Реферат на тему:

Розвиток географічної інформатики і географічних інформаційних систем

ПЛАН

1. Передумови розвитку геоінформатики

2. Суть геоінформатики та ГІС

3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС

4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки

5. Вивчення ГІС у школі

1. Передумови розвитку геоінформатики

Ще в 70-80 роки ХХ століття радянські географи — И.П. Герасимов, Ю.Г.
Саушкін, С.Б. Лаврів, В.С. Преображенский звернули увагу на зростання
суспільної і наукової значимості географії і географічного підходу при
вирішенні різних господарських завдань територіального планування,
раціонального використання природних ресурсів, природоохоронної
діяльності.

У той же час, на межі 70-х — 80-х років XX століття, світове
співтовариство вступило в нову постіндустріальну чи інформаційну епоху
свого розвитку, що характеризується переважною, а часом і визначальною,
роллю інформації в житті суспільства і перетворенням її у світові
інформаційні ресурси, що вимагають аналізу, оцінки, прогнозу і
керування. Не обійшов цей процес і географічну науку.

Географія, географічна інформація, просторовий аналіз виявилися
необхідними для вирішення багатьох прикладних завдань і проблем
сучасного постіндустріального світового співтовариства.

Нові завдання сприяли виникненню і залученню нових методів і технічних
засобів, що відповідають виклику часу. І такі методи й засоби знайшлися.
Наприкінці XX сторіччя математика, астрономія, фізика і хімія, через
інформатику, вищу геодезію, електроніку, прикладну космонавтику,
озброїли географів новими технічними і методичними засобами швидкого
одержання, збереження, переробки, аналізу і передачі величезного обсягу
територіально розподіленої інформації.

Саме на цій базі дуже швидко розвивається останнім часом нова галузь
нашої древньої науки — геоінформатика.

2. Суть геоінформатики та ГІС

Геоінформатика – наука, що поєднує теорію, методи і традиції класичної
картографії і географії з можливостями й апаратом прикладної математики,
інформатики і комп’ютерної техніки. Вона з’єднала в собі вирішення
необхідних прикладних завдань з можливостями людини, обчислювальної
машини і програмних засобів, що обробляють просторову інформацію і
передають її споживачам на екран монітора, друкувальний пристрій чи на
канали зв’язку.

Так спочатку зародилися цифрова картографія й автоматизоване
картографування, доповнені згодом іншими численними функціями і
можливостями, що в комплексі стало основою ГІС.

З 70-х років ГІС стають комерційним продуктом, що починає
використовуватися не тільки у військовій справі, але й в інших галузях
знань.

У 80-х і 90-х роках, після появи і масового використання персональних
комп’ютерів, ГІС поступово захоплюють усі нові світові ринки і
з’являється в СРСР.

Сьогодні ГІС поширені в усьому світі і швидко розростаються і
вдосконалюються. Обсяги продажів ГІС-продуктів, ГІС-технологій, та
ГІС-послуги щорічно збільшуються на 20-30% і досягають декількох
мільярдів доларів США в рік.

Що ж таке ГІС?

— це людино-програмно-машинний комплекс із прийому, обробки, збереження,
аналізу і передачі будь-якої територіально розподіленої інформації;

— це можливість оперативного реагування на будь-яку ситуацію, що виникла
на будь-якій території, з одержанням по ній усієї необхідної
картографічної і тематичної інформації;

— це накладення різноманітної тематичної інформації на той самий
просторовий контур і одержання нової інформації про територію;

— це аналітичне і картометричне дослідження й аналіз, з одночасною
побудовою будь-яких карт, планів і схем;

— це моделювання тих чи інших процесів, явищ і вивчення зміни їхнього
стану в часі;

— це візуалізація просторової інформації і можливість її представлення в
динамічному режимі;

— це керування ресурсами і територіями;

— це швидкість, якість і точність;

— це наука, технологія і бізнес в одному обличчі;

— це революція в картографії, картометрії і, відповідно, у засобах
просторового аналізу;

І в остаточному підсумку:

ГІС — це новий світогляд і нове мислення, побудований на просторовій
ідеології.

3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС

На сьогоднішній день у світі розроблені і використовуються сотні
різноманітних Гіс-пакетів, а на їхній базі створені десятки тисяч
Гіс-систем. Самі могутні – американські. Є і вітчизняні, але вони на
жаль далекі від досконалості і мають поки незначне поширення і
застосування.

ГІС була створена в першу чергу для географії і під географію, однак
зараз на Заході ГІС використовується у величезному числі управлінських
структур, у різних фірмах, на підприємствах, у військових відомствах, у
наукових і освітніх закладах.

