Реферат на тему:
Розвиток географічної інформатики і географічних інформаційних систем
ПЛАН
1. Передумови розвитку геоінформатики
2. Суть геоінформатики та ГІС
3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС
4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки
5. Вивчення ГІС у школі
1. Передумови розвитку геоінформатики
Ще в 70-80 роки ХХ століття радянські географи – И.П. Герасимов, Ю.Г.
Саушкін, С.Б. Лаврів, В.С. Преображенский звернули увагу на зростання
суспільної і наукової значимості географії і географічного підходу при
вирішенні різних господарських завдань територіального планування,
раціонального використання природних ресурсів, природоохоронної
діяльності.
У той же час, на межі 70-х – 80-х років XX століття, світове
співтовариство вступило в нову постіндустріальну чи інформаційну епоху
свого розвитку, що характеризується переважною, а часом і визначальною,
роллю інформації в житті суспільства і перетворенням її у світові
інформаційні ресурси, що вимагають аналізу, оцінки, прогнозу і
керування. Не обійшов цей процес і географічну науку.
Географія, географічна інформація, просторовий аналіз виявилися
необхідними для вирішення багатьох прикладних завдань і проблем
сучасного постіндустріального світового співтовариства.
Нові завдання сприяли виникненню і залученню нових методів і технічних
засобів, що відповідають виклику часу. І такі методи й засоби знайшлися.
Наприкінці XX сторіччя математика, астрономія, фізика і хімія, через
інформатику, вищу геодезію, електроніку, прикладну космонавтику,
озброїли географів новими технічними і методичними засобами швидкого
одержання, збереження, переробки, аналізу і передачі величезного обсягу
територіально розподіленої інформації.
Саме на цій базі дуже швидко розвивається останнім часом нова галузь
нашої древньої науки – геоінформатика.
2. Суть геоінформатики та ГІС
Геоінформатика – наука, що поєднує теорію, методи і традиції класичної
картографії і географії з можливостями й апаратом прикладної математики,
інформатики і комп’ютерної техніки. Вона з’єднала в собі вирішення
необхідних прикладних завдань з можливостями людини, обчислювальної
машини і програмних засобів, що обробляють просторову інформацію і
передають її споживачам на екран монітора, друкувальний пристрій чи на
канали зв’язку.
Так спочатку зародилися цифрова картографія й автоматизоване
картографування, доповнені згодом іншими численними функціями і
можливостями, що в комплексі стало основою ГІС.
З 70-х років ГІС стають комерційним продуктом, що починає
використовуватися не тільки у військовій справі, але й в інших галузях
знань.
У 80-х і 90-х роках, після появи і масового використання персональних
комп’ютерів, ГІС поступово захоплюють усі нові світові ринки і
з’являється в СРСР.
Сьогодні ГІС поширені в усьому світі і швидко розростаються і
вдосконалюються. Обсяги продажів ГІС-продуктів, ГІС-технологій, та
ГІС-послуги щорічно збільшуються на 20-30% і досягають декількох
мільярдів доларів США в рік.
Що ж таке ГІС?
– це людино-програмно-машинний комплекс із прийому, обробки, збереження,
аналізу і передачі будь-якої територіально розподіленої інформації;
– це можливість оперативного реагування на будь-яку ситуацію, що виникла
на будь-якій території, з одержанням по ній усієї необхідної
картографічної і тематичної інформації;
– це накладення різноманітної тематичної інформації на той самий
просторовий контур і одержання нової інформації про територію;
– це аналітичне і картометричне дослідження й аналіз, з одночасною
побудовою будь-яких карт, планів і схем;
– це моделювання тих чи інших процесів, явищ і вивчення зміни їхнього
стану в часі;
– це візуалізація просторової інформації і можливість її представлення в
динамічному режимі;
– це керування ресурсами і територіями;
– це швидкість, якість і точність;
– це наука, технологія і бізнес в одному обличчі;
– це революція в картографії, картометрії і, відповідно, у засобах
просторового аналізу;
І в остаточному підсумку:
ГІС – це новий світогляд і нове мислення, побудований на просторовій
ідеології.
3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС
На сьогоднішній день у світі розроблені і використовуються сотні
різноманітних Гіс-пакетів, а на їхній базі створені десятки тисяч
Гіс-систем. Самі могутні – американські. Є і вітчизняні, але вони на
жаль далекі від досконалості і мають поки незначне поширення і
застосування.
ГІС була створена в першу чергу для географії і під географію, однак
зараз на Заході ГІС використовується у величезному числі управлінських
структур, у різних фірмах, на підприємствах, у військових відомствах, у
наукових і освітніх закладах.
