Система управління ЗУНР

• Народна Рада — вищий законодавчий орган влади ЗУНР.

• Президент ЗУНР, голова Народної Ради (Є.Петрушевич).

• Уряд ЗУНР — Тимчасовий Державний Секретаріат.

• Органи місцевого самоврядування.

Аграрна реформа ЗУНР

• Маєтки великих землевласників (переважно поляків) експропріювались
(переходили у власність держави).

• Передбачалося наділити землею малоземельних і безземельних селян. В
квітні 1919 р. до цієї роботи приступила спеціальна комісія.

В 1919-1920 pp. —держави-переможці у Першій світовій війні скликали у
Парижі конференцію з метою підготовки і підписання мирних договорів. Ця
конференція вирішила і долю ЗУНР: було визнано право Польщі на окупацію
Східної Галичини, право Чехословаччини — на Закарпаття, Румунії — на
Буковину.

Причини поразки ЗУНР

• ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції без військової і
дипломатичної підтримки країн Європи.

• УНР, що сама воювала на кількох фронтах у 1918-1919 pp., не змогла
захистити територію ЗУНР від окупації Польщею.

• ЗУНР не створила через економічні труднощі достатню по чисельності
і озброєнню армію, здатну захистити суверенітет держави та її територію.

В січні 1919 р. Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України оприлюднив
Маніфест, в якому оголошувалось про відновлення радянської влади. На цей
час армія Директорії залишила Харків, і туди переїхав радянський уряд.
Згідно з Маніфестом Україна набула назву — Українська Соціалістична
Радянська Республіка (УСРР)*. Зразком для внутрішньої і зовнішньої
політики УСРР стала РРФСР — Радянська Росія.

Формування державного апарату радянської влади в Україні

• Створено уряд — Раду Народних Комісарів (РНК). Вона складалась з
членів Тимчасового робітничо-селянського уряду.

• Головою РНК за вказівкою В.Леніна став професійний революціонер
Х.Раковський.

• Скасовані органи державної влади УНР, в тому числі і судові.

• Ліквідовано місцеві органи влади, їх повноваження надано революційним
комітетам (ревкомам) в містах та комітетам незаможних селян (комнезамам)
— на селі.

• Створено Всеукраїнську надзвичайну комісію для боротьби з ворогами
радянської влади.

• Створювалися революційні суди, трибунали, міліція.

Поки йшла громадянська війна більшовики проголошували політичні гасла,
що відповідали сподіванням широких верств населення: «Вся влада —
Радам!», «Земля — селянам!», «Фабрики — робітникам!». Але вже на початку
1919 р. політичний курс більшовицького уряду почав змінюватися.

Політичний курс більшовиків в Україні (1919 р.)

Зміцнення влади КП(б)У, ревкомів, комнезамів.

Жорсткий контроль держави за виробництвом, націоналізація промисловості.

Відкидання товарно-грошових відносин як засад функціонування економіки.

Затягування вирішення питання про передачу землі селянам. Нав’язування
селянам колективних форм господарювання на землі — колгоспів, радгоспів,
комун. Націоналізація землі.

Жорстоке придушення будь-якого опору радянській владі («червоний
терор»).

Репресії проти капіталістів, поміщиків, офіцерів, а також інтелігентів
за фактом походження, виховання, освіти.

Обмеження суверенітету України, укладання «воєнно-політичного союзу з
Росією».

Курс на встановлення однопартійної політичної системи. Терор проти
небільшовицьких партій.

Проти політичного курсу більшовиків майже одразу розпочались масові
виступи, причому не тільки буржуазії, але й того самого народу, заради
якого більшовики намагалися побудувати соціалістичне (комуністичне)
суспільство, де всі рівні, вільні, немає приватної власності,
експлуатації.

Особливо стійкий опір викликала аграрна політика більшовиків, що
зводилась до продовольчої диктатури.

Сутність продовольчої диктатури

Держава зосереджувала в своїх руках все зерно, що було вироблено в
селянських господарствах понад споживацьку норму. Норму визначав
Раднарком.

Зерно, вироблене понад споживацьку норму (його назвали «надлишок»), у
відповідності з декретом Раднаркому «Про продовольчу розверстку»,
вилучалось.

