Реферат

на тему:

SWIFT – міжбанківська організація валютних і фінансових розрахунків по
телексу

Міжнародна міжбанківська організація валютних і фінансових розрахунків
по телексу – SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial
Telecommunications) – одна з найбільших у світі систем банківських
повідомлень. Мета її створення – забезпечення всім учасникам доступу до
цілодобової високошвидкісної мережі передачі банківської інформації в
стандартній формі за високого ступеня контролю і захисту від
несанкціонованого доступу.

Акціонерне товариство SWIFT засноване в Брюсселі 1973 р. групою
європейських і північноамериканських банків, знаходиться під юрисдикцією
права Бельгії і належить банкам – членам товариства. Штаб-квартира
розміщена в Бельгії (Ла-Юльп). Першими членами SWIFT стали 239 банків із
15 країн. У даний час до неї входять 2231 банк із 106 країн (усього 3986
клієнтів).

Висока надійність системи, підтримка провідних банків світу, стабільна
продуктивність, високий рівень стандартизації зумовили незмінний ріст її
популярності. Як свідчать дані (рис. 1), з моменту утворення системи
кількість зареєстрованих членів зросла з 239 у 1973 р. до 1432 у 1990 р.
(майже в шість разів), а учасників – із 670 у 1977 р. до 1190 у 1990 р.
(на 56 %). У середньому темпи росту зареєстрованих членів склали за
десятиліття (1980-1990 рр.) 3-4 %, а учасників – 2-3 %. Перші десять
років існування стали періодом загального визнання. За цей час число
учасників і членів виросло в п’ять і два рази, відповідно.

Членами системи можуть бути тільки центральні контори банків, відділення
і філії – тільки учасниками. Різниця у тому, що члени можуть брати
участь у Вищих зборах товариства, а учасники цього права позбавлені.

Менш динамічно йшов процес підключення користувачів до програмних
комплексів (рис.2.) З 1977 по 1990 р. число залучених членів зросло з
853 до 1258 (на 47 %), а учасників – із 633 до 997 (58 %).

Рис. 1. Графік динаміки реєстрації у системі SWIFT

Рис. 2. Графік динаміки підключення до SWIFT

Середньорічні темпи підключення склали 1-2 %. Таке становище пояснюється
дорожнечею устаткування, необхідністю навчання персоналу, тривалістю
перебудови структури роботи банківських установ під вимоги SWIFT.

Процес розвитку системи йшов у «глибину» і «ширину». Це означає, що з
одного боку відбувалась деяка універсалізація, впровадження в
найрізноманітніші сфери банківської активності, а з іншого – експансія в
географічному аспекті (на ринки країн Східної Європи та АТР). Так, у
1995 р. перше місце за активністю належало країнам Європи, Ближнього
Сходу та Африки (рис. 3). Значно слабше проявили себе держави
американського континенту. На них прийшлося лише близько 20 % сумарної
кількості перекладів і повідомлень.

Рис. 3. Графік діяльності SWIFT

Причину можна пояснити сильними позиціями вітчизняних систем (Chips,
Fedwire). Досить значною є частка азіатсько-тихоокеанського регіону, що
продовжує зростати (15 %).

Бурхливий розвиток східно-азіатських фінансових ринків, торгова
експансія «нових індустріальних країн» безумовно викликали зростання
платіжного обороту всередині регіону із зовнішнім світом. Така тенденція
проявилася в тому, що в 1993 р. на частку АТР прийшлося 20 % обороту
SWIFT за операціями із цінними паперами проти 16 % країн Північної і
Південної Америки.

Таким чином, вищенаведені цифри переконують нас у популярності даної
системи та в тому, що вищий менеджмент налаштований на зміни. Необхідно
підкреслити, що SWIFT знаходиться у приватній власності, що дозволяє
достатньо оперативно приймати рішення. Вищим органом товариства є Вищі
збори членів товариства, які проводяться чотири рази на рік, органом
керування – Рада керуючих (її ще називають Міжнародною радою
директорів). Квота кожної країни в ньому визначається залежно від обсягу
операцій банків – членів товариства. Кожна країна або їхня група, на
частку якої припадає не менше 1,5 % усіх повідомлень, що передаються
системою, одержує право висунути одного представника до Ради
управляючих, а з часткою понад 6 % – двох представників. Міжнародна рада
директорів управляє діяльністю SWIFT та встановлює правила роботи,
визначає графіки обробки, механізм членства, розмір внесків, є
фундатором «всесвітнього стандарту платежів», стверджує угоди про
членство.

