Реферат на тему:

Класифікація ринків

Важливим елементом інфраструктури товарного ринку є роздрібні та оптові
ринки, роль яких у просуванні споживчих товарів і задоволенні попиту на
них у сучасних умовах збільшується . Зміни в економіці України,
перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в
агропромисловому комплексі, розвиток підприємництва, а також поява таких
негативних явищ, як безробіття та падіння життєвого рівня більшості
населення, призвели до перерозподілу ролі каналів продажу товарів,
зокрема на користь ринків. Раніше на ринках в основному продавали
сільськогосподарську продукцію і не торгували новими непродовольчими
товарами, не було так званих неформальних («стихійних») ринків.

Ринок — це підприємство, створене на відведеній земельній ділянці,
функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для
продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за
цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Ринок як підприємство має права юридичної особи, відокремлене майно,
самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку, розрахунковий та інші
рахунки в установах банків, діє на засадах самооплатності та
самофінансування, може від свого імені укладати господарські договори і
несе за них повну майнову відповідальність.

Ринок діє на основі статуту, який затверджується власником (власниками)
майна. Ринок має право створювати філіали і затверджувати положення про
них.

Продавцями на ринках можуть бути:

• фізичні особи — громадяни України;

• іноземні громадяни;

• особи без громадянства;

• підприємці;

• юридичні особи незалежно від форм власності.

Для сфери торгівлі України характерна різноманітність ринків, які
класифікуються за різними ознаками:

1) за формою власності: державні, приватні, колективні (у тому числі
споживчої кооперації), спільні, з іноземними інвестиціями;

2) за видом економічної діяльності: роздрібні, оптові;

3) за товарною спеціалізацією: з продажу продовольчих товарів;
непродовольчих товарів; транспортних засобів тощо; змішані
(сільськогосподарська продукція та інші продукти харчування,
непродовольчі товари);

4) за місцем знаходження: міські, селищні, сільські;

5) за часом діяльності: постійно-діючі, сезонні, ранкові, вечірні;

6) за технічним виконанням: криті, відкриті, комбіновані.

Правила торгівлі на ринках

Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої
частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, підземні чи
наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів
відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне
освітлення території ринку, автостоянок та під’їздів, телефонний
зв’язок, електро- та водопостачання, водовідведення. Робота ринків не
повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й
негативно впливати на умови проживання населення.

Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим
роботи ринку; з територіальними установами

державного санітарно-епідеміологічного нагляду, архітектурно-будівельної
комісії, державтоінспекції — проектну документацію щодо функціонального
планування території ринку, розміщення приміщень, торгових місць і
об’єктів, їх кількості та розміру, забезпечення їх
торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території
ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку
і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно
виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об’єктів
(обов’язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних
і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється стенд, на якому
розміщуються:

• копія свідоцтва про реєстрацію ринку як суб’єкта підприємницької
діяльності;

• правила торгівлі на ринку;

• витяги із Закону України «Про захист прав споживачів»;

• витяги з нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів
розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору;

• ставки ринкового збору, тарифи плати за послуги та правила їх надання;

• ветеринарно-санітарні правила для ринків;

• інформація про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують
державний захист прав споживачів;

• місцезнаходження і телефон суб’єкта господарювання;

• інформація про місцезнаходження книги відгуків і пропозицій.

Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або
поруч можуть відкриватися магазини, заклади громадського харчування,
підприємства побутового обслуговування, телефонного зв’язку, каси
продажу квитків на транспорт, готелі.

На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де
реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути
обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів
і фруктів, м’яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду,
олії.

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або
відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів
товарів. Одне торгове місце на прилавках (столах) дорівнює одному
погонному метру; при продажу продукції (товарів) з транспортних засобів,
причепа, візка (у тому числі ручного), у контейнерах, кіосках, палатках
— двом повним чи неповним квадратним метрам займаної площі. Усі торгові
місця позначаються номерами.

Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються
інформаційною наочністю про їх призначення. Продавцям забороняється
використовувати торгові місця не за призначенням.

На торговому місці продавця (юридичної особи) встановлюється табличка із
зазначенням назви, місця знаходження і номера телефону суб’єкта
підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та
по батькові продавця. Крім того, розміщується копія ліцензії у разі
здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. За
зайняте торгове місце ринок справляє ринковий збір і періодично
перераховує кошти до місцевого бюджету. У разі надання продавцям
торгових місць на певний термін адміністрація ринку укладає з ними
письмові угоди.

Джерелами доходів ринку є послуги, які він надає продавцям за окрему
плату. Тарифи плати за послуги встановлюються адміністрацією ринку на
підставі калькуляції, узгодженої з місцевим органом влади. Обсяг плати
за послуги повинен забезпечити покриття витрат з утримання ринку.
Вартість послуг розраховується окремо для фізичних і юридичних осіб
залежно від розміщення торгових місць (у приміщенні, на відкритих
майданчиках) та асортименту товарів, що реалізується. До платних послуг
належать:

• бронювання торгових місць;

• прокат торгового інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки,
санітарного одягу;

• зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в
холодильниках;

• розрубка м’яса;

• утримання торгового місця в належному стані;

• інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру;

• забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на
ринку;

• консультації спеціалістів;

• вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги;

• приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у
бюро торгових послуг.

За видані напрокат санітарний одяг, торговий інвентар, обладнання
продавець вносить заставну плату, розмір якої встановлюється
адміністрацією ринку. Заставна плата повертається платнику після
повернення у робочому стані взятих напрокат інвентарю, санітарного одягу
та інших предметів. У разі втрати речей або їх псування продавець
відшкодовує ринку завданий збиток з урахуванням внесеної заставної
плати.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку,
повинні бути в справному стані, мати по-вірочне клеймо, а продавці
зобов’язані дотримуватися правил користування цими засобами.

Продавці зобов’язані надавати покупцям відомості про товари, не
допускати порушення прав споживачів, бути ввічливими, охайно одягненими,
відпускати товар упакованим або в тару покупця повною мірою і вагою. На
вимогу покупців вони зобов’язані надати їм висновок лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи про відповідність продуктів, що
реалізуються, ветеринарно-санітарним нормам.

Працівники ринку повинні бути одягнуті в одяг, що відповідає санітарним
вимогам, а контролери повинні мати нагрудну табличку або спеціальну
пов’язку на рукаві. Працівники, які безпосередньо продають або надають
послуги з продажу продовольчих товарів (продавці, рубачі м’яса та ін.),
підлягають обов’язковому медичному обстеженню, результати якого
заносяться в їхні особові медичні книжки. Особи, які не пройпіли медичне
обстеження, до роботи не допускаються.

Ринок повинен мати:

• зареєстрований санітарний журнал;

• книгу відгуків і пропозицій, яка повинна бути у приміщенні
адміністрації ринку на видному і доступному місці;

• журнал реєстрації перевірок встановленого зразка. Адміністрація ринку
забезпечує постійне вивезення відходів і сміття, а також після
закінчення роботи ринку — належне очищення та дезінфекцію всіх
приміщень, торгових об’єктів і торгових місць ринку.

Список використаної та рекомендованої літератури

Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред.
Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.

Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного
підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.:
Хрещатик, 1999. — 800 с

Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.

Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для
вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.

Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых
предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998. — 320 с.

Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. —
М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. — 580 с.

Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом
«ФИЛИНЪ», 1997. — 772 с.

Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ,
1998. — 659 с.

Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М.
Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.:
Феникс, 2000. — 512 с.

Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП,
2003. — 160 с.

Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.

Похожие записи