Реферат на тему:

Переваги та вади франчайзингу для франчайзера

Більше за всіх, зазвичай, виграють франчайзери (ліцензіари).

Є дві основні переваги, про які повинен знати підприємець, що вирішив
працювати в рамках пільгового підприємництва.

Перша — це можливість розширити свій бізнес через
підприємства-франчайзі, не вкладаючи власний капітал. Склавши франчайзну
угоду франчайзер розширює ринок збуту своєї продукції, розвиває збутову
мережу за рахунок (кошти) франчайзі.

Відкриття іншого невеликого підприємства або торгової точки не потребує
залучення капіталу головної фірми. Це не означає, що франчайзер не
повинен знаходити капітал для цього. Але його витрати будуть значно
меншими порівняно із загальними витратами підприємств-франчайзі.
Франчайзі, вкладаючи капітал у відкриття власної справи, дає можливість
франчайзеру досягати високих темпів зростання, уникнути труднощів,
пов’язаних з пошуком коштів, необхідних для зростання мережі таких
підприємств.

Друга перевага полягає у використанні трудових ресурсів франчайзі.
Останній відповідає за щоденні операції. Він здійснює на місці
управління господарською діяльністю і представляє інтереси головної
фірми. Він проводить набір, навчання працівників, використовує систему
мотивації, керує персоналом. У той же час ним керує інтерес власника, а
не найманого керівника, тому він створює більш ефективне і прибуткове
підприємство.

Інші переваги цієї договірної системи реалізації продукції і послуг
тісно пов’язані із зазначеними і полягають у такому:

Франчайзеру достатньо мати компактну організацію, в якій працюватимуть
декілька професійних менеджерів, що спеціалізуються в різних областях
бізнесу. І у кожного з них має бути свій персонал.

Франчайзер може отримувати пристойний прибуток через сталий потік
внесків за франчайзу, не піддаючи свій капітал великому ризику і не
займаючись буденними управлінськими проблемами, які виникають у зв’язку
із розгалуженістю мережі підприємств-франчайзі. Франчайзер отримує
початкову плату за укладання франчайзної угоди, а потім систематичну
плату (роялті) — проценти від обсягів продажу франчайзі.

Оскільки франчайзер використовує ресурси інших і за допомогою своїх
навчальних програм може навчити управляти бізнесом, його організація
може розвиватися, використовуючи мінімальні управлінські резерви і з
мінімальним ризиком для капіталу.

У франчайзера менше проблем з персоналом, оскільки він не займається
цими проблемами на рівні кожного окремого підприємства.

Керівництво кожної окремої точки більш зацікавлене у мінімізації витрат
і максимізації обсягів продажу.

Франчайзеру легше освоювати нові території з допомогою
підприємств-франчайзі, в яких є знання місцевих умов і місцеві інтереси.

Виробник може забезпечити торгові точки товарами, створивши систему
франчайзингу на рівні як оптової, так і роздрібної торгівлі.

Фірма, що займається оптовим продажем, може створити мережу
підприємств-франчайзі з роздрібної торгівлі, забезпечуючи таким чином
додаткові торгові точки для продажу своїх товарів і більш економне
використання своєї матеріальної бази.

Велика фірма, що має багато власних торгових точок, може отримати
додатковий капітал і зменшити потребу в позикових коштах, якщо продасть
декілька або всі ці підприємства і одночасно укладе з ними договір
пільгового підприємництва на майбутні операції.

Франчайзер отримує більше можливостей для вирішення стратегічних питань,
пов’язаних з розвитком бізнесу в майбутньому. Він може отримувати
економічну і технічну інформацію від франчайзі, що сприяє поліпшенню
конкурентної позиції франчайзера.

Використання системи франчайзингу дає можливість певному власнику, що
має розгалужену мережу торгових точок, розвивати її в майбутньому, не
створюючи власних підприємств та економлячи свій капітал і трудові
ресурси.

Франчайзер має можливість проводити широкомасштабні рекламні кампанії
торгової марки, об’єднуючи кошти окремих франчайзі. Це сприяє зростанню
престижу як франчайзера, так і всіх франчайзі.

Зміцнення позицій у діалозі з постачальниками за рахунок збільшення
обсягів закупівель. Тобто з’являється можливість отримати знижки,
пріоритет тощо. Так, один з менеджерів інформаційної служби компанії
Dole Food (Уэслейк-Виллидж, штат Каліфорнія, США) повідомив, що
економічний ефект, зумовлений формуванням великих контрактів, досягає
30% .

З іншого боку, розвиток деяких систем пільгового підприємництва
пов’язаний з розвитком національної економіки загалом. Франчайзери
можуть вести переговори від імені кожного підприємства-франчайзі про
послуги, необхідні на місцевому ринку, з великими промисловими
концернами, які мають велику кількість фабрик, офісів по всій країні і
яким необхідні послуги франчайзингової мережі. Навряд чи франчайзі
здатні і мають можливості вести такі переговори або організувати послуги
такого рівня самостійно, а мережа загалом зробити це може. Кожний
франчайзі забезпечує якісними послугами споживача — велику національно
розгалужену мережу підприємств — від імені головної фірми.

