Реферат на тему:
Формування інформаційної логістичної системи підприємства
Зміст
Вступ
………………………………………………………………
………………………..ст. 3
Поняття інформаційної логістичної системи ………………………ст.
4
Принципи побудови інформаційних логістичних систем ……ст. 6
Створення інформаційних логістичних систем …………………..ст. 8
Висновок
………………………………………………………………
………………….ст. 12
Використана література
…………………………………………………………….ст
.13
Вступ
Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були
проблеми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним
забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від
постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. У
міру розвитку й поширення логістичних систем на підприємствах і фірмах
дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику
логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно
поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.
Формування інформаційної системи — складний і багатоплановий процес, у
якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології,
новітні комп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне
керівництво виробничими процесами через використання адекватної
інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення
логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед
організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних
принципів, вимагають від них створення такої інформаційної
інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати
інформацію відповідно до встановлених завдань.
Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної
інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку
систему, основна функція якої — одержання, обробка та передача
інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями. На
думку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна
інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць,
так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного
програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного
(обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на
відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати
продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва.
1. Поняття інформаційної логістичної системи
Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління
матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні
засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади,
вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі
запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга.
Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між
елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім
середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.
Логістична інформаційна система (ЛІС) – це певним чином організована
сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних
довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення
тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними
потоками.
Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна
складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою
сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на
складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні
системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.
Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних
завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.
Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:
– технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які
забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
– інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники,
класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
– математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення
функціональних завдань.
Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими
системами управління логістичними процесами. Тому математичне
забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм
і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач
управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових
даних і функціонування технічних засобів.
Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління
матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.
На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу,
поділяють на три групи:
планові;
диспозитивні (або диспетчерські);
виконавчі (або оперативні).
Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.
Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні
управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного
характеру. Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
– створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
– управління мало змінними даними;
– планування виробництва;
– загальне управління запасами;
– управління резервами та інші завдання.
Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління
складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи
логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
– детальне управління запасами (місцями складування);
– керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом;
– відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів,
які відправляються, та інші завдання.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного
або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах
здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це
так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє
отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний
момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі
впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися
різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків,
оперативним управлінням переміщеннями і т.п.
2. Принципи побудови інформаційних логістичних систем
При побудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно
дотримувати визначені принципи.
Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним
модулем розуміється уніфікований функціональний вузол радіоелектронної
апаратури, виконаний у виді самостійного виробу. Модулем програмного
забезпечення можна вважати уніфікований, деякою мірою самостійний,
програмний елемент, що виконує визначену функцію в загальному
програмному забезпеченні. Дотримання принципу використання програмних і
апаратних модулів дозволить:
забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення
на різних рівнях керування;
підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем;
знизити їхню вартість;
прискорити їхню побудову.
Принцип можливості поетапного створення системи. Логістичні інформаційні
системи, побудовані на базі ЕОМ, як і інші автоматизовані системи
керування, є системами, що постійно розвиваються. Це означає, що при
їхньому проектуванні необхідно передбачити можливість постійного
збільшення число об’єктів автоматизації, можливість розширення складу
реалізованих інформаційною системою функцій і кількості розв’язуваних
задач. При цьому варто мати визначення етапів створення системи, тобто
вибір першочергових задач, дуже впливає на наступний розвиток
логістичної інформаційної системи і на ефективність її функціонування.
Принцип чіткого встановлення місць стику. У місцях стику матеріальний і
інформаційний потік переходить через границі правомірності і
відповідальності окремих підрозділів підприємства чи через границі
самостійних організацій. Забезпечення плавного переборення місць стику є
однієї з важливих задач логістики.
Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного
застосування.
Принцип прийнятності системи для користувача діалогу «людина – машина».
3. Створення інформаційних логістичних систем
Підприємство є відкритою системою, що матеріальним і інформаційним
потоками зв’язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і
транспортними організаціями. При цьому виникають труднощі подолання
місць стику між інформаційними системами підприємства й інших
організацій.
