Реферат на тему:

Водні ресурси України, проблеми їх раціонального використання. Річкові
системи України

1. Водні ресурси України і основні напрями

їх раціонального використання

Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання
в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське
і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер,
водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а
її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика,
водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для
відпочинку, туризму, спорту.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води
складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна
частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий
стік — 85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території
України (місцевий стік), 40% — за її межами (транзитний стік).

Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України
981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна довжина 1362
км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806
км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах
України 672 км; стік 5 км3). Дунай протікає по території України на
ділянці 174 км; середній річний стік 123 км3 — переважно транзитний.

Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них
мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з
них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і
регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна
кількість — 1057; здатні вмістити 55 км3 води).

Для постачання води у маловодні райони збудовано канали:
Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро—Донбас — 550 км, Сіверський
Донець—Донбас — 131,6 км та ін. На півдні України створено великі
зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах
надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні
системи (Верхньоприп’ятська, Латорицька та ін.).

Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10
км2. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного
моря (Ялпуг, Сасик та ін.). Найбільше озеро Полісся — Світязь. Синевир —
найбільше озеро Карпат. Загальна площа боліт становить 12 тис. км2.
Розташовані вони переважно в Поліссі. Розрахункові запаси прісних
підземних вод дорівнюють 27,4 км3, з яких 8,9 км3 не пов’язані з
поверхневим стоком.

В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У
маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік.

Щонайбільше свіжої води (48% загального споживання) споживає
промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12%
припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів.

До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів
належать: впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного
водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод);
розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу);
заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі
господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу
заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо.

2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок

Річкова система — це головна ріка з усіма своїми притоками.

Дніпро утворює основну річкову систему України. Довжина Дніпра — 2201 км
(у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. км2. Найбільші праві
притоки — Прип’ять, Тетерів, Рось, Інгулець, ліві — Десна, Сула,

Псел, Ворскла, Самара. Від гирла Прип’яті до греблі Каховської ГЕС
Дніпро являє собою каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке,
Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське). Середній річний стік — 53,5
км3.

Дністер із своїми притоками утворює річкову систему на південному заході
України. Довжина Дністра — 1362 км (в Україні — 705 км). Площа басейну —
72,1 тис. км3. Основні праві притоки — Стрий, Бистриця, Свіча, Реут,
Лімниця, ліві — Золота Липа, Серет, Смотрич, Збруч. У верхів’ї Дністер —
гірська ріка. На ріці споруджено ГЕС і водосховища (Дністровське,
Дубоссарське). Річний стік — 10 км3.

Південний Буг бере початок на Подільській височині. Довжина ріки — 806
км, площа басейну — 63,7 тис. км2. Основні ліві притоки — Синюха,
Мертвовід, Інгул, праві — Згар, Кодима, Гнилий Яланець. На річці працює
13 невеликих ГЕС. Річний стік — 3,39 км3.

Дунай — одна з найбільших рік Європи. Довжина — 2960 км, у межах України
— 174 км. Площа басейну — 817 тис. км2. Середній річний стік — 123 км3.
У межах України найбільші притоки — Тиса і Прут (ліві). У гирлі Дунай
розділяється на кілька рукавів, один з яких (Кілійський) протікає по
території України.

Ріки України мають мішане живлення. Взимку, коли вони замерзають,
переважає підземне живлення; навесні, при таненні снігів — снігове;
влітку і восени — дощове і підземне. Зміна рівнів води протягом року
називається режимом ріки. Для річок України є характерною весняна
повінь, що настає внаслідок танення снігу. Паводок — це підйом рівня
води в річці через дощі.

Межень — це найнижчий рівень води в річці. На рівнинних ріках України
межень звичайно буває літня і зимова. Взимку спостерігається льодостав.
Влітку багато дрібних рік на півдні України часто пересихають.

Похожие записи