Пошукова робота

на тему:

Використання тем FrontPage

Комунікація за допомогою кольору — це дуже важливий аспект Web-дизайну.
Людське сприйняття кольору і досі багато в чому відноситься до області
мистецтва, і багато починаючих Web-дизайнерів, не відчуваючи у собі
художніх здібностей, просто нехтують тими можливостями, які надає колір.

Однак у FrontPage передбачені засоби, які дозволяють навіть людям, не
досвідченим в питаннях художнього оформлення, створювати привабливі
Web-сайти. Головний такий засіб — це теми FrontPage. Тема — це
професійно розроблений набір, який включає в себе колірну схему, набір
шрифтів і графічні елементи, які ви можете використати як для оформлення
окремих Web-сторінок, так і для всього Web-сайта.

У FrontPage передбачені також можливість змінювати існуючі теми і
створювати нові. Ваші старання будуть винагороджені тим, що розроблені
вами теми можна буде використовувти в інших додатках Office.

Використання існуючих тем

Діалогове вікно Themes, яке є відправною точкою для застосування,
модифікації і видалення тем, показане на мал. 1. Щоб відкрити це вікно,
досить вибрати Theme в меню Format.

Мал. 1. Діалогове вікно Themes

У списку в лівій частині екрана показані доступні в даний момент теми.
Вибір однієї з тем в цьому списку приводить до показу її у вікні
попереднього перегляду (Sample of Theme) в правій частині екрана. У
цьому діалоговому вікні можна настроїти деякі параметри застосування
вибраної вами теми.

У групі перемикачів Apply Theme To ви можете зробити вибір —
застосовувати тему до всього Web (All Pages) чи тільки до вибраних вами
сторінок (Selected Page(s)). Якщо ви працювали в режимі Page View, то
при виборі Selected Page(s) тема буде застосована тільки до відкритої
сторінки. Якщо ж ви працювали в іншому режимі і виділили одночасно
декілька сторінок, то тема буде використана для всіх виділених сторінок.
Перемикач All Pages доступний тільки тоді, коли ви працюєте з FrontPage
Web, а не з окремою сторінкою.

У більшості тем звичайно передбачені два набори кольорів. Перший набір
кольорів — це набір за умовчанням, він застосовується, якщо прапорець
Vivid Colors знятий. Звичайно ці кольори більш спокійних відтінків. Якщо
ж прапорець Vivid Colors встановлений, то буде використаний другий набір
кольорів — більш яскравий і «живий».

Якщо тема містить анімовані зображення, установка прапорця Active
Graphics дозволяє їх активізувати. Однак користуйтеся цим засобом дуже
обережно. Дуже активне використання анімації у Web-сайті може справити
негативне враження.

Установка прапорця Background Image приводить до того, що будуть
використані передбачені в темі фонові зображення для сторінок. Якщо ж
цей прапорець буде знятий, замість фонового зображення в більшості тем
буде використовуватися суцільний колір фону.

Якщо ви встановили прапорець Apply Theme Using CSS, то всі атрибути теми
будуть застосовані з використанням форматування CSS. Якщо ж цей
прапорець знятий, то FrontPage буде використати стандартні теги HTML.

Після вибору потрібної теми і установки параметрів ви можете застосувати
тему до сторінок або до всього Web за допомогою кнопки ОК.

При застосуванні теми до всього Web в списку тем з’явиться ще одна
назва, яка буде виглядати як (Default) <ім’я_теми> (<ім’я_теми> — ця
назва теми, яка була застосована до всього Web).

Швидше усього, після застосування теми ви звернете увагу, що ваші
сторінки будуть виглядати не так насичено, як пробна сторінка у вікні
попереднього перегляду теми.

Пояснюється це просто: сторінка попереднього перегляду спеціально була
підготована таким чином, щоб продемонструвати вигляд різних елементів
сторінки. Ви також можете скористатися будь-яким з цих можливостей, але
для цього вам доведеться вручну вміщувати потрібні вам елементи на
сторінки.

Крім того, застосування тем відключає можливість самостійної настройки
вами багатьох параметрів оформлення. Так задумано спеціально, щоб
забезпечити цілісність теми. Єдиний вихід — відмінити використання теми
для деяких сторінок або змінити саму тему.

Створення і зміна тем

Ви не зможете створити тему FrontPage з нуля (принаймні, коштами
FrontPage). Єдиний спосіб створення нової теми – це зміна існуючої і
збереження її під новим ім’ям.

Щоб змінити існуючу тему, відкрийте діалогове вікно Themes (див. мал.
1), вибравши Theme в меню Format Потім виберіть потрібну тему і
скористайтеся кнопкою Modify під вікном попереднього перегляду.
Натиснення на цю кнопку при приведе до появи п’яти додаткових кнопок під
вікном попереднього перегляду (мал. 2).

Мал. 2. Натиснення кнопки Modify приведе до появи додаткових кнопок під
вікном попереднього перегляду

Кнопки Colors, Graphics і Text призначені для зміни параметрів існуючої
схеми, а кнопки Save і SaveAs — для збереження зміненої теми під тією ж
або іншою назвою. Розглянемо можливості зміни тем детальніше.

Зміна кольорів у темі

Якщо натиснути на кнопку Colors (див. мал. 2), то відкриється діалогове
вікно Modify Theme з трьома вкладками: Color Schemes, Color Wheel і
Custom (мал. 3). Кожна з цих вкладок пропонує свій спосіб вибору
колірної гамми для теми.

мал. 3. Діалогове вікно Modify Theme з відкритої вкладки Color Schemes,

Яку б вкладку ви не вибрали, в нижній частині діалогового вікна
передбачені перемикачі Normal Colors і Vivid Colors. Звичайно у
FrontPage під Normal Colorsрозуміється звичайний набір кольорів, а під
Vivid Colors. — набір, схожий на звичайний, однак з використанням
яскравіших і насиченіших кольорів. Ви можете редагувати як той, так і
інший набір шляхом установки перемикача в потрібне положення.

Використання вкладки Color Schemes

Вкладка Color Schemes діалогового вікна Modify Theme показана на мал. 3.
У ній можна вибрати потрібний набір з так званих колірних схем:
зазделегідь вибраних наборів кольорів, які добре поєднуються один з
одним. Щоб випробувати будь-яку з колірних схем, можна просто вибрати її
зі списку і переглянути результати у вікні попереднього перегляду
справа.