X
&
>
H
R
V
X
h
ae
&
&
&
#Інформаційне забезпечення логістичного управління є однією з найбільш
важливих і актуальних проблем.
При раціоналізації логістичних процесів у минулому основна увага, як
правило, приділялося фізичному підйомно-транспортному процесу. Сьогодні
увага усе більш звертається на інформаційний потік, за допомогою якого
планують матеріальний потік, керують ним і контролюють його. Поліпшення
інформатики й організації нерідко може принести більший ефект, чим
технічні інновації.
Ринок пред’являє підприємствам значні вимоги. Щоб підприємство могло
оперативно реагувати на вимоги ринку, йому необхідно підвищити:
прозорість діяльності (треба мати у своєму розпорядженні актуальні дані
про стан і тенденції розвитку ринку);
гнучкість (зміни вимог ринку треба швидко впроваджувати у виробництво);
ефективність (вимоги ринку повинні виконуватися з гранично низькими
витратами, щоб підприємство витримувало конкуренцію).
Інформаційна техніка може значно сприяти виконанню цих вимог.
Визначеного росту ефективності можна досягти і за допомогою локальних
обчислювальних систем, але прозорість і гнучкість значно підвищуються
лише в результаті застосування інтегрованих інформаційних і
управлінських систем, що «переступають» границі між підрозділами
підприємства.
Інтеграція інформаційних процесів означає, що будь-яка інформація
готується і записується в базу даних тільки один раз, причому вона може
використовуватися для різних цілей. Інформаційні процеси взаємопов’язані
і взаємодіють за посередництвом єдиної бази даних, зміст і структуру
якої треба проектувати разом з обліком вимог всіх інформаційних систем
підприємства.
Логістичні інформаційні системи являють собою відповідні інформаційні
мережі, що починаються з денних вимог замовників (що представляють чисто
стохастичну величину), що поширюються через розподіл і виробництво до
постачальників.
Створення інформаційних систем вимагає системного мислення. Структура
логістичної системи підприємства, матеріальний потік, що забезпечують
логістичні інформаційні системи – взаємозалежні. Щоб логістичні
інформаційні системи могли забезпечити необхідну ефективність
логістичних процесів, їх треба інтегрувати вертикально і горизонтально.
Вертикальна інтеграція – зв’язок планових, диспозитивних і виконавчих
систем. Під горизонтальною інтеграцією розуміється зв’язок окремих
комплексів задач у диспозитивних і виконавчих системах. Головну роль у
всій архітектурі логістичних систем грають диспозитивні системи, що
визначають вимоги до відповідного виконавчим системам.
Обчислювальна техніка також застосовується в окремих ланках логістичного
ланцюжка для керування складними технічними процесами і для контролю за
ними. В області економічного контролю, навпаки, роль регулятора
(прерогативу прийняття рішень) залишає за собою людина, а обчислювальна
техніка надає їй потрібну інформацію. Для керування оперативними
логістичними процесами і для контролю за ними важливим є діалог з ЕОМ у
режимі on-line, що дозволяє мінімізувати час реакції регулятора. Для
економічного контролю часто досить періодичної пакетної обробки даних.
Завдяки мініатюризації і здешевленню обчислювальної техніки стає
можливої її децентралізації, тобто наближення до робочих місць.
Децентралізація ЕОМ дозволяє істотно скоротити обсяг передачі даних. Ряд
даних про логістичний процес можна обробляти автономно прямо в даному
підрозділі, наприклад, на складі. Принциповою ідеєю створення
децентралізованих баз даних є можливість приймати рішення на місці при
інформаційній зв’язаності всіх децентралізованих підрозділів.
Взаємний зв’язок засобів обчислювальної техніки на території
підприємства чи між декількома близько розташованими частинами
підприємства (наприклад, в одному місті) реалізується, як правило,
стаціонарною лінією, призначеної тільки для цієї мети. У пересувних
засобів і в бортових обчислювальних машинах деяка частина траси лінії
зв’язку буває бездротовою. ЕОМ і абонентські пункти з’єднуються в так
називані локальні мережі (LAN – Lokal Area Networks).