Гіс-системи і Гіс-технології знайшли дуже широке застосування в
різноманітних сферах і напрямках територіальної діяльності:

— у кадастрах (земельної, водяної, лісовому, нерухомості і т.д.);

— — у містобудуванні і муніципальному керуванні;

— — у проектуванні, будівництві, експлуатації об’єктів;

— — у геологічних дослідженнях;

— — у розробці й експлуатації різних родовищ;

— — у сільському, лісовому і водяному господарстві;

— — у вивченні і прогнозі погоди;

— — в охороні здоров’я;

— — у природокористуванні і при екологічному моніторингу;

— — у торгівлі і маркетингу;

— — у бізнесі, керуванні фінансами і банківською справою;

— — у плануванні і прогнозуванні;

— — в обороні, безпеці і при надзвичайних ситуаціях;

— — у політиці і керуванні державою;

— — у науці й утворенні і т.д.

Цим переліком не вичерпується все коло напрямків діяльності, що
відчувають стійкий інтерес до ГІС і геоінформаційних технологій. ГІС
потрібна практично скрізь, де використовується територіально розподілена
інформація і є необхідність територіального аналізу, територіальної
оцінки і територіального прогнозу.

4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки

Характеристика напрямків розвитку

Важливо відзначити, що нині Гіс-технології об’єднані з іншою могутньою
системою одержання і представлення географічної інформації — даними
дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, з літаків і будь-яких
інших літальних апаратів. Космічна інформація в сьогоднішньому світі
стає усе більш різноманітною і точною. Можливість її одержання і
відновлення — усе більш легка і доступна. Десятки орбітальних систем
передають високоточні космічні знімки будь-якої території нашої планети.
Сформовані архіви і банки даних цифрових знімків на величезну територію
земної кулі. Їхня відносна доступність для споживача (оперативний пошук,
замовлення й одержання по системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої
території за бажанням споживача, можливість наступної обробки й аналізу
фотографій із космосу за допомогою різних програмних засобів,
інтегрованість з ГІС-пакетами і ГІС-системами, перетворюють тандем
ГІС-ДЗЗ у новий могутній засіб географічного аналізу. Це перший і
найбільш реальний напрямок сучасного розвитку ГІС.

Другий напрямок розвитку ГІС — спільне і широке використання даних
високоточного глобального розташування того чи іншого об’єкта отриманих
за допомогою систем GPS (США) чи ГЛОССНАС (Росія). Ці системи, особливо
GPS, уже зараз широко використовуються в морській навігації,
повітроплаванні, геодезії, військовій справі й інших галузях людської
діяльності. Застосування ж їх у сполученні з ГІС і ДЗЗ утворять могутню
тріаду високоточної, актуальної (аж до реального режиму часу), постійно
обновлюваної, об’єктивної і щільно насиченої територіальної інформації,
яку можна буде використовувати практично скрізь. Приклади успішного
спільного використання цих систем військами НАТО при проведенні бойових
дій у військових конфліктах в Іраку і Югославії є підтвердженням того,
що час широкого поширення цього напрямку в інших областях практичної
діяльності не за горами.

Третій напрямок розвитку ГІС пов’язаний із розвитком системи
телекомунікацій, у першу чергу міжнародної мережі Інтернет і масовим
використання глобальних міжнародних інформаційних ресурсів. У цьому
напрямку проглядається кілька перспективних шляхів.

Перший шлях буде визначатися розвитком корпоративних мереж найбільших
підприємств і управлінських структур, що мають виключний доступ, з
використанням технології Інтернет. Даний шлях швидше всього буде
визначати розвиток технологічних проблем ГІС при роботі в корпоративних
мережах. Поширення ж відпрацьованих технологій та рішення питань дрібних
і середніх підприємств і фірм, дасть могутній поштовх до їх масового
використання.

Другий шлях залежить від розвитку самої мережі Інтернет, що поширюється
у світі величезними темпами, втягуючи кожний рік у свою аудиторію
десятки тисяч нових користувачів. Цей шлях виводить на нову і поки-що
незвідану дорогу, по якій традиційні ГІС зі звичайно закритих і дорогих
систем, що існують для окремих колективів і вирішення окремих задач,
згодом придбають нові якості, об’єднаються і перетворяться в могутні
інтегровані й інтерактивні системи спільного глобального використання.

При цьому такі ГІС самі стануть:

— територіально розподіленими;

— модульно нарощуваними;

— спільно використовуваними;

— постійно і легко доступними.

Тому можна припускати виникнення на базі сучасних ГІС, нових типів,
класів і навіть поколінь географічних інформаційних систем, заснованих
на можливостях Інтернет, телебачення і телекомунікацій.