Колірні схеми, що складаються з кольорів, які поєднуються один з одним,
звичайно беруться з інших тем. Тому більшість назв в списку колірних
схем відповідають назвам тем, в яких вони застосовувалися. Однак точної
відповідності між назвами тем і колірними схемами немає. Наприклад, є
тема Bold Stripes, але немає колірної схеми Bold Stripes. Крім того, ви
можете створювати колірні схеми самостійно.

Використання вкладки Color Wheel

На мал. 4 показані області вибору значень (без вікна попереднього
перегляду) для двох інших вкладок діалогового вікна Modify Theme — Color
Wheel і Custom. Вкладка Color Wheel (в перекладі її назва звучить як
«колірне колесо») дозволяє вибрати потрібні вам кольори з використанням
моделі відтворення кольорів HSB (Hue, Saturation, Brightness — відтінок,
насиченість, яскравість).

Мал. 4. Вкладка Color Wheel діалогового вікна Modify Theme

Відтінок (Hue) — це чисте значення кольору. У моделі на цій вкладці він
передається як кут повороту кола навколо своєї осі. Наприклад, чисто
червоний колір знаходиться в області, що відповідає 9 годинам на
циферблаті, синій — 1 годині, а зелений — 5 годинам. Зверніть увагу на
білий маркер всередині чорного прямокутника на колі. Його переміщення
дозволяє вибрати потрібний відтінок.

Насиченість (Saturation) — це міра чистоти кольору. При переміщенні
маркера до центра колірного колеса насиченість зростає, при віддаленні
від центра — знижується.

Яскравість (Brightness) — це міра інтенсивності кольору. Якщо яскравість
рівна нулю, то вийде чорний колір. Яскравість на колірному колесі
настроюється за допомогою спеціального повзунка внизу.

Те, що ви вибрали на колірному колесі і за допомогою повзунка
Brightness, відображається в полі Colors in this scheme. «Але там п’ять
кольорів, а ми вибрали усього один!» — скажете ви. І будете абсолютно
праві. Той колір, який ви вибрали, — це колір звичайного тексту. Він
відображається в полі Colors in this scheme четвертим. Той колір, який
показаний в цьому полі третім (по центру), — це колір фону. На цій
вкладці його змінити не можна (але це можна зробити на вкладці Color
Schemes або Custom). Три кольори, що залишилися, обчислюються FrontPage
автоматично.

Використання колірного колеса для вибору кольорів може представляти
чималу складність для недосвідчених користувачів. Ми рекомендуємо вам
використати цю вкладку тільки після того, як ви детальніше ознайомитеся
з розділом «Поради дизайнеру: вибір колірної гамми» далі в цьому
розділі.

Використання вкладки Custom

Цією вкладкою користуватися простіше за все, однак саме вона надає у
ваше розпорядження будь-які можливості по вибору кольорів (див. мал. 4
справа). Ви можете визначити будь-який колір для будь-якого елемента
сторінки за допомогою трьох стандартних діалогових вікон FrontPage.

Зміна зображень в темі

Якщо натиснути в діалоговому вікні Themes (див. мал. 2) кнопку Graphics,
то відкриється інший варіант діалогового вікна Modify Theme, який
дозволяє вам змінювати зображення для графічних елементів Web-сторінок і
текстові написи на цих елементах. Цей варіант діалогового вікна
показаний на мал. 5.

Мал. 5. Вкладка Image діалогового вікна Modify Theme

На вкладці Image ви можете настроїти вбудовані графічні зображення даної
теми. Для цього треба вибрати в списку Item потрібний графічний елемент,
а потім вказати для нього інший файл зображення. Ось найважливіші
вбудовані графічні елементи тем, які ви можете знайти в списку Image:

Background Image — це фоновий малюнок даної теми для сторінок;

Banner — це зображення, яке вміщується під назвою сторінки;

Bullet List — зображення, яке буде використовуватися як маркер у
маркірованих списках;

Horizontal Rule — це зображення буде використовуватися замість
звичайного елемента Horizontal Rule (горизонтальна лінійка), який
передбачений в HTML.

Інші види графічних елементів відносяться до оформлення спеціального
компонента FrontPage, який називається Navigation Bar.

На вкладці Font (мал. 6) ви зможете змінити параметри написів на тих же
графічних елементах. Для тих графічних елементів, розміщення тексту на
яких не передбачене, параметри настройки на вкладці Font будуть
недоступні.

Мал. 6. Права частина вкладки Font (без вікна попереднього перегляду)
діалогового вікна Modify Theme

Зміна оформлення тексту в темі

Ще одна кнопка в діалоговому вікні Theme (див. мал. 2), яка дозволяє
змінювати існуючу тему, — це кнопка Text. Натиснення на неї відкриває ще
один варіант діалогового вікна Modify Theme, який дозволяє змінити шрифт
для звичайного тексту і заголовків всіх рівнів (мал. 7). Гарнітуру
шрифту з числа доступних в цій темі можна вибрати прямо в цій вкладці.
Якщо ж ви хочете скористатися іншими шрифтами або настроїти додаткові
властивості шрифту (розмір, товщина ліній і інші), скористайтеся кнопкою
More Text Styles. Її натиснення приводить до відкриття стандартного
діалогового вікна зі стилями CSS , в якому ви можете змінити існуючий
стиль (селектор) CSS, створити новий і настроїти необхідні вам
параметри.

Мал. 7. Вкладка Font діалогового вікна Modify Theme

Збереження теми із внесеними змінами

Після того, як ви внесли в тему необхідні поправки, швидше за все ви
захочете її зберегти. Щоб зберегти її під тим же ім’ям, скористайтеся
кнопкою Save, а щоб зберегти її під іншим ім’ям — кнопкою Save As (в
цьому випадку вам буде запропоновано ввести нове ім’я). Деякі теми (які
постачаються разом з FrontPage) володіють властивістю «тільки для
читання». Такі теми під тією ж назвою зберегти ви не зможете.

Теми, які ви зберегли за допомогою FrontPage, можна використати в інших
додатках Office(наприклад, Word).

Перенесеннятем з комп’ютера на комп’ютер

Теми, які ви зберегли за допомогою FrontPage, можна перенести на інший
комп’ютер двома способами: простим копіюванням потрібних папок і файлів
або за допомогою Web.

Перший спосіб полягає в тому, що вам треба скопіювати папку, в якій
містяться файли потрібної вам теми. За умовчанням всі теми знаходяться в
папці

С:\Program Files\Common Files\Microsoft Shared\Themes

На кожну тему відводиться папка, назва якої відповідає назві теми.
Наприклад, для теми під назвою Blueprint існує папка, яка називається
Blueprint. У ній знаходяться два файли — Blueprint.elm, Blueprint.inf і
Preview.

