Курсова робота

Конкурентна боротьба на ринку нафтогазовидобутоку та нафтогазопереробки
України.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….2

Оперативна інформація про галузь………………………………………..3

Короткий огляд ринку……………………………………………….3

Основні показники учасників ринку………………………………..5

Аналіз ринку та заходи щодо підвищення ефективності його
функціонування……………………………………………………………..7

Аналіз діяльності операторів галузі…………………………………7

Пропозиції по оптимізації конкурентних позицій…………………9

Висновок……………………………………………………………………….11

Використана література………………………………………………………12

Вступ

За часів Радянського Союзу наука “економікс” була лише придатком
партійної соціалістичної системи і розвиток її відбувався дещо
викривлено порівняно із західною: небувалого розквіту набула система
планування як короткострокового, так і довгострокового (всіма знані
п’ятирічки); деякі галузі знаходилися в зародковому стані (економічна
кібернетика, мікроекономіка); декотрих не було зовсім (всі різновиди
менеджменту, маркетинг).

За умов централізованого планування і нормування виробництва такого
явища, як конкурентна боротьба не відбувалось зовсім.

Сьогодні ситуація змінилась кардинально. В умовах трансформації
економічної ситеми України і становлення її на ринкову основу все
більшої ваги вітчизняними науковцями, а також підприємцями-практиками
надається розробкам зарубіжних вчених та переосмисленню праць науковців
радянської думки. На інформаційному ринку України за роки незалежності
з’явилося безліч джерел капіталістичної економічної парадигми. Деякі
галузі національної економічної науки переформувалися, частина з них
отимала “друге дихання”, зародилися абсолютно нові.

Зокрема, в умовах внутрішньої і зовнішньої конкуренції дедалі
жорсткішою стає боротьба за споживача.

Метою даної роботи є дослідження конкурентної боротьби на певному ринку
України (нафтогазовидобуток та нафтогазопереробка).

Цілями даної роботи є аналіз становища учасників ринку за рядом
показників та розробка пропозицій щодо його покращення.

Об’єктом дослідження є ринок переробки нафти й гозоконденсату в
Україні.

Основні методологічні інстументи, застосовані автором:
історико-логічний, системно-структурний підходи до аналізу економічних
процесів та зв’язків, порівняльний, аналітичний, індуктивний,
дедуктивний, статистичний методи їх оцінки. Дослідження базується на
використанні принципу єдності теорії та практики.

Джерельною та статистичною базою роботи були розробки вітчизняних і
зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань, Міністерства економіки
та з питань європейської інтеграції України, Держкомстату, Асоціації
фінансово-промислових груп РФ, дані операторів ринку тощо.

Оперативна інформація про галузь

1.1. Короткий огляд ринку

Якщо 2001 рік був для української нафтопереробки Роком Великого
Перелому, 2002 рік – Роком Системних Очікувань, то 2003 – Рік
Неухильного Зростання.

До основних подій галузі слід віднести: відмова держави від
приватизації ВАТ “Укртатнафти”, нестворення вертикально інтегрованої
корпоративної структури на базі “Укрнафти”, постійне зростання
податкового тагаря на нафтопереробні заводи (НПЗ), розмежування
інтересів України, РФ, Казахстану на українському ринку нафтопереробки,
зростання цін на продукцію НПЗ не зважаючи на зростання обсягів
виробництва тощо. [3, 54 ]

Кількість операторів ринку в 2003 році: офіційно – 6 НПЗ, 1 ГПЗ;
неофіційно – зверх того десятки дрібних нелегальних заводів, що
переробляють крадений газоконденсат. [ 7, 27]

Об’єм переробки нафти 2000рік — 8,489млн.т., 2002 – 15,386 млн.т., 2002
– 19,42 млн.т., 2003 – 21,612 (прогноз). [ 7, 27]

Обсяги продаж та закупок за кордоном проілюстровано у табл. 1.

Таблиця 1.

Зовнішньоекономічні показники діяльності вітчизняних НПЗ

Роки

2001 2002 2003*

Експорт, тис.т. Бензин 80 450 520

Дизпальне 900 1400 1670

Мазут 4100 6300 7010

Разом 5080 8150 9200

Імпорт, тис.т Бензин 600 460 380

Дизпальне 810 500 520

Мазут 220 16 30

Разом 1630 976 930

________________

* дані за 2003р. прогнозні. Побудовано автором по даними Держкомстату.

