Економіка України в 2002 році:

підсумкові та прогнозні макропоказники

Динаміка макроекономічних індикаторів у 2002 р. (табл. 1) була
позитивною, але приблизно вдвічі уповільнилася порівняно з 2001 р. За
попередньою оцінкою Держкомстату, реальне зростання ВВП становило 4,1% .
Така динаміка є цілком природною, оскільки утримувати високі (9–10%)
показники збільшення ВВП, якими ознаменувався 2001 р., вкрай складно.
Щоправда, досвід деяких країн Південно-Східної Азії протягом 60–80-х
років минулого сторіччя свідчить про таку можливість, але для цього
необхідно невпинне потужне зростання, орієнтоване на експорт, якого в
Україні сьогодні, на жаль, не відбувається.

Реальний приріст виробництва у промисловості склав 7%. Загальний
показник капіталовкладень становив лише 6,2%.

В цілому, 2002 р. розпочинався не зовсім благополучно через складну
зовнішньоекономічну кон’юнктуру (українська економіка дуже чутлива до її
змін, оскільки на експорт припадає до 56% ВВП), практично вичерпану
цінову конкурентоспроможність (наслідок девальвації 1997–1998 рр.) і
недостатні темпи модернізації економіки, які спричинили уповільнення
динаміки інвестицій в основний капітал і нарощування обсягів ВВП.
Відповідно показники І кварталу, зокрема експорту та імпорту, були
відносно низькими (табл. 2).

У другому півріччі зовнішньоекономічна ситуація почала виправлятися.
Завдяки відновленню експорту металів та підвищенню зовнішнього попиту на
зерно вдалося вийти на високі, навіть не очікувані показники: за
попередніми підрахунками Мінекономіки, приріст експорту складе 8%, а
імпорту — 5,5%. Крім того, українські експортери отримали конкурентні
переваги на світових ринках з огляду на девальвацію гривні в умовах
дефляції в Україні при суттєвому зростанні цін в країнах — основних
торгових партнерах. Відбулася певна диверсифікація ринків збуту,
збільшилася частка в структурі українського експорту ринків США, ЄС та
деяких країн Азії, а питома вага країн СНД (у тому числі Росії) протягом
року зменшувалась.

Щодо структури українського імпорту, протягом 10 місяців минулого року
частка чорної металургії скоротилася до 40%. На погляд Л. Мусіної,
зменшення питомої ваги цієї сировинної галузі є позитивним явищем, тоді
як зменшення частки експорту продукції машинобудівної галузі до 9,7% і
збільшення — мінеральних продуктів не викликає захоплення.

За підсумками 11 місяців темпи зростання експорту товарів перевищували
темпи зростання імпорту, сальдо торгівлі товарами склало 1039,8 млн дол.
США. Це, а також суттєве збільшення надходжень в 2002 р. у валюті від
трансфертів сприяло тому, що пропозиція валюти перевищувала попит на
неї. Протягом 2002 р. НБУ на Міжбанківському валютному ринку (МБВР)
викупив 1,73 млрд дол. США і рівень міжнародних валютних резервів НБУ
перевищив 4 млрд дол. США. За оцінками Мінекономіки, міжнародні валютні
резерви НБУ на кінець 2002 р. дорівнювали 10,3 тижня імпорту проти 7,9
тижня у 2001 р. Водночас номінальна девальвація гривні на 0,6% (реальна
девальвація — 1,2%) забезпечила збільшення цінової
конкурентоспроможності українських товарів на ринках інших країн.

Таблиця 1

Динаміка макроекономічних індикаторів, зміна до попереднього року, %

Показник 1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
2002 р.

ВВП -22,9 — 12,2 -10,0 -3,0 -1,9 -0,2 5,9 9,2 4,1

Продукція промисловості -27,3 -12,0 -5,1 -0,3 -1,0 4,0 13,2 14,2
7,0

Сільськогосподарське виробництво -16,5 -3,6 -9,5 -1,9 -9,8 -6,9 9,8
10,2 2,7*

Інвестиції в основний капітал -22,5 -28,5 -22,0 -8,8 6,1 0,4 14,4
20,8 6,2**

Баланс зведеного бюджету (% до ВВП) -8,9 -6,6 -4,9 -6,6 -2,2 -1,5
0,6 -0,6 2,0*

Реальні грошові доходи населення -14,0 1,8 -17,1 6,3 -1,6 -8,0 9,9
9,0 21,9*

Індекс інфляції

(до грудня) 401,0 181,7 39,7 10,1 20,0 19,2 25,8 6,1 -0,6

* 11 місяців 2002 р. до 11 місяців 2001 р.; ** 9 місяців 2002 р. до 9
місяців 2001 р.

Таблиця 2

Динаміка макроекономічної ситуації у 2002 р.

Показник 3 місяці 6 місяців 11 місяців 2002 р. (очікув.)