Щоб перенести її на інший комп’ютер, скопіюйте (будь-яким способом —
через дискету, по мережі або FTP-сервер) папку Blueprint і два файли, що
в ній містяться, і помістіть цю папку в аналогічний каталог Themes на
іншому комп’ютері. Як виглядає папка Themes і папки з темами
проілюстровано на мал. 8.

Мал. 8. Папка Themes, в якій зберігаються теми Microsoft Office.

Для того щоб скористатися другим способом, досить відкрити у FrontPage
розміщений на локальному диску або на Web-сервері FrontPage Web, для
якого вже була використана цікавляча вас тема. Оскільки при застосуванні
теми до Web FrontPage вміщує у Web файли теми, ви зможете скористатися
цими файлами. Відкрийте в одному вікні FrontPage Web, в якому вже
використовується потрібна тема (або теми), а потім в іншому вікні
FrontPage відкрийте інший Web або сторінку. У другому вікні
скористайтеся кнопкою Theme в меню Format, щоб відкрити список доступних
тем. Тепер в цьому списку будуть присутні як теми, встановлені на
локальному комп’ютері, так і теми, які використовуються в іншому Web.
Якщо ви спробуєте застосувати тему з Web, розміщеного на іншому
комп’ютері, FrontPage запропонує вам завантажити дану тему і встановити
її на локальному комп’ютері.

Поради дизайнеру: вибір колірної гамми

Створення привабливих та ефективних з точки зору сприйняття Web-сторінок
— дуже непроста задача. Прийоми, які використовуються при створенні
професійних Web-сторінок, мають мало спільного з прийомами, які
використовуються при створенні листів, звітів, презентацій та інших
документів, з якими має справу переважна більшість. Техніка створення
Web-сайта скоріше нагадує верстку сторінок журналів, брошур, рекламних
буклетів, плакатів та інших спеціальних матеріалів, відносно створення
яких досвід є далеко не у всіх. Задача ускладнюється тим, що при
створенні Web-сторінок багато технологій верстки доводиться
застосовувати з дуже серйозними обмеженнями, а багато які в HTML взагалі
не передбачаються.

Вивчення цього розділу не перетворить вас в художника-дизайнера, але
принаймні дасть деяке уявлення про основні принципи художнього
оформлення Web. Якщо ця тема здасться для вас цікавою, ви можете
продовжити її вивчення самостійно.

Колір і особливості його сприйняття людиною — це захоплююча і складна
тема. Сприйняття кольору — це швидше біологічний та емоційний процес,
ніж механічний. Тільки в комп’ютерних термінах не пояснити, чому кольори
бувають холодними і теплими, веселими і сумними, легковажними і
серйозними. Однак Web-дизайнери повинні уміти оперувати і цими поняттями
(і виражати їх за допомогою кольору на Web-сторінках).

У цьому розділі будуть розглянуті фізичні основи сприйняття кольору і
основні моделі його відтворення. Потім ми звернемося до питання вибору
кольорів з художньої точки зору.

Фізичні основи сприйняття кольору і основні моделі відтворення кольорів

З фізичної точки зору колір — світлові хвилі різної довжини. Якщо
пропустити промінь білого кольору через призму, він розділиться на
безліч променів різного кольору . Це відбувається тому, що світловий
промінь різної довжини хвилі відхиляється на різну величину кута.

Різні об’єкти відображають світлові промені різної довжини хвилі з
різною інтенсивністю. Людина інтерпретує комбінацію світлових променів,
що відображаються від предмета, як його колір. Експерти вважають, що
людина може розрізнити близько двох мільйонів різних відтінків. На
щастя, для відтворення цих відтінків не потрібно генерувати в
комп’ютерних відеоадаптерах і моніторах кожен відтінок окремо. Будь-який
колір можна відобразити як поєднання різної кількості трьох основних
кольорів: червоного, зеленого і синього. Наприклад, замість того, щоб
генерувати чисто жовтий колір (тобто промінь з довжиною хвилі, що
відповідає жовтому кольору), можна просто змішати в рівних пропорціях
червоний і зелений кольори.

Якщо ми пропустимо промінь жовтого кольору через призму, він так і
залишиться жовтим. Якщо ж ми пропустимо через призму промінь жовтого
кольору, що складається з комбінації червоного і зеленого, ці два
кольори будуть розділені. Однак людина різницю відчути не зможе.

Модель відтворення кольору RGB

Монітори комп’ютерів відображають тільки три основних кольори: червоний,
зелений і синій в різних комбінаціях. Ці три кольори дозволяють отримати
будь-який колір, який може сприйняти людський погляд. Екран монітора
розділений на точки — пікселі (pixels, походить від picture elements
елементи зображень). Відеоадаптер задають для кожного пікселя на екрані
інтенсивність червоного, зеленого і синього кольорів.

Всі сучасні комп’ютерні відеоадаптери ведуть своє походження від
адаптера VGA (Video Graphics Adapter) фірми IBM. Цей пристрій був
призначений для відтворення зображень шириною 640 пікселів, висотою 480
пікселів з 16 кольорами. Згодом відеоадаптери вдосконалювалися, і в цей
час стандартними вирішеннями є 800×600, 1024×768 і більші. Глибина
кольору збільшилася спочатку до 256 кольорів, потім до 65 536 і 16 777
216 кольорів.

При використанні 256,65 536 або 16 777 216 кольорів для вказівки кольору
кожного пікселя використовується відповідно 8, 16 або 24 біта. Простіше
за все пояснити механізм дії 24-бітной системи вітворення кольорів (вона
ж достатньо проста і для програмування). У цій моделі для кожного з
трьох основних кольорів використовується 8 біт, що дає 256 можливих
ступенів інтенсивності кожного кольору. Складання 8 біт, що відводяться
на кожний основний колір, дає 24 біти, тому модель називається
24-бітной. Множення 256 можливих відтінків червоний (Red) на 256 —
зелений (Green) і 256 — синього (Blue) дає в сумі 16 777 216 комбінацій.
Це — максимально можливе число колірних відтінків, які можна відтворити
в цій моделі. Інша назва 24-бітной моделі відтворення кольорів RGB
(24-Bit RGB Color) — 16 мільйонів кольорів (16 Million Color Mode).

