.

Формування інформаційної логістичної системи підприємства (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
610 5695
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування інформаційної логістичної системи підприємства

Зміст

Вступ
………………………………………………………………
………………………..ст. 3

Поняття інформаційної логістичної системи ………………………ст.
4

Принципи побудови інформаційних логістичних систем ……ст. 6

Створення інформаційних логістичних систем …………………..ст. 8

Висновок
………………………………………………………………
………………….ст. 12

Використана література
…………………………………………………………….ст
.13

Вступ

Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були
проблеми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним
забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від
постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. У
міру розвитку й поширення логістичних систем на підприємствах і фірмах
дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику
логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно
поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.

Формування інформаційної системи — складний і багатоплановий процес, у
якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології,
новітні комп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне
керівництво виробничими процесами через використання адекватної
інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення
логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед
організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних
принципів, вимагають від них створення такої інформаційної
інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати
інформацію відповідно до встановлених завдань.

Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної
інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку
систему, основна функція якої — одержання, обробка та передача
інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями. На
думку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна
інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць,
так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного
програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного
(обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на
відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати
продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва.

1. Поняття інформаційної логістичної системи

Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління
матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні
засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади,
вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі
запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між
елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім
середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.

Логістична інформаційна система (ЛІС) – це певним чином організована
сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних
довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення
тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними
потоками.

Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна
складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою
сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на
складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні
системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних
завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:

– технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які
забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;

– інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники,
класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

– математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення
функціональних завдань.

Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими
системами управління логістичними процесами. Тому математичне
забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм
і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач
управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових
даних і функціонування технічних засобів.

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління
матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу,
поділяють на три групи:

планові;

диспозитивні (або диспетчерські);

виконавчі (або оперативні).

Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.

Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні
управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного
характеру. Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:

– створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

– управління мало змінними даними;

– планування виробництва;

– загальне управління запасами;

– управління резервами та інші завдання.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління
складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи
логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:

– детальне управління запасами (місцями складування);

– керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом;

– відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів,
які відправляються, та інші завдання.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного
або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах
здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це
так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє
отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний
момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі
впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися
різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків,
оперативним управлінням переміщеннями і т.п.

2. Принципи побудови інформаційних логістичних систем

При побудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно
дотримувати визначені принципи.

Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним
модулем розуміється уніфікований функціональний вузол радіоелектронної
апаратури, виконаний у виді самостійного виробу. Модулем програмного
забезпечення можна вважати уніфікований, деякою мірою самостійний,
програмний елемент, що виконує визначену функцію в загальному
програмному забезпеченні. Дотримання принципу використання програмних і
апаратних модулів дозволить:

забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення
на різних рівнях керування;

підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем;

знизити їхню вартість;

прискорити їхню побудову.

Принцип можливості поетапного створення системи. Логістичні інформаційні
системи, побудовані на базі ЕОМ, як і інші автоматизовані системи
керування, є системами, що постійно розвиваються. Це означає, що при
їхньому проектуванні необхідно передбачити можливість постійного
збільшення число об’єктів автоматизації, можливість розширення складу
реалізованих інформаційною системою функцій і кількості розв’язуваних
задач. При цьому варто мати визначення етапів створення системи, тобто
вибір першочергових задач, дуже впливає на наступний розвиток
логістичної інформаційної системи і на ефективність її функціонування.

Принцип чіткого встановлення місць стику. У місцях стику матеріальний і
інформаційний потік переходить через границі правомірності і
відповідальності окремих підрозділів підприємства чи через границі
самостійних організацій. Забезпечення плавного переборення місць стику є
однієї з важливих задач логістики.

Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного
застосування.

Принцип прийнятності системи для користувача діалогу «людина – машина».

3. Створення інформаційних логістичних систем

Підприємство є відкритою системою, що матеріальним і інформаційним
потоками зв’язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і
транспортними організаціями. При цьому виникають труднощі подолання
місць стику між інформаційними системами підприємства й інших
організацій.

X

&

>

H

R

V

X

h

ae

&

&

&

#Інформаційне забезпечення логістичного управління є однією з найбільш
важливих і актуальних проблем.

При раціоналізації логістичних процесів у минулому основна увага, як
правило, приділялося фізичному підйомно-транспортному процесу. Сьогодні
увага усе більш звертається на інформаційний потік, за допомогою якого
планують матеріальний потік, керують ним і контролюють його. Поліпшення
інформатики й організації нерідко може принести більший ефект, чим
технічні інновації.

Ринок пред’являє підприємствам значні вимоги. Щоб підприємство могло
оперативно реагувати на вимоги ринку, йому необхідно підвищити:

прозорість діяльності (треба мати у своєму розпорядженні актуальні дані
про стан і тенденції розвитку ринку);

гнучкість (зміни вимог ринку треба швидко впроваджувати у виробництво);

ефективність (вимоги ринку повинні виконуватися з гранично низькими
витратами, щоб підприємство витримувало конкуренцію).

Інформаційна техніка може значно сприяти виконанню цих вимог.
Визначеного росту ефективності можна досягти і за допомогою локальних
обчислювальних систем, але прозорість і гнучкість значно підвищуються
лише в результаті застосування інтегрованих інформаційних і
управлінських систем, що «переступають» границі між підрозділами
підприємства.

Інтеграція інформаційних процесів означає, що будь-яка інформація
готується і записується в базу даних тільки один раз, причому вона може
використовуватися для різних цілей. Інформаційні процеси взаємопов’язані
і взаємодіють за посередництвом єдиної бази даних, зміст і структуру
якої треба проектувати разом з обліком вимог всіх інформаційних систем
підприємства.

Логістичні інформаційні системи являють собою відповідні інформаційні
мережі, що починаються з денних вимог замовників (що представляють чисто
стохастичну величину), що поширюються через розподіл і виробництво до
постачальників.

Створення інформаційних систем вимагає системного мислення. Структура
логістичної системи підприємства, матеріальний потік, що забезпечують
логістичні інформаційні системи – взаємозалежні. Щоб логістичні
інформаційні системи могли забезпечити необхідну ефективність
логістичних процесів, їх треба інтегрувати вертикально і горизонтально.

Вертикальна інтеграція – зв’язок планових, диспозитивних і виконавчих
систем. Під горизонтальною інтеграцією розуміється зв’язок окремих
комплексів задач у диспозитивних і виконавчих системах. Головну роль у
всій архітектурі логістичних систем грають диспозитивні системи, що
визначають вимоги до відповідного виконавчим системам.

Обчислювальна техніка також застосовується в окремих ланках логістичного
ланцюжка для керування складними технічними процесами і для контролю за
ними. В області економічного контролю, навпаки, роль регулятора
(прерогативу прийняття рішень) залишає за собою людина, а обчислювальна
техніка надає їй потрібну інформацію. Для керування оперативними
логістичними процесами і для контролю за ними важливим є діалог з ЕОМ у
режимі on-line, що дозволяє мінімізувати час реакції регулятора. Для
економічного контролю часто досить періодичної пакетної обробки даних.

Завдяки мініатюризації і здешевленню обчислювальної техніки стає
можливої її децентралізації, тобто наближення до робочих місць.
Децентралізація ЕОМ дозволяє істотно скоротити обсяг передачі даних. Ряд
даних про логістичний процес можна обробляти автономно прямо в даному
підрозділі, наприклад, на складі. Принциповою ідеєю створення
децентралізованих баз даних є можливість приймати рішення на місці при
інформаційній зв’язаності всіх децентралізованих підрозділів.

Взаємний зв’язок засобів обчислювальної техніки на території
підприємства чи між декількома близько розташованими частинами
підприємства (наприклад, в одному місті) реалізується, як правило,
стаціонарною лінією, призначеної тільки для цієї мети. У пересувних
засобів і в бортових обчислювальних машинах деяка частина траси лінії
зв’язку буває бездротовою. ЕОМ і абонентські пункти з’єднуються в так
називані локальні мережі (LAN – Lokal Area Networks).

