Реферат на тему:

Вимірювання сторін в полігонометричних ходах

В практиці прокладання полігонометричних ходів на різних етапах
розвитку геодезії застосовувалися різні методи вимірювання ліній,
основою яких було використання:

підвісних мірних приладів;

базисних жезлів;

оптичних віддалемірів;

радіовіддалемірів;

світловіддалемірів або електронних тахеометрів.

Перші чотири групи приладів відіграли в свій час важливу роль при
виконанні лінійних вимірів. На сучасному етапі їх використання в
полігонометрії, зокрема при створенні мереж згущення (4 класу, 1 і 2
розряду), можливе (при забезпеченні необхідної точності вимірювання
ліній) [1], але недоцільне.

Геодезичне виробництво сьогодні забезпечене достатньою кількістю
сучасних світловіддалемірів та електронних тахеометрів, які є основними
засобами при лінійних вимірах полігонометрії.

Світловіддалеміри та електронні тахеометри — це прилади, в яких
вимірювання віддалей здійснюється за допомогою світлових сигналів.
Електронними тахеометрами, крім того, вимірюють горизонтальні і
вертикальні кути або зенітні віддалі.

Детально світловіддалеміри, електронні тахеометри та методика
вимірювання відстаней ними вивчаються в курсах “Геодезичні прилади” та
“Електрооптичні та радіогеодезичні вимірювання”.

Тут ми лише коротко зупинимося на питаннях їх точності, в зв’язку з
використанням їх у полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Згідно з інструкцією [1], при вимірюванні сторін полігонометричних ходів
4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися таких вимог (див. табл.
3.1):

середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони

до 500 м — 10 мм,

від 500 до 1000 м — 20 мм,

понад 1000 м — 25 мм·S км.

Вказаної точності можна досягнути при використанні тих чи інших типів
світловіддалемірів чи електронних тахеометрів.

Інструкція [1] рекомендує для вимірювання сторін використовувати сучасні
світловіддалеміри типів СТ5, 2СТ10, електронні тахеометри Та3М, ТС1010
(Lejca), Elta 50.

Це не виключає можливості використання найсучасніших електронних
тахеометрів, які з’явилися в останні роки на світовому ринку, зокрема
SOKKI? та інші.

Слід відмітити також, що на виробництві сьогодні використовують також
інші типи приладів, які були випущені в попередні роки різними фірмами,
зокрема, світловіддалеміри: ЕОК 2000, СМ5, 2СМ2, 3СМ2, електронні
тахеометри Та5, Та3 (“Агат”), ЕОТ 2000, RECOTA та інші.

Кожен з названих приладів знаходить своє використання в залежності від
його далекосяжності та точності вимірів відстаней.

У більшості світловіддалемірів (ТА3М, ТС1010, Elta 50, RECOTA та інших)
середня квадратична помилка вимірювання відстаней залежить від довжини
ліній і виражається формулою

, (3.53)

де a і b — постійні величини для даного типу світлрвіддалеміра.

У деяких світловіддалемірів (СМ5, ЕОК 2000), тахеометрів (Та5, ЕОТ 2000)
ця помилка від відстані не залежить і виражається величиною

(3.54)

де const — постійна величина для даного типу приладу.

В табл 3.7 наведені технічні характеристики деяких типів
світловіддалемірів та електронних тахеометрів, які застосовуються в
геодезичному виробництві.

Таблиця 3.7

Технічні характеристики світловіддалемірів та електронних тахеометрів

Дані табл. 3.7 використовуються при виборі типу світловіддалеміра для
забезпечення далекосяжності та необхідної точності вимірювання ліній в
запроектованих полігонометричних ходах.

Похожие записи