольні сполуки
гальмують окислення жиру копченостей.

Запікання — це теплове оброблення м’ясопродуктів гарячим повітрям або
гарячими димовими газами при температурі 150— 220° С. В останньому
випадку запікання поєднується з коптінням, і вироби називаються
копчено-запеченими. При запіканні поверхневі шари виробів підсушуються,
ущільнюються, відбувається прогрівання всього виробу до температури
68—70° С. Таке оброблення дозволяє одержати ніжний, соковитий продукт з
характерною кіркою.

Класифікація і асортимент копченостей. М’ясні копченості класифікують за
видами м’яса (свинячі, яловичі, баранячі і комбіновані), за способом
термічного оброблення (сирокопчені, копчено-варені, копчено-запечені,
варено-запечені, варені, запечені, солені), за способом виготовлення
(крупно- і дрібношматкові) і випуску (цілі, нарізані порційно і
сервіровано).

Основу частку у випуску займають свинячі копченості. Залежно від виду
сировини їх випускають вищого, 1-го, 2-го і 3-го сортів. Основний
асортимент представлений виробами вищого сорту. До 1-го сорту відносять
такі вироби: лопатка, баки подільські, пресоване м’ясо свинячих голів,
бекон пресований, свинина фарширована, шинка любительська; до 2-го
сорту—щоковина, свинячі ребра, свинячі голови; до 3-го сорту — голінка і
рулька.

Рис. 1. Свинячі копченості:

1 — окіст Тамбовський, 2 — рулет Український, 3 — бекон, 4 — рулька, 5 —
грудинка, 6 — корейка, 7 — філей, 8 — карбонат, 9 — буженина, 10 —
балик, 11 — лопатка

Окости випускають сирокопченими (Воронезький, Тамбовський),
копченовареними (Воронезький, Тамбовський, Знежирений) і
копчено-запеченими. Окіст Тамбовський готується із тазостегнової частини
туші, має видовжену форму, ніжку, відпилену в скакальному суглобі. В
окості копчено-вареному тазова кістка видалена. Окіст Воронезький
готують з лопатково-плечової частини туші і він має прямокутну плескату
форму.

Рулети виробляють з тазостегнової і лопатково-плечової частини туші
сирокопченими, копчено-вареними і вареними. У сирокопчених залишають
рульку. Вони мають видовжену форму, яка звужується до ніжки. Більше
ціняться рулети з обмеженою часткою підшкіряного сала.

Корейка готується із спинної і поперекової частини туші з видаленням
хребців. Крім сирокопченої і копчено-вареної, буває і копчено-запеченою.
Має прямокутну форму, товщину сала від 10 до 40 мм.

Грудинка виробляється з грудо-реберної частини таких же способів
оброблення, як і корейка. На відміну від корейки має меншу товщину, в
тому числі і сала (10—30 мм).

Грудинка безкісткова або бекон відрізняється від грудинки видаленими
ребрами і випускається тільки сирокопченою. Сировиною служить
грудочервна частина молодих тварин у віці до 10 міс.

Філей виробляють сирокопченим із спинного мускула з салом товщиною 5—10
мм, він може бути в оболонці, перев’язаний через кожні 5—8 см.
Відноситься до делікатесних продуктів.

Балик — це виріб, приготовлений з двох шматків соленого філея, які
покладені в кишечну оболонку салом по краях. Передбачений випуск балика
копчено-вареного з поперечним перев’язуванням через 5—8 см і балика
Дарницького сирокопченого без оболонки.

Буженина готується з несолоних задніх окороків туш молодих свиней, в
яких видалені кістки, шкіра і частина сала, а залишений жир товщиною до
2 см. На поверхні виробу роблять насічки, м’ясо натирають сумішшю солі,
червоного перцю і часнику, а потім запікають чи смажать, охолоджують,
загортають у целофан або пергамент. Випускають також вареним і
варено-запеченим.

Карбонат готують так, як і буженину, але з хребтового і поперекового
м’яза.

Свинячі копчення 1-го сорту — баки подільські і свинина фарширована
запечена. Баки подільські одержують із щоковини і випускають
копчено-вареними. Вони можуть мати різну форму. Для свинини фаршированої
запеченої основою у вигляді оболонки служить грудно-черевна частина
свинячих туш (60%). фарш готується з напівжирної свинини (12%), м’ясних
обрізків яловичих (24%) і сала бокового (4%). Форма передбачена овальною
або видовженою із хрестоподібним перев’язуванням.

Свинячі копченості 2-го сорту — ребра свинячі і щоковина. Випускаються
сирокопченими: щоковина із м’якоті, яка відділена від свинячих туш перед
першим шийним хребцем; ребра повинні мати не більше 30% міжреберного
м’яса.

Свинячі копченості 3-го сорту — голінка і рулька, піддають змішаному
солінню і холодному коптінню.

Сало по-угорськи готують із хребтового сала товщиною не менше 4 см, у
шкурі або без неї. Сало зачищають від солі, занурюють у гарячий розчин
червоного перцю і желатину, потім коптять одну добу при температурі
18—24°С.

Сало по-українськи з часником має прямокутну форму, масу не менше 0,5
кг, товщину в тонкій частині в шкурі 2—4 см, без шкури 1,5—3,5 см.

Крім традиційного асортименту, значне поширення дістали копченості, які
виробляються прискореним методом із грубоподрібненого м’яса. Ця
технологія дозволяє підвищити вихід готової продукції, раціональніше
витрачати сировину і різко скоротити строки соління м’яса. За
прискореною технологією виробляють рулет Київський, Асорті, шинку
Асорті.