У FrontPage та в інших додатках Windows використовується декілька
стандартних діалогових вікон для вибору кольору. Діалогове вікно, яке
надає максимальні можливості, показане на мал. 9. Кольори можна вибирати
на палітрі основних і вибраних користувачем кольорів в лівій частині
екрана, за допомогою колірного поля в правій частині або просто ввести
потрібну кількість червоного, зеленого і синього в полях внизу справа.
Наприклад, на мал. 9 вибраний колір з RGB-значенням 255-153-153.

Мал. 9. Діалогове вікно Windows, призначене для вибору кольору

В деяких додатках необхідно вказувати не десяткові RGB-значення, а
шістнадцяткові (hexadecimal або просто hex). Значення з десяткових
значень в шістнадцятковні можна перераховувати і вручну, однак простіше
використати для цієї мети калькулятор Windows в науковому режимі (просто
введіть десяткове значення при встановленому перемикачі Dec, а потім
встановіть перемикач в значення Hex). Наприклад, якщо ви бачите значення
#9900СС, це відповідає десятковому RGB-значенню 153-0-204. Дуже невелике
число нісенітних програм вимагають введення повного десяткового
еквівалента шістнадцяткового числа. Це також легко зробити за допомогою
калькулятора Windows. Наприклад, для нашого шістнадцяткового числа
9900СС таким еквівалентом буде 10027212.

Адаптери з підтримкою 256 та 65 536 кольорів

Відеоадаптери, в яких передбачена 8-бітная підтримка кольору (що означає
256 кольорів), в реальності можуть працювати з будь-якими кольорами з
палітри в 16 777 216 кольорів. Їх особливість полягає в тому, що вони
можуть відображати одночасно тільки 256 кольори з цієї палітри.

Точно такий же принцип передбачено і в адаптерах з 16-бітним кольором
(65 536 кольорів). Ці адаптери можуть відображати одночасно тільки 65
536 кольорів з палітри в 16 мільйонів кольорів. Режим роботи таких
адаптерів також називається «підтримкою 64 Кбайт кольорів» (64К Mode).
Tе, що це 64 Кбайт, а не 65, пояснюється просто: 64 Кбайт = 64×1024 = 65
536.

Модель відтворення кольору CMYK

Модель відтворення кольору RGB — це так звана, аддитивна модель. У ній
кольори відтворюються шляхом складання основних кольорів (primary
colors) — червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blue) або,
точніше, променів світла даних відтінків.

У комп’ютерних моніторах і кольорових телевізорах використовуються саме
промені світла, які змішуються і доповнюють один одного. В поліграфії
все відбувається по-іншому. Тут використовуються не світлові промені, а
фарби. У них є принципова відмінність — вони не випромінюють, а
поглинають кольори. Наприклад, якщо ми змішаємо червоний і зелений
світлові промені, ми отримаємо жовтий колір. Якщо ж ми змішаємо червону
фарбу (тобто ту, яка поглинає всі промені, крім червоного) і зелену (що
поглинає всі промені, крім зеленого), то в результаті повинен вийти
чорний колір.

У зв’язку з вищезазначеними особливостями аддитивна модель відтворення
кольору RGB в поліграфії неприйнятна. Замість неї використовується
модель CMYK (російською вимовляється як «ЦМІК») — від англійських слів
Cyan (бірюзовий), Magenta (пурпурний), Yellow (жовтий) і Key (основний).
Замість слова Key повинне було бути Black (чорний), але буквою. В
прийнято позначати синій колір (Blue). Причини, пояснюючі вибір саме цих
кольорів, пояснюються нижче.

Простіше за все прив’язати модель, що заснована на поглинанні світла,
яка називається субтрактивно, до стандартної моделі, в основі якої
лежить випущення світла (тобто модель RGB). Творці CMYK так і зробили, а
як основні кольори цієї системи були вибрані ті кольори, які виходять
при повному поглинанні одного з основних кольорів — червоного, зеленого
і синього.

Щоб отримати, наприклад, червоний колір, в моделі CMYK використовується
поєднання пурпурної і жовтої фарби. Пурпурна поглине зелений колір, що
міститься в жовтій фарбі, а жовта поглине синій, який міститься в
пурпурній. В результаті вийде чисто червоний колір.

Відповідно до чистої моделі поглинання кольорів (яка носить назву CMY)
чорний колір слід би отримувати змішуванням бірюзового, пурпурного і
жовтого. Однак, отримувати чорний колір таким складним шляхом в
поліграфії було незручно. Крім того, при використанні натуральних
пігментів чисто чорний колір таким змішуванням отримати дуже складно.
Тому був введений ще один основний колір — чорний, який позначається в
моделі CMYK буквою К від слова Key — основний.

Як в початковій моделі CMY, так і в більш поширеній моделі CMYK
інтенсивність кожного кольору вимірюється в процентах від 0 до 100.
Нульове значення означає, що поглинання цього кольору немає взагалі, а
100 означає повне поглинання. Приклад позначення кольору в CMYK виглядає
так:

С 40

М 100

Y 0

К 45

Як правило, коли зображення призначене для виведення на екран
комп’ютерного монітора (наприклад, в Web-дизайні), специфікація CMYK
практично не застосовується. Однак іноді виникає необхідність в
перекладі колірних значень CMYK, CMY і RGB один в одний. Ось формули,
які допоможуть вам у цьому.

Переклад CMYK в CMY

Бірюзовий = Min (1; (бірюзовий* (1 — чорний)) + чорний)

Пурпурний *= Min (1; (пурпурний * (1 — чорний)) + чорний)

Жовтий = Min (1; (жовтий * (1 — чорний)) + чорний)

Приклад перекладу колірного значення CMYK 40-100-0-45 в CMY: Бірюзовий —
Min (1; (0,40 * (1 — 0,45)) + 0,45) = 0,67

Пурпурний = Min (1; (1,00 * (1 — 0,45)) + 0,45) = 1,00

Жовтий — Min (1; (0,00 * (1 — 0,45)) + 0,45) = 0,45

Переклад CMY в RGB

Червоний = 255 * (1 — бірюзовий)

Зелений — 255 * (1 — пурпурний)

Синій = 255 * (1 — жовтий)

Приклад перекладу колірного значення CMY 67-100-45 в RGB:

Червоний = 255 * (1 — 0,67) — 255*0,33 — 84

Зелений — 255 * (1 — 1,00) — 255*0,00 — 0

Синій — 255 * (1 — 0,45) — 255*0,55 — 140

Переклад RGB в CMY

Бірюзовий = 1 — (червоний / 255)

