Реферат на тему:

Значення  кадастру  нерухомості  для  економіки України  в  контексті 
європейського  досвіду

Кадастр кожної країни тісно пов’язаний з її соціально-політичним
укладом, економічним становищем, наявністю окремих видів
мінерально-сировинних ресурсів тощо. Звідси, кадастр окремої країни має
свої притаманні особливості, які залежать від ряду факторів. Однак в
розвитку кадастру є багато спільного: технологія ведення кадастрових
робіт, технічні засоби, програмне забезпечення та інше.

Історично кадастр було введено для цілей оподаткування. Розвиток
економіки та демократії країн привели до розширення функцій кадастру.
Тепер в країнах Європи кадастр відіграє важливу роль не тільки в
оподаткуванні, але й в захисті прав власності, інформаційному
забезпеченні даними про нерухомість різного роду споживачів,
перспективному плануванні розвитку територій та управлінні ними, оцінці
нерухомості та її впливу на довкілля .

Захист прав власності в значній мірі залежить від існуючої системи
реєстрації об’єктів нерухомості та прав на них.

В сільській місцевості захист прав власності надає право використання та
володіння землею тим, хто на ній працює. Інформаційне забезпечення
дозволяє на більш високому економічному рівні планувати використання
територій та управляти ними, ефективніше застосовувати закони та
нормативні акти, уникнути конфліктів з законодавством, отримувати
інвестиції в нерухомість, сприяє отриманню кредитів.

В країнах Європи ринок землі охоплює найбільш урбанізовані території. В
більшості випадків це землі, які вже використовуються або покинуті. В
цьому випадку для освоєння землі необхідно визначити справжнього
землевласника, встановити межі земельних ділянок, забезпечити законність
прав.

Відмінності кадастру європейських залежить від таких основних чинників:

історичного розвитку країни;

етнічних особливостей;

традицій, звичаїв та способу життя;

законодавчих актів та нормативів, що регулюють земельні питання;

природних ресурсів даної країни.

Існуючі системи кадастру нерухомості характеризують правовими та
організаційними чинниками, рівнем перспективного розвитку територій та
контролем їх використання, багатоцільовим використанням кадастрової
інформації.

Аналіз зарубіжних кадастрових систем вказує, що основними базовими
елементами кадастру нерухомості є реєстрація прав власності, яка
базується на певній правовій основі, а також облікова одиниця. В
переважній більшості країн реєстрація базується на титулах і є
обов’язковою. Правовою базою в цьому випадку є цивільне законодавство.
Земельна ділянка в більшості країн є основною обліковою одиницею.

Кадастрові системи є важливим правовим елементом захисту прав власності.
Юридична сила реєстрації полягає в тому, що держава несе
відповідальність за правильність реєстраційних процесів. Незареєстровані
права вважаються неіснуючими, а зареєстровані – правильними. Складовою
частиною реєстру є кадастрові плани та карти. При визначенні прав
володіння чи користуваннями кадастровими об’єктами вказують на певні
обмеження чи обтяження, які можуть мати місце.

В кадастрових системах важлива роль відводиться концепції меж земельних 
ділянок. Як правило межі земельної ділянки повинні бути зафіксовані в
натурі, що реєструють в реєстрі.

Кадастр нерухомості тісно пов’язаний з існуючими на даний час
топографічними планами і картами. Відомо, що топографо-геодезичні
матеріали можуть служити основою створення кадастрових планів і карт. В
більшості країн кадастр охоплює майже всю територію країни, за винятком
труднодоступних та малопродуктивних регіонів. Нові формування
кадастрових об’єктів, розподіл або консолідація існуючих систематично
заносять до реєстру і показують на кадастрових планах та картах.

Кадастрові системи служать цілям стратегічного планування  розвитку
територій, а також адміністративного та операційного контролю. В
більшості випадків на регіональному рівні ці функції виконують єдині
державні структури.

Позитивними сторонами кадастрових систем є правовий захист та державна
гарантія титулу, доволі великий обсяг інформації про кадастровий об’єкт,
порівняно швидке та якісне обслуговування споживачів інформацією про
нерухомість. Поряд з цим, кадастровим системам притаманні ряд недоліків.
Зокрема, обмеженість використання комп’ютерної інформації, недостатній
зв’язок між системою реєстрації і кадастровими картографічними
матеріалами.