Рулет Київський готують із свинини жилованої (після відділення від
м’язової тканини сухожиль, жиру і кровоносних судин) із вмістом жиру не
більше 30%, яку одержують із тазостегнової і лопаткової частин свинячих
туш. Випускається в оболонці з перев’язуванням через 5—8 см
копчено-вареним і копчено-запеченим.

Рулет Асорті виробляється копчено-вареним із свинини напівжирної (50%) і
яловичини жилованої 1-го сорту (50%). Має циліндричну форму з поперечним
перев’язуванням через кожні 5 см. На розрізі у нього прошарки жиру і
м’язової тканини блідо-рожевого кольору.

Шинка Асорті готується з такої самої сировини, як і рулет Асорті.
Випускається вареною, без оболонки, різної форми.

Копченості з яловичини. Прискореним методом виробляють рулет Особливий і
шинку Особливу. Для цього яловичину солять порівняно невеликими
шматками, а потім масирують з додаванням розсолу, фосфатів і жиру. Це
поліпшує консистенцію і підвищує вологозв’язуючу здатність м’яса. Рулет
випускають копчено-вареним з додаванням коптильної рідини, а шинку
—вареною. За зовнішними ознаками вони такі, як рулет і шинка Асорті.

Шинка дитяча готується з окорочної частини яловичої туші. Для поліпшення
смаку, аромату і консистенції сировину шприцюють молочно-жировою
емульсією, масирують в розчині олії і яєць та піддають тепловому
обробленню.

Балик дитячий виробляється із спинної або поперекової частини яловичої
туші. Готується за тією ж схемою, що і шинка дитяча. Має приємний,
помірно солоний смак, з вираженим ароматом спецій.

Копчено-вареними випускають окіст, рулет, яловичину, шинку посольську.
Для окорока за традиційною технологією використовують м’язи
тазостегнової частини, а з використанням бактеріальних препаратів і
м’язи лопаткової частини. Для шинки посольської відбирають товстий,
тонкий край або м’язи тазостегнової частини з таким розрахунком, щоб
маса готового продукту складала 1—5 кг.

Вареними випускають яловичину в формі і яловичину пресовану. Для
яловичини в формі використовують м’якотні тканини тазостегнової частини,
а для яловичини пресованої — грудореберну і плечо-лопаткову частини з
масовою часткою жиру в м’ясі не більше 20%.

Вимоги до якості м’ясних копченостей. При визначенні якості копченостей
враховують такі органолептичні показники: зовнішній вигляд, форму,
консистенцію, вигляд на розрізі, смак і запах. Вироби повинні мати суху,
чисту поверхню, рівно обрізані краї, бути без плям і забруднень, слизу і
плісняви, залишків щетини.

Консистенція виробів має бути пружною, оскільки будь-які відхилення
свідчать про незворотні зміни в м’язовій тканині. М’язова тканина на
розрізі передбачена рівномірно забарвленою.

Копчені і копчено-варені вироби повинні мати виражений запах коптіння,
варені — приємний шинковий. Смак копчених продуктів нормується:
шинковий, солонуватий, трохи гострий, смак копчено-варених і варених —
шинковий, соковитий, менш солонуватий.

З фізико-хімічних показників у виробах обмежується масова частка солі до
2—5%, а з внесенням нітриту натрію до 0,003 і 0,005% його вмісту.
Наявність залишкової частки нітриту створює умови для утворення
нітрозамінів, у тому числі і в шлунку споживача за рахунок реакції з
амінами інших складових частин продуктів харчування.

Не допускаються в реалізацію копченості з такими дефектами: присмак
несвіжого м’яса, неприємний запах, залишки щетини і ороговілого шару на
поверхні, недостатня соковитість шинки, розварена м’язова тканина, сірі
плями на розрізі продукту.

Пакування і маркування. Копченості пакують у ящики дощані, з полімерних
матеріалів і металеві масою нетто до 40 кг. Маркують вироби фарбою,
гарячим штампом або закріпленням бірки з наведенням назви підприємства,
назви продукту і дати виготовлення. Дозволяється наносити маркування на
пакувальний матеріал з додатковим наведенням строків зберігання і
реалізації, номера стандарту

Перевезення і зберігання. Перевозять копченості в охолоджувальному і
ізотермічному транспорті, забезпечуючи схоронність виробів. Вони повинні
випускатись у реалізацію з температурою в товщині батона не нижче 0°С і
не вище: сирокопчені і солені — 15°С, інші — 8°С.

Строки зберігання копченостей залежать від способу їх термічної обробки.
Сирокопчені вироби при температурі не вище 12° С можуть зберігатись до
15 діб, при температурі 0—4° С— 1 м-ць; при — 7-9° С—4 м-ці.
Копченоварені, копчено-запечені, запечені і варені слід зберігати при
температурі О—8° С і відносній вологості повітря 75±5% до 5 діб; сало
солене — при 0°С —2 м-ці. Копченості, фасовані в газонепрониклі плівки
під вакуумом, при температурі 8-15° С можуть зберігатись до 3 діб, а при
температурі 5+8° С сирокопчені — 7 діб, решта видів — 5 діб.

Під час зберігання поверхня м’ясних копченостей може покритись слизом,
плівкою, жирова тканина — окислюватись і як наслідок вироби набувають
прогірклого смаку і запаху. З метою запобігання небажаним змінам
пропонується використовувати пакувальні асептичні матеріали, покривати
поверхню виробів захисними емульсійними плівками, вносити різні
екстракти, які мають антиокислюючі властивості. Важливим є використання
захисних засобів для зниження усихання виробів під час зберігання,
оскільки норми втрат у роздрібній торгівлі для варених, запечених і
смажених виробів складають 0,7%, а сирокопчених і сала — 0,28—0,33%.

Похожие записи