Реферат на тему:

Визначення координат орієнтирів та цілей цифровим
стереофотограмметричним методом

В умовах сучасного бою успіх бойових дій залежить від ефективності і
повноти інформації розвідки. Головна задача розвідки переднього краю
складається в своєчасному і точному визначенні місцеположення координат
цілей. Без цього не можлива поразка їх вогнем артилерії та іншими
вогневими засобами. В теперешній час існує досить багато способів
визначення координат цілей. Дамо короткий аналіз цих способів з точки
зору виконання вищевказаних задач.

Окомірно. Даний спосіб не дає можливості з відповідною точністю і
об’єктивністю визначити параметри, що необхідні для бойової діяльності
підрозділу, оскільки повністю залежить від фахово-психологічних
особливостей операторів.

На слух. Цей спосіб є суто суб’єктивним і як в попередньому випадку не
дає змогу отримати елементи щодо бойового забезпечення.

По карті. Стосовно картометричного методу відомо, що сама по собі карта
є об’єктивним джерелом інформації. Однак, їй властиві наступні недоліки:

застарілість картматеріалів або їх відсутність;

невідповідність масштабного ряду до точності визначення параметрів.

За допомогою орієнтирів. Цей спосіб хоча й пов’язаний з об’єктами на
місцевості, однак вимагає досить суттєвої додаткової інформації
(картматеріалів, каталогів координат і т. п.).

Оптична розвідка. Оскільки в цьому виді розвідки передбачається
застосування оптико-механічних геодезичних приладів, то безумовно з
точки зору кількісних параметрів це дуже високий щабель результатів
спостереження. Однак недоліком цього способу є, в певній мірі,
суб’єктивність отриманих результатів та досить велика кількість
проміжних технологічних процесів. Засоби оптичної розвідки: бінокль,
артилерійська стереотруба, стереоскопічний віддалемір, перископічна
артилерійська бусоль є в першу чергу індивідуальними пристроями і тому,
відповідно, відноситься до суб’єктивних способів визначення параметрів.
Окрім того з допомогою цих пристроїв отримують тільки дискретні значення
про об’єкти.

Радіолокаційна розвідка. Стосовно цього способу необхідно відмітити, що
при застосуванні визначають результати точкових об’єктів і за допомогою
нього не можливо висвітлити всю панораму об’єкта бойових дій.

Радіотехнічна розвідка визначає лише специфічні особливості в районі
бойових дій і таким чином не дає повної інформації, необхідної для
розв’язування задач, що стоять перед розвідувальними підрозділами.

Стереофотограмметричний спосіб з застосуванням фототеодоліта безумовно є
об’єктивним методом отримання інформації про об’єкт бойових дій.
Перевагами способу є наступні аспекти:

об’єктивність відображення завдяки фотоматеріалам місцевості бойових дій
зі всіма сукупностями та деталізацією  даного моменту;

повнота даних, оскільки при фотографуванні у великому масштабі
зображення місцевості в розташуванні противника на фотознімку може бути
отримане з такими деталями і подробицями, які не можна отримати іншими
засобами розвідки;

висока точність визначення координат цілей.

Однак основним недоліком способу є багато процесів технологічної схеми,
що нівелює його переваги перед попередніми способами з точки зору
оперативності отримання вихідної інформації.

Як видно з аналізу розглянутих способів жодний з вищеприведених повністю
не відповідає задачам, що ставляться перед розвідкою переднього краю.

Таким чином, актуальною постала задача розробити метод визначення
координат цілей, який був би з одного боку об’єктивним відображенням
інформації, а з другого боку – оперативним.

На кафедрі аерофотогеодезії НУ «Львівська політехніка» розроблений
приладний комплекс, який складається з  цифрового фототеодоліта  та
польової цифрової фотограмметричної станції (ПЦФС).

В комплект його входить цифровий фототеодоліт [1,2]. Окрім цього
запропоновано використовувати для ЦФС базовий комп’ютер ЕОМ Satellite
110 СТ (Pentium 100), технічні характеристики якого представлені в
таблиці 1.

