Реферат на тему:

Валовий внутрішній продукт та інші показники. Дефлятор ВВП

Валовий внутрішній продукт (ВВП) (Gross Domestic Product, GDP) — це
ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені в країні
за певний період часу (один рік).

Розрізняють такі особливості підрахунку ВВП:

1. ВВП — грошовий показник.

Обчислюють різнорідні за складом товари та послуги, вироблені в країні,
і зводять їх до єдиної грошової сукупної вартості.

2. Виключення подвійного рахунку.

Для правильного розрахунку сукупного обсягу виробництва необхідно, щоб
усі продукти та послуги, вироблені в поточному році, були враховані один
раз.

3. Показник ВВП виключає невиробничі угоди.

Розрізняють два типи невиробничих угод: 1) фінансові угоди; 2) продаж
утриманих товарів. Фінансові угоди: 1) трансфертні видатки; 2) приватні
трансфертні платежі; 3) купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій,
сертифікатів тощо). До трансфертних видатків державного бюджету належать
видатки з соціального страхування, зокрема допомога безробітним, пенсія
ветеранам тощо. Характерним є те, що трансферти не створюють поточного
обсягу виробництва. Що ж до продажів утриманих товарів, то ці продажі
виключаються з підрахунку ВВП, оскільки не відображають поточного
виробництва і містять подвійний рахунок.

4. З розрахунку ВВП виключається тіньова економіка.

5. Циклічні сезонні коливання реального ВВП не впливають на сумарний
показник ВВП. Обсяг виробництва в економіці країни зростає упродовж року
і досягає найменшого значення на початку,

а найбільшого — наприкінці року. Причини сезонних коливань пов’язані з
природними умовами (наприклад, будівельні роботи найінтенсивніше
проводять улітку), з періодом літніх відпусток (зростають платні послуги
населенню), зі святами (зростає закупівля товарів).

Показник ВВП розраховується трьома методами: 1) виробничим (за доданою
вартістю); 2) методом кінцевого використання (за витратами); 3)
розподільчим (за доходами).

Розрахунок ВВП виробничим методом підсумовує додану вартість, створену
всіма галузями економіки під час виробництва товарів та послуг.

Стадія виробництва характеризується показниками: 1) випуску; 2)
проміжного споживання; 3) доданої вартості.

Випуск — вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої
діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді. Проміжне споживання —
витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, використані
економічними (інституційними) одиницями для виробничих потреб. Додана
вартість — ринкова ціна обсягу продукції, виробленої фірмою, мінус
вартість спожитої сировини та матеріалів, які придбані у постачальників.

Приклад. Власник агрофірми А продає яблука оптовій фірмі В за ціною 0,5
грн за 1 кг. Фірма В продає яблука магазину фірми С за ціною 1,0 грн за
1 кг. Покупець придбає 1 кг яблук у магазині за ціною 1,2 грн за кг.

На кожній стадії виробництва різниця між тим, що фірма заплатила за
продукт, і тим, що вона одержить від його продажу, виплачується у
вигляді заробітної плати, відсотків і прибутків в обмін на ресурси, які
використовуються кожною фірмою в процесі виробництва та обігу. Додана
вартість власника становить 0,5 грн, за умови, що він не купував
проміжної продукції.

Яку частину вартості потрібно врахувати при визначенні ВВП? Тільки
1,2грн за 1 кг.

Стадії виробництва та розподілу Ціна продукту Додана вартість

А 0,5 0,5-0 = 0,5

В 1,0 1,0-0,5 =0,5

С 1,2 1,2-1,0 = 0,2

Разом 2,7 1,2

Загальна вартість усіх проміжних продуктів 2,7. Якщо б ми включили цю
суму в показник ВВП, то суттєво перевищили б його обсяг. Отже, в
розрахунок ВВП включається тільки 1,2 — додана вартість, створена кожною
фірмою.

Система національних рахунків в Україні передбачає підрахунок ВВП
виробничим методом за формулою:

Розрахунок ВВП методом кінцевого використання (витратний метод)
здійснюється підсумовуванням витрат усіх економічних одиниць, які
використовують ВВП, — домогосподарств, фірм, держав та іноземців. Отже,
ВВП (У) за методом кінцевого використання — це сукупна вартість усіх
товарів і послуг, необхідна для того, щоб викупити на ринку весь обсяг
виробництва:

Y = C+I + G + NX,

де С — споживання (Consumtion), або кінцеві споживчі витрати
домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання
житла): витрати домогосподарств на предмети тривалого користування
(автомобілі, телевізори…), товари поточного використання (хліб,
молоко…), споживчі витрати на послуги (лікарів, перукарів…); 7 —
інвестиції (Investment), або валові приватні внутрішні інвестиції. До
валових приватних внутрішніх інвестицій відносяться витрати фірм на
будівництво будівель і споруд, у тому числі житлове будівництво; витрати
домогосподарств на придбання житла, обладнання, машин, механізмів, нових
технологій, амортизація, амортизаційні відрахування, зміна
товарно-матеріальних запасів.