 Аналіз показує, що основними напрямками реформування існуючих систем
кадастру є вдосконалення сервісного обслуговування споживачів;
підвищення якості інформації з точки зору підвищення як точносних
параметрів, так і термінів введення в систему нової інформації або змін
до існуючої; введення системи багатоцільового використання кадастру.

Таким чином, резюмуючи вищевикладене можна зробити наступні висновки:

кадастр нерухомості став важливою державною інституцією, багатоцільового
призначення. Він служить не тільки фіскальним цілям, але є важливим
механізмом управління та розвитку територій, їх плануванням, охорони
довкілля та прав власності;

кадастр нерухомості відіграє важливу роль і є основоположним при
реєстрації кадастрових об’єктів і прав на них;

основним (базовим) об’єктом кадастру нерухомості є земельна ділянка з
чітко визначеними границями в відповідності до чинного законодавства
даної країни;

будівлі та споруди є також основними об’єктами кадастру  нерухомості;

інформація кадастру нерухомості має бути відкритою, доступною до
широкого кола споживачів. Вона включає як описову частину так і графічну
(кадастрові карти).

Перехід України до ринкової економіки створив умови формування нових
ринків нерухомості, зокрема квартир та землі. Громадяни держави отримали
право продажу земельних ділянок під забудовою, дачними будівлями, а
також земельні ділянки несільськогосподарського призначення різного
функціонального використання.

Поряд з ринком будівель і споруд поступово зростає ринок землі. В
більшості випадків частина цих земель знаходиться в державній або
комунальній власності, а тому продаж цих земельних ділянок сприяє
додатковим надходженням до державного та місцевого бюджетів.

Якщо зважити, що в містах проживає основна кількість населення країни,
то стає зрозумілим, що в першу чергу, ринок землі буде розвиватися в
містах. Власне тут прискореними темпами мають розвиватися іпотечні
процеси та вдосконалюватись правові і економічні механізми ринку
нерухомості.

Успішне вирішення проблем пов’язаних з розвитком ринку нерухомості в
Україні, перш за все вимагає наявності достовірної кадастрової
інформації в кожному населеному пункті на рівні кварталу міста, тобто
необхідна повна реєстрація всіх об’єктів кадастру нерухомості населених
пунктів.

e

e

th

I

При цьому кадастрова інформація про оцінку вартості об’єкта  кадастру
нерухомості, яка служить основою встановлення податку на неї,
представлятиме стабільне джерело поповнення бюджету. Податок на
нерухомість слід розділити на дві складові: податок на земельні ділянки
та податок на будівлі і споруди. Це дозволяє державним органам та
органам місцевого самоврядування більш об’єктивно, динамічно, оперативно
та диференційовано здійснювати моніторинг якості кадастрових об’єктів,
змінювати ставки та величину оподаткування об’єктів, робити переоцінку
цих об’єктів. Сплата податку на нерухомість є одним із способів контролю
за її використанням. Це надає можливість розробки оптимальних та
ефективних методів управління нерухомістю.

Ринок нерухомості в Україні починає зростати, а це призводить до
зростання кількості власників, що в свою чергу призводить до збільшення
надходжень в бюджет від податків.

Тільки за рахунок податку на землю населених пунктів в 1998 році в
бюджет України поступило більше 700 млн.грн. (70% від загального
земельного податку). Поступлення в бюджет Дніпропетровської області
складали 89%, Одеської та Сумської – 82%, Криму – 76, Рівненської – 67,
Волинської – 63, Чернігівської та Чернівецького – 60 і найменше в
Черкаській – 48% [2] .

Для стабілізації економіки та фінансування своїх потреб Україна потребує
доступу до міжнародних фінансових капіталів, які можуть проявлятися як в
вигляді кредитів так і інвестицій. Прозорі ринки об’єктів нерухомості
сприятимуть зменшенню ризику інвестицій, сприятимуть розвитку
фінансування соціальної інфраструктури.

Створення інформаційної системи кадастру нерухомості на регіональних
рівнях сприятиме розвитку економіки підприємств в регіонах і
прискореному становленню регіональної економіки в цілому. Це в свою
чергу посилить фінансування сфери торгівлі і обслуговування населення,
що дозволить створити нові робочі місця, зменшити вклад коштів органів
місцевого самоврядуванн в дану інфраструктуру. Вилучені, таким чином,
місцеві кошти можна буде направити на розвиток медицини, освіти,
громадського транспорту та вулично-шляхової мережі.

Зростаючий продаж нерухомості підвищує ефективність управління нею та
зменшує операційні витрати органів місцевого самоврядування. В першу
чергу, зменшуються витрати на отримання основних фондів, оскільки вони
стають власністю нових фізичних та юридичних осіб. А це призводить до
зменшення витрат із місцевого бюджету, направлених на підвищення якості
утримання нерухомості. По друге, розвинутий ринок нерухомості стабілізує
ринкові ціни. Тоді податковим службам та органам місцевого
самоврядування стає можливим більш об’єктивно встановити вартість
нерухомості та величину податку на неї в залежності від зон
містобудівної цінності. Диференціація величини податку стає більш
обґрунтованою в різних економіко-планувальних зонах, що зменшує рівень
управлінської складності, спрощує механізми та процедуру дотримання
вимог чинного законодавства і нормативних актів особливо для тих
підприємств, де є складні процеси регулювання підприємницької діяльності
і встановлення величини податку.

Якщо розглядати роль кадастру нерухомості на близьку і далеку
перспективи, то в першому випадку стає можливим швидкого нарощування
капіталу держави, що в свою чергу дозволить підняти рівень
платоспроможності країни, а значить використовувати цей капітал для
забезпечення своїх боргових зобов’язань і отримання нових позик. При
цьому питома вага вартості позики в загально-платіжному балансі країни
падає пропорційно зростанню вартості всього капіталу проданої
нерухомості.

На далеку перспективу використання інформації кадастру нерухомості, яка
веде до зміни структура власності з пріоритетним розвитком приватної
власності дасть можливість власнику нерухомості отримати довготермінові
вигоди від використання майна, а й можливо прибуток від його продажу.
Особливо це має відношення до земельних ділянок, де власник старається
покращити їх якість та привабливість.

На даний час в особистому володінні громадян перебуває 4360.9 тис. га
земель, із них для ведення колективного та індивідуального садівництва
212,5 тис. га., для городництва 302,6 тис. га для сінокосів 1325,8 тис.
га [1] . Наявність у приватній власності великої кількості земельних
ділянок різноманітного за своїм функціональним призначенням
стимулюватимуть ринок Землі.

В Україні широкого розвою набула оренда нерухомості. Безумовно, що
кадастр нерухомості забезпечуватиме орендарів і орендодавців достовірною
інформацією про вартість нерухомості в різних районах і різних умовах,
що дозволить сформувати більш об’єктивну плату за оренду в угодах
оренди. Однак зауважимо, що угоди оренди є більш  несприйнятими для
орендаря ніж для власника нерухомості. Ці угоди ставлять більш жорсткі
вимоги щодо використання нерухомості для господарської діяльності ніж
угоди купівлі-продажу.

В ряді випадків Орендодавець вимагає змін умов угоди щодо плати за
оренду, та можливої функціональної зміни нерухомості, яка з часом стала
неприбутковою. З іншого боку Орендареві трудно змінити функціональне
призначення збиткової нерухомості.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене можна зробити наступні висновки
про роль кадастру нерухомості в економіці України.

Дані кадастру нерухомості сприяють створенню ринку нерухомості, що
дозволяє:

піднести роль приватної власності ;

поповнити державний та місцеві бюджети за рахунок купівлі-продажу     
об’єктів нерухомості;

стабілізувати економічне та фінансове становище регіонів і держави в
цілому, що сприятиме доступу до міжнародного капіталу та покращенню
інвестиційного клімату;

розвинути соціальну інфраструктуру і створити нові робочі місця;

сприяти прискореному розвитку регіональної економіки;

стабілізувати ціни на нерухомість;

створити широкий та прозорий доступ фізичних та юридичних осіб до ринку
нерухомості;

створити об’єктивну та оперативну систему реєстрації нерухомості та
      прав на неї;

створити моніторинг нерухомості, що дозволить робити переоцінку
нерухомості і на цій основі міняти ставки на величину податку;

дати стабільні та постійні фінансові поступлення в бюджет за рахунок
      величини податків;

підвищити якість та оперативність управління нерухомістю;

здійснити контроль за станом нерухомості.

Література

Новаковський Л.Я. і інші.  Земельна реформа і землеустрій в Україні.-
К.: 2001.- С.152.

Хвесик М.А. Проблеми реформування земельних відносин у містах. //
Землевпорядний вісник.- 1999.- № 2.- С.14-17.

Похожие записи