Транспортна логістика

Мета та завдання транспортної логістики.

Вибір виду транспорту.

Транспортні тарифи.

Основні поняття: транспорт, транспортний засіб, доставка, транспортний
тариф.

1. Мета та завдання транспортної логістики.

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність,
пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного
виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у
логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та
елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку,
упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п.
Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль: по-перше, він
присутній як складова частина або компонент у основних функціональних
областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);
по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також
розвивається підприємницька діяльність — транспорт пропонує на ринку
товарів і послуг свою продукцію (транспортні послуги), за які отримує
доходи і має прибуток.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту.

1. Транспорт загального користування (галузь народного господарства, яка
задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у
перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним.
Він охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і
річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт
трубопровідний).

2. Транспорт не загального користування (внутрішньовиробничий транспорт,
а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним
підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих
систем і повинен бути органічно в них вписаний).

Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з
організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.
Основними з цих завдань є:

вибір виду транспортного засобу;

вибір типу транспортного засобу;

оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;

визначення раціональних маршрутів доставки;

забезпечення технологічної єдності транспортно-складського
процесу;

координація транспортного і виробничого процесу.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних
систем:

1. За видом доставки: пряма; з переробкою на транспортних терміналах;

з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

2. За видом обслуговування: зі складу постачальника або розподільчого
центру на склад споживача або розподільчий центр; зі складу
постачальника або розподільчого центру безпосереднього споживачу; з
виробництва постачальника у виробництво споживача без складського
зберігання та переробки.

3. За видами транспортного сполучення: пряме; змішане.

2. Вибір виду транспорту.

Існують такі основні види транспорту:

залізничний;

морський;

внутрішній водний (річковий);

автомобільний;

повітряний;

трубопровідний.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору
логістичного менеджменту, переваги і недоліки, які визначають можливості
його використання в логістичній системі (табл. 1).

6

&

F

8 ? o oe R

Z

\

O

? графіка доставки; здатність перевозити різні вантажі; здатність
доставити вантаж у будь-яку точку території; вартість перевезення.

Доставка одним видом транспорту характерна для унімодального
(одновидового) транспортування. Однак на практиці під час прийняття
рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між
різними видами транспорту, для чого використовують змішані —
інтермодальні перевезення.

Інтермодальне транспортування – це перевезення двома або декількома
різними способами. Мета інтермодального перевезення – одержати
комбінацію переваг декількох окремих способів, уникаючи при цьому їхніх
недоліків. Це дозволяє забезпечувати інтегровані транспортні послуги з
найменшими витратами, наприклад, комбінуючи низькі витрати перевезення
по воді із гнучкістю автомобільного транспорту або високу швидкість
повітряного перевезення з витратами автомобільного транспорту.

3. Транспортні тарифи.

Розрахунки за послуги, що оказуються, транспортними організаціями,
здійснюються за допомогою транспортних тарифів. Тарифи містять у собі:

плату, стягувану за перевезення вантажів;

збори за додаткові операції, зв’язані з перевезенням вантажів;

правила вирахування плати і зборів.

На залізничному транспорті вантажні тарифи підрозділяються за видами,
родами відправлень і формами побудови.

1. За видами виділяють тарифи:

а) загальні – основний вид тарифів, застосовуються при перевезеннях
всіх вантажів, за винятком тих, для яких установлені спеціальні ціни;

б) виняткові – установлюють для окремих вантажів, напрямків перевезень
і відстаней, можуть бути зниженими або підвищеними;

в) пільгові (знижені) – застосовуються для певних організацій і цілей;

г) місцеві – установлюються для перевезень вантажів у місцевому
сполученні.

2. За родом відправлень розрізняють тарифи:

а) повагонні – установлені на перевезення вантажів цілими вагонами;

б) на перевезення вантажів дрібними й малотоннажними відправленнями –
обчислюються за фактичну масу відправлення;

в) контейнерні – на перевезення вантажів контейнерами;

г) потонні – плата стягується за кожну тонну перевезених вантажів.

3. За формою побудови тарифи підрозділяються на:

а) табличні – указується конкретна вартість перевезення тонни вантажу,
вагона, контейнера й т.д.;

б) схемні – диференціюються залежно від відстані перевезення й характеру
перевезених вантажів.

Провізна плата за перевезення вантажів автомобільним транспортом
пов’язана із установленням тарифної ставки й тарифної схеми.

Тарифна схема – це встановлений для певної ситуації порядок розрахунку
за перевезення вантажів. На практиці використовують три схеми: відрядну,
погодинну й умовну розрахункову одиницю транспортної роботи.

При використанні відрядних тарифів стягується плата за фактичну масу
перевезених вантажів залежно від відстані перевезень і роду вантажів.

Погодинні тарифи передбачають оплату за кожну годину роботи вантажного
автомобіля й за кожен кілометр пробігу залежно від вантажопідйомності
автомобіля.

При схемі на умовну розрахункову одиницю транспортної роботи
враховується тарифна ставка за умовну розрахункову одиницю, помножена на
кількість виконаних умовних розрахункових одиниць роботи. Тарифна ставка
– це встановлена автотранспортним підприємством ціна виконаної послуги.

Тарифи, що діють на річковому транспорті, визначаються окремими
пароплавствами відповідно до умов експлуатації засобів річкового
транспорту. За аналогією з тарифами залізничного транспорту річкові
тарифи класифікують за видами (загальні, виняткові, спеціальної й
місцеві) і за формою побудови (табличні й схемні).

На морському транспорті ціна транспортної продукції може бути виражена
двома її формами – тарифом (якщо вантаж перевозиться системою лінійного
судноплавства) і фрахтом (якщо перевезення носить замовлений характер).

Тарифи на перевезеннях повітряним транспортом є платою за перевезення 1
кг вантажу від пункту відправлення до пункту призначення. Вони можуть
розглядатися з урахуванням загальної ваги й обсягу вантажу й включають
оплату завантаження й розвантаження літака, зберігання вантажу й
експедиторське обслуговування.

Список рекомендованої літератури

Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.

Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: “Маркетинг”, 2001.
– 396с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389с.

Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. и доп. –
М.: ИНФРА-М, 2000. – 352с. – (Серия “Высшее образование”).

Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. –
448 с.

Промышленная логистика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Колобова. – М.:
МГТУ им. Баумана, 1997. – 204с.

Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Бауэрсокс
Доналд Дж., Колосс Дейвид Дж. – М.: “Бизнес-книга”, 2001. – 683с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2003. –
495с.

Основы логистики: Учеб.пособие/ Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева.
– М.: ИНФРА – М, 1999.-200 с.

Николайчук В.Е. Логистика: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 347с

Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ.
и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 976с.

М.А. Окландер. Логістична система підприємства. – Одеса.: «Астропринт»,
2004. – 309с.

Похожие записи