Наведене рівняння ВВП називають основною макроекономічною тотожністю.

Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, котрий споживається
в ході виробництва в окремі роки, називають амортизацією.

Валові приватні внутрішні інвестиції включають виробництво усіх
інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, обладнання і
споруд, які споживані в ході виробництва у поточному

році, та будь-які чисті додавання до обсягу капіталу в економіці. Отже,
валові інвестиції включають і суму заміщення, і приріст інвестицій.

Термін «чисті приватні внутрішні інвестиції» вживають для характеристики
доданих інвестицій, що мали місце протягом поточного року.

Співвідношення валових інвестицій і амортизації є індикатором стану
економіки: піднесення, застій або спад.

1. Зростаюча економіка. Якщо валові інвестиції перевищують амортизацію,
економіка перебуває на піднесенні, її виробничі потужності (обсяг
капіталу) зростають. У зростаючій економіці чисті інвестиції є величиною
позитивною. За рік споживається менше капіталу, ніж виробляється.

2. Статична (застійна) економіка. Валові інвестиції дорівнюють
амортизації, або чисті інвестиції дорівнюють нулю Це означає, що
економіка перебуває у стані спокою. В економіці виробляється стільки
капіталу, скільки необхідно, щоб компенсувати те, що спожито під час
виробництва ВВП поточного року.

3. Спадна (стагнаційна) економіка. Якщо валові інвестиції менші, ніж
амортизація. Це означає, що в економіці за рік споживається більше
капіталу, ніж виробляється. За спадної економіки, або такої, що
перебуває у стані рецесії, чисті інвестиції матимуть негативний знак. А
в економіці відбудеться зменшення інвестицій, або деінвесту-вання.

G — державні витрати (Government) органів влади на утримання армії,
апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного
сектору за відрахуванням трансфертів;

NX— чистий експорт (Net Export).

Чистий експорт товарів і послуг — це величина, на яку зарубіжні витрати
на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні витрати на
іноземні товари і послуги:

NX = X-M.

Метод кінцевого використання (витратний метод) ВВП вимірюється як сума
кінцевого попиту на продукцію. Продукція, вироблена в економіці, може
бути використана для споживання домашніми господарствами (С), державою
(G), на інвестиції в новий капітал (І) або на чистий експорт (NX).

У національних рахунках України підрахунок ВВП за методом кінцевого
використання охоплює такі економічні категорії:

У межах розподільчого методу ВВП визначається як сума доходів, створених
резидентами країни за рік.

Розрахунок ВВП розподільчим (дохідним) методом підсумовує усі види
чинникових доходів (чинники виробництва: праця і капітал, які беруть
участь у виробничому процесі), а також включає два компоненти
(амортизаційні витрати і непрямі податки на бізнес), які не є доходами.

ВВП має такі складові:

1. Амортизаційні витрати.

2. Чисті непрямі податки на бізнес = повні непрямі податки на бізнес —
субсидії.

Фірми розглядають ці податки як витрати виробництва і тому додають їх до
цін на продукти. До непрямих податків на бізнес належать податок на
додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі.

3. Заробітна плата, внески підприємств на соціальне страхування та у
різні фонди.

4. Рентні платежі — прибуток (дохід), що його отримують власники
нерухомості, включаючи приписану (умовно нараховану) ренту за проживання
у власних будинках. Приписана вартість — вартість товарів та послуг, які
не продаються на ринку і не мають ринкової ціни. Орендна плата, яку
власникові будинку довелося б сплатити за умови, якби він орендував
аналогічний будинок або якби його будинок дійсно здавався в оренду, є
імпутованою рентою, і входить у рахунки ВВП і як витрати, і як доходи
власника будинку.

5. Чисті відсотки — різниця між відсотковими платежами фірм іншим
секторам економіки та відсотковими платежами, що їх фірми отримали від
інших секторів.

6. Дохід від власності — чистий прибуток підприємств, які перебувають у
приватній власності.

7. Прибуток корпорацій — податок на прибуток корпорацій, що його одержує
уряд, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток корпорацій.