Гіс-системи і Гіс-технології знайшли дуже широке застосування в
різноманітних сферах і напрямках територіальної діяльності:
– у кадастрах (земельної, водяної, лісовому, нерухомості і т.д.);
– – у містобудуванні і муніципальному керуванні;
– – у проектуванні, будівництві, експлуатації об’єктів;
– – у геологічних дослідженнях;
– – у розробці й експлуатації різних родовищ;
– – у сільському, лісовому і водяному господарстві;
– – у вивченні і прогнозі погоди;
– – в охороні здоров’я;
– – у природокористуванні і при екологічному моніторингу;
– – у торгівлі і маркетингу;
– – у бізнесі, керуванні фінансами і банківською справою;
– – у плануванні і прогнозуванні;
– – в обороні, безпеці і при надзвичайних ситуаціях;
– – у політиці і керуванні державою;
– – у науці й утворенні і т.д.
Цим переліком не вичерпується все коло напрямків діяльності, що
відчувають стійкий інтерес до ГІС і геоінформаційних технологій. ГІС
потрібна практично скрізь, де використовується територіально розподілена
інформація і є необхідність територіального аналізу, територіальної
оцінки і територіального прогнозу.
4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки
Характеристика напрямків розвитку
Важливо відзначити, що нині Гіс-технології об’єднані з іншою могутньою
системою одержання і представлення географічної інформації – даними
дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, з літаків і будь-яких
інших літальних апаратів. Космічна інформація в сьогоднішньому світі
стає усе більш різноманітною і точною. Можливість її одержання і
відновлення – усе більш легка і доступна. Десятки орбітальних систем
передають високоточні космічні знімки будь-якої території нашої планети.
Сформовані архіви і банки даних цифрових знімків на величезну територію
земної кулі. Їхня відносна доступність для споживача (оперативний пошук,
замовлення й одержання по системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої
території за бажанням споживача, можливість наступної обробки й аналізу
фотографій із космосу за допомогою різних програмних засобів,
інтегрованість з ГІС-пакетами і ГІС-системами, перетворюють тандем
ГІС-ДЗЗ у новий могутній засіб географічного аналізу. Це перший і
найбільш реальний напрямок сучасного розвитку ГІС.
Другий напрямок розвитку ГІС – спільне і широке використання даних
високоточного глобального розташування того чи іншого об’єкта отриманих
за допомогою систем GPS (США) чи ГЛОССНАС (Росія). Ці системи, особливо
GPS, уже зараз широко використовуються в морській навігації,
повітроплаванні, геодезії, військовій справі й інших галузях людської
діяльності. Застосування ж їх у сполученні з ГІС і ДЗЗ утворять могутню
тріаду високоточної, актуальної (аж до реального режиму часу), постійно
обновлюваної, об’єктивної і щільно насиченої територіальної інформації,
яку можна буде використовувати практично скрізь. Приклади успішного
спільного використання цих систем військами НАТО при проведенні бойових
дій у військових конфліктах в Іраку і Югославії є підтвердженням того,
що час широкого поширення цього напрямку в інших областях практичної
діяльності не за горами.
Третій напрямок розвитку ГІС пов’язаний із розвитком системи
телекомунікацій, у першу чергу міжнародної мережі Інтернет і масовим
використання глобальних міжнародних інформаційних ресурсів. У цьому
напрямку проглядається кілька перспективних шляхів.
Перший шлях буде визначатися розвитком корпоративних мереж найбільших
підприємств і управлінських структур, що мають виключний доступ, з
використанням технології Інтернет. Даний шлях швидше всього буде
визначати розвиток технологічних проблем ГІС при роботі в корпоративних
мережах. Поширення ж відпрацьованих технологій та рішення питань дрібних
і середніх підприємств і фірм, дасть могутній поштовх до їх масового
використання.
Другий шлях залежить від розвитку самої мережі Інтернет, що поширюється
у світі величезними темпами, втягуючи кожний рік у свою аудиторію
десятки тисяч нових користувачів. Цей шлях виводить на нову і поки-що
незвідану дорогу, по якій традиційні ГІС зі звичайно закритих і дорогих
систем, що існують для окремих колективів і вирішення окремих задач,
згодом придбають нові якості, об’єднаються і перетворяться в могутні
інтегровані й інтерактивні системи спільного глобального використання.
При цьому такі ГІС самі стануть:
– територіально розподіленими;
– модульно нарощуваними;
– спільно використовуваними;
– постійно і легко доступними.
Тому можна припускати виникнення на базі сучасних ГІС, нових типів,
класів і навіть поколінь географічних інформаційних систем, заснованих
на можливостях Інтернет, телебачення і телекомунікацій.
