Реферат

на тему:

“Turbo Pascal і його оператори”

Мова програмування Паскаль, названа на честь французького філософа і
математика Блеза Паскаля (1623 — 1662), була вперше створена швейцарцем
Ніклаусом Віртом, який працював на кафедрі інформатики Стенфорського
університету. Широке ж поширення він одержав тільки через багато років
після розробки діалекту Турбо Паскаль широко відомої і донині фірмою
Borland International.

У першій версії були об’єднані швидкий компілятор і редактор тексту, а
так само додане могутнє розширення. Кардинально новим з’явилася мова
Turbo Pascal 6.0. У ній стало можливим практично застосовувати концепцію
обєктно-орієнтованого програмування. Це дозволило створювати програми,
що могли б вирішувати прикладні задачі користувача. Був уперше введений
багатовіконний інтерфейс і підключене миша, що значно полегшує роботу
користувача.

   У 1992 році все та ж фірма Borland International випустила Turbo
Pascal 7.0. Тут було застосовано виділення різними кольорами елементів
структури програми, зовсім новий компілятор і новий інтерфейс.

Базовими компонентами система програмування Турбо Паскаль є компілятор
мови Паскаль, засіб створення і редагування вихідних текстів програм і
засобу їхнього налагодження (пошуку помилок). Усі ці компоненти
об’єднані в єдине інтегроване середовище розроблювача, з яким саме і
працює програміст, створюючи свої програми.

Вікно розроблювача

Основний екран інтегрованого середовища розроблювача Turbo Pascal 7.0
виглядає так:

По функціональному призначенню виділяється три області екрана:

Рядок меню

Робоча область

Рядок стану

Рядок меню активізується натисканням клавіші F10. У меню містяться
наступні розділи:

File. Дозволяє виконувати всі основні дії з файлами (створення,
відкриття, збереження ..)

Edit. Дозволяє виконувати всі основні операції редагування тексту
(копіювання, вставка, видалення фрагментів, скасування останніх змін ..)

Search. Дозволяє здійснювати пошук і заміну фрагментів тексту.

Run. Дозволяє запускати програму, у тому числі в покроковому режимі.

Compile. Дозволяє здійснювати компіляцію програми.

Debug. Містить команди, що полегшують процес пошуку помилок у програмі.

Tools. Містить деякі додаткові засоби Турбо Паскаль.

Options. Дозволяє установити необхідні для роботи параметри компілятора
і середовища розроблювача.

Window. Дозволяє виконувати всі основні операції з вікнами (відкривати,
закривати, переміщати, змінювати розмір).

Help. Дозволяє одержати наявну в системі довідкову інформацію.

Усі пункти меню доступні через гарячі клавіші. Для цього треба натиснути
клавішу Alt і ту букву, що виділена червоної в назві пункту меню. Меню
також дозволяє працювати з мишею.

У робочій області мається можливість відкривати різні вікна програми —
вікна тексту, що редагується, вікна допомоги, налагодження і
настроювання. У вищенаведеному прикладі відкрите тільки одне вікно —
вікно тексту програми. У заголовку вікна написане ім’я файлу — вихідного
тексту програми.

Рядок стану демонструє деякі доступні і важливі в даний момент операції
і відповідні їм комбінації клавіш.

Оператором називається пропозиція мови програмування, що задає повний
опис деякої дії, який необхідно виконати. Основна частина програми мовою
Турбо Паскаль являє собою послідовність операторів. Роздільником
операторів служить крапка з коми. Оператори, не утримуючих інших
операторів, називаються простими. До них відносяться оператори
присвоювання, безумовного переходу, виклику процедури, порожній.
Структурні оператори являють собою конструкції, побудовані з інших
операторів по строго визначених правилах. Ці оператори можна розділити
на три групи: складеного, умовні і повтору.