Вилучення зерна у селян здійснювали комнезами і спеціальні озброєні
робітничі загони — продзагони, що використовували примусові заходи (аж
до розстрілу) до селян, що відмовлялися віддавати зерно.

Вилучене зерно йшло на забезпечення хлібом армії, міст, селянської
бідноти.

Селянам суворо заборонялося продавати зерно.

Продовольча диктатура, з одного боку, забезпечувала державу хлібом
внаслідок пограбування селян, а з другого — посилювала владу держави над
окремою особою. «У кого хліб, у того і влада», — часто цитували слова
В.Леніна керівники різних рангів.

Антибільшовицький опір в Україні (1919 р.)

• Українські соціал-демократи і есери (соціалісти-революціонери)
організували повстанські загони (під проводом Зеленого, Струка,
Соколовського). В травні 1919 р. ці загони ведуть збройну боротьбу проти
радянської влади.

• В районі Олександрівська, Катеринослава, Кременчука, Черкас спалахнуло
повстання, яке очолив командувач 6-ї дивізії Григор’єв (травень 1919
p.).

• Невдоволення політикою більшовиків виявляється у 3-й бригаді
Задніпровської дивізії під командуванням Н.Махна. Н.Махно, що уклав союз
з більшовиками під час бойових дій, відмовляється від співпраці і з
загоном у 300 бійців уходить на Правобережжя.

На початку 1919 р. Добровольча армія Денікіна отримує кредит від США і
зброю від Антанти. Це дало змогу Добровольчій армії активізувати свій
наступ у Донбасі (розпочатий ще наприкінці 1918 p.).

В травні 1919 р. Денікін зайняв Луганськ, в липні — Харків,
Катеринослав, в серпні — Київ. На окупованій Денікіним території України
було створено області: Харківська, Київська, Новоросійська, їх очолювали
генерал-губернатори, призначені Денікіним. Повноваження
генерал-губернаторів були необмеженими.

Денікінський режим в Україні

• Принципи політики Денікіна: єдина, неподільна Росія; знищення
більшовизму; тимчасова військова диктатура до закінчення війни.

• Введено смертну кару за участь у повстаннях, більшовицьких
організаціях, дезертирство з армії.

• Відновлювалось поміщицьке землеволодіння.

• Введено податок з селян, третину врожаю селяни повинні були віддавати
поміщику безкоштовно за користування землею.

• Селяни повинні були вносити також продовольчий податок на потреби
армії (5 пудів зерна з десятини землі).

• Було подовжено робочий день (до 11-12 годин).

• Профспілки, створені в 1917-1918 pp., були розпущені. Замість них
організовувались інші, лояльні до режиму.

• Українська культура, мова зазнавали утисків.

Денікінський режим викликав невдоволення серед населення в Україні.
Навіть міське населення середнього достатку незабаром відмовилось від
підтримки військової диктатури Денікіна.

Форми опору денікінському режиму

Підпільні організації під проводом Зафронтового бюро, створеного в липні
1919 р. за ініціативою КП(б)У.

• Дезертирство селян і робітників з армії Денікіна.

• Відмова селян постачати продовольство на потреби армії Денікіна.

• Партизанські загони.

• Повстання селян.

• Боротьба з армією Денікіна повстанської армії Махна (махновці в 1919
р. захопили Кривий Ріг, Олександрівськ, Нікополь, Бердянськ, Перекоп,
Каховку та ін. міста).

Боротьба народу з денікінською армією створила сприятливі умови для
контрнаступу радянських військ, що розпочався 11 жовтня 1919 р.

В березні 1920 р. склав зброю останній осередок денікінців —
Новоросійськ.

Відносини Польщі і УСРР в 1920 р.

• Уряд УСРР при підтримці РРФСР запропонував Польщі укласти мирний
договір, визначити кордон між Польщею і УСРР.

• УСРР і РРФСР були згодні на значні територіальні поступки.

• УСРР і РРФСР вважали можливим встановити кордон на схід від «лінії
Керзону» (лінія Керзона — східний кордон Польщі, встановлений Антантою в
1919 p., набула назву за іменем міністра закордонних справ Англії лорда
Керзона).

• Уряд Польщі від пропозицій УСРР і РРФСР відмовився, бо сподівався у
ході війни захопити всю Галичину і Волинь.

В квітні 1920 р. представники УНР (за дорученням С.Петлюри) і уряду
Польщі почали переговори у Варшаві. Підсумком переговорів стала
Варшавська угода—документ, що визначив принципи відносин УНР і Польщі.
Варшавська угода складалася з політичної, економічної і військової
конвенцій («конвенція»—угода).

Зміст Варшавської угоди

Політичні, економічні питання Військові питання

• Польща визнає УНР і владу Директорії.

• Кордон між Польщею і УНР встановлюється по лінії, на яку вийшли
війська Пілсудського (до рік Збруч і Горинь).

• УНР вводить спільну з Польщею валюту.

• Права польських землевласників на землю зберігаються.

• УНР погоджується на підпорядкування українських залізниць польському
управлінню. • Збройні сили Петлюри підпорядковуються польському
командуванню.

• Утримання польських військ в Україні здійснюється за рахунок
українського уряду.

• Озброєння петлюрівських дивізій здійснює польський уряд.

• УНР і Польща домовляються вести спільні бойові дії проти Росії і
радянської України.

Контрнаступ радянських військ в Україні

• Контрнаступ розпочався 26 травня — 5 червня 1920 р. 1-ша Кінна армія
здійснила прорив польської оборони під Уманню.

• Радянські війська захопили Житомир, Бердичів, форсували Дніпро на
північ від Києва і створили для польської армії загрозу оточення.

• Польська армія почала відступати. 12 червня радянські війська увійшли
в Київ.

• Одночасно розпочався наступ радянських військ у Білорусії.

• В липні Західний фронт провів наступ на Варшаву, Південно-Західний —
на Львів.

• Між Збручем, Дніпром, Південним Бугом радянські війська зустріли
стійкий опір армії С.Петлюри і білогвардійських загонів. Навіть після
підписання перемир’я між Польщею і Радянською Росією та Україною армія
С.Петлюри продовжувала бойові дії на Правобережжі до повного виснаження
сил та ресурсів. У листопаді. 1920 р. залишки військ Петлюри відступили
на територію Польщі.

• У серпні—вересні 1920 р. радянські війська, що не змогли взяти ані
Варшаву, ані Львів, почали відступ у район Бердичева і Житомира.

Завершення польсько-радянської війни 1920 р.

Війна виснажила сили противників, тому в жовтні 1920 р. Польща — з
одного боку, Радянська Росія і УСРР — з другого доходять згоди щодо
припинення бойових дій (перемир’я).

В 1921 р. у Ризі було підписано мирний договір (Ризький мирний
договір)*. Згідно з цим документом Польща визнавала УСРР. До Польщі
відходили Західна Волинь, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західне
Полісся.

Польща зобов’язувалась додержуватись національних прав українців, що
мешкали на її теренах.

В 1920 р. радянські війська провели наступ ще на одному фронті — в
районі Криму, Перекопу, Каховки. Тут знаходились рештки денікінських
військ, а також білогвардійські війська (білогвардійці — прибічники
повернення монархії), евакуйовані кораблями Антанти з Одеси і
Новоросійська. Очолював ці війська барон, генерал П.Врангель.

Україна в планах Врангеля

Остаточна мета Врангеля—відновлення «єдиної і неподільної» Росії,
знищення більшовицької влади.

Проголосивши себе головою уряду Півдня Росії, намагався створити
незалежну Кримську республіку (вважав це тимчасовим заходом).

Війська Врангеля розпочали наступ саме тоді, коли радянські війська вели
бойові дії під Києвом (червень 1920 p.). Це мало полегшити Польщі
перемогу над Радянською Росією і Україною.

Врангель провів переговори з делегацією УНР. Домовитись про союз з УНР
не вдалося, тому що Врангель не визнавав незалежності України.

Врангель намагався укласти військовий союз з Махно, але успіху не мав.
Махно перейшов на бік більшовиків.

Досягнення української культури 1917-1920 pp.

Утворення Української Академії наук 24 листопада 1918 р. (президент В.
Вернадський) і її плідна робота протягом всього періоду, що вивчається.