Пурпурний = 1 — (зелений / 255)

Жовтий = 1 — (синій / 255)

Приклад перекладу колірного значення RGB 84-0-140 в CMY:

Бірюзовий — 1 — (84 / 255) — 1 — 0,33 — 0,67

Пурпурний = 1 — (0 / 255) — 1 — 0,00 — 1,00

Жовтий = 1 — (140 / 255) — 1 — 0,55 = 0,45

Переклад CMY в CMYK

Чорний = Min (бірюзовий, пурпурний, жовтий)

Бірюзовий = (бірюзовий чорний) / (1 — чорний)

Пурпурний = (пурпурний чорний) / (1 — чорний)

Жовтий = (жовтий — чорний) / (1 — чорний)

Приклад перекладу колірного значення CMY 67-100-45 в CMYK (спочатку
потрібно знайти значення для чорного, щоб потім це значення можна було
використати для визначення інших кольорів):

Чорний = Min (0,67; 1,00; 0,45) — 0,45

Бірюзовий — (0,67 — 0,45) / (1 — 0,45) — 0,22 / 0,55 = 0,40

Пурпурний — (1,00 — 0,45) / (1 — 0,45) — 0,55 / 0,55 = 1,00

Жовтий — (0,45 — 0,45) / (1 — 0,45) — 0 / 0,55 — 0,00

Художні моделі відтворення кольору

Як модель RGB, так і модель CMYK дозволяє записувати колір за допомогою
чисел, щоб згодом його можна було відтворити. Такої інформації цілком
досить для розробників Web-сторінок: вони можуть вказати необхідний
колір для його відтворення в браузері відвідувачів Web-сайта. Однак ні
RGB, ні CMYK не допоможуть вам вибрати ті кольори, які поєднуються один
з одним, або відмовитися від тих, які не поєднуються. Ці моделі також
безсилі, наприклад, для передачі настрою за допомогою кольору. Емоційне
сприйняття колірної гамми — це питання не техніків, а художників, які
працюють не з числами, а з фарбами і образами.

Уявімо собі стіну навколо будинку. Більшість людей з технічним складом
розуму скажуть, що вона постійно одного і того ж кольору, і вони будуть
праві — адже цю стіну ніхто постійно не перефарбовує. Однак, художник
скаже, що її колір постійно міняється — в залежності від часу доби, часу
року і освітлення. І він також буде правий, хоч думки техніка і
художника сильно відрізняються. Проблема полягає в тому, що технік
працює з об’єктивними поняттями, а художник — з суб’єктивними, такими як
людське сприйняття.

Для створення вдалого Web-сайта необхідно враховувати особливості
людського сприйняття, але зовсім не обов’язково вміти володіти кольором
на рівні справжніх художників. У більшості випадків для правильного
оформлення Web-сайта з точки зору колірної гамми досить знати декілька
простих правил і прийомів, які будуть розглянуті далі в цьому розділі.

Колірні колеса

Для вибору кольорів часто використовується представлення у вигляді
колірних відтінків, розподілених вздовж обода колеса (мал. 10). Кольори
розташовані в тому ж порядку, в якому вони йдуть у спектрі.

На мал. 10 показаний розподіл кольорів з технічної і наукової точки
зору: навпроти основного кольору розташований колір, який виходить
внаслідок повного поглинання цього кольору. Наприклад, навпроти
червоного розташований бірюзовий, який, як ми пам’ятаємо з опису моделі
CMYK, виходить повним поглинанням червоного.

Побудувати таке колірне колесо дуже просто. Воно може включати в себе
будь-яку кількість кольорів за вашим бажанням.

Гармонія кольору

Колірні колеса використовуються для вибору гармонійної колірної палітри,
тобто такої палітри, в якій кольори поєднуються один з одним з точки
зору людського сприйняття. Колірні колеса будуються таким чином, щоб,
вписавши в колесо правильну фігуру, ми отримали набір кольорів, що
поєднуються. Кольори, які розташовані на колірному колесі навпроти один
одного, є додатковими. Ті ж кольори, які розташовані на колірному колесі
по сусідству — це суміжні кольори. У технічних термінах контраст
відтінків у додаткових кольорів максимальний, а у суміжних —
мінімальний.

Ось як проводиться вибір кольорів, що поєднуються один з одним на
колірному колесі.

Виберіть ключовий колір, тобто той колір, який обов’язково буде
присутнім на Web-сторінці. Цей колір стане початковим для створення
усього колірного набору.

Знайдіть цей колір на колірному колесі.

Cкористайтеся однією з геометричних фігур, показаних на мал. 11.
Врахуйте, що у всіх наборах, крім набора у верхньому правому куті,
використовуються контрастуючі по відтінкам кольори, а в наборі у правому
верхньому куті – один додатковий і декілька суміжних з ним.

Мал. 11. Вибір колірної схеми на колірному колесі

«Щось дуже все просто», — скажете ви. І будете праві. Крім того, нам
доведеться уточнити дещо стосовно розподілу кольорів на колірному
колесі. Однак для вибору кольорів, які будуть поєднуватися один з одним,
принцип залишається тим же самим — ті ж правильні геометричні фігури на
колірному колесі, що і на мал. 11.

Кольори на спектрі розподілені відповідно до певного порядку — від
червоних відтінків до синіх. Всі інші кольори спектра можна отримати як
використанням чистого кольору — променя світла тільки потрібної довжини
хвилі, так і скомбінувавши світлові промені з різною довжиною хвилі.
Наприклад, буває істинно жовтий, а буває жовтий, який складається з
рівної кількості червоної і зеленої. Як ми пам’ятаємо, людський погляд
не спроможний відрізнити кольори, створені за допомогою двох різних
підходів.

Що ж трапиться, якщо змішати ті кольори, які знаходяться в протилежних
частинах спектра — червоний і синій? Вийде пурпурний. Природно, в
природі такі пігменти, які відображають тільки кольори з протилежних
країв спектра та ігнорують все, що знаходиться всередині, зустрічаються
нечасто. Саме тому такий рідкий в природі пурпурний колір.

Колірне колесо з художньої точки зору

Те колірне колесо, яке показане на мал. 10, побудоване абсолютно
правильно з наукової і технічної точок зору. Однак у художників своя
думка. Ви можете показувати їм скільки завгодно скляних призм або
комп’ютерних моніторів — вони все одно будуть вважати, що основні
кольори — це не червоний, зелений і синій, а червоний, жовтий і синій. З
їх точки зору, контрасту між зеленим і синім для основних кольорів
недостатньо.

Колірне колесо, яке побудоване з художньої, а не наукової точки зору,
показане на мал. 12 і 13.

Мал. 12. Художнє колірне колесо

Відмінності художнього та наукового підходів видимі відразу. Діапазон
кольорів від червоного до зеленого здається розтягнутим на цілу половину
кола (праву). Діапазон же від зеленого до синього, навпаки, стислий і
займає менше місця, ніж на науковому колірному колесі.

Використання художнього колірного колеса має важливі переваги:

в ньому кольори розподілені із врахуванням людського сприйняття;

при його використанні колірна схема виходить більш гармонійною.

Для подальших пояснень нам необхідно визначитися з деякими термінами.

Чистий колір (hue) — це істинний, чистий колір, який відповідає певній
довжині світлової хвилі.

Ненасичений колір (tint) — виходить шляхом змішування чистого кольору з
білим.

Тінь (shade) – виходить шляхом змішування чистого кольору з чорним.

Мал. 13. Художнє колірне колесо з RGB-значеннями

У одного чистого кольору можуть бути тисячі відтінків, які можна
отримати шляхом додавання білого і чорного.

Основні колірні схеми

Існує декілька підходів до вибору колірної схеми, які прийняті в якості
інших. Вважається, що при використанні саме цих схем виходять найкращі
результати.

Ахроматична. При використанні цієї колірної схеми взагалі не
використовуються кольори, за винятком білого, чорного і відтінків
сірого.

Монохромна. Може використовуватися скільки завгодно відтінків єдиного
чистого кольору, але за однієї умови — вони повинні виходити виключно
доданням до чистого кольору чорного або білого. У результаті виходить
дуже акуратний і цілісний зовнішній. вигляд.

Нейтральна. При цьому також використовується тільки один чистий колір,
відтінки якого виходять шляхом додання додаткового кольору або чорного.
Зовнішній вигляд виходить ще більш приглушеним, ніж при використанні
монохромної колірної схеми.

Аналогова. При цьому використовуються три чистих кольори, послідовно
розташованих на колірному колесі. Додаткові відтінки виходять шляхом
додання до них чорного або білого.

Додаткова. Використовуються два чистих кольори, які знаходяться на
колірному колесі навпроти один одного. Однак, (особливо при використанні
яскравих кольорів) перевірте, чи не дуже багато контрасту.

Дисгармонійна. Яскрава колірна схема, яка розрахована на залучення
уваги. Спочатку вибирайте колір, який буде відправною точкою, а потім —
кольори, які розташовані на колірному колесі під кутом 150 і 210
градусів по відношенню до нього.

Основна. Використовуються червоний, жовтий і синій.

Додаткова. Використовуються зелений, фіолетовий і жовтогарячий.

Терциарна. Можна використати всі кольори, які залишаються на колірному
колесі після вирахування кольорів, що використовуються в основній і
додатковій схемах (червоного, жовтого, синього, зеленого, фіолетового і
жовтогарячого).

Сім видів колірного контрасту

Контраст в колірному оформленні може бути досягнутий різними способами.
З цих способів фахівці виділяють сім основних, які і будуть розглянуті
нижче. Перші три способи досягнення контрасту відносяться до фізичних
властивостей світла.

Контраст відтінку (hue). Найбільш простій і очевидний спосіб досягнення
контрасту в колірній схемі — вибирати відтінки з різних частин кола
колірного колеса (або спектра). Самий великий контраст виходить при
виборі колірної схеми з основних кольорів, менш інтенсивний — при виборі
додаткових кольорів до них (додаткова колірна схема) і найменший — при
використанні комбінованих відтінків (терциарна колірна схема). Дуже
яскраво контраст відтінків в чистому вигляді виявляється, наприклад, у
вітражах, де світло проходить через забарвлене скло.

Контраст насиченості (saturation). Міра насиченості — це міра чистоти
даного кольору. Найбільш насичений колір — це найбільш чистий і
яскравий. Насиченість можна знизити, додавши в початковий колір білий,
чорний, сірий або додатковий колір.

Зміна насиченості кольорів

З точки зору відтворення кольорів на екрані комп’ютера найнасиченіші
кольори мають крайні RGB-значення. Наприклад, три основних кольори в
найбільш насиченому варіанті виглядають як 255-0-0 (червоний), 0-255-0
(зелений) і 0-0-255 (синій). Те ж саме справедливе і по відношенню до
додаткових кольорів: бірюзового (0-255-255), пурпурного (255-0-255) і
жовтого (255-255-0).

Ось як відбувається зміна насиченості кольорів

Щоб додати білого, пропорціонально збільшіть найменші RGB-значення.
Наприклад, якщо ми хочемо додати білого в чистий синій (0-0-255), ми
можемо скористатися значенням 102-102-255. Якщо нам треба ще більше
білого, в нашому розпорядженні такі значення, як 151-151-255 або навіть
204-204-255.

Щоб додати чорного, ми повинні зменшити найбільші RGB-значення.
Наприклад, щоб додати чорного в чисто синій, можна скористатися
значеннями 0-0-153, 0-0-102 або 0-0-51.

Для додання сірого можна скористатися комбінованим способом: збільшити
низькі значення і зменшити високі.

Наприклад, для чисто синього це може виглядати як 102-102-153.

За допомогою того ж принципу легко отримати і додаткові кольори. Для
цього досить просто інвертувати початкове значення. Наприклад,
інвертувавши значення для чистого синього кольору (0-0-255), ми набудемо
значення 255-255-0, що відповідає жовтому.

Контраст світлого і темного (яскравість — brightness). На основі одного
і того ж чистого кольору можна зробити два відтінки, що сильно
контрастують один з одним. Для цього досить додати у першому разі
білого, а у другому — чорного. Кольори, що вийшли будуть контрастувати
один з одним по яскравості. Можна і взагалі відмовитися від початкового
чистого кольору і використати тільки контраст за яскравістю. Зображення
вийде чорно-білим, як, наприклад, на чорно-білій фотографії. Людина
влаштована так, що вона краще сприймає контраст за яскравістю, ніж
контраст між чистими кольорами. Також великий контраст за яскравістю
виглядає набагато кращим, ніж великий контраст між чистими кольорами.
Якщо ви взагалі не використовуєте контраст за яскравістю, може вийти
так, що текст буде важко читати.