Таблиця 1

Технічні характеристики ЕОМ Satellite 110 CT

?Паралельний LPT – 1

Загальна пам’ять 772 Мбайт

Кольорова палітра 16 розрядів

Пам’ять відеокарти «Chips and Tech. Accelerator» 1 Мбайт

Частота обробки інформації 10 МГц

Розміри, см 31 x 24 x 5

Вище згадана ЕОМ встановлюється на одну із ніжок штатива цифрового
фототеодоліта на металевий столик, який фіксується з допомогою
струбцини. Цей столик складається з трикутноподібного кронштейна, який
забезпечує жорсткість, та кришки, на якій безпосередньо розміщується
комп’ютер. Кришка столика виконана з металевої бляхи завтовшки 1 мм, при
чому краї загнуті на висоту до 5 мм, що забезпечує щільну посадку ЕОМ.

Для стереоскопічного розглядання зображення, на основі дзеркального
лінзового стереоскопа СПД –300Н виготовлена оптична система з
кронштейнами–фіксаторами, яка дає змогу жорстко встановити стереоскоп на
окантовку екрана.

Блок-схема комплексу представлена на рис.1.

Рис.1. Блок-схема комплексу

Технологічна схема визначення координат цілей з допомогою
запропонованого комплексу полягає у наступному. На відповідній точці
базиса встановлюється штатив з теодолітом Theo-010 B. Прилад приводиться
в робоче положення. Закріпним гвинтом  цифрова камера фіксується
відносно теодоліта. На одну з ніжок штатива закріплюється столик і на
ньому розташовується ЕОМ. На моніторі фіксується оптична система.

Для виконання знімання об’єкту необхідно:

Звізувати оптичну систему теодоліта на марку, що розташована на другій
точці базиса.

За допомогою горизонтального та вертикального кіл теодоліта встановлюють
кути, що відповідають даному випадку знімання.

Вмикають камеру і виставляють відповідні значення для виконання
знімання.

Після завершення знімання з двох точок базиса  передають цифрове
зображення з камери в комп’ютер.

Виконується безпосередня обробка цифрового зображення [4].

Для визначення конструктивних та технологічних особливостей
запропонованого комплексу були проведені польові експериментальні роботи
в Карпатському регіоні (Міжгірський район, територія Теребля-Рікської
ГЕС) .

Опорні та контрольні точки, а також координати точок базиса знімання,
які необхідні для орієнтування та контролю результатів вимірів цифрових
знімків визначались з допомогою GPS-системи SR — 9500.

Обробка отриманих матеріалів дала змогу зробити висновок, що точність
отримання координат контрольних точок задовольняє попереднім розрахунком
[3] .

Висновки

Аналіз видів та способів артилерійської розвідки показує, що достатньої,
а тим більш надлишкової інформації для прийняття рішень командним
складом на початок ведення бойових дій не достатньо.

Запропонований польовий цифровий комплекс є досить компактний (його
можливо переносити вручну); не вимагає додаткових пристроїв та
забезпечень; час розгортання цього комплексу не перевищує вимог до
будь-якого польового геодезичного приладу. Час обробки цифрових знімків
— 15-20 хвилин для визначенн координат цілей.

Точність визначення орієнтирів відповідає точності попередніх
розрахунків.

Комплекс можливо застосовувати  в підрозділах артилерійської розвідки не
тільки для визначення координат цілей, а й для прийняття рішень на
бойові дії вищим командуванням.

Узагальнюючи вище приведені положення, необхідно відмітити, що
застосування запропонованого комплексу можливе не тільки в
розвідувальних протитанкових підрозділах, але й в інших видах сухопутних
військ ЗСУ. Крім цього, інформація, що отримується з допомогою ПЦФС може
застосовуватись як вихідний матеріал для створення ГІС району бойових
дій.

Література

Глотов В.М., Майоров Г.Е. Аналіз метричних властивостей цифрових
знімальних систем. // Геодезія картографія і аерознімання.- 2000.- Вип.
60.- С.102-106.

Глотов В.М., Розробка та дослідження фототеодоліта на базі цифрової
камери Kodak DC260 та оптичного теодоліта Theo-010B. // Геоінформаційний
моніторинг навколишнього середовища-GPS і GIS-технології.- 2000.- С.5-9.

Лобанов А.М. Фототопография. Наземная стереофотограмметрическая съемка.-
М.: Недра, 1983.- 195 с.

Програмне забезпечення для орієнтування растрових аерокосмічних знімків.
Deita для Windows 95/98/NT. Версія 4.0, м. Вінниця, 1999

Похожие записи