.

Визначення питомої ваги твердої фази ґрунту (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 1866
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

„Ґрунтознавство”

Визначення питомої ваги твердої фази ґрунту

Зміст

Визначення питомої ваги твердої фази ґрунту З

Хід роботи 4-5

Визначення об’ємної ваги ґрунту 5

Циліндричний метод 6

Метод парафінування 7

Визначення загальної пористості ґрунту 8-9

Хід роботи 9

Висновок 10

Список використаної літератури 11

Спосіб І. Циліндричний метод.

Хід роботи.

1. У ґрунт з непорушною структурою врізати металевий циліндр 10 см і
об’ємом 1 дм .

2. Відкопати ґрунт навколо циліндра, обережно відрізати його знизу і
вийняти циліндр.

3. Обережно обрізати ґрунт , що виступає з циліндра, в рівень з його
краями.

4. Циліндр треба закрити кришкою так, щоб ґрунт не висипався з нього.
Після цього циліндр з ґрунтом треба зважити.

5. Зважити порожній циліндр разом з кришкою.

6. З ґрунту, що досліджується, взяти зразок для визначення вологості.

7. Знаючи вагу порожнього циліндра і вагу його із ґрунтом розрахувати
вагу взятого об’єму ґрунту.

8. Знаючи вологість ґрунту, обчислити вагу абсолютно сухого ґрунту.

9. Обчислити об’ємну вагу ґрунту за формулою В=Р1:V де

Р – вага абсолютно сухого ґрунту

V – об’єм циліндра

D – об’ємна маса ґрунту.

Спосіб ІІ. Метод парафінування.

1. З ґрунту непорушної структури визначають у вигляді кулі чи іншої
форми розміром 5на5 і зважують і зважують на технічній вазі.

2. Готують розтоплений парафін.

3. Шматок ґрунту то однією то іншою стороною занурюють у парафін з метою
створення парафінової плівки на поверхні ґрунту. Після утворення 5-Ю
шарів парафіну ґрунт з парафіновою плівкою охолоджують і зважують.

4. По різниці між вагою ґрунту з парафіном та вагою ґрунту до
парафінування визначають вагу парафіну. Для знаходження об’єму,
зайнятого парафіном(W), треба вагу парафіну розділити на питому вагу(Р),
що = 0,89

5. об’єм за парафінованого зразка ґрунту визначають зануренням у мірний
циліндр з водою, внаслідок чого рівень води у ньому піднімається. По
різниці рівнів води визначають об’єм за парафінованого зразка ґрунту
(Wгр+Wпар).

6. Віднімаємо від знайденої величини об’єму ґрунту з парафіном об’єм
парафіну і знаходимо об’єм ґрунту (Wгр). Wгр =( Wгр+Wпар)-Wпар.

7. Шляхом ділення ваги зразка ґрунту на об’єм ґрунту визначають об’ємну
вагу його(У) при даній вологості. Vгр=m:Wгр (г/cм).

8. Щоб привести об’ємну вагу ґрунту з непорушеною будовою на об’ємну
вагу абсолютно сухого ґрунту треба отриману об’ємну вагу помножити на
коефіцієнт вологості Кв. Кв=100:100+А де А-вологість зразка ґрунту.

III. Визначення загальної пористості ґрунту. Теоретичні відомості

Пористість ґрунту – це загальний сумарний об’єм ґрунтових пор,
заповнених водою або повітрям.

Пористість виражається у відсотках до загального об’єму ґрунту, тому для
її обчислення треба мати, як об’ємну так і питому вагу ґрунту.

Пористість відображає щільність упаковки частинок у породі і
характеризується відношенням об’єму всіх порожнин(V) до всього об’єму
породи (V) n=Vn/V=l-m=l-p2=(P-P)/P2.

Пористість визначають, як частку від одиниці або у відсотках, приймаючи
весь об’єм досліджуваного взірця ґрунту за 100%.На практиці для більшої
зручності користуються не абсолютним значенням пористості, а також
званим коефіцієнтом пористості (е) e=n/m=n/l(l-n).

Пористість визначають, як частку від одиниці або у відсотках, приймаючи
весь об’єм досліджуваного взірця ґрунту за 100%. На практиці для більшої
зручності користуються не абсолютним значенням пористості, а так званим
коефіцієнтом.

Наявність в ґрунті пор визначає такі важливі властивості ґрунту, як вода
і повітропроникність. По ґрунтових порах відбувається пересування
ґрунтових розчинів, в ґрунтових порах живуть мікроорганізми.

Характер ґрунтових пор неоднаковий. Поряд з великими некапілярними
порами в ґрунті є дрібні капілярні пори. По некапілярних порах в ґрунті
відбувається в основному газообмін. Вони найчастіше заповнені повітрям.
Вода по таких порах рухається тільки під дією сили тяжіння в напрямку
зверху вниз.

Капілярні пори заповнені, як повітрям так і водою. Рух води в них
відбувається в любому напрямку під дією переважно капілярних сил.

У зв’язку з цим розрізняють 3 види пористості:

Загальну.

Некапілярну.

Капілярну.

Загальна пористість ґрунтів коливається у межах 30-35% і навіть 60%. З
агрономічної точки зору бажано, щоб на частку некапілярних пор припадало
приблизної 1/3 сумарного об’єму пор і 2/3 на частку капілярних. При
цьому забезпечується близький до оптимального, відповідний режим ґрунту.

Хід роботи

Розраховують загальну пористість ґрунту за формулою
P=(d-d0):d*100% де Р – пористість d0 – об’ємна вага питома вага твердої
фази. Знаючи загальну пористість шпунтую і його вологість можна
обрахувати пористість аерації. (Раер.)- забезпеченість ґрунту, повітрям,
що виражає в об’ємних відсотках за формулою :Paep.=(P-An)d0. де Р –
загальна пористість ґрунту(%) А-польова вологість ґрунту(%) do – об’ємна
вага (гр./см).

Висновок: На даній роботі я ознайомилась з методикою та визначенням
об’ємної ваги і питомої ваги твердої фази ґрунту, його пористість,
дізналась про рух води по капілярних порах. Освоїла циліндричний метод
визначення об’ємної ваги ґрунту і метод парафінування. Було досить
цікаво і я буду використовувати при першій же можливості.

Список використаної літератури:

Ґрунтознавство І.І. Назаренко, С.М. Польчина.

Лекції з ґрунтознавства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020