Частка імпортованої продукції на внутрішній ринок: 2001 р. – 25% від
обсягу ринку; 2002 – 8-9 % від обсягу; 2003 р. – 9 %.

Частка галузі у світовій переробці нафти – 1,8 %. (За даними
Держкомстату і Держмитслужби).

Щодо обсягів переробки сировини українськими підприємствами, то вони
відзначаються стійким зростанням по всіх виробниках (табл. 2). Що ж
стосується товарної структури, то вона відзначається також постійним
зростанням, хоча й не однаково по окремим видам товару (табл. 3.). Так,
виробництво мазуту і дизпалива зростає більшими темпами, ніж
виробництво бензинів. Це можна пояснити переважанням старої техніки в
АПК, для якої використовується дизпальне і мазут та переважним
споживанням дизпалива легковими автомобілями (табл. 3.). Що стосується
поставок сировини на НПЗ, то переважно вона залежить від власника
контрольного пакету НПЗ (табл.4.). [ 1, 23] Так, Кременчуцький НПЗ,

Таблиця 2.

Структура переробки нафти НПЗ

НПЗ Переробка нафти українськими НПЗ, тис.т

2000 2001 2002 2003*

Кременчуцький НПЗ 2335,5 4424,3 6881,3 7176

ВАТ «Херсоннафтопереробка» 1303,6 1747,1 1672,8 1944

ВАТ «ЛУКойл-Одеський НПЗ» 1350,9 2243,8 2489,6 3000

ВАТ «НПК «Галичина» 307,3 1099 1682,3 1764

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 769,3 872,7 865,5 1368

ВАТ «ЛіНОС» 2422,3 4998,6 5828,5 6360

Разом 8488,9 15385,5 19420 21612

* — дані за І-ІІІ кв. — фактичні, за IV — прогнозні

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Таблиця 3.

Товарна структура ринку нафтопереробки в Україні

НПЗ Виробництво нафтопродуктів, тис.т

Бензин Дизпальне Мазут

Кременчуцький НПЗ 1632 2184 2100

ВАТ «Херсоннафтопереробка» 276 552 984

ВАТ «ЛУКойл-Одеський НПЗ» 444 828 1320

ВАТ «НПК «Галичина» 132 588 828

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 264 540 600

ВАТ «ЛіНОС» 1740 1752 1800

Разом 4488 6444 7632

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Таблиця 4.

Структура поставок сировини на НПЗ

НПЗ Країни-постачальники, тис.т

Укр. Рос. Казах.

Кременчуцький НПЗ 1428 7248 96

ВАТ «Херсоннафтопереробка» 0 1536 1848

ВАТ «ЛУКойл-Одеський НПЗ» 0 3924 0

ВАТ «НПК «Галичина» 144 1572 0

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 876 240 0

ВАТ «ЛіНОС» 12 7992 0

Разом 2460 22512 1944

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» використовують значні обсяги вітчизняної
нафти, так як їх контролює українська сторона. А такі виробники, як ВАТ
«ЛУКойл-Одеський НПЗ», ВАТ «НПК «Галичина», ВАТ «ЛіНОС» використовують
переважно російську нафту, а наприклад ВАТ «Херсоннафтопереробка» –
казахську, бо переважна частка акцій належить казахам. [8, 54 ]

Що ж стосується загалом поставок в Україну нафти на переробку
(табл.5.), то поставляється її більше на 5,3 млн. тон, що обумовлюється
природніми втратами, внутрішнім споживанням на НПЗ та реекспортом
частини сировини.

Таблиця 5.

Загальна структура поставок сировини на українські НПЗ

НПЗ Поставка нафти на українські НПЗ, тис.т

2000 2001 2002 2003*

Кременчуцький НПЗ 2236,8 4477,6 7177,2 8772

ВАТ «Херсоннафтопереробка» 1372,1 2017,9 2533,8 3384

ВАТ «ЛУКойл-Одеський НПЗ» 1299,5 2176,3 3105,6 3924

ВАТ «НПК «Галичина» 290,8 1118,2 1624,2 1716

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 697,1 905,5 915,2 1116

ВАТ «ЛіНОС» 2427,8 4931,2 5901,2 8004

Разом 8324,1 15626,7 21257,2 26916

* — дані за І-ІІІ кв. — фактичні, за IV — прогнозні

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

1.2. Основні показники учасників ринку

Щодо економічної ваги на ринку кожної компанії, то з даних діаграм 1-4
можна переконатись, що протягом останніх трьох років кардинальних змін
не відбулося як у товарній структурі виробництва, так і в ситуації на
ринку вцілому.

Діаграма 1.

Частки НПЗ на ринку моторних бензинів

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Діаграма 2.

Частки НПЗ на ринку дизпального

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Діаграма 3.

Частки НПЗ на ринку мазуту

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Діаграма 4.

Загальні частки НПЗ на ринку

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Крім вищевказаних показників, можна додати зведену таблицю найбільш
вагомих характеристик операторів ринку нефтепереробки в Україні (табл.
6). Ранжування здійснене у порядку зменшення корисного ефекту. Тобто,
чим менший інтегрований середньозважений показник, тим більш
конкурентноздатна компанія. [ 2, 234 ]

Таблиця 6.

Порівняльні характеристики конкурентів

Показник Конкуруючі компанії

Кременч. Херсон. ЛУКойл Галичина Нафт. Прик. ЛіНОС

Якість 1 1 1 1 1 1

Кількість 1 4 3 5 6 2

Ексклюзивність обслуговування 1 1 1 1 1 1

Більш низькі ціни 2 5 3 4 6 1

Широта прод. лінії 1 1 1 1 1 1

Рентабельність виробництва 2 4 3 6 5 1

Діловий імідж 2 4 3 6 5 1

Зручне місце продавця 1 3 4 6 5 2

Доступність прод. 1 1 1 1 1 1

Збутова мережа 1 4 2 5 6 3

Чемне поводження 1 1 1 1 1 1

Інтегрований серед. зваж. показник 1,2727273 2,636364 2,090909 3,363636
3,45454545 1,363636

Остаточний ранг 1 4 3 5 6 2

Побудовано автором на основі власних даних

Діаграма 5

Динаміка розвитку НПЗ

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 3, 7, 28 за 2003р.

Аналіз ринку та заходи щодо підвищення ефективності його функціонування

2.1. Аналіз діяльності операторів галузі

Як можна побачити із вищенаведених показників ситуація на ринку
переробки нафти та газоконденсату в Україні доволі напружена. Це
обумовлюється рядом факторів:

залежністю переважної частини операторів від зовнішніх поставок, зокрема
з Росії. Ті оператори, які використовують вітчизняну нафту, обмежені її
кількістю (Кременчуцький НПЗ, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»), ті що
використовують російську чи казахську (решта) – залежать від внутрішніх
цін в країнах-експортерах сировини; [ 4, 38 ]

чутливістю нафтопереробного ринку до світових коливань ціни. Цей ринок,
як ніякий інший потерпає від найменшої ознаки дисбалансу економічного,
соціального чи політичного факторів суспільного життя світу;

надмірною “політизацією” ринку. Ринок відноситься до категорії
стратегічних, тому Україна дотримується політики жорсткої регламентації
діяльності учасників ринку, адже втративши ринок енергоносіїв в
економічному плані не так далеко й до втрати політичної незалежності. І
через таке надмірне державне регулювання ринку перш за все потерпають
вітчизняні НПЗ-учасники ринку. [ 1, 23 ]

нерівнозначністю економічного “лоббі” кожного з учасників ринку у
парламенті. Так, ЛіНОС і Кременчуцький НПЗ мають відчутну підтримку,
перший – російської олігархічної верхівки, другий – наближених до влади
українських бізнесменів. Таким чином вони можуть “проштовхувати”
необхідний їм законопроект набагато швидше й ефективніше, ніж інші
учасники ринку. Вплив на владу інших операторів нафтопереробного ринку
значно менший. [ 3, 77 ]

Використавши модель стратегічних груп, що інтегрована в таблиці 6, можна
побачити, що підприємства галузі поділяються за зчаченням
середньозваженого інтегрованого показника в три групи по два учасника в
кожній: зі значенням показника від 1 до 2, від 2 до 3, понад 3.
Додаткову інформацію можна отримати з діаграми 4. Хоча там використано
лише аналіз за обсягами виробництва.