Ці нерозподілені доходи корпорацій поряд із відрахуваннями на
відновлення споживаного капіталу інвестуються або зразу, або в
майбутньому на створення нових підприємств і закупівлю обладнання.

У національних рахунках України підрахунок ВВП розподільчим методом
охоплює такі економічні категорії:

Три методи підрахунку повинні привести до однакового результату.

Для полегшеного розуміння показника ВВП вводять ще один показник —
валовий внутрішній продукт на душу населення, або вартість виробленої
продукції на одну людину. Його одержують діленням ВВП країни на
чисельність населення в даному році:

Поняття «валовий внутрішній продукт» (ВВП) та «валовий національний
продукт» (ВНП) є різними за означеннями [2].

Валовий національний продукт (Gross National Product, GNP) — це ринкова
вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених громадянами держави
за певний період часу, тимчасом як валовий внутрішній продукт — ринкова
вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за певний
період часу. Період часу, як правило, означає один рік.

Більш точним показником обсягу виробництва продуктів для споживання і
накопичення капіталу є показник чистого внутрішнього продукту (Net
Domestic Product, N DP).

ЧВП являє собою ВВП, зменшений на суму амортизації, або на величину
споживання основного капіталу:

Національний дохід — показник, який обчислюється відніманням від чистого
внутрішнього продукту непрямих податків на бізнес і визначає загальний
обсяг заробітної плати, рентних платежів, відсотка і прибутків,
одержаних під час виробництва обсягу ВВП:

Особистий дохід — це зароблений приватними особами дохід.

Особистий дохід одержується відніманням від національного доходу внесків
на соціальне страхування, нерозподіленого прибутку корпорацій, податків
на прибуток корпорацій — чистий процент плюс трансфертні платежі.

Використовуваний дохід, або дохід після сплати податків, або
післяподатковий дохід, розраховується відніманням від показника

особистого доходу прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових
платежів держави:

Номінальний і реальний ВВП. Дефлятор ВВП

Особливість підрахунку ВВП у тому, що це — грошовий показник. Для
визначення загальноекономічного показника ціни використовується показник
середнього рівня цін. Оскільки в економіці діє безліч цін, здійснити
економічний аналіз можна, маючи середньозважений показник. Таким
показником є індекс цін.

Індекс цін — це відношення вартості певного набору товарів та послуг
(ринкового кошика) у грошових одиницях (грн, дол.) у даний період до
вартості того самого набору в певний базовий період помножене на 100 %.

Показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у поточних
цінах, — це номінальний ВВП. ВВП номінальний — не скоригований з рівнем
цін показник.

Показник загального обсягу виробництва, який обчислюється у постійних
цінах, — це реальний ВВП. ВВП реальний — скоригований з рівнем цін
показник.

Дефлятор ВВП, або індекс ВВП — індекс цін, який використовується для
коригування номінального ВВП з урахуванням інфляції або дефляції і
одержання на цій основі реального ВВП:

Показником економічного добробуту вважається індекс цін споживчих благ,
або індекс споживчих цін (Consume price index, CPf).

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — це відношення вартості споживчого кошика
товарів і послуг у розрахунковому році до вартості цього самого кошика у
базовому році.

Індекс споживчих цін є найпоширенішим у використанні індексом цін.
Значення індексу визначається, виходячи з ціни ринкового кошика товарів
та послуг типової міської родини.

2.5. Темп зростання і темп приросту

На основі ВВП реального обчислюються темп зростання фізичного обсягу
виробництва і темп приросту обсягу виробництва. Темп приросту:

де Yt— ВВП реальний у поточному році, Y0 — ВВП реальний у базовому році.

Темп зростання (економічного):

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської.
— К.: Основи, 1998. — Ч. 2. — Розд. 1, 2.

2. Мэнкъю ?. Г. Принципы экономике. — СПб.: Питер Ком, 1999. — Гл. 22,
23.

3. Савченко А. Г., Пухтаевич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономіка. — К.:
Либідь, 1999. — Гл. 2.

4. Семюелъсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи, 1997.— Розд.
6.

5. Статистичний щорічник України / За ред. О. Г. Осауленка / Державний
комітет статистики України. 1999-2004. — К.: Техніка. — Розд. 2, 4.

6. Тітьонко О. ?. Системи макроекономічного рахівництва: Навч.-метод.
посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999.

7. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи. Экономика. — ?.: Дело, 1993. — Гл.
24.

8. Internet: www.bank.gov.ua/Macro

Похожие записи