Майбутні класи і покоління ГІС
Виходячи з наявної зараз інформації і відслідковуючи сучасні тенденції
розвитку геоінформаційних систем і технологій, уже зараз є можливим
намітити деякі риси майбутніх географічних інформаційних систем:
– ГІС-ТБ – (Гіс-телебачення). Ймовірно ці системи стануть новим класом
ГІС, що будуть з’єднувати можливості сучасного телебачення, а також
традиційних і спеціалізованих ГІС і Інтернет. Окремі передумови
виникнення деяких рис таких систем уже з’явилися і використовуються на
телевізійних каналах. Великий потенціал у ГІС-ТБ простежується в сфері
організації дистанційного освітнього телебачення, де використовуючи
функції і можливості ГІС-систем і ГІС-технологій. Можна було б уже зараз
організовувати і транслювати різноманітні передачі й уроки, побудовані
на просторовій ідеології.
– ГІС2 – (ГІС про ГІС чи “ГІС у квадраті”). Цей новий тип
геоінформаційних систем ймовірно буде мати можливість вивчення й аналізу
не самої територіальної інформації, а значної маси уже існуючих і
територіально розподілених ГІС, створених і використовуваних у різних
напрямках людської діяльності. ГІС2 можуть і повинні стати визначеними
навігаторами по просторах ГІС-систем, а можливо й інших інформаційних
ресурсів.
– ГЛОБ-ГІС – (Глобальна ГІС). В остаточному підсумку на базі
перерахованих нами систем і мережі Інтернет може виникнути єдина
телекомунікаційна Глобальна Географічна Інформаційна Система, у якої
будуть десятки мільйонів користувачів в усьому світі.
Поєднання можливостей ГІС – ДЗЗ – GPS – Інтернет складе наймогутніший
квартет просторової інформації, нових технологій, каналів зв’язку і
наданих послуг, що будуть реалізовуватися як у Глобальній ГІС, яка
володіє різними унікальними можливостями, так і в окремих
спеціалізованих ГІС різного типу і класу.
Всі охарактеризовані вище тенденції, перспективи, напрямки і шляхи
розвитку приведуть в остаточному підсумку до того, що географія і
геоінформатика в XXI столітті будуть являти собою єдиний комплекс наук,
що спирається на просторову ідеологію і використовує найсучасніші
технології із переробки величезного обсягу будь-якої просторової
інформації.
5. Вивчення ГІС у школі
Сьогодні назріла необхідності активного ознайомлення школярів старших
класів, з основами геоінформатики і сутністю Гіс-технологій.
Це обумовлено такими чинниками:
– шкільне середовище, саме масове серед молоді – чутливе до нових ідей;
– у середній школі викладаються такі предмети як “ГЕОГРАФІЯ”,
“ІНФОРМАТИКА”, “ЕКОЛОГІЯ” і деякі інші, які, в принципі, можуть стати
основою для вивчення, розуміння і подальшої роботи школярів з
геоінформаційними системами;
– у деяких, найбільш розвинутих у технічному відношенні школах,
гімназіях і ліцеях, вже зараз існують визначені умови і можливості із
впровадження ГІС у навчальний процес;
– у розвитих західних країнах процес шкільної ГІС-освіти знаходиться на
високому рівні;
– в Україні даний процес тільки зароджується і практично не помітний
членами ГІС-суспільства, тому вимагає уваги.
Література:
1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.:
Ученый центрпри ИЦПКПС, 1994. – 136с.
2. Законодавство України про інформацію. –К. –1998.
3. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.
4. Закон України “Про інформаційні агентства” № 74.95 від 28.02.1995 р.
5. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. –М. –1994.
6. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера:
Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. –М.:
ВИНИТИ. –1996.
7. Бабушкин М. Web-сервер в действии. –С-Пб.: Питер. –1997.
8. Брайдо В.Л. Офисная оргтехника для делопроизводства и управления.
–М.: Филинъ. –1998.
9. Вакка Дж. Секреты безопасности Internet. –К.: Диалектика. –1997.
9. Васильев Д. Делопроизводство на компьютере. –М.: Приор. –1997.
10. Васкевич Д. Стратегии Клиент-Сервер. –К.: Диалектика. –1996.
11. Васкевич Д. Стратегия клиент-сервер. Руководство по выживанию для
специалистов по реорганизации бизнеса. К.: Диалектика. –1996.
12. Гаевский А. Справочник по программным продуктам. –К.: ДиаТайп.
–1998.
13. Грязнухина Т.А. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях.
–К.: Наукова думка. –1990.
14. Гусев А. Технология межсетевых взаимодействий. –М.: Диалог-МИФИ.
–1997.
15. Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Хотулева М.В., Виниченко В.Н., Заика Е.А.,
Веницианов Е.В., Молчанова Я.П. Экологическая информация и принципы
работы с ней. ECOLOGIA. Эколайн (электронная версия). –1998.
16. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності.
Навчальний посібник. –К. –1999.
17. Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования.
Пер. с англ. –М.: Издательство “Весь мир”, –1997.
18. Ермишина Е.В. Международный обмен информацией. М.: Международные
отношения. –1988.
19. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби
масової комунікації: аспекти застосування. –К. –1996.
20. Казаков С.И. Основы сетевых технологий. –М. –1996.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