Переваги SWIFT стали настільки очевидними для банків, що аналогічні
системи (Лондонська автоматична платіжна система розрахункових палат
Chaps, французька Sagitaire, Нью-Йоркська Chips) створили систему
автоматичного перекладу стандартів SWIFT у власні стандарти.

Для SWIFT якісне обслуговування клієнтів означає цілісність,
приватність, точність, підконтрольність та стабільність. Для того, щоб
досягти інтегральної надійності мережі, програмне забезпечення,
устаткування, робочі приміщення, персонал мають відповідати певним
стандартам. Гарантувати надійність мережі доручено Генеральній
інспекції, до обов’язків якої входить перевірка діяльності всієї
компанії, її підрозділів. Крім того, практикуються регулярні перевірки і
ревізії з залученням незалежних аудиторів.

Система SWIFT у своєму розвитку пройшла досить тривалий шлях. На цьому
шляху відбулося значне корегування політики товариства, вироблення нових
методів і прийомів спілкування з клієнтурою, удосконалення технічного
устрою мережі. Проте, як і вчора, так і сьогодні перед Радою управляючих
стоять три основні питання:

– як залишитися конкурентоздатними в умовах швидко мінливого середовища?

– як перебороти існуючі недоліки?

– як підсилити наявні переваги?

Проблеми і перспективи розвитку мережі залежать від того, наскільки
новаторським і успішним виявиться підхід менеджменту до подолання
недоліків та пошуку нових переваг. Серед недоліків можна виділити
наступні:

– SWIFT дуже залежить від складної технічної структури, що робить його
уразливим. Численні процесори, мережі різноманітних рівнів різко
підвищують ймовірність збою, що може спричинити затримку проходження
платежів. Крім того, уявляється досить малоймовірним організувати діючий
контроль на всіх ділянках проходження даних, особливо до точки доступу в
мережу. На нашу думку найбільш оптимальні такі шляхи усунення
перелічених вище недоліків – спрощення системи, максимальне скорочення
«довжини» каналів зв’язку що використовуються, розробка з банками –
учасниками спільної програми дій із захисту каналів на ділянці від
термінала абонента до точки доступу в мережу;

– високі витрати, що є більш за все обтяжливими для середніх і дрібних
банків. У цьому аспекті доцільна організація груп банків-посередників.
Такі групи складатимуться з великого банку, залученого до мережі, що
об’єднує середні та дрібні банки і служить для них «вікном» у SWIFT.
Платіжні документи надходять у великий банк за національною системою
електронних платежів або міжбанківською системою, а великий банк як
операційний центр обробляє ці документи і відправляє по мережі;

– скорочення можливостей користування платіжним кредитом. Це особливо
вдаряє по українським банкам, які довгий час вбачали у платежах джерело
тимчасово вільних коштів;

– застарілий інтерфейс. Програмне забезпечення, зроблене на базі системи
VAX/VMS – це вчорашній день комп’ютерних технологій. Для користувача
практично відсутні підказки, немає системи вкладених меню. У цілому слід
зазначити множину незручностей, які відчуваєш при роботі з мережею.
Назріло питання переходу програмною забезпечення на стандарти Windows 95
або Windows (TM) NT;

– підвищення «сприйняття» низки стандартів. Хоча стандартизація –
незаперечна перевага SWIFT, деякі форми стандартів вимагають доробки.

Проте, усе вищесказане не завадило SWIFT набути величезної популярності
саме завдяки неоцінимим перевагам, які зумовлюють перспективи розвитку
мережі:

Конкурентноздатність. Останнім часом платіжний оборот усе більш
концентрується на членах і учасниках SWIFT. У майбутньому варто
очікувати переорієнтування кореспондентських відносин на абонентів
мережі.