Група лідерів: ЗАТ “Кременчуцький НПЗ” і ВАТ “ЛіНОС” – найбільш сильні
учасники ринку. Відзначаються як значно більшими обсягами переробки, ніж
конкуренти, так і переважанням показників структури над конкурентами.
Мають сильну підтримку у владних колах, що допомагає більш вигідно
реалізовувати свої інтереси в бізнесі.

Група “середняків”: ВАТ “ЛУКойл”, ВАТ “Херсоннафтопереробка”- менш
потужні учасники ринку. Їх обсяги можна порівнювати більше з групою
“аутсайдерів”, ніж з групою лідерів, обсяги виробництва кожного з яких
більше ніж удвічі перевищують відповідні показники ВАТ “ЛУКойл” і ВАТ
“Херсоннафтопереробка”. За ВАТ “ЛУКойл” стоїть також російський капітал,
хоча і не такий потужний ніж у ВАТ “ЛіНОС”. Фактичним власником ВАТ
“Херсоннафтопереробка” є казахська сторона, яка також доволі активно
відстоює свої інтереси на ринку України.

Група “аутсайдерів”: ВАТ “НПК “Галичина” і ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”.
Аутсайдерами група названа умовно, бо неможна принижувати її значущість
лише через незначний обсяг виробництва. Найменш потужні підприємства
галузі належать Україні. Особливої підтримки у владних колах не мають,
що однак не заважає їм доволі ефективно, як для своїх розмірів і обсягів
виробництва, функціонувати.

Конкуренція відбувається між підприємствами за лідерство всередині
груп, а також міжгрупова конкуренція за більш вигідні позиції на ринку.
Однак, теріторіально оператори ринку знаходяться в різних регіонах
України, що дозволяє дещо зменшити регіональну конкуренцію.

Як можна переконатись із діаграм 1-6 розвиток галузі визначається 2-ма
лідерами: ЗАТ “Кременчуцький НПЗ” і ВАТ “ЛіНОС”, які контролюють 63 %
ринку нафтогазопереробки (Діагр.6). Частки ж інших операторів ринку
майже рівні. Тому ринок в Україні можна охарактеризувати, як
олігополістичний.

Діаграма 6

Доля НПЗ на ринку України

Побудовано автором на основі щотижневика “БИЗНЕС”, № 28 за 2003р.

Що ж до положення речей у світовому контексті, то Україна знаходиться на
перехресті інтересів нафтових магнатів РФ і розвинених західних країн.
Поставки російської нафти в Україну складають 83,6 % (табл.4.), тому
саме Росія заінтересована у контролі цієї галузі, адже виробничих
потужностей для переробки усієї видобутої в РФ нафти на містах не
вистачає і вона змушена переробляти її в Україні. По суті розвиток
галузі здійснюється саме з огляду на інтереси Росії до неї.

Що стосується різкого скорочення імпорту, то тут все зрозуміло –
зростання внутрішнього виробництва з надлишком покриває внутрішні
потреби. Хоча фактична цифра навіть менша за 9 %. Справа в тому, що в
Україні бензин випускають не лише 6 НПЗ і Шебелинський ГПЗ, а й багато
десятків заводів. Це нелегальні “дворові” установки, що працюють на
газоконденсаті, вкраденому із трубопроводів НАК “Нафтогаз України”.
Оцінити сумарну потужність цих зоводиків можна лише умовно. Наведемо
лише той факт, що під час рейду відповідних служб контролю в Полтавській
області майже повністю зикли з продажу низкооктанові продукти – основний
продукт “нелегалів” [ 7,29 ].

Пропозиції по оптимізації конкурентних позицій.

Раціоналізаторські заходи та пропозиції щодо покращення
функціонуванняоператорів ринку нафтопереробки в Україні різні для різних
груп компаній. Хоча й існують проблеми загальні для всіх компаній,
вирішення яких дасть змогу покращити своє становище в пропорційно-рівній
мірі кожному підприємству.

Грапа лідерів. Потрібно продовжувати відстоювати свої інтереси так же
активно, як і досі. Більше, однак, застосовуючи економічну складову.
Адже Україна знаходиться напередодні президентських виборів 2004 року,
коли політична ситуація в країні залежатиме від того, хто переможе на
виборах. Потрібно домагатися стійкого зростання всіх показників
компанії, не допускати хоча й незначного, на перший погляд, відкату,
адже цим зможуть скористатися при сприятливій кон’юнктурі ринку
“середняки”, щоб зміцнити свої позиції. При значному нагромадженні
капіталу слід освоювати закордонні ринки, що певною мірою намагається
зробити ЗАТ “Кременчуцький НПЗ”.