Майбутні класи і покоління ГІС

Виходячи з наявної зараз інформації і відслідковуючи сучасні тенденції
розвитку геоінформаційних систем і технологій, уже зараз є можливим
намітити деякі риси майбутніх географічних інформаційних систем:

— ГІС-ТБ — (Гіс-телебачення). Ймовірно ці системи стануть новим класом
ГІС, що будуть з’єднувати можливості сучасного телебачення, а також
традиційних і спеціалізованих ГІС і Інтернет. Окремі передумови
виникнення деяких рис таких систем уже з’явилися і використовуються на
телевізійних каналах. Великий потенціал у ГІС-ТБ простежується в сфері
організації дистанційного освітнього телебачення, де використовуючи
функції і можливості ГІС-систем і ГІС-технологій. Можна було б уже зараз
організовувати і транслювати різноманітні передачі й уроки, побудовані
на просторовій ідеології.

— ГІС2 — (ГІС про ГІС чи «ГІС у квадраті»). Цей новий тип
геоінформаційних систем ймовірно буде мати можливість вивчення й аналізу
не самої територіальної інформації, а значної маси уже існуючих і
територіально розподілених ГІС, створених і використовуваних у різних
напрямках людської діяльності. ГІС2 можуть і повинні стати визначеними
навігаторами по просторах ГІС-систем, а можливо й інших інформаційних
ресурсів.

— ГЛОБ-ГІС — (Глобальна ГІС). В остаточному підсумку на базі
перерахованих нами систем і мережі Інтернет може виникнути єдина
телекомунікаційна Глобальна Географічна Інформаційна Система, у якої
будуть десятки мільйонів користувачів в усьому світі.

Поєднання можливостей ГІС — ДЗЗ — GPS — Інтернет складе наймогутніший
квартет просторової інформації, нових технологій, каналів зв’язку і
наданих послуг, що будуть реалізовуватися як у Глобальній ГІС, яка
володіє різними унікальними можливостями, так і в окремих
спеціалізованих ГІС різного типу і класу.

Всі охарактеризовані вище тенденції, перспективи, напрямки і шляхи
розвитку приведуть в остаточному підсумку до того, що географія і
геоінформатика в XXI столітті будуть являти собою єдиний комплекс наук,
що спирається на просторову ідеологію і використовує найсучасніші
технології із переробки величезного обсягу будь-якої просторової
інформації.

5. Вивчення ГІС у школі

Сьогодні назріла необхідності активного ознайомлення школярів старших
класів, з основами геоінформатики і сутністю Гіс-технологій.

Це обумовлено такими чинниками:

— шкільне середовище, саме масове серед молоді – чутливе до нових ідей;

— у середній школі викладаються такі предмети як «ГЕОГРАФІЯ»,
«ІНФОРМАТИКА», «ЕКОЛОГІЯ» і деякі інші, які, в принципі, можуть стати
основою для вивчення, розуміння і подальшої роботи школярів з
геоінформаційними системами;

— у деяких, найбільш розвинутих у технічному відношенні школах,
гімназіях і ліцеях, вже зараз існують визначені умови і можливості із
впровадження ГІС у навчальний процес;

— у розвитих західних країнах процес шкільної ГІС-освіти знаходиться на
високому рівні;

— в Україні даний процес тільки зароджується і практично не помітний
членами ГІС-суспільства, тому вимагає уваги.

Література:

1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.:
Ученый центрпри ИЦПКПС, 1994. – 136с.

2. Законодавство України про інформацію. –К. –1998.

3. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.

4. Закон України «Про інформаційні агентства» № 74.95 від 28.02.1995 р.

5. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. –М. –1994.

6. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера:
Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. –М.:
ВИНИТИ. –1996.

7. Бабушкин М. Web-сервер в действии. –С-Пб.: Питер. –1997.

8. Брайдо В.Л. Офисная оргтехника для делопроизводства и управления.
–М.: Филинъ. –1998.

9. Вакка Дж. Секреты безопасности Internet. –К.: Диалектика. –1997.

9. Васильев Д. Делопроизводство на компьютере. –М.: Приор. –1997.

10. Васкевич Д. Стратегии Клиент-Сервер. –К.: Диалектика. –1996.

11. Васкевич Д. Стратегия клиент-сервер. Руководство по выживанию для
специалистов по реорганизации бизнеса. К.: Диалектика. –1996.

12. Гаевский А. Справочник по программным продуктам. –К.: ДиаТайп.
–1998.

13. Грязнухина Т.А. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях.
–К.: Наукова думка. –1990.

14. Гусев А. Технология межсетевых взаимодействий. –М.: Диалог-МИФИ.
–1997.

15. Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Хотулева М.В., Виниченко В.Н., Заика Е.А.,
Веницианов Е.В., Молчанова Я.П. Экологическая информация и принципы
работы с ней. ECOLOGIA. Эколайн (электронная версия). –1998.

16. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності.
Навчальний посібник. –К. –1999.

17. Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования.
Пер. с англ. –М.: Издательство “Весь мир”, –1997.

18. Ермишина Е.В. Международный обмен информацией. М.: Международные
отношения. –1988.

19. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби
масової комунікації: аспекти застосування. –К. –1996.

20. Казаков С.И. Основы сетевых технологий. –М. –1996.

Похожие записи