Чотири способу досягнення контрасту, що залишилися, відносяться до
області людського сприйняття.

Контраст холодного і теплого (cold-warm). Кольори, які розташовані в
частині колірного колеса від зеленого до синього, називаються холодними,
а в тій частині, де знаходяться червоний і жовтий — теплими. З художньої
точки зору, ті композиції, в яких використовуються тільки кольори з
теплої палітри або тільки з холодної палітри, виглядають набагато
кращими, ніж при змішуванні цих палітр. Вважається, що холодні кольори
заспокоюють, а теплі, навпаки, є збудливими. Тому, наприклад, колірна
палітра для ресторанів швидкого харчування вибирається відповідно до
цього принципу.

Контраст додаткових кольорів (complements). Це контраст між кольорами,
які знаходяться точно навпроти один одного на колірному колесі. При
змішуванні цих кольорів виходить білий, чорний або відтінки сірого.
Використання додаткових кольорів, особливо разом з проміжними, дозволяє
досягнути сильного, проте цілком приємного контрасту. Однак при
використанні дуже яскравих, насичених додаткових кольорів може вийти
«волаюча » композиція.

Одночасний контраст (simultaneous contrast). Коли два кольори
розміщуються поруч, людське сприйняття часто приписує більш тьмяному
кольору властивості додаткового до більш яскравого. Тому, наприклад,
сіра пляма на яскраво-жовтому фоні часто здається синьою, а чорне на
яскраво-червоному — зеленою. Майстри успішно використовують цей ефект, а
починаючим дизайнерам потрібно перевіряти, чи не заважає така
особливість сприйняттю їх сайта.

Контраст простору, що займаєтьсякольором (extent). Tе враження, яке
проводить той або інший колір, залежить не тільки від його яскравості і
насиченості, але і від того, яку частину композиції він займає. Якщо
міра впливу кожного кольору на композицію з точки зору його яскравості,
насиченості і простору, що займається, приблизно однакова, то така
композиція називається гармонійною. Якщо це правило не дотримане, то
композиція виходить більш експресивною.

При оцінці міри впливу кольору на композицію потрібно також враховувати,
що різні кольори, які займають рівну площу і мають однакову яскравість і
насиченість, з точки зору сприйняття людиною мають абсолютно різну міру
впливу. Наприклад, жовтий колір впливає в три рази більше, ніж
ідентичний з ним за всіма параметрами фіолетовий.

Щоб досягнути гармонійності композиції, вплив кольору необхідно
врівноважити іншими чинниками, наприклад розміром площі, відведеної під
кожний колір. Ось приклад візуального ефекту для уявної сторінки, на
якій використовуються тільки синій і жовтогарячий кольори.

2:1 Кольори врівноважують один одного

1:1 Оранжевий здається в два рази яскравішим, ніж синій

1:2 Оранжевий здається в чотири рази яскравішим, ніж синій

Регулювати вплив кольору можна не тільки за допомогою площі сторінки, що
відводиться під нього, але й іншими способами — наприклад, збільшуючи
або зменшуючи яскравість кольору.

Як ми пам’ятаємо, контрасту з використанням фізичних властивостей світла
можна досягнути трьома способами: зміною відтінку (hue), насиченості
(saturation) або яскравості (brightness). Треба визнати, що для
дизайнерів вибір колірної схеми за допомогою цих понять — набагато
природніший спосіб, ніж робота з RGB-значеннями напряму. Тому для них
була розроблена так звана модель відтворення кольорів HSB (від
початкових букв слів hue, saturation і brightness).

Модель відтворення кольорів HSB

Звичайно дизайнерам простіше використати модель відтворення кольорів
HSB, ніж працювати напряму з RGB-значеннями. Наприклад, нам треба
змінити відтінок (вибрати додатковий до вихідного). При використанні HSB
нам досить змінити значення одного поля, в той час як при використанні
RGB нам довелося б міняти значення для всіх трьох основних кольорів. Так
само в HSB простіше додавати білий або чорного у вибраний вами колір.

Як виглядає настройка різної кількості чорного і білого для двох
кольорів — синього і жовтогарячого в різних моделях відтворення
кольорів.

Деякі підсумки.

Щоб збільшити кількість білого (» висвітлити колір»), в RGB-моделі треба
пропорційно збільшувати ті значення, які ще не на максимумі. В моделі
HSB для цього досить просто зменшити значення насиченості (saturation).

Щоб збільшити кількість чорного («затінити колір»), в RGB моделі треба
пропорційно збільшувати всі значення, відмінні від нуля. У моделі HSB
для цього зменшується яскравість (brightness).

Модель відтворення кольорів HSL

Так історично склалося, що модель HSB не підтримується більшістю
додатків Windows. Замість цього в них застосовується вже відома нам
модель RGB і ще одна модель відтворення кольорів — HSL (від Hue —
відтінок, Saturation — насиченість і Luminance — освітленість).

Ось головні відмінності цієї моделі від моделі HSB.

Відтінок (hue) означає те ж саме, що і в HSB. Однак в цій моделі
використовується градація від 0 до 240 (на відміну від діапазону 0-360 в
моделі HSB).

Насиченість (saturation) також позначається числом в діапазоні від 0 до
240 (на відміну від діапазону 0-100 в HSB). Однак в цій моделі
насиченість має інше значення. Вона показує, яку кількість сірого
містить в собі колір. Значення насиченості 0 в HSL означає, що колір —
повністю сірий, а 240 — в кольорі взагалі немає сірого.

Освітленість (luminance) в цій моделі означає ступінь яскравості сірого,
кількість якого задається за допомогою насиченості. Освітленість, рівна
240, означає, що сірий стає білим, а рівна 0 — чорним.

У моделі HSB яскравість, рівна нулю, означає чорний колір. Думаю, вам
немає різниці, коли в кімнаті темно, знати яка саме лампа вимкнена —
червона або зелена. Точно так само немає різних кольорів білого. Різні
значення вміщені в табл. 2 і 3 тільки для того, щоб не порушувати логіку
опису.

Модель HSL історично пішла від чорно-білих телевізорів. Коли телевізори
були чорно-білими, досить було вказати освітленість тієї або іншої
частини екрана. Коли зображення стало кольоровим, телевізійний сигнал
був модифікований таким чином, що додаткова інформація про колір стала
передаватися за допомогою двох додаткових значень, а значення
освітленості було збережене для сумісності.

Типове діалогове вікно Windows для вибору кольору по стандарту HSL
показане на мал. 14.