Відносна безпека. Складна технологічна структура за всієї громіздкості
спроможна забезпечити необхідний рівень захисту, особливо в комплексі з
іншими засобами.

Швидкість. Під нею ми розуміємо не тільки час проходження платежів, але
і витрати часу на упорядкування документів і обробку отриманих
повідомлень, перевірку стану кореспондентських рахунків.

Відповідальність. SWIFT-регламент, визначений творцями мережі, дозволяє
висувати претензії до SWIFT або банків-контрагентів з приводу
невиконання або неналежного виконання узятих на себе зобов’язань.

Надання системних послуг. Простота обробки повідомлень, що носять
стандартизований вид дозволяє виробити алгоритм, при дотриманні якого
забезпечується нормальний режим роботи з платіжною інформацією.

Постійне пристосування до потреб клієнтів. Менеджмент SWIFT орієнтований
на політику перманентних інновацій, що дозволяє йти в ногу з часом.
Постійно йде процес розробки нових форматів та вдосконалення існуючих.

Зв’язок SWIFT з іншими електронними платіжними системами надає
можливість пересилати повідомлення і проводити розрахунки з
користувачами, що не працюють в SWIFT, який став «кузнею» банківських
стандартів. Таким чином, для користувачів участь у мережі є можливістю
бути в курсі всіх подій щодо банківської документації.

Коло клієнтів. Участь таких гігантів, як «Citibank Corp», «Bankers
Trust», «Credit Suisse», «Swiss Bank Corp», «Union Bank of Switzerland»
сама по собі визначає усталеність системи та її престиж.

Таким чином, сучасний світ рухається шляхом зближення народів і стирання
кордонів. Конвергенція соціально-політичних систем, інтеграція
економічних структур, об’єднання країн стали досить частим явищем.
Особливо це стосується економічної сфери, де бурхливо йдуть процеси
інтернаціоналізації господарського життя. Не залишився осторонь
фінансовий світ і особливо його стрижень – банківська система. Ще вчора
нечасто можна було почути термін ТНБ – транснаціональні банки, але вже
сьогодні вони диктують свої умови не тільки фінансовим ринкам, а й
урядам країн, що розвиваються. За допомогою сучасних засобів зв’язку
вони одержали доступ до будь-якої точки земної кулі, де проводять власну
політику. Потужним засобом відстоювання їхніх інтересів стали
міжбанківські телекомунікаційні системи. Вони поступово перетворилися на
об’єднуючу силу сучасного банківського світу. Сьогодні участь у
діяльності глобальних міжбанківських мереж – одна з декількох
можливостей для молодих банківських систем країн із перехідною
економікою для досить швидкого залучення до міжнародного банківському
досвіду.

Низка банків України вже скористалися такою можливістю, що, до речі,
відкрило для них шлях до одержання західних кредитів. Справа за
максимальним використанням досягнень, доступ до яких вони отримали.
Найважливішу роль у цьому процесі відіграє SWIFT. Зараз участь у такій
мережі – це знак якості для банку, свідчення його визнання діловим
світом Заходу.

Ще залишилася множина нерозв’язаних проблем: не вистачає фахівців,
слабка технічна база, немає відповідного законодавства. Проте можна з
усією впевненістю сказати, що «вікно» у банківський світ прорубано.
Головне зараз – всіляке стимулювання процесу подальшого поширення участі
українських банків у глобальних міжбанківських мережах, залучення до
досвіду, напрацьованому на Заході сторіччями, підтримка вітчизняних
банків.

1973

1980

1981

1982

1983

1984

1985

1986

1987

1988

1989

1990

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1973

1974

1980

1981

1982

1983

1984

1985

1986

1987

1988

1989

1990

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

.

Північна та Південна

Америка

19.7%

Европа, Ближний Восток,

Африка

65%

АТР

14.9%

Європа,

Близький Схід,

Африка

65.5%

Похожие записи