Інформаційна логістика

Поняття інформаційної логістики.

Логістичні інформаційні системи.

Електронний обмін даними (EDI).

Основні поняття: інформація, інформаційна система, електронний обмін
даними, інтеграція.

1. Поняття інформаційної логістики.

Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують
матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка
пов’язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма
процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві,
дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних
кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку
споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.

Для того щоб інформація ефективно підтримувала логістичні процеси
побудова логістичної інформаційної системи повинна спиратися на шість
основних принципів:

повнота і придатність інформації для користувача (логістична
інформаційна система повинна подавати інформацію в тому місці, того виду
і повноти, яка потрібна для виконання відповідних логістичних функцій і
операцій);

точність;

своєчасність (логістична інформація повинна надходити в систему
менеджменту вчасно, як цього вимагають багато логістичних технологій,
особливо заснованих на концепції «точно у термін»);

орієнтованість (інформація в логістичній інформаційній системі повинна
бути орієнтована на виявлення додаткових можливостей поліпшення якості
продукції, сервісу, зниження логістичних витрат);

гнучкість (інформація, яка циркулює в логістичній інформаційній системі,
повинна бути пристосованою до конкретних користувачів і мати найбільш
зручний для них вигляд);

придатний формат даних.

2. Логістичні інформаційні системи.

Логістична інформаційна система – це певним чином організована
сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних
довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення
тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками
(автоматизовані системи управління логістичними процесами).

Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми:
функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань
згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:

технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які
забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;

інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники,
класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення
функціональних завдань.

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління
матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу,
поділяють на три групи:

планові;

диспозитивні (або диспетчерські);

виконавчі (або оперативні).

Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні
управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного
характеру. Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:

створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

управління малозмінними даними;

планування виробництва;

загальне управління запасами;

управління резервами та інші завдання.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління
складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи
логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:

детальне управління запасами (місцями складування);

управління внутрішньоскладським або внутрішньозаводським транспортом;

відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів,
які відправляються, та інші завдання.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного
або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах
здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це
так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє
отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний
момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі
впливи на об’єкт управління.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до
різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють
вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною
і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами
завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою
горизонтальних інформаційних потоків.

b

a

ae ?

?

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

? ? o ?

gdi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

hi

зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи; поєднуються раніше
розрізнені інформаційні блоки.

3. Електронний обмін даними (EDI).

EDI дозволяє здійснювати міжфірмові операції безпосередньо від
комп’ютера до комп’ютера. Хоча багато хто вважає, що EDI є лише системою
передачі транзакцій-розпоряджень, але насправді EDI оперує більш широким
набором кредитних і товаросупроводжувальних документів, а також дозволяє
виконувати багато інших стандартних операцій між компаніями. EDI можна
використовувати для зв’язку компанії з усіма сторонніми організаціями —
не тільки зі споживачами, але й з постачальниками, вантажними
перевізниками, товарними складами загального користування, митницями й
іншими організаціями.

EDI благотворно впливає на розвиток і функціонування ланцюгів поставок,
оскільки він часто є сполучним засобом (своєрідним «клеєм»), що
консолідує довгострокові зв’язки. Типовий цикл EDI покупець-продавець
виглядає в такий спосіб:

покупець передає постачальникові за допомогою EDI замовлення на
поставку;

постачальник видає покупцеві через EDI коротку або докладну інформацію;

постачальник переходить на автоматичну систему прийому замовлення,
використовуючи EDI-Лістинг, отриманий від покупця;

постачальник передає перевізникові фрахтову інформацію через EDI і
тимчасово може послати копію покупцеві;

постачальник передає покупцеві через EDI рахунок-фактуру на відвантажені
товари;

перевізник передає постачальникові через EDI інформацію про
транспортування;

перевізник видає вантажну квитанцію, використовуючи дані постачальника,
отримані через EDI;

перевізник видає основну інформацію про відправлення вантажу у відповідь
на запит через EDI;

перевізник видає через EDI рахунок-фактуру на оплату перевезення вантажу
стороні, що буде здійснювати платіж;

покупець платить постачальникові через EDI за отримані товари;

перевізник одержує через EDI плату за доставку вантажу.

Покупець і постачальник, що здійснюють транзакції через EDI, виявляються
тісно зв’язаними між собою. У ряді компаній всі операції здійснюються
тільки на основі штрихових кодів. Для відстеження руху
товарно-матеріальних запасів використовуються сканери штрих-коду. Щораз,
коли який-небудь товар береться зі складу і його викладають на стелажі в
торговельному залі магазина, це реєструється сканером як вибуття товару.
Відповідна інформація відразу ж прямо надходить до постачальника. Відхід
останнього пакунку його товару зі складу служить сигналом для
відправлення партії товару певного розміру в цей магазин.

Використання EDI дає багато переваг: зменшення часу підготовки й обробки
документів, витрат на транспортування й працю, інформаційної
невизначеності; скорочення товарно-матеріальних запасів, помилок
відвантаження, повернення товарів; зменшення часу реалізації замовлення,
циклу замовлення й витрат на оформлення замовлення; використання EDI
збільшує точність інформації; прискорює грошові потоки й продажі,
оборотність товарних запасів; підвищує продуктивність, якість
обслуговування споживачів і розширює можливості керування каналами.
Цікаво також, що покупці й продавці використовують EDI для обміну
пропозиціями за цінами й іншою інформацією, минаючи традиційних агентів.
У результаті зближуються й переплітаються функції каналу переговорів і
логістичного каналу.

Список рекомендованої літератури

Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.

Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: “Маркетинг”, 2001.
– 396с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389с.

Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. и доп. –
М.: ИНФРА-М, 2000. – 352с. – (Серия “Высшее образование”).

Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. –
448 с.

Промышленная логистика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Колобова. – М.:
МГТУ им. Баумана, 1997. – 204с.

Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Бауэрсокс
Доналд Дж., Колосс Дейвид Дж. – М.: “Бизнес-книга”, 2001. – 683с.

Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2003. –
495с.

Основы логистики: Учеб.пособие/ Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева.
– М.: ИНФРА – М, 1999.-200 с.

Николайчук В.Е. Логистика: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 347с

Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ.
и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 976с.

М.А. Окландер. Логістична система підприємства. – Одеса.: «Астропринт»,
2004. – 309с.

Похожие записи