Група “середняків”. Основне завдання – витримати конкуренцію з боку
“аутсайдерів”, які ативно прагнутимуть захопити нові позиції на ринку.
Потрібно зміцнювати свій економічний потенціал, в жодному разі не
допускаючи відставання від лідерів. За відсутності активних політичних
важелів впливу на користь групи їм необхідно акцентувати увагу
насамперед на постійному інноваційному та технолого-технологічному
аспектах ринкової ситеми, які поряд з сучасними інформаційними
технологіями дозволять на рівних конкурувати з лідерами та на
зовнішньому ринку.

Група “аутсайдерів”. Повинен проводитись постійний агресивний натиск на
“середняків”. Адже кожний втрачений ними відсоток ринку можна вигідно
використати у власних цілях для зміцнення власних позицій. Їм слід
активніше залучати іноземні інвестиції, які б дали змогу реалізовувати
більш масштабні плани із більшими прибутками, що в кінці кінців
призводить до росту компанії. І, як наслідок, до зміцнення конкурентних
позицій.

Щодо пропозицій всім учасникам ринку. Їм необхідно диверсифікувати
структуру поставок сировини на підприємства. Адже однобока залежність
може негативно відзначитись на показниках діяльності компанії при
несприятливій ситуації в країні-постачальнику. Потрібно дедалі
ефективніше використовувати передовий досвід західних компаній:
впроваджувати ефективну ситему менеджменту, займатися контролінгом і
моніторингом ринку. Розвивати власну інформаційну інфраструктуру, бо не
даремно ХХІ століття називають – “ерою інформації” – слід
використовувати у діяльності дані консалтингових центрів, проводити
маркетингові дослідження, PR-акції тощо. Слід обов’язково реінвестувати
кошти у виробництво, адже вилучення частини капіталу з обороту може
знизити ефективність компанії, а при несприятливій внутрішній або
світовій кон’юнктурі призвести до краху. З огляду на все більшу вагу
глобалізаційних процесів у світі, треба прагнути всім операторам ринку
України діяти згуртовано. Держава повинна при тиску світових монстрів
ПЕК намагатися надати підтримку своїм НПЗ.

Висновки

З усього вищезазначеного можна зробити ряд висновків:

ситуація на ринку нафтопереробки в Україні є доволі напруженою. основна
боротьба точиться між підприємствами всередині конкурентних груп;

існує підвищений інтерес держави до даного сегменту
паливно-енергетичного комплексу з огляду на його стратегічно важливе
значення;

всі підприємства галузі поділені за структурою капіталу на українські,
російські й казахські;

перспективи ринку дуже великі з олгяду на ненасичений внутрішній ринок
та потребу світового ринку в додаткових енергоносіях;

потенціал росту компаній великий, але при виході на зовнішній ринок
існує загроза з боку крупних нафтопереробних ТНК.

В роботі було досягнуто цілі: аналізу становища учасників ринку за
певним набором показників та розроблено заходи щодо покращення
конкурентного становища операторів нафтопереробної галузі.

Список літератури:

А.Баранін “E.On: № 1 на німецькому енергоринку та № 3 у
російсько-українському консорціумі” // Галицькі контракти, № 9/2003,, —
С. 23

Бизнес-планирование /под ред. В.М. Попова, С.И. Ляпунова/, М.: Финансы и
статистика, 2000, — 672 С.

“Запасайся, кто может” // Бизнес, № 28/2003, — С. 76-78.

Ю.Лазнюк “ Считалочки” // Бизнес, № 5/2003, — С. 38.

Пастернак-Таранушенко Г., Рожок В. “Конкуренция”, — Киев, ЦУЛ, 2002, —
322 С.

М.Портер “Стратегія конкуренції”, К.: Основи, 1998, — 734 С.

А.Рыбальченко “Нефтепереработка’2002” // Бизнес, № 3/2003, — С. 27-29.

С. Шаренко “Нефтепереработкка” // Бизнес, № 7/2003, — С. 54-57.

Шершньова З.Є., ОборськаС.В. “Стратегічне управління”, К.: КНЕУ, 1999, —
384 С.

PAGE 1

Похожие записи