Оператори введення і висновку

Для уведення вихідних даних найчастіше використовується процедура
ReadLn:

ReadLn(A1,A2,…AK);

Процедура робить читання До значень вихідних даних і привласнює ці
значення перемінним А1, А2, …, АК.

При уведенні вихідних даних відбувається перетворення з зовнішньої форми
представлення у внутрішнім, обумовленим типом перемінних. Перемінний,
утворюючий список уведення, можуть належати або до цілого, або до
дійсного, або до символьного типам. Читання вихідних даних логічного
типу в мові Паскаль неприпустимо.

Значення вихідних даних можуть відокремлюватися друг від друга пробілами
і натисканням клавіш табуляції і Enter.

Не допускається поділ чисел, що вводяться, комами!

Для висновку результатів роботи програми на екран використовуються
процедури:

Write(A1,A2,…AK);

WriteLn(A1,A2,…AK);

Перший з цих операторів робить висновок значень перемінних А1, А2,…,АК
у рядок екрана. Другий оператор, на відміну від першого, не тільки
робить висновок даних на екран, але і робить перехід до початку
наступної екранного рядка. Якщо процедура writeln використовується без
параметрів, то вона просто робить пропуск рядка і перехід до початку
наступної рядка.

Перемінний, складовий список висновку, можуть відноситися до цілого,
дійсному, символьному чи булевскому типів. Як елемент списку висновку
крім імен перемінних можуть використовуватися вираження і рядки.

Форма представлення значень у полі висновку відповідає типу перемінних і
виражень: величини цілого типу виводяться як цілі десяткові числа,
дійсного типу — як дійсні десяткові числа з десятковим порядком,
символьного типу і рядка — у виді символів, логічного типу — у виді
логічних констант TRUE і FALSE.

Оператор висновку дозволяє задати ширину полючи висновку для кожного
елемента списку висновку. У цьому випадку елемент списку висновку має
вид А:ДО, де А — чи вираження рядок, ДО — вираження або константа цілого
типу. Якщо виведене значення займає в поле висновку менше позицій, чим
ДО, то перед цим значенням розташовуються пробіли. Якщо виведене
значення не міститься в ширину полючи ДО, то для цього значення буде
відведена необхідна кількість позицій.

Для величин дійсного типу елемент списку висновку може мати вид А:ДО:М,
де А — перемінного чи вираження дійсного типу, ДО — ширина полючи
висновку, М — число цифр дробової частини виведеного значення. ДО і М —
чи вираження константи цілого типу. У цьому випадку дійсні значення
виводяться у формі десяткового числа з фіксованою крапкою.

Приклад запису операторів висновку:

var rA, rB: Real;

iP,iQ:Integer;

bR, bS: Boolean;

chT, chV, chU, chW: Char;

begin

. . .

WriteLn(rA, rB:10:2);

WriteLn(iP, iQ:8);

WriteLn(bR, bS:8);

WriteLn(chT, chV, chU, chW);

end.

Організація розгалужень у програмі

У мові Паскаль використовується два оператори для реалізації умовних
переходів — IF і CASE, а також оператор безумовного переходу GOTO. Вони
дозволяють порушити послідовний порядок виконання інструкцій програми.

Оператор умовного переходу в Турбо Паскаль має вид:

if умова then оператор 1 else оператор 2;

умова — це логічне вираження, у залежності від який вибирається одна з
двох альтернативних галузей алгоритму. Якщо значення умови істинно
(TRUE), то буде виконуватися оператор 1, записаний після ключового слова
then. У противному випадку буде виконаний оператор 2, що випливає за
словом else, при цьому оператор 1 пропускається. Після виконання
зазначених операторів програма переходить до виполеннию команди, що
коштує безпосередньо після оператора if.

Необхідно пам’ятати, що перед ключовим словом else крапка з коми ніколи
не ставиться!

else — частина в операторі if може отсутствовать:

if умова then оператор 1;

Тоді у випадку невиконання логічної умови керування відразу передається
оператору, що коштує в програмі після конструкції if.

