Реферат на тему:
Ефективне управління бізнес-процесами торговельного підприємства
В основу концептуальної конструкції ефективної управління торговельним
підприємством нами запропоновано взяти за основу базові економічні
теорії і прикладні аспекти управління підприємствами. Цілі створення
концепції ефективної діяльності мають науковий і практичний зміст.
Науковою ціллю є розвиток теорії і методології організації торгівлі на
макро- і мікрорівні відповідно до нових науково-технічних, соціальних і
економічних умов в інформаційному суспільстві. Практична ціль – це
оцінка стану, діагностика виробничо-торговельних систем, аналіз
проблемних місць і вироблення рекомендацій по їх вирішенню і наближенню
до ефективної торговельної діяльності.
Ефективна торговельна діяльність повинна базуватися на встановленні
оптимальних пропорцій у використанні факторів виробництва, логістичних і
маркетингових взаємозв’язках та солідарної відповідальності всіх
елементів ланцюгів цінностей за конкурентоспроможність товарів та послуг
при сумісній участі партнерів в процесі розвитку системи в умовах
постійних змін зовнішнього середовища. Розвиток системи і її ділової
активності передбачає, з нашої точки зору, врахування таких базових
постулатів: гармонізації торгівлі і ринку з навколишнім середовищем;
гармоній стабільності і змін; гармоній якості і вартості елементів та
процесів; гармоній основних і забезпечуючих функцій і відповідних їм
елементів структури системи; гармоній між керуючими і керованими
компонентами; гармоній людських відносин; гармоній інтересів і стимулів.
Першим постулатним положенням концепції, що пропонується, є побудова
взаємовідношень споживача і виробника, спрямована на задоволення потреб
суспільства і підвищення багатства його членів у гармонії з оточуючим
середовищем. Забезпечення цієї гармонії потребує перегляду процесу
прийняття рішень, планів і програм та орієнтації їх на динаміку
конкурентної раціональності, спрямованої на постійне вдосконалення. Під
конкурентною раціональністю розуміється принцип прийняття рішень на
насиченому конкурентами ринку. Для реалізації першого постулату
забезпечуючими принципами повинні стати: синхронізація; динамічність;
інтеграція при оптимальній спеціалізації.
Другий постулат ефективної діяльності торговельної корпорації передбачає
збереження сталості системи при внесенні змін, необхідних у ході
пристосування до зовнішнього середовища. В основу забезпечення
стабільності покладено деякі принципи: принцип обліку нерівноважного
стану; принцип самоорганізації, тобто віддалення від хаосу (за рахунок
зростання складності процесів і зменшення процесів, що порушують
динамічну рівновагу); принцип синергетики як основа самоорганізації.
Іншою стороною названого постулату ефективної діяльності схильність до
змін корпоративної системи і її елементів.
Третій постулат ефективної торговельної діяльності – гармонія якості і
цінності елементів і процесів (потоків) – базується на теорії
функціонально-вартісного аналізу й управління. При цьому особливо
важливим стає взаємодія міждисциплінарних механізмів (головним чином,
наприклад, маркетингу і логістики.
Четвертий постулат ефективної торговельної діяльності – гармонізація
основних і забезпечуючих функцій і структури торговельної корпорації –
пов’язані безпосередньо з поняттям і принципами організації і
дезорганізації.
П’ятий постулат – оптимізація між керуючими і керованими складовими –
опирається на наступні закони: закон рівноваги і закон розходження.
Шостий постулат – гармонія людських відносин має пряме відношення до
ефекту синергії. Причому, стосується це як комерційної синергії з
врахуванням відношень між працівниками, так і інших форм її прояву.
Сьомий постулат пропонованої концепції ефективного виробництва –
гармонія інтересів і стимулів – безпосередньо пов’язаний з
організаційною культурою підприємства, цільовими постановками персоналу,
вихованням і системою заохочення працівників.
Розглянуті постулати концепції “ефективного виробництва” можуть бути
реалізовані лише при використанні визначеної бази знань з врахуванням
перспектив її розвитку.
R
Oe
Особлива роль у складі цих знань, на нашу думку, належить маркетингу і
логістиці з їх інструментарієм забезпечення ефективної діяльності.
Вирішуючи проблему конкурентоспроможності і виживання
торговельно-виробничих систем, доводиться при формуванні стратегії і
тактики в обов’язковому порядку враховувати дії центробіжних і
центрострімких сил у системі взаємовідношень учасників логістичних
ланцюгів.
Таким чином, на нашу думку, забезпечення ефективного функціонування
логістичного ланцюга в умовах розвитку ринкових відносинах у
вітчизняному виробництві і торгівлі неможливе без врахування двох
головних джерел ефективності: стійких зв’язків (добровільного
партнерства); запобігання невиробничих витрат (у тому числі на основі
сумісного планування).
Концепція загальних логістичних витрат базується на уявленні про те, що
вони включають в себе всі необхідні витрати для забезпечення логістики
(від закупівлі ресурсів до збуту готового продукту) з врахуванням
протилежності факторів, які діють на різні види витрат.
В даний час актуальною стала задача створення ефективної системи витрат
на логістику, в основу якої доцільно закладати принцип функціонального
підходу. Початкова позиція такого підходу – бажаний рівень сервісу і
відповідні витрати. При цьому основною вимогою до сервісу залишаються:
доступність, функціональність, надійність. Але при максимізації рівня
сервісу по всіх параметрах мінімум витрат забезпечити дуже складно,
тобто виникає необхідність компромісів.
Перевага в стратегії логістики базується на узгодженні своєї (тобто
підприємства) компетентності з очікуваннями (запитами) споживачів
(перш-за-все найважливіших клієнтів або груп клієнтів). Іншими словами,
необхідний розумний компроміс між витратами і якістю. Потрібно мати на
увазі, що раціональною може вважатися логістична система, яка
характеризується трьома складовими: оперативною реакцією на запити;
вбудованим механізмом контролю над змінами; мінімізацією потреб у
запасах.
Щоб досягнути побудови раціональної логістичної системи потрібно не
тільки переглянути принципи організації всіх видів обліку та оцінки
альтернативних варіантів конфігурації торговельно-виробничих процесів.
При цьому інтеграція загальних витрат повинна здійснюватися на основі
одночасного аналізу просторових і часових аспектів конкретних
торговельно-виробничих процесів. Крім цього, обов’язковою умовою може
розглядатися групування витрат за функціями (наприклад, транспортування
та управління запасами) з урахуванням степені невизначеності за
функціональними циклами. Обов’язковою умовою вибору стає облік якісних
параметрів обслуговування. По кожній із функцій є свої діапазони
розсіювання, тому оптимізація повинна орієнтуватися на мінімум загальних
витрат з врахуванням ризику по кожній функції.
В ролі критерію завершення процесу вдосконалення логістичного
обслуговування повинна розглядатися умова оптимізації типу: MR=MC (як
орієнтир планування), де MR – граничні доходи, MC – граничні витрати.
Аналіз і оптимізацію (на основі інтеграції витрат) необхідно розглядати
як обов’язкову частину підготовки до проектування бізнесу. При цьому
базовою позицією сервісної політики стає аналіз конфігурації
підприємства і його логістичного ланцюга, що забезпечує мінімум
загальних витрат.
Важливим фактором ефективної діяльності торговельно-виробничого
підприємства і його логістичної системи слугує граничний рівень
обслуговування, тобто сервісні можливості з мінімумом загальних витрат
при заданому рівні доступності запасів. Тому для зменшення дії
відцентрових сил в логістичній системі оцінка потенційних модифікацій
логістичної системи повинна проводитися на основі аналізу чутливості
ефективності логістичної системи до зміни значущих факторів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