Існують, безумовно, й негативні сторони франчайзингу. На противагу двом
основним перевагам, є одна, вирішальна для успіху або невдачі пільгового
підприємництва, сфера, яка породжує найбільше проблем для франчайзера —
це сфера міжособових відносин з франчайзі. Ось деякі з проблем,
характерних для цих взаємовідносин .

У франчайзі може швидко розвинутися почуття незалежності: він досяг
успіху, бізнес йде добре, він заробляє стільки, скільки й очікував, якщо
не більше. В нього виникає питання: навіщо взагалі йому потрібен
франчайзер? Він стає впевненим, що причина його успіху полягає в ньому
самому, в його власній ініціативі. Це створює проблему для франчайзера.
У результаті виходить, що франчайзер допомагав франчайзі досягти успіху
з однією метою — дати впевненість франчайзі у своїх силах і допомогти
стати на ноги. У разі виникнення такої проблеми треба вжити коригуючих
заходів, що потребує великої майстерності.

Франчайзер повинен забезпечити стандарти якості, послуг і товарів для
усієї мережі пільгового підприємництва. Його персонал здійснює контроль
за цими стандартами. Проблеми, які можуть виникнути у відносинах із
франчайзі, пов’язані зі спробами останніх пристосувати систему якості до
власних потреб. Щоб їх уникнути, з боку франчайзера необхідне жорстке і
пильне керівництво; треба знати, що невелике відхилення від системи,
вчасно не помічене сьогодні, завтра може призвести до великої проблеми,
подолати яку буде набагато складніше.

Наступна проблема пов’язана з тим, що серед франчайзі бувають і такі, що
не розуміють можливості, які пропонує їм цей бізнес. Ось деякі приклади:

франчайзі, можливо, не спроможний працювати на самого себе і не зможе
самостійно вести навіть налагоджену справу;

франчайзі, можливо, зробив неправильний вибір форми пільгового
підприємництва, а франчайзер побільшив помилку, не використавши
правильні процедури під час відбору;

франчайзі досяг рівня задоволеності життям: він заробляє більше, ніж
будь-коли, і може задовольнити всі свої потреби; він не бачить причини,
навіщо йому працювати більше, і не розуміє, що бізнес не може стояти на
місці, що про його розвиток потрібно піклуватися, щоб справи не пішли
гірше;

франчайзі, можливо, погано справляється з управлінням у межах системи
франчайзингу.

Кожна з цих проблем вимагає відповідного (різного) вирішення. Франчайзер
повинен пам’ятати, що франчайзі є власником свого бізнесу. З ним не
можна поводитися так, як зі своїм менеджером, не можна наказувати йому,
що слід робити. Треба виховувати франчайзі таким чином, щоб він розумів
— допомога франчайзера у вирішенні будь-якої проблеми полягає у слушній
пораді.

Може виникнути несумісність між франчайзі і відповідальною за роботу з
ним особою з головної фірми, що призводить до втрати довіри одного до
одного.

Франчайзер має усвідомлювати, що, навчаючи франчайзі, він готує собі
майбутнього конкурента.

Франчайзер має бути впевнений, що обрана людина підходить даному типу
франчайзингу і здатна прийняти на себе відповідальність як власник своєї
справи. Його обов’язок перед будь-яким потенційним франчайзі і бізнесом
в цілому полягає в тому, щоб «непідходяща» людина ніколи не отримала
право на пільгове підприємництво.

Часто трапляється, що франчайзі відмовляються від співпраці, коли
необхідно внести кошти на оформлення і ремонт приміщень, модернізацію
обладнання, щоб споживачеві були надані послуги відповідно до договору
франчайзингу, до торгового іміджу та репутації мережі пільгового
підприємництва.

Існують підприємства, які одночасно працюють у системі франчайзингу і
займаються самостійним бізнесом. Прикладом може слугувати підприємство з
оренди автомобілів, власником якого є автомобільний дилер, а обидва
підприємства розміщуються в одному і тому ж приміщенні. Франчайзі може
зіткнутися з тим, що персонал цих двох підприємств увійде в конфлікт
один з одним, що завдасть шкоди обом підприємствам.

Сума прибутку, яка надходитиме франчайзеру від франчайзі, буде меншою за
можливий прибуток від підприємства, яким володіє франчайзер, але за
показником норми прибутку на капітал робота з підприємством-франчайзі
має кращий результат.

Франчайзер ризикує тим, що франчайзі, чиї платежі звичайно
розраховуються в процентах від його валового прибутку, стане приховувати
повну інформацію про свій валовий прибуток.

Можуть виникнути труднощі у разі набору достатньої кількості
відповідних франчайзі.

Щоб уникнути розглянутих ускладнень, кожна сторона повинна розуміти,
наскільки важливою є співпраця, взаємозалежність, терпіння та розуміння
позиції іншої сторони.

Похожие записи