Варто пам’ятати, що синтаксис мови допускає запис тільки одного
оператора після ключових слів then і else, тому групу інструкцій
обов’язково треба поєднувати в складений оператор (облямовувати
операторними дужками begin … end). У противному випадку виникає
найчастіше логічна помилка програми, коли компілятор мови помилок не
видає, але програма проте працює неправильно.

Приклади.

if x > 0 then modul := x else modul := -x;

if k > 0 then WriteLn(‘k — число позитивне’);

if min > max then begin

t := min;

min := max;

max := t;

end;

 

Часто виникають ситуації, коли приходиться здійснювати вибір одного з
декількох альтернативних шляхів виконання програми. Незважаючи на те, що
такий вибір можна організувати за допомогою оператора if .. then,
зручніше скористатися спеціальним оператором вибору. Його формат:

case вираження of

варіант : оператор;

варіант : оператор;

end;

чи

case вираження of

варіант : оператор;

варіант : оператор;

else оператор

end;

вираження, що записується після ключового слова case, називається
селектором, воно може бути будь-як типу, що перелічується. варіант
складається з однієї чи більшої кількості чи констант діапазонів,
розділених комами. Вони повинні належати до того ж типу, що і селектор,
причому неприпустимо більш одного згадування вариантав запису інструкції
case. З перерахованої безлічі операторів буде обраний тільки той, перед
яким записаний варіант, що збігається зі значенням селектора. Якщо
такого варіанта ні, виконується оператор, що випливає за словом else
(якщо він є).

Приклад

case ch of

‘A’..’Z’, ‘a’..’z’ : WriteLn(‘Буква’);

‘0’..’9′ : WriteLn(‘Цифра’);

‘+’, ‘-‘, ‘*’, ‘/’ : WriteLn(‘Оператор’);

else WriteLn(‘Спеціальний символ’)

end;

 

Крім операторів умовного переходу існує також оператор безумовного
переходу goto. Формат:

goto мітка

Оператор goto переходить при виконанні програми до визначеного оператора
програми, перед яким знаходиться мітка. Мітка повинна бути описана в
розділі опису міток тієї програми ( чипроцедури функції), у якій вона
використовується. Не можна перейти з однієї чи процедури функції в іншу.

Необхідно, щоб у програмі існував оператор, відзначений зазначеною
міткою. Вона записується перед оператором і відокремлюється від нього
двокрапкою.

Приклад

label 1;

begin

goto 1;

1: WriteLn(‘Перехід до мітки 1’);

end.

Оператор циклу repeat аналогічний оператору while, але відрізняється від
нього, по-перше, тим, що умова перевіряється після чергового виконання
операторів тіла циклу й у такий спосіб гарантується хоча б однократне
виконання циклу. По-друге, тим, що критерієм припинення циклу є рівність
вираження константі true . За це даний оператор часто називають циклом з
постусловием, тому що він припиняє виконуватися, як тільки умова,
записана після слова until, виконається. Оператор циклу repeat
складається з заголовка, тіла й умови закінчення.

Загальний вид: Repeat

<оператор>

. . . . .

<оператор>

until <умова закінчення циклу>

Спочатку виконується тіло циклу, потім перевіряється умова виходу з
циклу. У будь-якому випадку цей цикл виконується хоча б один раз. Якщо
умова не виконується, тобто результатом вираження є False, то цикл
активізується ще раз. Якщо умова виконана, то відбувається вихід з
циклу. Використання операторних дужок, у випадку, якщо тіло циклу
складається з декількох операторів, не потрібно.

Література

Фаронов В.В. Турбо Паскаль 7.0. Практика программирования. Учебное
пособие. -М.: Нолидж, 1997. -432с.

Ян Белецкий. Турбо Паскаль с графикой для персональных компьютеров. -М.:
Машиностроение, 1991. -320с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи