КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему

Управління запасами матеріалів на підприємстві

ЗМІСТ

TOC \o «1-2» \h \z \u HYPERLINK \l «_Toc138481449» 1. Розрахунок
обсягу закупівель (замовлень) матеріалів PAGEREF _Toc138481449 \h 4

HYPERLINK \l «_Toc138481450» 1.1. Обчислення оптимального розміру
закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів
PAGEREF _Toc138481450 \h 4

HYPERLINK \l «_Toc138481451» 1.2. Вибір обсягів замовлень та цін
матеріалів PAGEREF _Toc138481451 \h 6

HYPERLINK \l «_Toc138481452» 2. АВС-аналіз матеріалів PAGEREF
_Toc138481452 \h 8

HYPERLINK \l «_Toc138481453» 3. Аналіз руху запасів матеріалів та
розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів PAGEREF _Toc138481453
\h 10

HYPERLINK \l «_Toc138481454» 3.1. Періодична система поповнення
запасів з фіксованим обсягом замовлення PAGEREF _Toc138481454 \h 12

HYPERLINK \l «_Toc138481455» 3.2. Періодична система поповнення
запасів із змінним обсягом замовлення PAGEREF _Toc138481455 \h 13

HYPERLINK \l «_Toc138481456» 3.3. Безперервна система поповнення
запасів з фіксованим обсягом замовлення PAGEREF _Toc138481456 \h 14

HYPERLINK \l «_Toc138481457» 3.4. Безперервна система поповнення
запасів із змінним обсягом замовлення PAGEREF _Toc138481457 \h 16

HYPERLINK \l «_Toc138481458» 3.5. Розрахунок обігових коштів та
порівняння систем поповнення запасів PAGEREF _Toc138481458 \h 18

HYPERLINK \l «_Toc138481459» Висновки PAGEREF _Toc138481459 \h 19

HYPERLINK \l «_Toc138481460» Література PAGEREF _Toc138481460 \h
20

1. Розрахунок обсягу закупівель (замовлень) матеріалів

1.1. Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних
витрат на створення запасів матеріалів

1. Для визначення розміру (обсягу) замовлення Qзі матеріалу i-го
найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів,
спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Qopt.і , Qopt1і ,
Qopt2і згідно з формулою Харріса [5, 11, 16]:

Дані для розрахунків наведені в табл. 1.1.

Вихідні дані для розрахунків Таблиця 1.1

№ позиції, і Літери варіанту Шифр матеріалу Di Hi Pi P1i P2i Q1i Q2i

1 к М341 8000 0,4 6 5,5 5,4 1000 2000

2 л М625 12000 3 30 29 28 500 1000

3 и ДМ3в 2000 0,002 0,5 0,48 0,45 1000 2000

4 м MТ12 16000 0,1 0,7 0,69 0,68 10000 20000

5 ч Iрт4 100000 0,001 0,2 0,195 0,19 10000 20000

6 у ДМ27 1200 0,3 4 3,95 3,93 100 200

7 в М365 400 2 70 69,5 69 100 500

8 о ПВ4м 3600 2,5 25 24 23,5 100 500

9 д MТ56 80000 0,1 0,4 0,36 0,35 10000 20000

10 р Iт42 20000 0,8 2,5 2,45 2,45 1000 1000

11 а М214 10 000 0,1 0,4 0,38 0,35 1000 2000

12 б М354 12000 0,5 25 24,5 24,2 1000 4000

Оптимальний розмір замовлень для першої позиції становить:

од.;

Так само і для інших матеріалів. Результати занесені до таблиці 1.2.

2. Розрахуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів
{Fств.opt.i,

Fств.opt1i, Fств.opt2і, Fств1i, Fств2i} згідно з формулою:

;

— річні витрати на закупівлю матеріалу i-го найменування.

грн;

3. Розрахуємо загальні річні витрати на створення запасу матеріалу
FствDі для обсягу Qі = Dі за формулою:

грн;

Для інших позицій розрахунок ведеться аналогічно. Дані розрахунків
подані в табл. 1.2.