ВВП, реальний приріст (%) 3,8 4,3 4,1 4,1 факт

Індекс споживчих цін, грудень до грудня 2001 р. (%) 98,9 98,2 98,1 99,4

Індекс цін виробників, грудень до грудня 2001 р. (%) 99,5 104,4 105,7
105,7 факт

Промисловість, реальний приріст (%) 3,1 5,8 6,3 7,0 факт

Сільське господарство, реальний приріст (%) 11,1 7,7 2,7 3,8

Прибуток, млрд грн.

(1 — без банків) 6,81 16,61 27,2* 40,4

Інвестиції в основний капітал

(у фактичних цінах, млрд грн.) 9,6 12,1 19,8** 37,3

Середньомісячна зарплата, реальний приріст (%) 19,2 18,4 18,4 18,6

Експорт, приріст

(платіжний баланс), % 1,5 2,4 6,9** 8,0

Імпорт, приріст

(платіжний баланс), % -2,1 0,9 4,7** 5,5

* Січень-жовтень; ** січень-вересень.

Зростання заробітної плати протягом усього року становило понад 18%,
тобто приріст реальних доходів громадян у 5–6 разів перевищував приріст
ВВП. Таким чином, дещо змінився вплив чинників зростання і уряд докладав
зусиль для підвищення реальних доходів населення та внутрішнього попиту,
щоб компенсувати втрати в зв’язку з погіршенням зовнішньоекономічної
кон’юнктури.

У 2002 р. було двічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати: з 1
січня до 140 грн. і з 1 липня до 165 грн; на 20% збільшився розмір
пенсій. Реальна заробітна плата за період з січня по листопад 2002 р.
зросла на 18,4%, а реальні доходи громадян — на 21,9%. Це суттєво
вплинуло на темпи зростання внутрішнього ринку. Пропозиція товарів на
ньому, яка збільшувалась досить високими темпами, та сприятливі умови,
що склалися протягом 2002 р. у сільському господарстві, зумовили
зниження цін на продовольчі товари (–2,3%), що й стало основною причиною
дефляції — певною мірою не очікуваної. Це було зумовлено, з одного боку,
адміністративним впливом на місцеві органи влади щодо контролю динаміки
цін, з іншого — високим врожаєм, завдяки чому ціни на
сільськогосподарську продукцію знизилися приблизно на 10%. Неабияке
значення мало й те, що практично не підвищувалися тарифи на
електроенергію, газ та житлово-комунальні послуги — для населення вони
залишаються низькими, а для виробництва — високими. Таким чином, рівень
перехресного ціноутворення у 2002 р. підвищився, протягом року індекс
споживчих цін становив 99,4%.

Заступник держсекретаря Мінекономіки визначила цінову ситуацію 2002 р.
як принципово нову для економіки України. Протягом усього періоду
незалежності дефляція спостерігалась лише в окремі літні місяці, а в
2002 р. дефляційними були шість місяців. Але необхідно зазначити, що
йдеться про дефляцію лише у групі продовольчих товарів (питома вага
витрат на придбання цих товарів є найбільшою в загальних споживчих
грошових витратах населення — 63,9%). Зростання доходів населення
зумовлює зміни у структурі споживання, і приріст доходу реалізується
головним чином на непродовольчому ринку, де спостерігалася інфляція.

Вагомим чинником, який також частково зумовив дефляційну динаміку
споживчих цін у 2002 р., була тривала стабільність курсу гривні відносно
курсу долара США.

На цінах споживчого ринку не позначилось значне збільшення монетарних
агрегатів (у 2002 р. монетарна база зросла на 33,6%, грошова маса — на
41,6%), оскільки у відповідь на розширення пропозиції валюти на ринку
емісія коштів була забезпечена відповідним зростанням виробництва і не
носила інфляційного характеру.

Ситуація в бюджетній сфері не створювала жодних передумов для
прискорення інфляційних процесів. При формуванні державного бюджету
передбачалося, що в 2002 р. дефіцит загального фонду державного бюджету
становитиме 2,9 млрд грн., що призвело б до збільшення грошової маси на
споживчому ринку. За оцінками Мінекономіки, профіцит загального фонду
становить більше 1 млрд грн. Отже, сукупний попит державного сектора
скоротився у порівнянні із запланованим майже на 4 млрд грн.

З іншого боку, якщо розглянути явище у більш довгостроковій
ретроспективі, то дефляційна динаміка споживчих цін у 2002 р. частково є
наслідком близької до нульової (0,9% протягом року) динаміки цін
виробників у 2001 р. За словами заступника держсекретаря, такий профіцит
значною мірою є штучним, оскільки його було досягнуто за рахунок
недофінансування багатьох видаткових статей бюджету — залишилася
заборгованість по заробітній платі, по соціальних виплатах сім’ям з
дітьми та малозабезпеченим сім’ям, ще за 2001 р. недофінансовані видатки
на науку. Рівень виконання річного плану по доходах склав 87,9%, а по
видатках — 74,6%, і ця різниця є істотнішою за таку в попередньому році.