Мал. 14. У стандартному діалоговому вікні Windows для вибору кольору
можна вводити як значення стандарту HSL, так і звичайні RGB-значення

У верхній частині забарвленого прямокутника розташовані ті ж кольори, що
і в звичайному колірному колесі. Відтінок можна вибирати як переміщенням
маркера праворуч і ліворуч, так і введенням значення в полі Відтінок
(від 0 до 239).

Переміщення маркера вгору і вниз по основному полю для вибору кольору
дозволяє вибрати рівень насиченості. Зверніть увагу, що нижній край
відповідає сірому кольору, що отримується змішуванням 50 % білого і 50 %
чорного. Можна також ввести потрібне значення в полі Відтінок (від 0 до
240).

Вузький і високий прямокутник праворуч від основного поля вибору кольору
дозволяє встановити потрібне вам значення освітленості. Для цього можна
перетягнути маркер вгору або вниз або просто ввести потрібне значення в
полі Яскравість (від 0 до 240). Значення 0 означає чорний колір, 240 —
білий, а 120 — чистий колір потрібного вам відтінку

Більшість Web-дизайнерів вважають, що модель HSL важча для розуміння,
ніж моделі HSB і RGB. Однак і в цій моделі можна змінювати кількість
білого і чорного кольору, залишаючи незмінним початковий колір. Крім
того, ця модель так широко поширена в Windows, що варто прикласти
зусилля, щоб повністю її освоїти.

Як ще можна оцінювати колір

У кожного з нас є своя думка про різні кольори. Деякі особливості
сприйняття кольору формуються на підсвідомому рівні. Наприклад, червоний
колір — колір вогню, він асоціюється з теплом. Деякі кольори можуть мати
якісь соціальні асоціації, наприклад, пурпур прийнято вважати кольором
королівської влади. Але як би кольори не впливали на людину, за
допомогою кольору створюється комунікативний канал — наприклад, між
творцями Web-сторінок і відвідувачами Web-сайта. Тому завжди потрібно
враховувати той вплив, який справляє колір. Ось моменти, які
зустрічаються найчастіше і які потрібно мати на увазі.

Гарячі тони. Чим більше відтінків червоного кольору, тим більш гарячою
здається композиція. Такі кольори настирливо привертають до себе увагу,
вони цілком годяться для того, щоб підкреслити що-небудь. У червоного
кольору є ще одна властивість: він діє на нервову систему людини і
збуджує її.

Холодні тони. Холодні кольори — це кольори, які містять велику кількість
синього кольору. Дія холодних тонів прямо протилежна гарячим. Ці тони
викликають асоціації зі снігом і льодом. Крім того, холодні тони
заспокоюють нервову систему людини. Насичений зелений колір і
синьо-зелені тони також відносяться до холодних.

Теплі тони. Вони виходять шляхом змішування відтінків червоного і
жовтого і діють подібно гарячим, але більш легко. Композиція, в якій
домінують теплі тони, буде здаватися відвертою та енергійною.

Прохолодні тони. У цю категорію попадають холодні кольори, до яких
доданий жовтий (не в значенні чистих RGB-значень, а швидше в художньому
значенні). У цю категорію попадають жовто-зелені тони, відтінки зеленого
і синьо-зеленого, в тому числі бірюзовий колір. Ці кольори здаються
соковитими, глибокими і весняними.

Світлі тони. У них багато білого кольору. Вони здаються повітряними, що
струмують і заспокоюють. Всі RGB-значення цих тонів близькі до
максимуму. З точки зору моделі HSB вони відрізняються тим, що у них
велике значення яскравості.

Темні тони. У цих тонах багато чорного кольору. У термінах RGB жодне
значення для цих кольорів не перевищує 127, в моделі HSB — значення
яскравості менше 50. Темні тони здаються щільними, похмурими і мужніми.
Композиції, в яких використовуються тільки темні тони, зустрічаються
рідко, але темні тони часто використовуються для контрасту зі світлими.

Бліді тони. Ці тони складаються з білого принаймні на дві третини. Вони
також часто називаються м’якими або пастельними. Типові кольори —
блідо-рожевий, ясно-блакитний, колір слонової кістки. Вони діють на
людину заспокійливо і тому часто використовуються при оформленні
будинків і офісів.

Яскраві тони. Це — еквівалент чистих кольорів. Таке рішення привертає
увагу, однак, зловживаючи яскравими тонами, ви можете створити кричуще
враження.

Колірний контрастпри створенні Web-сторінок

Одне з правил при застосуванні колірної схеми свідчить, що основних
кольорів повинно бути не більше трьох (рідко чотири). Для Web-сторінок
цілком природно зробити один колір кольором фону, інший — кольором
звичайного тексту, а третім виділити гіперпосилання.

З точки зору зручності читання найбільший контраст повинен бути між
звичайним текстом і фоном. Як правило, звичайний текст роблять темним, а
фон — світлим.

Спеціальним кольором можна виділити рамки, значки і заголовки. Спробуйте
використати для них колір, додатковий до кольору фону, але з тим же
самим насиченням і яскравістю. Врахуйте, що контраст між виділеними
частинами і фоном повинен бути меншим, ніж контраст між фоном і
звичайним текстом.

Значки і зображення на сторінці повинні поєднуватися з фоном. Наприклад,
якщо фон у вас ясно-блакитного кольору, то для значків можна вибрати
більш темні тони синього або додаткові до ясно-блакитного тони земних
відтінків. Однак, якщо ви будете використовувати значки, які недостатньо
виділяються по відношенню до фону, це може ввести в оману відвідувачів
Web-сайта.

Використовуйте схожі кольори для звичайних гіперпосилань і
гіперпосилань, які вже були відкриті користувачем. Наприклад, можна
використати різну ступінь насиченості одного і того ж відтінку. Інший
варіант — використати відтінки, розташовані рядом при однаковому
насиченні і яскравості. Ідеальний варіант — зробити так, щоб
гіперпосилання обох видів чітко відрізнялися від фону і основного
тексту. У той же час схожість використаних тонів повинна навести
користувача на думку, що гіперпосилання обох видів виконують схожі
функції. Як правило, гіперпосилання (як звичайні, так і відвідані)
робляться яскравішим, ніж звичайний текст.

Уникайте не тільки використання більш ніж трьох основних кольорів на
сторінці, але також і більше ніж двох-трьох типів контрасту. У іншому
випадку ви ризикуєте дезорієнтувати відвідувачів.

Похожие записи