Контрольна робота з логіки

на тему:

«Умовивід. Силогізм»

1. Поняття умовиводу, його види

Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові
зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих.

Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної
логіки, яка є уподобанням численних видатних

Умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру:

посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки

заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки

Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов:

Якщо посилки істинні за змістом.

Якщо умовивід вірний за своєю будовою.

Наприклад:

Засновок 1 — Всі митці тонко відчувають природу

Засновок 2 – Левітан – митець

Заключення – Левітан тонко відчував природу

У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і
є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми:

А – Левітан

В – митці

С – ті, хто тонко відчувають
природу

Навпаки, висновок може бути хибним, якщо:

Хоча б одна з посилок хибна;

Побудова умовиводу є хибною.

Наприклад:

Посилка – Всі свідки правдиві

Посилка – Захаров – свідок

Висновок – Захаров – правдивий

У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок,
відповідно, істинним не буде.

Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить
відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок
висновок отримується безглуздий.

Наприклад:

Посилка – Всі птахи носять пір’я

Посилка – Дикуни іноді теж його носять

Висновок – Іноді дикуни є птахами

С – ті, що
носять пір’я

В – птахи

А —
дикуни

Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного
матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних
суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.

Види умовиводів

Формальна логіка розрізняє насамперед:

безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одній посилці
Наприклад, “Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він
зобов’язаний давати свідчення”;

опосередковані – висновок будується на кількох посилках: “Всі рідини
пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має
пружність”;

У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:

дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового
випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.);
Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми
– висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з
загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко –
юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також
умовні і розподільні умовиводи;

індуктивні — рух думки йде від часткових випадків до загальної
закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь —
країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);

традуктивні (за аналогією) — рух думки йде від одного часткового випадку
до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають імовірнісний
характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно
однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є
життя);

2. Силогізм. Види силогізмів

Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо
структуру простого силогізму. Він складається з суб’єкта – меншого за
об’ємом терміну (S), предикату – більшого за об’ємом терміну (P) і
середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох
посилок, забезпечуючи між ними логічний зв’язок, виступаючи
опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв’язок S і Р.

Приклад:

Всі люди (М) – смертні (Р)

Сократ (S) – людина (М)

Сократ (S) смертний (Р).

Слід окремо зазначити, що існують сталі правила — аксіоми силогізму:

Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому
стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу
цього класу;

У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній
термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має
назву “учетверіння термінів”. Наприклад, з того що: “Собака бігає
двором”. “Кішка сидить на паркані” не можна зробити будь-якого вірного
висновку. Ми бачимо чотири різних терміни (два суб’єкта і два
предиката). Середнього терміну, який би пов’язував обидва судження
немає. Ця помилка може бути завуальована – коли застосовуютьсь омоніми –
слова з різними значеннями. Наприклад, слово “закон” означає: 1.
Об’єктивний зв’язок між предметами; 2. Юридичну норму. Помилкою буде
таке судження: “Закон – об’єктивний і не залежить від думки людей.
Конституція України – закон. Тому вона ніколи не залежить від думки
людей”.

Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним. (Будь-який
злочин – правопорушення. Моральний проступок – не правопорушення.
Моральний проступок не є злочином).

З двох часткових посилок певного висновку зробити не можна. (Деякі
депутати Верховної Ради – юристи. Деякі артисти — депутати Верховної
Ради. Деякі артисти є юристами).

Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим. (Деякі
пенсіонери працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з
тих, хто отримує заробітню платню – пенсіонери).

Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм),
який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між
собою.

Наприклад:

Всі рослини – живі організми

Всі квіти — рослини

Всі квіти – живі організми (висновок 1) полісилогізм

Троянда – квітка

Троянда – живий організм (висновок № 2)

Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому
прийме такий вигляд: “Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини.
Троянда – квітка. Троянда – живий організм”.

Такий силогізм має назву “сорит” – він застосовується для простеження
тривалої залежності між класами предметів.

Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі
може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується
тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або
небажаності.

Приклади:

Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка).

Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).

Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий
категоричний силогізм – який містить три категоричних судження – два
засновки і висновок.

Поняття, які входять в силогізм є термінами силогізму. Розрізняють три
терміни силогізму: менший, більший і середній.

Менший термін – це поняття, яке у висновку стає суб’єктом; більшим
терміном є поняття, яке у висновку стає предикатом. Це крайні терміни і
відповідно позначаються: менший – S, більший – Р. S – міститься у
меншому засновку, Р – у більшому. Середній термін це поняття, яке
входить в засновки, але відсутнє у висновку – позначається латинською
буквою М (medin).

Звинувачений (М) має право на захист (Р).

Гусєв (S) – звинувачений (М).

Гусєв (S) має право на захист (Р).

Отже, простий категоричний силогізм – це умовивід про відношення двох
крайніх термінів на основі їх відношення до середнього терміну. Логічний
перехід від засновків до висновку в категоричному силогізмі базується на
аксіомі силогізму: все, що стверджується чи заперечується відносно всіх
предметів усякого класу, стверджується або заперечується відносно
кожного предмету і будь-якої частини предметів цього класу.

Загальні правила категоричного силогізму:

І. Правила термінів:

в силогізмі повинно бути тільки три терміни;

середній термін повинен бути розподілений хоча би в одному з засновків
(інакше зв’язок між крайніми термінами залишається невизначеним).

(М-) – Р

S – (M -)

термін не розподілений в засновку, не може бути розподілений і в
висновку:

М – (Р+)

М – (S-)

(S-) – (P+).

ІІ. Правила засновків:

хоча би один із засновків повинен бути ствердним судженням (з двох
заперечних висновок з необхідністю не слідує)

М – Р

S – M

—//— .

якщо б один із засновків – заперечне судження, то і висновок повинен
бути заперечним.

хоча б один із засновків повинен бути загальним судженням (з двох
часткових суджень висновок не слідує з необхідністю).

якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим

(М+) – (Р-)

(S-) – (М-)

(S-) – (P-).

Фігури категоричного силогізму:

Фігури силогізму – це його різновиди, які розрізняються місцем
середнього терміна в засновках.

Модусом простого категоричного силогізму є різновиди силогізмів, які
різняться кількістю і якістю засновків.

1 фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО.

2 фігура: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО,

3 фігура: ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО.

4 фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.

Правила 1-ї фігури: 1. Більший засновок – загальне судження.

2. Менший – ствердне судження.

1 фігура – найбільш типова форма дедуктивного умовиводу.

Правила 2-ї фігури: 1. Більший засновок – загальне судження.

2. Один із засновків – заперечне судження.

Правила 3-ї фігури: 1. Менший – ствердне.

2. Висновок – часткове судження.

Правила 4-ї фігури не розглядаються, бо вони не ти пічні для мислення –
звича йно це виводи 1 фігури.

Умовиводи з суджень з відношеннями:

Умовиводи, засновки і висновки яких є судженнями з відношеннями, є
умовиводи з відношеннями.

Петро – брат Івана.

Іван – брат Сергія.

Петро – брат Сергія.

Використана література

Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 131 – 179.

Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 203 – 254.

Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 108 —
202.

Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 110 – 164.

Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С. 333 —
406.

PAGE

PAGE 2

С

В

А

а С

А

В

С

М Р Р М М
Р Р М

S M S M M
S M P

Похожие записи