Розрахунок загальних витрат для створення запасів матеріалів
Таблиця 1.2

№ позиції, і Літери варіанту Шифр матеріалу Qopt i Qopt 1i Qopt 2i
Fств.opt i Fств.opt 1i Fств.opt 2i Fств 1i Fств 2i Fств Di

1 к М341 1289 1323 1331 49365,87 45329,96 44522,66 45382,5 44634

2 л М625 647 653 658 364078,24 352042,47 340006,40 352187,5 340360

3 и ДМ3в 2778 2834 2923 1158,37 1115,28 1050,53 1207,4 1061,5 1167

4 м MТ12 4459 4473 4487 11989,33 11826,87 11664,41 12095,5 12716

5 ч Iрт4 30930 31300 31690 20711,34 20202,78 19694,12 20712,25 19769

6 у ДМ27 597 599 600 5242,00 5180,35 5155,69 6096,725 5449,23

7 в М365 95 95 95 28923,91 28721,30 28518,68 28722,25 30085,5

8 о ПВ4м 388 392 394 92039,12 88417,64 86606,82 90617 86663,25

9 д MТ56 11060 11230 11270 33591,98 30367,47 29561,28 30378 29825

10 р Iт42 2023 2028 2028 52174,86 51169,29 51169,29 51734,75 51734,75

11 а М214 3909 3939 3986 4562,85 4358,53 4052,00 4970,9 4188,5

12 б М354 901 909 913 302929,16 296904,27 293289,24 296917,5 297054

1.2. Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалів Qз.і визначається за
мінімальними загальними річними витратами на створення запасів
матеріалів. Щоб врахувати деякі особливості ансамблів {Qopt.і, Qopt1і,
Qopt2і, Q1і, Q2і} та {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і, Fств1і,
Fств2і, FствDі}, побудуємо графік витрат (рис. 1.1) для першої позиції
матеріалів, на якому водночас будуть зображені:

функція зворотно пропорційних витрат

функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі

функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Рі

функція загальних річних витрат на створення запасу Fств.i(Q) з
урахуванням знижок цін

де P(Q) – ступінчата функція.

Рис. 1.1. Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та
створення запасів матеріалу М341

Процедура вибору Qз.і така:

З величин ансамблю загальних річних витрат {Fств.opt.і, Fств.opt1і,
Fств.opt2і, Fств1і, Fств2і, FствDі} по кожній позиції матеріалів
обираємо найменшу — Fз.і, якій відповідають обсяг замовлення Qз.і,
який, у свою чергу, є елементом ансамблю {Qopt.і, Qopt1і, Qopt2і, Q1і,
Q2і, Di} і ціна Рз з ансамблю цін {Р, Р1, Р2}. Але при цьому необхідно
враховувати співвідношення Qopt.і та Di і те, що не всі значення
оптимального розміру замовлення {Qopt.і, Qopt1і, Qopt2і} і відповідно
витрати {Fств.opt.і, Fств.opt1і, Fств.opt2і} мають сенс.

При цьому можливі три варіанти розташування оптимального розміру
замовлення Qopt.і відносно Q1і та Q2і:

Qopt.і < Q1і, а значить менше за Q2і; Q1і < Qopt.1і < Q2і; Q2і < Qopt.2і, а значить і більше за Q1і. Вибір показників замовлення матеріалу здійснюється тільки за тими значеннями, які мають сенс. Крім цього необхідно враховувати розміщення річної потреби матеріалу Di відносно обсягів замовлень Qopt.і, Q1і, Q2і. Розташування Di накладає на процедуру вибору обсягу замовлення додаткові обмеження, які а загальному вигляді, означають, що обсяг замовлення ніколи не може бути більшим за Di. Обрані показники Рзі, Qзі, Fзі за всіма 12 позиціями матеріалів занесені у відповідні колонки табл. 1.3. . Величини nі та Тз.і. залишаємо з десятинними знаками і в такому вигляді використовуємо в подальших розрахунках через те, що застосовуються спрощені моделі руху запасів, та заносимо дані в табл. 1.3. Показники обсягу замовлень матеріалів Таблиця 1.3 № Шифр матеріалу D i Р зі Q зі F зі Річна кількість замовлень Середньоріч-ний цикл постачання, Т зак і, робочих днів 1 М341 8000 5,4 2000 44634 4 60 2 М625 12000 28 1000 340360 12 20 3 ДМ3в 2000 2000 0,45 1167 4444 0,054 4 MТ12 16000 0,69 4473 11989,33 4 67,095 5 Iрт4 100000 0,19 31690 19694,12 3 76,056 6 ДМ27 1200 3,93 600 5155,69 2 120 7 М365 400 69,5 100 28722,25 4 60 8 ПВ4м 3600 23,5 500 86663,25 7,2 33 9 MТ56 80000 0,35 20000 29825 4 60 10 Iт42 20000 2,45 2028 51169,29 10 24,336 11 М214 10 000 0,35 3986 4052,00 3 95,664 12 М354 12000 24,5 1000 296917,5 12 20 2. АВС-аналіз матеріалів АВС-аналіз здійснюється в такій послідовності. Виходячи з річної потреби Dі та обраної ціни Pзі по кожній позиції матеріалів обчислюємо вартість річної потреби матеріалів (добуток Dі та Pзі) і отримані результати заносимо у колонку “Вартість” табл. 2.1. Приймаючи загальну суму вартості річної потреби по 12 позиціях матеріалів у колонці “Вартість” за 100% розраховуємо питому вагу кожної позиції матеріалів і результати заносимо у колонку “Питома вага” табл. 2.1. Питома вага позицій матеріалів Таблиця 2.1 № Шифр матеріалу D i Р зі Вартість D iP зі, грн Питома вага, % 1 М341 8000 5,4 43200 4,79 2 М625 12000 28 336000 37,26 3 ДМ3в 2000 0,45 900 0,10 4 MТ12 16000 0,69 11040 1,22 5 Iрт4 100000 0,19 19000 2,11 6 ДМ27 1200 3,93 4716 0,52 7 М365 400 69,5 27800 3,08 8 ПВ4м 3600 23,5 84600 9,38 9 MТ56 80000 0,35 28000 3,11 10 Iт42 20000 2,45 49000 5,43 11 М214 10 000 0,35 3500 0,39 12 М354 12000 24,5 294000 32,60 Загалом 901756 100,00 Виходячи з табл. 2.1 позиції матеріалів пересортуємо таким чином, щоб їх питома вага зменшувалась. Результати пересортування позицій табл. 2.1 наведено в табл. 2.2. Водночас розрахуємо відносну вартість у відсотках зростаючім підсумком. За заданими верхніми межами груп А (70%), В (95%), згідно із зростаючим підсумком виділимо групи матеріалів А, В та С. АВС-класифікація позицій матеріалів Таблиця 2.2 № Шифр матеріалу Вартість, грн Питома вага, % Зростаючий підсумок, % Група Система поповнення запасу 1 М625 336000 37,26 37,26 А БС33 2 М354 294000 32,60 69,86 А БСФ33 3 ПВ4м 84600 9,38 79,25 Б БСФ33 4 Іт42 49000 5,43 84,68 Б БСФ33 5 М341 43200 4,79 89,47 Б ПСЗЗ 6 МТ56 28000 3,11 92,57 Б ПСЗЗ 7 М365 27800 3,08 95,66 С ПСЗЗ 8 Ірт4 19000 2,11 97,76 С ПСФЗЗ 9 МТ12 11040 1,22 98,99 С ПСФЗЗ 10 ДМ27 4716 0,52 99,51 С ПСФЗЗ 11 М214 3500 0,39 99,90 С ПСФЗЗ 12 ДМЗв 900 0,10 100,00 С ПСФЗЗ Загалом 901756 100 Результати розподілу матеріалів за ранжиром та за зростаючим підсумком (гістограма) за даними табл. 2.2 наведені на рис. 2.1. а) б) Рис. 2.1. Розподіл позицій матеріалів за ранжиром (а) та гістограма вартості матеріалів (б) 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів ? ПСФЗ — періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення; ? ПСЗЗ — періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення; ? БСФЗ — безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення; ? БСЗЗ — безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення. В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання: Тривалість першого циклу постачання дн. – середньорічна кількість замовлень. Денне споживання матеріалу протягом першого циклу постачання: од./день. Денне споживання матеріалу протягом другого циклу постачання: од./день. Денне споживання матеріалу протягом третього циклу постачання: од./день. Денне споживання матеріалу протягом четвертого циклу постачання: од./день. Денне споживання матеріалу протягом п’ятого циклу постачання: од./день. Нормативний максимальний рівень поточного запасу Sн приймається рівним середньорічному обсягу замовлення: Sн = Qз = 1000 од. Рівень поточного запасу на початку першого циклу приймається рівним середньорічному обсягу замовлення: SпІ = Qз = 1000 од. Пороговий рівень поточного запасу у точці замовлення на першому циклі постачання: SуІ = dс· tу = 50 · 7 = 350 од. Споживання матеріалу за перший цикл: DІ = dІ ТІз = 50 · 20 = 1000 од. Рівень поточного запасу наприкінці першого циклу: SкI = SпI – DI = 1000 –1000 = 0 од. Обсяг замовлення матеріалу на першому циклі: QзІ = Qз = 1000 од. Рівень поточного запасу на початку другого циклу дорівнює: SпІІ = SкI + QзІ = 0 + 1000 = 1000 од. Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме tоІ = 50 дн. (нуль-перетину немає) 3.1. Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним ТJз = Тз.с = const(20 дн.). День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним tз j = Тj2 = Тjз – tу = const(20 – 7 = 13). Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj = Qз = const(1000 од.) Усі результати стосовно ПСФЗ наведено в табл. 3.1 та рис. 3.1. Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСФЗ Таблиця 3.1 Точки циклу Час від початку графіка, t S потІ S потІІ S потІІІ S потІV S потV Початок І циклу 0 1000         Кінець І, початок ІІ циклу 20 0 1000       Кінець ІІ, початок ІІІ циклу 40   600 1600     Кінець ІІІ, початок ІV циклу 60     300 1300   Кінець ІV, початок V циклу 80       700 1700 Час до точки нуль-перетину поточного запасу t oj 20,0 50,0 25 43 23 Рис. 3.1. Рух запасу матеріалу у періодичній системі поповнення запасів з фіксованим обсягом замовленням Qз = 1000 одиниць, tз = 20 днів. 3.2. Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним ТJз = Тз.с = const(20 дн.). День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним tз j = Тj2 = Тjз – tу = const(20 – 7 = 13 день). На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj = varia, виходячи з нормативного максимального рівня поточного запасу, який є незмінним Sн= const (1000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj. Усі результати стосовно ПСЗЗ наведено в табл. 3.2 та рис. 3.2. Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСФЗ Таблиця 3.2 Точки циклу Обсяг замовлення Q зІ Час від початку графіка, t S потІ S потІІ S потІІІ S потІV S потV Початок І циклу   0 1000         Кінець І, початок ІІ циклу 1000 20 0 1000       Кінець ІІ, початок ІІІ циклу 400 40   600 1000     Кінець ІІІ, початок ІV циклу 1300 60     -300 1000   Кінець ІV, початок V циклу 600 80       400 1000 Кінець V, початок VI циклу   100           Час до точки нуль-перетину поточного запасу t oj 20,0 50,0 15,4 33,3   Рис. 3.2. Рух запасу матеріалу у періодичній системі поповнення запасів із змінним обсягом замовлення, Qз = varia, tз = 20 днів. 3.3. Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним: Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним: Qзj = Qз = const(1000 од.). Пороговий рівень поточного запасу у точці замовлення є незмінним: Sу = const і встановлюється рівним Sу = tу dc (7 · 50 = 350 од.). Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто ТJз = varia, виходячи з часу упередження tу = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj. День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі. Зважаючи на велику кількість розрахунків показників руху запасів матеріалу в системі БСФЗ має сенс виконати їх у вигляді табл. 3.3. Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ Таблиця 3.3 Показник I цикл II цикл III цикл IV цикл V цикл Рівень потокового запасу на початку циклу, S потj 1000 1000 1210 895 1140 Максимальний запас у другому бункері, S 2j 650 650 860 545 790 Час витрачання запасу другого бункеру, T 2j 13,0 32,5 13,2 18,2 10,5 Тривалість циклу, Т зj 20,0 39,5 20,2 25,2 17,5 Витрати матеріалу за час упередження, D 1j 350 140 455 210 525 Витрати матеріалу за цикл, Dj 1000 790 1315 755 1315 Рівень потокового запасу на кінець циклу, S кj 0 210 -105 140 -175 Час до точки нуль-перетину поточного запасу, t oj 20,0 50,0 18,6 29,8 15,2 Для побудови графіка руху запасу (рис. 3.3) спочатку необхідно на основі відповідних показників табл. 3.3 скласти табл. 3.4. Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ Таблиця 3.4 Точки циклу Час від початку графіка, t S потІ S потІІ S потІІІ S потІV S потV Початок І циклу 0 1000         Кінець І, початок ІІ циклу 20 0 1000       Кінець ІІ, початок ІІІ циклу 59,5   210 1210     Кінець ІІІ, початок ІV циклу 77,7     -105 895   Кінець ІV, початок V циклу 102,9       140 1140 Рис. 3.3. Рух запасу матеріалу у безперервній системі поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення, Qз = 1000 одиниць, tз = varia. 3.4. Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним: Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Qзj = varia, виходячи з нормативного максимального рівня поточного запасу, який є незмінним Sн= const (1000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj. Пороговий рівень поточного запасу у точці замовлення є незмінним Sу = const і встановлюється рівним Sу = tу dc (7 · 50 = 350 од.). Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто ТJп = varia, виходячи з часу упередження tу = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj. День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі. Максимальний поточний запас у другому бункері є величина постійна S2j = Sпj – Sу= Sн– Sу = const (1000 – 350 = 650 од.). Аналогічно системі БСФЗ розрахунок показників і побудова графіків руху матеріалів (рис. 3.4) в системі БСЗЗ проводиться за допомогою табл. 3.5, 3.6. В табл. 3.5 на відміну від табл. 3.3 розраховувати максимальний запас у другому бункері немає необхідності, оскільки він незмінний, тому в табл. 3.5 відсутній відповідний рядок. Але водночас добавлений рядок розрахунку наступного обсягу замовлення. Результати розрахунків наведені у табл. 3.5 і табл. 3.6 та показані на рис. 3.4. Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ Таблиця 3.5 Показник І цикл ІІ цикл ІІІ цикл ІV цикл V цикл Рівень потокового запасу, S потj 1000 1000 1000 1000 1000 Час витрачання запасу другого бункеру, T 2j 13,0 32,5 10,0 21,7 8,7 Тривалість циклу, Т зj 20,0 39,5 17,0 28,7 15,7 Витрати матеріалу за час упередження, D 1j 350 140 455 210 525 Витрати матеріалу за цикл, Dj 1000 790 1105 860 1175 Рівень потокового запасу на кінець циклу, S кj 0 210 -105 140 -175 Обсяг замовлення у кінці циклу, Q зj 1000 790 1105 860 1175 Час до точки нуль-перетину поточного запасу, t oj 20,0 50,0 15,4 33,3 13,3 Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ Таблиця 3.6 Точки циклу Час від початку графіка, t S потІ S потІІ S потІІІ S потІV S потV Початок І циклу 0 1000         Кінець І, початок ІІ циклу 20 0 1000       Кінець ІІ, початок ІІІ циклу 59,5   210 1000     Кінець ІІІ, початок ІV циклу 76,5     -105 1000   Кінець ІV, початок V циклу 105,2       140 1000 Кінець 5-го 102,9         -175 Рис. 3.4. Рух запасу матеріалу у безперервній системі поповнення запасів із змінним обсягом замовлення, Qз = varia, tз = varia. 3.5. Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасу матеріалу, які виконані в розділах 3.1–3.4, обчислимо суму обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу. Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу , становить: де Sc — середній загальний запас матеріалу в інтервалі часу усереднення Т; Рз — закупівельна ціна матеріалу ; Sпот.с — середній поточний запас матеріалу в інтервалі часу усереднення Т; Sстр — страховий запас матеріалу. Середній поточний запас матеріалу Sпот.с розраховується за формулою: , од. Страховий запас матеріалу обчислюється як середнє пікових від’ємних значень поточного запасу Sпот(t) < 0, тобто , од. де Sjпот– — від’ємне значення поточного запасу; К — загальна кількість від’ємних значень поточного запасу. Узагальнені розрахунки стосовно різних систем поповнення запасів наведені в табл. 3.7. Порівняння систем Таблиця 3.7 Показник Система ПСФЗ ПСЗЗ БСФЗ БСЗЗ Середній поточний запас, S пот с 1287 742 568 564 Страховий запас, S стр 0 300 105 105 Середній загальний запас, S c 1287 1042 673 669 Вартість обігових коштів, ОК, грн. 36036 29172,5 18845,41 18736,58 Висновки Під час розрахунку було визначено, що в одному випадку (матеріал ДМЗв) розраховане значення оптимальної закупівлі перевищує річну потребу матеріалу. Тому було розраховано загальні річні витрати на створення запасу: 1167 грн. відповідно. Товар який найчастіше замовляється М625 — 12 замовлень на рік. Цей же товар має найбільшу питому вагу — 37,26 % та на найбільшу вартість 336 000 грн. Найменшу вартість має матеріал ДМЗв — 900 грн. і відповідно найменшу питому вагу 0,1 %. Загальна вартість всіх матеріалів — 901 756 грн. При аналізі руху матеріалів та розрахунку обігових коштв було одержано наступні дані: Середній поточний запас найменший для системи ПСФЗ — 968, а найбільший для системи БСЗЗ — 564. Система ПСФЗ зовсім не має страхового запасу. Загальний середній запас для системи БСФЗ є найменшим — 673, а для системи ПСФЗ найбільшим — 1287. Вартість обігових коштів найменша для системи БСЗЗ —18 736,58 грн., а найбільша — 36036 грн. для системи ПСФЗ. Література 1.Корж М.А. Методичний посібник до виконання домашньої контрольної роботи “ЛОГІСТИКА” — К., 2006. PAGE PAGE 10 PAGE 19

Похожие записи