Віддалені підприємства з’єднуються за допомогою глобальної
комунікаційної мережі (WAN – Wide Area Network), що звичайно
використовує мережу загального призначення, експлуатовану поштою.

Обмежуючим фактором для застосування ЕОМ в останні роки стає складність
створення програмного забезпечення. Тому звичайно прагнуть, з одного
боку, раціоналізувати і підвищити продуктивність праці програмістів, з
іншого боку, створювати пакети прикладних програм широкого застосування,
придатних для різних (особливо персональних) ЕОМ і відносно легко
пристосованих до конкретних умов користувача.

Для побудови логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ важливі
наступні принципи:

потрібно прагнути до модулярної структури систем як в апаратному
устаткуванні, так і в програмному забезпеченні;

треба забезпечити можливість поетапного створення системи;

дуже важливим є чітке встановлення місць стику;

потрібно забезпечити гнучкість системи з погляду специфічних вимог
конкретного застосування;

ведучу роль грає прийнятність системи для користувача діалогу
«людина-машина».

Стратегічне планування інформаційної системи включає наступні кроки:

визначення підрозділів підприємства, що будуть включені в інтегровану
інформаційну систему (також з урахуванням перспективи);

грубий проект функціональних областей інформаційної системи і
співвідношень між ними;

визначення важливих для роботи підприємства об’єктів (замовники,
постачальники матеріалів, деталей і т.п.) і їхнє відображення в
інформаційній системі (це найбільш складна задача стратегічного
планування, тісно зв’язана з попереднім кроком);

визначення можливостей використання функціональних областей системи в
різних підрозділах підприємства й оцінка очікуваного ефекту;

установлення правил для архітектури і технічної реалізації підсистем і
з’єднуючих ланок, створюваних власними силами;

встановлення загальних, незалежних від функцій правил і форматів для
передачі даних між функціональними областями інформаційної системи;

встановлення параметрів для обчислювальної техніки (апаратне
устаткування, операційна система, система керування даними, ієрархічні
рівні ЕОМ, технічні методи передачі);

розробка проекту реалізації (пріоритети, терміни і т.д.).

Стратегічний загальний план створюється протягом декількох місяців.
Необхідна його щорічна актуалізація з урахуванням нового досвіду
реалізації окремих проектів, змін у ринковому середовищі і подальшому
розвитку інформаційної техніки.

Для створення стратегічного загального плану рекомендується утворення
нечисленної групи фахівців з інформатики і співробітників
користувальницьких підрозділів.

Висновок

Кожен рух матеріалів зв’язаний з передачею інформації. Деякі
повідомлення випереджають вантаж, авізують його прибуття. Інформаційне
випередження дозволяє одержувачу вчасно підготувати його приймання. Інші
дані супроводжують вантаж, вони характеризують вид і кількість товарів,
відправника, одержувача і власника, звертають увагу на небезпечні
властивості товару. Третій вид інформації випливає за матеріальним
потоком і часто йде в зворотному напрямку (підтвердження прийому,
фактурування, пред’явлення рекламацій, додаткові замовлення, запити і
т.п.). Інформаційний потік буває більш складним, чим матеріальний, він
охоплює і такі підрозділи підприємства, через які матеріал прямо не
проходить.

Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може
скоротитися складування (краще керування запасами, погодженість дій
постачальника і споживача, заміна складування готової продукції
складуванням напівфабрикатів і сировини). Завдяки інформації вдається
також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок транспортного
ланцюжка). Недолік своєчасної інформації викликає нагромадження
матеріалу, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника,
звичайно викликає бажання підстрахуватися.

Використана література

Гаджинский А.М. Логістика : Підручник для вищих і середніх спеціальних
навчальних закладів. – М.: Информационно-внедренческий центр
„Маркетинг”, 1998. – 228 с.

Кальченко А.Г. Основи логістики: Навч. посіб. – К.: Товариство „Знання”,
КОО, 1999. – 135 с.

Крикавський Є.В. Логістика. Основи тоерії: Підручник – Львів:
Національний університет „Лвівська політехніка”, „Інтелект-Захід”, 2004.
– 416 с.

Основи логістики : Навчальний посібник / Під ред. Л.Б. Миротина і
В.И.Сергєєва. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 200 с.

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020