Відкриття в 1918 р. вищих і середніх навчальних закладів з українською
мовою викладання (університети в Києві, Кам’янці-Подільському).

Розширення мережі вищих навчальних закладів. В 1920 р. в Україні
працювали 38 вузів; це було набагато більше, аніж до революції.
Скасовано платню за навчання, введено стипендію.

Створення умов для вступу у вузи робітничої та селянської молоді за
допомогою підготовчих робітничих факультетів (робітфаків).

Розпочато ліквідацію неписьменності. У 1920 р. письменними стали 51,9%
населення (порівняно з 27,9% до революції). Ліквідація неписьменності
здійснювалась радянською владою за допомогою державних і недержавних
заходів, якими було охоплено доросле населення до 50 років. Дітей з
восьми років навчали грамоті у школі.

Відроджувалась культурно-освітня діяльність «Просвіт».

Поява яскравих, талановитих творів в літературі (В.Сосюра «Третя рота»,
П.Тичина «Золотий гомін», «Сонячні кларнети», В.Чумак «Заспів»,
В.Елланський «Удари молота і серця» та ін.).

Спостерігається плюралізм літературного процесу, вільне існування різних
напрямків у літературі: неокласицизм, революційний романтизм, символізм,
панфутуризм.

Заснування в 1918 р. Українського театру драми та опери; створення інших
театральних колективів.

Заснування в 1920 р. у Вінниці театру ім. І. Франка (пізніше театр
переїхав до Києва).

Створення в 1918 р. Державного Симфонічного оркестру (в 1919 р. отримав
назву Республіканського симфонічного оркестру ім. М.Лисенка), а також
інших музичних колективів (хорів, капел). В цей час в Україні працювали
видатні композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г.
Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

Створення численних самодіяльних колективів.

Розвиток образотворчого мистецтва. Утворення Української Академії
мистецтв (листопад 1917 p.), членами якої стали видатні українські
художники (М. Бойчук, М. Бурачек, М. Жук, Г. Нарбут, В. Кричевський та
ін.)

Відкриття в Ромнах (на Сумщині) першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку
(скульптор І. Кавалерідзе, 1918 p.).

Трагічний і суперечливий час не зміг не відбитися на розвитку культури.
Культура опинилася в епіцентрі політичної боротьби, діячі культури
поділялися владою на «своїх» і «чужих». Особливо яскраво ця тенденція
виявилася в діяльності органів радянської влади.

Підпорядкування культурно-просвітницької діяльності політичним
інтересам (1919-1920 pp.)

Заходи Наслідки

• Жорсткий контроль державних органів над діяльністю установ культури і
освіти. • Втрата творчої самостійності, пристосовування

• Примусове реформування закладів культури і освіти, спрямоване на
зміцнення державної влади.

• Проведення реформ загальноосвітньої школи з метою перетворення шкіл у
школи-комуни.

• Введення посади комісару вузу, обмеження самоуправління вузів.

• Впровадження необгрунтованих новацій, що погіршували стан культури
(наприклад, знесення дореволюційних пам’ятників, що мали художню
цінність)

• Реорганізація всіх видів шкіл в державні загальноосвітні.

• Закриття «Ідейно ворожих» закладів культури, репресії проти діячів
культури (з кінця 1920 р.). • Закриття «Просвіт»

• Змушена емігрувати Українська республіканська капела

• Ліквідація університетів (і створення на їх базі Інститутів народної
освіти)

• Закриття деяких театрів.

• Підтримка діячів пролетарської культури за класовою належністю, а не
за талантом. • Зниження рівня культури, забуття або загибель культурних
надбань попередніх поколінь.

* Назва УСРР проіснувала до 1936 р. Конституція СРСР 1936 р. і
Конституція УРСР визначила іншу послідовність понять: спочатку
«радянська», потім «соціалістична»

* Ризький мирний договір стосувався не тільки земель України, але й
Білорусії. Крім територіальних питань він вирішував і інші численні
проблеми взаємовідносин з Польщею. Ретельніше цей документ ви
вивчатимите на уроках Всесвітньої історії.

Похожие записи