Кредити, надані комерційними банками, зросли на 38,4% (динаміка гірша,
ніж у минулому році), тим часом вклади населення в банках збільшились,
за оперативними даними, приблизно на 60%. Цей показник також трохи
менший, ніж у 2001 р. Однак вклади населення все ж таки зростають, і
одне з головних завдань міністерства та суміжних відомств, як вважає Л.
Мусіна, полягає в тому, щоб трансформувати їх в ефективні інвестиції і
шляхом залучення до реального сектора «підживити» зростання економіки.

Пропонуємо низку основних прогнозних макропоказників на 2002–2003 рр.
(табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка основних прогнозних макропоказників

на 2002-2003 рр. (базовий сценарій)

Показник 2002 р. 2003 р.

ВВП (%) 4,1 факт 4,0

Інфляція (грудень до грудня, %) -0,6 факт 6,0

Промисловість (%) 7,0 факт 4,5

Сільське господарство (%) 3,8 3,5

Валове нагромадження основного капіталу (%) 2,2 3,7

Прямі іноземні інвестиції, млн дол. США 620 750

Заробітна плата (%) 18,6 11,7

Експорт (%) 8,0 1,0

Імпорт (%) 5,5 3,5

Прогнозований рівень інфляції 6% виведений, по-перше, на підставі
очікуваної стабілізації динаміки тарифів і цін, по-друге, з огляду на
наявність ще чималого «монетарного навісу», який повинен спрацювати, і,
по-третє, враховуючи істотне зростання цін виробників у 2002 р. (5,7%),
яке, на думку Л. Мусіної, вплине на рівень споживчих цін у 2003 р. Вона
зазначила, що уряд докладатиме максимальних зусиль, щоб зростання
промисловості на 4,5% та сільського господарства на 3,5% відбулося і
забезпечило зростання ВВП на рівні 4% та нагромадження основного
капіталу на рівні 3,7%. Пріоритетом буде поліпшення можливостей
підприємств для збільшення інвестицій у виробництво і зростання
кредитування. Додаткові підстави для виправдання наведених прогнозів
створює реальна перспектива прийняття цього року закону «Про іпотеку» і
внесення відповідних змін до закону «Про заставу», що дозволить знизити
ризики кредитування та інвестування, збільшити інвестиційний капітал.
Динаміка експорту (зростання на 1%) в поточному році буде гіршою за
рахунок високої бази порівняння у минулому році та деяких інших чинників
(обмеженість обігових коштів підприємств-експортерів та все ще
недостатній рівень конкурентоспроможності). Загальмуються темпи
зростання інвестиційного імпорту (загальний приріст імпорту становитиме
3,5%).

За прогнозом фахівців Мінекономіки, зростання цін виробників у 2003 р.,
як і в попередньому, становитиме 5,7%.

Мінекономіки оприлюднило деякі припущення, покладені в основу прогнозу
на 2003 р.:

• Загальне зростання світової економіки на 3,7%.

• Позитивна економічна динаміка основних торгових партнерів України (за
прогнозом МВФ, Росії — на 4,9%, країн ЄС — на 2,3%, США — на 2,6%).

• Прийняття податкових законів, якими передбачається розширення бази
оподаткування та поліпшення адміністрування податків, що дозволить
підвищити рівень доходів державного і зведеного бюджету. Верховна Рада
вже прийняла зміни до низки законів України. Зокрема, внесення змін до
закону «Про оподаткування прибутку підприємств» дозволить, за
підрахунками Мінекономіки, додатково залучити до бюджету 1,8 млрд грн.,
внесення змін до законів «Про податок на додану вартість» і «Про
оподаткування підакцизних і деяких інших товарів» — приблизно по 300 млн
грн.

• Фінансове оздоровлення паливно-енергетичного комплексу.

• Подальші системні перетворення в аграрному комплексі та зміцнення
підтримки сільськогосподарських виробників за умов оптимізованого
оподаткування — аж до розгляду питання про повернення ПДВ для сільського
господарства на рівні 9%.

• Завершення переговорів щодо вступу України до Світової організації
торгівлі. Це надасть вітчизняному виробникові, особливо
сільськогосподарському, можливість виходу на зовнішні ринки збуту.

На закінчення зустрічі з журналістами заступник держсекретаря
Міністерства економіки Л. Мусіна зазначила, що існує і більш
оптимістичний сценарій розвитку подій. Якщо припустити, що, по-перше,
зовнішньоекономічна кон’юнктура може бути більш сприятливою, ніж
передбачається базовим сценарієм, по-друге, суспільство більш активно
реагуватиме на ті зміни, які збирається провести уряд (усунення
податкової дискримінації, поліпшення інвестиційного середовища,
забезпечення зростання доходів населення), по-третє, урядом буде вжито
низку додаткових рішучих заходів, проголошених у проекті Програми
діяльності Кабінету Міністрів України (розроблення якої завершується і
головною метою якої є відхід від галузевих пріоритетів, загальна
лібералізація режиму господарської діяльності в країні та створення
регуляторного середовища, сприятливого для інновацій), то зростання ВВП
у 2003 р. може скласти 6%.

Похожие записи