Логістика – інструмент розвитку ринкової економіки

1. Походження терміну та сучасні визначення логістики. Передумови
розвитку логістики.

2. Етапи розвитку логістики.

3. Мета, завдання та функції логістики.

Основні поняття: логістика, потік, інтеграція, система.

1. Походження терміну та сучасні визначення логістики. Передумови
розвитку логістики.

Логістика походить від грецького слова «logistike», що означає мистецтво
обрахунків, обмірковувати. Древні греки розуміли під логістикою
мистецтво виконання розрахунків. На початку XIX ст., в епоху
наполеонівських війн, логістика визначалася як наука про керування при
плануванні запасів, перевезеннях і постачанні військ. Новий етап у
розвитку військової логістики наступив під час другої світової війни,
коли логістичні підходи стали широко застосовуватися при плануванні і
підготовці воєнних операцій. На початку 70-х років XX в. логістичний
підхід починає широко застосовуватися в економіці різних країн.

Усю сукупність визначень логістики можна об’єднати в дві групи.

Одна з них трактує логістику як напрямок господарської діяльності, що
полягає в керуванні матеріальними й інформаційними потоками в сферах
виробництва і обігу. Інша — розглядає логістику як міждисциплінарний
науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей
підвищення ефективності матеріальних і інформаційних потоків.

У термінологічному словнику по логістиці, виданому в Росії в 1995 р.,
дається таке визначення логістики: «Логістика – наука про планування,
контроль і керування транспортуванням, складуванням і іншими
матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі
доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства,
внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів,
доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог
останнього, а також передачі, збереження й обробки відповідної
інформації».

Логістика – наука про організацію, планування, контроль і регулювання
руху матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі, від
їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – це науково-практична діяльність, яка базується на
інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і
забезпечує поставку товарів «точно в строк».

Новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні
пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт,
а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового і
т.д.). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є
новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого
потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів.

Обґрунтовуючи актуальність використання принципів і методів логістики,
слід врахувати кардинальні зміни, що відбулися в останнє десятиріччя у
сфері реалізації готової продукції. До них можна віднести: перетворення
ринку продавця на ринок покупця (для якого характерним є перевищення
пропозиції над попитом), посилення конкурентної боротьби між суб’єктами
господарювання, поступове розповсюдження концепції маркетингу з її
«орієнтацією на споживача» і як результат зростання насиченості, ширини,
глибини товарного асортименту. Ускладнилося прогнозування попиту, зросли
матеріальні запаси, збільшились складські і транспортні витрати. Гостро
постали проблеми раціонального планування постачання, виробництва і
збуту, які повинні бути зорієнтовані на задоволення попиту з
мінімальними витратами. Виникла необхідність у посиленні координації між
взаємопов’язаними видами діяльності, тобто організацією виробництва,
збуту, закупівель, зберігання і транспортування як єдиного матеріального
потоку. Отже, вирішення проблем, що виникли останнім часом, пов’язуються
з поширенням використання концепції логістики.

2. Етапи розвитку логістики.

Можна виділити три етапи розвитку логістики:

Перший етап (60-і роки XX ст.) – характеризується використанням
логістичного підходу для управління матеріальними потоками в сфері
обігу. У цей період формується два ключових положення: існуючі ніби
окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні
можуть бути взаємопов’язані єдиною системою управління; інтеграція
окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний
економічний ефект.

*

,

N

dha$gdoeUi

) характеризується розширенням інтеграційної основи логістики. Логістика
почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається: швидке
зростання вартості фізичного розподілу; зростання професіоналізму
менеджерів, які здійснюють управління логістичними процесами;
довгострокове планування у сфері логістики; широке використання
комп’ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами;
централізація фізичного розподілу; різке скорочення запасів у
матеріалопровідних ланцюгах; чітке визначення дійсних витрат розподілу;
визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування
матеріального потоку до кінцевого споживача.

Третій етап належить до сучасності й може бути охарактеризований так:
з’являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими
процесами у всій світовій економіці; розвиток сучасних комунікаційних
технологій; розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики;
концепція логістики починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів
постачання, виробництва і розподілу; сукупність матеріалопровідних
суб’єктів набуває цілісного характеру.

3. Мета, завдання та функції логістики.

Метою логістики є сервіс – поставка товарів «точно своєчасно», тобто
забезпечення необхідними товарами в необхідній кількості та якості, в
потрібний час, в потрібне місце, відповідному клієнту з мінімальними
витратами. Мету логістики пов’язують з виконанням «семи правил
логістики» чи «комплексу логістики» (7R).

В сучасних умовах спеціалісти виділяють наступні функціональні
підсистеми логістики:

логістика постачання;

виробнича логістика;

збутова логістика.

Виділяють також транспортну, складську та інформаційну підсистеми
логістики, які по суті є складовими частинами кожного з перерахованих
трьох підсистем.

Завдання логістики можна розподілити на три групи.

Глобальні (зростання прибутку організації за рахунок досягнення з
найменшими витратами максимальної пристосованості до мінливої ринкової
ситуації, підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед
конкурентами).

Загальні (створення інтегрованої ефективної системи регулювання й
контролю за матеріальними та супутніми потоками).

Локальні (прикладом є оптимізація виробничих запасів та максимальне
скорочення години зберігання та транспортування вантажів).

Виділяють три функції логістики:

інтегруюча – формування процесу руху товарів як єдиної цілісної системи;

організуюча – забезпечення взаємодії й узгодження стадій і дій учасників
руху товарів;

керуюча – підтримка параметрів матеріалопровідної системи в заданих
межах.

Список рекомендованої літератури

Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.

Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: “Маркетинг”, 2001.
– 396с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389с.

Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. и доп. –
М.: ИНФРА-М, 2000. – 352с. – (Серия “Высшее образование”).

Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. –
448 с.

Промышленная логистика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Колобова. – М.:
МГТУ им. Баумана, 1997. – 204с.

Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Бауэрсокс
Доналд Дж., Колосс Дейвид Дж. – М.: “Бизнес-книга”, 2001. – 683с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2003. –
495с.

Основы логистики: Учеб.пособие/ Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева.
– М.: ИНФРА – М, 1999.-200 с.

Николайчук В.Е. Логистика: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 347с

Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ.
и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 976с.

М.А. Окландер. Логістична система підприємства. – Одеса.: «Астропринт»,
2004. – 309с.

Похожие записи