Віддалені підприємства з’єднуються за допомогою глобальної
комунікаційної мережі (WAN – Wide Area Network), що звичайно
використовує мережу загального призначення, експлуатовану поштою.
Обмежуючим фактором для застосування ЕОМ в останні роки стає складність
створення програмного забезпечення. Тому звичайно прагнуть, з одного
боку, раціоналізувати і підвищити продуктивність праці програмістів, з
іншого боку, створювати пакети прикладних програм широкого застосування,
придатних для різних (особливо персональних) ЕОМ і відносно легко
пристосованих до конкретних умов користувача.
Для побудови логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ важливі
наступні принципи:
потрібно прагнути до модулярної структури систем як в апаратному
устаткуванні, так і в програмному забезпеченні;
треба забезпечити можливість поетапного створення системи;
дуже важливим є чітке встановлення місць стику;
потрібно забезпечити гнучкість системи з погляду специфічних вимог
конкретного застосування;
ведучу роль грає прийнятність системи для користувача діалогу
«людина-машина».
Стратегічне планування інформаційної системи включає наступні кроки:
визначення підрозділів підприємства, що будуть включені в інтегровану
інформаційну систему (також з урахуванням перспективи);
грубий проект функціональних областей інформаційної системи і
співвідношень між ними;
визначення важливих для роботи підприємства об’єктів (замовники,
постачальники матеріалів, деталей і т.п.) і їхнє відображення в
інформаційній системі (це найбільш складна задача стратегічного
планування, тісно зв’язана з попереднім кроком);
визначення можливостей використання функціональних областей системи в
різних підрозділах підприємства й оцінка очікуваного ефекту;
установлення правил для архітектури і технічної реалізації підсистем і
з’єднуючих ланок, створюваних власними силами;
встановлення загальних, незалежних від функцій правил і форматів для
передачі даних між функціональними областями інформаційної системи;
встановлення параметрів для обчислювальної техніки (апаратне
устаткування, операційна система, система керування даними, ієрархічні
рівні ЕОМ, технічні методи передачі);
розробка проекту реалізації (пріоритети, терміни і т.д.).
Стратегічний загальний план створюється протягом декількох місяців.
Необхідна його щорічна актуалізація з урахуванням нового досвіду
реалізації окремих проектів, змін у ринковому середовищі і подальшому
розвитку інформаційної техніки.
Для створення стратегічного загального плану рекомендується утворення
нечисленної групи фахівців з інформатики і співробітників
користувальницьких підрозділів.
Висновок
Кожен рух матеріалів зв’язаний з передачею інформації. Деякі
повідомлення випереджають вантаж, авізують його прибуття. Інформаційне
випередження дозволяє одержувачу вчасно підготувати його приймання. Інші
дані супроводжують вантаж, вони характеризують вид і кількість товарів,
відправника, одержувача і власника, звертають увагу на небезпечні
властивості товару. Третій вид інформації випливає за матеріальним
потоком і часто йде в зворотному напрямку (підтвердження прийому,
фактурування, пред’явлення рекламацій, додаткові замовлення, запити і
т.п.). Інформаційний потік буває більш складним, чим матеріальний, він
охоплює і такі підрозділи підприємства, через які матеріал прямо не
проходить.
Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може
скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій
постачальника і споживача, заміна складування готової продукції
складуванням напівфабрикатів і сировини). Завдяки інформації вдається
також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного
ланцюжка). Недолік своєчасної інформації викликає нагромадження
матеріалу, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника,
звичайно викликає бажання підстрахуватися.
Використана література
Гаджинский А.М. Логістика : Підручник для вищих і середніх спеціальних
навчальних закладів. – М.: Информационно-внедренческий центр
„Маркетинг”, 1998. – 228 с.
Кальченко А.Г. Основи логістики: Навч. посіб. – К.: Товариство „Знання”,
КОО, 1999. – 135 с.
Крикавський Є.В. Логістика. Основи тоерії: Підручник – Львів:
Національний університет „Лвівська політехніка”, „Інтелект-Захід”, 2004.
– 416 с.
Основи логістики : Навчальний посібник / Під ред. Л.Б. Миротина і
В.И.Сергєєва. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 200 с.
PAGE 13
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter