Топографо-геодезичні роботи на об’єкті: Місто Коломия (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 20862
Скачать документ

Курсова робота

Топографо-геодезичні роботи на об’єкті: Місто Коломия

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Загальні відомості про об’єкт

1.1 Фізико-географічна характеристика території міста Коломия

1.2 Топографо-геодезична забезпеченість території

1.3 Визначення номенклатур карт на територію міста

1.4 Витяг з основних законодавчих документів про
інвентаризацію земель

1.5 Нормативно-правові документи щодо проведення
топографо-геодезичних робіт

Висновок

2. Проект згущення планової основи на об’єкті

2.1 Вимоги інструкції до мережі згущення

а) теодолітні ходи

2.2 Проект теодолітного ходу на об’єкті робіт

2.3 Оцінка проекту методом послідовних наближень

Висновок

3.Комплекс робіт при створенні знімальної мережі

3.1 Вимоги інструкції щодо рекогностування і закріплення пунктів

3.2. Прилади для вимірювань та їх повірки

3.3. Методика кутових і лінійних вимірів

а) прокладання теодолітних ходів

3.4.ГІС-технології при інвентаризації земель

а) Гіс-технології як предмет вирішення завдань інвентаризації земель

Висновки

4.Камеральна обробка польових вимірів

4.1 Застосовування програмного забезпечення при обробці.

Висновки

5. Економіка, організація робіт на об’єкті

5.1 Опис процесів і організація проведення геодезичних робіт

5.2 Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс
топографо- геодезичних робіт

5.3 Складання календарного графіка

6. Охорона праці і техніка безпеки

6.1 Стан охорони праці на підприємстві

6.2 Аналіз потенційних небезпек при проведенні інвентаризації та
камеральній обробці

6.3 Забезпечення нормальних умов праці на місцях

6.4 Пожежна безпека

6.5 Практичне завдання

Висновок

Заключення

Список використаної літератури

I. Загальні відомості про об’єкт

1.1 Фізико-географічна характеристика території міста

Місто Коломия розташоване на південному заході України на лівому березі
річки Прут та належить до найдавніших галицьких поселень. ЇЇ стародавня
історія, особливо долітописна доба, сягає у глибину тисячоліть.
Археологи виявили на околицях сучасного міста пам’ятки, які
підтверджують, що майже 6 тисяч років тому на цій місцевості жили
племена відомої трипільської культури.

Перша літописна згадка про Коломию належить до 1241 року, хоча вік міста
є значно старшим. Навіть розгадку походження назви міста шукають у
глибині періоду індоєвропейської єдності.

На сьогоднішній день місто розташоване на південному заході України, в
південно-східній частині Івано-Франківської області, на лівому березі
р.Прут (ліва притока р.Дунай), на Передкарпатській височинній
фізико-географічній області та Зовнішніх Карпатах. Місцезнаходження
міста: 48°30? пн.ш., 25°06? сх.д., 243 м над рівнем моря. Рельєф Коломиї
рівнинно-терасний, загальний нахил поверхні на Схід. Територія міста
41,149 кв. км.

Коломия по периметру міської зони межує з спілками селян Коломийського
району. Довжина міських кордонів становить близько 35 кілометрів в т.ч.
по ріці Прут 8,5 кілометри. Основна річка – Прут , в межах міста в неї
впадають річки Пістинька, Коломийка, Радилівка, Косачівка, Чорний потік
та ін. Кордонів меж міста не встановлено.

Місто має налагоджений звязок (залізничний, автомобільний) з іншими
містами України і закордоном. Місто знаходиться на відстані 55 км по
залізничній та 65 км по шосейній дорозі від обласного центру м.
Івано-Франківськ, на відстані 240 км від м. Львів та навідстані 610 км.
від столиці України м. Києва.

Коломия та її околиці багата на корисні копалини: нафта (с. Слобода
Коломийського району); буре вугілля (Ковалівське родовище), кам’яну сіль
(кухонну сіль), сірку (Загайпільське родовище), мінеральні солі,
будівельні матеріали, торф, природний газ, озокерит. В околицях міста є
добрі глини, глей, пісковики, вапняки, гравій, які використовуються для
виробництва будівельних матеріалів.

Пересічна температура січня -7° : -3 °С, липня +18° : +20°С. Період з
температурою понад +10° становить 168-170 днів. Опадів 600-750мм на рік,
максимальна кількість у червні-липні. Висота снігового покриву 18-21см,
метеостанція у Коломиї. Міститься у карпатському агрокліматичному районі
вертикальної кліматичної зональності.

Основна річка – Прут, його притоки: Пістинька, Коломийка, Тлужачик,
Турка та інші.

Ліси тут в основному з бука, дуба, граба та інші займають 22, 4 тис га,
переважно на вододілі і крутосхилах. Лісистість на Південний захід 30%,
на південний схід 15% У районі розміщений ботанічний Княждвірський
заказник – державного значення.

Коломия та район розташовані в трьох ландшафтних зонах: Придністров`ї,
Передкарпатті, Українських Карпатах. Найбільше за площею є
дерново-підзолистих суглинкових грунтів з різною мірою оглеєння та
змитості (65%). На глибині 25 см ці грунти містять близько 2,34% гумусу,
рН сольової витяжки становлять в межах 3,6 – 4,4, підзольні грунти
(12%); дернові грунти заплав та терасових рівнин – 10%, болотисті – 3%
площі. В межах міста та району протікає р. Прут на території області її
протяжність близько 150 км. в межах Коломийщини – 40 км. дно долини ріки
плоске і широке, русло утворює рукави, притоки, стріччя; лівий берег
крутіший, порізаний ярами і балками, швидкість течії 1 м/с. Середня
тривалість льодоставу 45-50 днів, в окремі роки в межах 10-80 днів. Ріка
багата різними видами риб, але на останні десятиліття значно зміліла
внаслідок науково необґрунтованого вирубування карпатських лісів;
забруднюється через відсутність, недосконалість і малопотужність
існуючих очисних споруд. В околицях міста є добрі глини, глей,
пісковики, вапняки, гравій, галеник, які використовуються для
виробництва будівельних матеріалів.

1.2 Топографо-геодезична забезпеченість території м. Коломиї

В 1973 році інститутом “Укр. ДПГВ” виконано топографічну зйомку масштабу
1:5000 на територію м. Коломия.

В цьому ж році Інститутом “Укр. ГИИГИС” виконано згущення державної
геодезичної мережі. Прокладено полігонометрію 1 розряду та нівелювання
ІV класу. Вихідними пунктами служили пункти тріангуляції 1, 2, 3
та 4 класу.

В 1991 р. Інститутом “Діпромісто” (Київ) було виконано генеральний план
міста і схему землекористування міста масштабу 1:10000.

В 1999 році виготовлено грошову оцінку та план міста на основі
відкоригованих матеріалів топозйомки 1:5000 Івано-Франківською філією
“Діпромісто”.

Під час проведення нами інвентаризації земельних ділянок на території
міста Коломия вихідними пунктами для прив’язки і врівноваження
теодолітних ходів послужили пункти полігонометрії 1 та 2 розрядів,
закладені в 1973р. Інститутом “Укр. ГИИГИС”.

Топографо-геодезичні роботи є невід’ємною та складовою частиною робіт
при інвентаризації земель м. Коломия. Вони призначені для створення
цифрових моделей місцевості, та їх використання для складання
топографічних планів і карт в цифровому та графічному видах.

Виконувані топографо-геодезичні роботи повинні забезпечувати:

1.однозначне визначення та закріплення в натурі меж землекористуванряі;

2.визначення площ землекористування з необхідною та достатньою точністю;

Крім того, всі топографо-геодезичні роботи повинні виконуватися у
відповідності до вимог відповідних інструкцій [ ].

Слід звернути увагу на те, що на території міста Коломия вже закладено
пункти полігонометрії 4 класу, 1-го та 2-го розрядів (тобто вже
проведено згущення геодезичної мережі), які збереглися на сьогодні у
достатній кількості для проведення інвентаризації земельних ділянок,
тому при виконанні топографо-геодезичних робіт на території міста ми
використовуємо вже існуючу “стару” державну геодезичну мережу.

1.3 Витяг з основних законодавчих документів про інвентаризацію земель

ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

В процесі підготовчих робіт вивчається завдання на виконання робіт,
уточнюється список землекористувань, які підлягають інвентаризації,
проводиться збір вихідних даних:

В землекористувача:

документи на володіння землею (копії відводів, рішень місцевих органів
влади про виділення земельної ділянки, актів на володіння землею);

юридична адреса, належність до міністерства чи відомства;

виписка із статуту підприємства про профіль його виробництва;

відомість про суміжних землекористувачів (назва, власник і т.д.);

відомість про сторонніх землекористувачів і їх правове положення;

відомість про закріплення меж землекористувань (огорожа, будівлі, межові
знаки тощо);

наявність в межі охоронних зон;

матеріали останньої інвентаризації землекористувань.

В службах населеного пункту:

книга реєстрації землекористувань;

матеріали відводів і інвентаризації земельних ділянок минулих років;

копії планів масштабів 1:500 – 1:10000 та ті ділянки де має виконуватись
інвентаризація;

дані про геодезичну основу (схеми геодезичної основи, виписки з
каталогів координат пунктів геодезичної основи, картки місцезнаходження
пунктів геодезичної основи).

На робочу карту населеного пункту наносять:

межу населеного пункту;

функціонально-планувальні фактори;

існуючу геодезичну основу;

інженерно-інфраструктурні фактори;

інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;

ґрунтовий покрив території.

В процесі виконання підготовчих робіт обов’язковим є проведення таких
основних видів робіт, як:

польове обстеження ділянок котрі підлягають пороведенню інвентаризації з
метою встановлення фактичного стану їх використання;

збір схем розташування та виписка координат пунктів державної
геодезичної мережі, що знаходяться на території та поблизу територій
котрі підлягають інвентаризації;

аналіз зібраних документів з врахуванням результатів польового
обстеження;

висновки державного органу земельних ресурсів Держкомзему України та
органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на
використання земельних ділянок, що підлягають інвентаризації;

прийняття рішення про порядок подальшого виконання робіт з урахуванням
інтересів окремих власників, їх об’єднань та дотримання вимог щодо
природоохоронних заходів та раціонального використання земельних
ресурсів.

Роботи виконуються у відповідності з технічним проектом із дотриманням
вимог нормативних документів.

Всі копії і виписки із документів мають бути завірені нотаріальними
підписами та печатками.

В процесі збору вихідних даних визначається об’єкт робіт, вирішується
питання організації робіт, виявляються ділянки небезпечні для виконання
геодезичних робіт.

В процесі виконання робіт з інвентаризації земель, для виміру кутів і
довжин ліній в теодолітних ходах використовуються як звично такі
прилади:

для виміру кутів – теодоліт 2Т5К;

для виміру сторін – п’ятидесятиметрова стрічка.

Перед виїздом в поле виконуються перевірки приладів. Проте враховуючи
розвиток сучасної електронної техніки, а саме електронних геодезичних
приладів можна, і доцільно, використовувати для виміру кутів і довжин
ліній в теодолітних ходах електронний тахеометр типу „Sokkia”, “Leica”,
3 ТА 5К та ін. Нами в даному випадку для інвентаризації земель було
обрано електронний тахеометр Sokkia Set 630R.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в
такому порядку:

? на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів,
розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі
населеного пункту;

? схематично наносяться межі землекористування всередині кожного
кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових
зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових
об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням,
якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані
облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

? у містах республіканського і обласного підпорядкування – 1кв.м
(0,0001 га);

? для ділянок садово-городніх товариств – 2,5 кв.м (0,00025 га);

? у містах районного підпорядкування і селищах – 15 кв.м (0,0015 га);

? у селах – 100 КВ.М (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення
земельно-кадастрових карт (планів):

? у містах республіканського і обласного підпорядкування – не дрібніше
1:500;

? у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше 1:1000;

? у селах – 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової
одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і
межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки
не повинна перевищувати:

? у містах республіканського і обласного підпорядкування – 10 см;

? у містах районного підпорядкування, в селищах – 20 см;

? у селах – 40 см. Помилка взаємного розташування суміжних точок межі
не повніша перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

? складання списку власників землі (землекористувачів);

? польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж
землекористувапь.

Під час виконання робіт цього етапу необхідно керуватись такими
принципами:

? основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути
планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах
обласного (районного) підпорядкування – масштабу 1:500;

? відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не
обов’язкове;

? граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової
опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного
підпорядкування -0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах
-0,2 м; у селах – 0,4 м.

1.4 Нормативно-правові документи щодо проведення робіт при
інвентаризації земель

Інвентаризація земель виконується на основі постанови Верховної Ради
України “Про земельну реформу” від 18.12.1990р., № 563, – XII у
відповідності до “Керівних технічних матеріалів з інвентаризації земель
населених пунктів”, розроблених Головним Управлінням Геодезії,
Картографії та Кадастру при КМ України, а також Положення “Про
земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”.

Одним із основних нормативно-правових документів, яким ми повинні
керуватися при проведенні інвентаризації земель є Положення “Про
земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”
(затверджено наказом Держкомзему України від 26 серпня 1997р №85). Дане
положення є нормативно-правовим документом, яким встановлюються основні
вимоги до виконання робіт по земельно-кадастровій інвентаризації земель
населених пунктів (міст, селищ, сіл), як невід’ємної частини вхідної
інформації для ведення державного земельного кадастру.

Іншими нормативно-правовими документами, якими ми повинні керуватися при
виконанні топографо-геодезичних робіт є: Інструкція з топографічного
знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. К., ГУГКіК,
1999р.; Інструкція про типи пунктів геодезичних знаків. К., ГУГКіК,
1993рік.

Висновок

В даному розділі ми ознайомились з фізико – географічним описом та
топографо – геодезичною вивченістю району робіт.

Даний об’єкт знаходиться в м. Коломия майже біля центральної
автомагістралі, яка веде в центр міста. Щоб провести роботи по проекту
робіт необхідно знати фізико – географічну та топографо – геодезичну
вивченість району робіт. Це дає важливе значення для проведення польових
робіт на даному об’єкті.

Перед тим як розпочати польові роботи ми вивчаємо топографо – геодезичну
вивченість району робіт. Визначаємо листи карти відповідного масштабу
також його географічне положення; природно – ресурсний потенціал; його
природні багатства; корисні копалини; клімат району робіт.

2 ПРОЕКТ ЗГУЩЕННЯ ПЛАНОВОЇ ОСНОВИ НА ОБ’ЄКТІ

2.1 Вимоги інструкції до мережі згущення

а) Теодолітні ходи

При складанні мережі згущення планової основи враховувались наступні
вимоги “Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500” К., ГУГКіК, 1999р.

Середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення
знімальної геодезичної основи топографічних знімань повинна бути
доведена:

– на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного
пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 20-30 км2 і
одного репера нівелювання на 10-15 км;

– на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому до
одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 5-15 км2,
одного репера нівелювання на 5-7 км2;

– на забудованих територіях міст, щільність пунктів державної
геодезичної мережі повинна бути не менше 1 пункту на 5 км2.

Подальше збільшення щільності геодезичної основи великомасштабних
знімань досягають побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і
знімання. Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою
геодезичних мереж згущень в містах, селищах та інших населених пунктах і
на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км2, у
забудованій частині та одного пункту на 1 км2 на незабудованих
територіях.

Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах на
промислових об’єктах теж щільність геодезичних мереж може бути доведена
до восьми пунктів на 1 км2.

Щільність геодезичної основи для знімання у масштабі 1:5000 територій
поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного
пункту на 7-10 км2 , для знімань у масштабі 1:2000 до одного пункту на 2
км2 . Розвитком зйомочних геодезичних мереж досягається їх густота, що
забезпечує досконале виконанням знімання.

Знімальну мережу розвивають від пунктів державних геодезичних мереж,
розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.

Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних
мереж, прокладанням теодолітних та. мензульних ходів, прямими,
оберненими та комбінованими засічками .

Граничні похибки (Агр) положення пунктів планової знімальної мережі (у
т.ч. розпізнавальних знаків ) відносно пунктів державної геодезичної
мережі та геодезичних мережах згущення не повинні перевищувати на
відкритій місцевості та на забудованій території 0,2 мм у масштабі плану
і 0,3 мм – на місцевості, що закрита деревами та чагарниками.

Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів
та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками
1:2000 відповідно до табл.2.1

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах :

на забудованих територіях – не більше 1000м і не менше 20м;

на не забудованих територіях – не більше 1500м і не менше 40м.

Таблиця 2.1

Масштаб

Агр = 0,2мм Агр = 0,3мм

Допустимі

довжини

ходів Допустима

кількість

сторін Допустимі

довжини

ходів Допустима

кількість

сторін

1:5000 12 30 16 40

1:2000 7 20 9 30

1:1000 4 20 6 20

1:500 2 20 – –

Сторони теодолітних ходів вимірюють світловіддалемірами та електронними
тахеометрами згідно з вимогами відповідних інструкцій з експлуатації
приладу. Абсолютні лінійні помилки не повинні перевищувати 2,0м для
знімання в масштабі 1: 5000; 1,0м – 1:2000; 0,6м – 1:1000, 0,3 – 1: 500.

Кутові нев’язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину fB=
+20n, де n – кількість кутів у ході. Теодолітні ходи прокладають по
місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають
так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для
виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії
полігонометрії.

Під час прив’язки теодолітних ходів до вихідних пунктів вимірюють два
прилеглих кути. Сума виміряних кутів не повинна відрізнятися від
значення кута, що отримане із вихідних даних, більше ніж па 1?.
Центрування приладів та марок виконують з точністю 3 мм. 2.2.Проект
теодолітного ходу на об’єкті робіт

Планову мережу на даному об’єкті запроектували у вигляді системи
теодолітних ходів з вузловими точками, які мали деякі загальні сторони і
природно цим були звязані один з одним. Вихідними служать чотири пункти
полігонометрії 1 розряду: ПП601, ПП602. Пункти полігонометрії закріплені
центрами типу У15Н ( рис. 3.4). Проектування теодолітних ходів
виконуємо згідно вимог діючих нормативних документів.

На території запроектовано 11 ходів з шестьма вузловими точками, у яких
є 45 сторін. Проект виконувється вздовж вулиць, які проходять по масиву.

Довжина ліній коливається від 47.41м до 166.41м, що відповідає вимогам
інструкції [ ].Короткі довжини лінії зумовлені щільною забудованістю.

Схема планової основи приведена нижче:

2.3.ОЦІНКА ПРОЕКТУ МЕТОДОМ ПОСЛІДОВНИХ НАБЛИЖЕНЬ

Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої
є: встановити якою точністю можна отримати основні параметри мережі,
координати пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці
параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів,
розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того,
щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при
дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати
необхідним технічним умовам чи не буде.

Метод послідовних наближень, запропонований проф. Б.А. Літвіновим,
простий за своїм застосуванням і його часто використовують в геодезичній
практиці. Суть методу така: у першому наближенні система ходів, які
сходяться в кожній вузловій точці, розглядається як окрема система, що
спирається на пункти, помилки визначення положення яких дорівнюють нулю.
В кожному ході за формулами:

(2.1)

(2.2)

визначають очікувану середню квадратичну помилку, а потім – середню
квадратичну помилку положення кожної вузлової точки, тобто обчислення
виконують за методикою середньовагового.

В наступному наближенні за помилки вихідних даних приймають визначені
помилки вузлових точок з попереднього наближення і т.д. Наближення
продовжують до тих пір, доки в двох останніх наближеннях будуть отримані
практично однакові середні квадратичні помилки вузлових точок.

Нами проектується мережа, що складається з одинадцяти ходів, які
сходяться в шести вузлових точках. Користуючись формулами в кожному ході
визначимо середню квадратичну помилку М.

У другому наближенні ваги ходів визначимо з врахуванням ваг (середніх
квадратичних помилок) вузлових точок І, II.

В третьому наближенні вагу вузлової точки І обчислимо з врахуванням ваги
точки II у другому наближенні, а вагу точки II з врахуванням ваги точки
І у другому наближені. Наближення здійснюємо доти, доки у двох останніх
наближеннях не отримаємо практично однакові результати.

Після цього, використовуючи формули:

(2.3)

(2.4)

обчислимо загальну очікувану помилку в кожному ході, а потім і відносну
помилку.

Надамо ходам конкретні числові значення, а також приймемо для
розрахунків, що ms = 10 см, m? = 6? і с = 1000. Числові дані ходів і
розраховані на їх підставі значення середніх квадратичних помилок
наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахунок середніх квадратичних помилок

см2 см

1 1 0,10 100 0,03 100,03 10.00

2 7 0,70 700 3,66 703,66 26,53

3 7 0,66 700 3,25 703,25 26,52

4 8 0,75 800 4,6 804,60 28,36

5 6 0,64 600 2,76 602,76 24,55

6 1 0,08 100 0,02 100,02 10,00

7 5 0,48 500 1,39 501,39 22,39

8 1 0,10 100 0,03 100,03 10,00

9 1 0,09 100 0,02 100,02 10,00

10 7 0,70 700 3,66 703,66 26,53

11 1 0,17 100 0,09 100,08 10,00

Після цього можна розпочати безпосередньо оцінку точності проекту
мережі в цілому. Результати подальших обчислень наведені в таблиці 2.5

Оскільки в третьому наближенні результати обчислення практично
збігаються з результатами другого наближення, то у четвертому наближенні
немає потреби.

Відповідно до формул (2.3), (2.4) складена таблиця 2.6.

Таблиця 2.6

№ ходів Довж. ходів

(км) Вихідні дані MП2 (см) MК2 (см) Mвих2 (см) MZ2 (см) Mзаг2 (см) Mзаг
(см) Mзаг /L

Почат-кові кінцеві

1 0,1 ПП601 І 0 71,74 35,87 100,03 135,9 11,66 1: 2000

2 0,7 ІІ I 77,22 71,74 74,48 703,66 777,73 27,89 1: 6000

3 0,66 V I 58,78 71,74 65,26 703,25 768,51 27,72 1: 2300

4 0,75 VI I 105,46 71,74 88,6 804,6 893,2 29,89 1: 2500

5 0,64 IV II 67,07 77,22 72,14 602,76 674,9 25,98 1: 2400

6 0,08 ІІІ ІІ 45,96 77,22 61.59 100,02 161,61 12,71 1: 2100

7 0,48 IV ІІІ 67,07 45,96 56,52 501,39 557,91 23,62 1: 2000

8 0,1 V III 58,78 45,96 52,37 100,03 152,4 12,34 1: 2000

9 0,09 VI V 105,46 58,78 82,12 100,02 182,14 13,50 1: 2000

10 0,7 VI IV 105,46 67,07 86,26 703,66 789,92 28,10 1: 2400

11 0,17 ПП602 IV 0 67,07 33,54 100,08 133,62 11,56 1: 2100

Відносні нев’язки в ходах коливаються від 1: 2000до 1: 6000.

З даної таблиці бачимо, що найгірше запроектовані ходи, що мають
невеликі відстані. Незважаючи на те, що поміж інших теодолітних ходів
дані ходи прокладені найгірше, вони все одно відповідають інструкції
[3].

Отже, для підвищення точності проектування теодолітних ходів, необхідно
уникати малих сторін в ході.

Висновок

В даному розділі було розглянуто наступні підрозділи:

– проектування планової основи

– вимоги інструкції до планової основи

– оцінка проекту згущення методом послідовних наближень

У загальному по всіх теодолітних ходах можна зробити висновок, що вони
прокладені з належною точністю і відповідають вимогам інструкції [3].

3.Комплекс робіт при створенні знімальної мережі

3.1 Вимоги інструкції щодо рекогностустування і закріплення пунктів

Рекогностустування полягає в: огляді місцевості, установленні змін в
контурах, перевірці доцільності виконання наміченого проекту, уточненні
його на місці, призначенні місця установки пунктів знімальної мережі,
закріпленні їх геодезичними знаками і наміченні шляху прив’язки до
пунктів геодезичної мережі більш високого порядку. Слідом за цим
виконуються безпосередньо польові виміри, що проводять у два етапи:
перший – побудова знімальної мережі і другий – зйомка контурів.

Пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого
збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було закріплено
не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:5000 і двох точок при
зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної
мережі та мережі згущення (якщо замовник у технічних умовах не вимагає
більшої щільності закріплення).

Типи центрів тривалого збереження:

а) – бетонний паралелепіпед:

рис 3.1

б) – металева труба (штир, костиль), які забетоновані в тверде покриття:

рис 3.2

в) – пень із забитим цвяхом, штирем:

рис.3.3

На час проведення знімальних робіт пункти знімальної мережі закріплюють
тимчасовими центрами. Ними можуть бути пеньки дерев, дерев’яні кілки
діаметром 5- 8 см із цв’яхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а
також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в грунт на 0,3- 0,4 м з
насічкою на металі.

Пункти планової основи нумерують порядкованими номерами таким чином, щоб
на об’єкті не було однакових номерів.

Якщо знімальні мережі є самостійною геодезичною основою, їх закріплюють
постійними центрами типу У 15, У 15Н у тому самому обсязі, що і мережі
згущення, але не менше 20 % точок знімальної мережі.

рис 3.4

Центр пункту полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4 класу 1 і 2
розрядів для незабудованої території (тип УІ5Н).

рис 3.5

Центр пункту полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4 класу 1 і 2
розрядів для забудованих територій, райцентрів, міст селищ, сільських
населених пунктів (тип У15).

рис 3.6 Типи марок

3.2 ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАНЬ ТА ЇХ ПОВІРКИ

Вибір засобів вимірювання здійснюється на основі певних критеріїв,
відносна важливість яких залежить від мети вимірювальних приладів і
експлуатаційних умов на об’єкті.

Першими за важливістю є такі критерії: вартість, діапазон вимірювань,
похибка, вимоги до вимірника.

Чим менша похибка вимірювань, тим вища вартість приладу вимірювання.
Тому, здійснюючи вибір приладу вимірювання, слід все ретельно зважити,
щоб використати капіталовкладення найкращим чином.

Діапазон вимірювань – це параметр, який визначається межами вимірювань,
в яких даний прилад здатний працювати з вказаними похибками і
відтворюваністю результатів.

Похибка характеризує якість вимірювального приладу та «достовірність»
його показів. Виробники подають похибку своїх вимірників одним з двох
способів:

• відносною похибкою приладу, тобто значенням відношення допустимої
абсолютної похибки до вимірюваного значення.

• зведеною похибкою приладу – значенням відношення допустимої
абсолютної похибки до верхньої межі шкали приладу (ВМП).

Виражені у відсотках допустимі похибки приладів визначають їх клас
точності: якщо мова йде про межу допустимої похибки за першим
означенням, то клас точності приладу позначають числом, розмішеним у
колі; якщо за другим означенням – то просто числом.

Відтворюваність результатів – це показник, що характеризує здатність
вимірника давати однакові покази за умови однаковості значення
вимірюваної величини в кількох послідовних вимірюваннях.

В нашому випадку вимірювання кутів теодолітного ходу та прив’язка кутів
повороту межі виконувалась електронним тахеометром Sokkia Set 630 R.

Sokkia Set 630R (див. рис.1) – тахеометри загального призначення
(виробництво – Японія). Точність 6″. Внутрішня пам’ять – 10 000 точок.
Максимальна відстань на 1 призму: 4000 м. Вмонтовані функції:
встановлення просторових координат, недоступної відстані і висоти
недоступного об’єкта, виносу в натуру, вимірювання зі зміщенням,
повторних вимірів горизонтального кута, вирахування площ та периметрів,
оберненої засічки і ін. Вологозахист IP66. Всі прилади русифіковані.

Основні характеристики Sokkia Set 630 R:

рис.3.7

– збільшення зорової труби – 26x;

– кут поля зору зорової труби – 1? 30′;

– мінімальна відстань фокусування – 1,3 м;

– найменша ціна ділення відліків – 1′;

– точність – 6″;

-тип компенсатора – рідинний двохосьовий датчик наклону;

– діапазон компенсації – ±3′;

– діапазон вимірювання нахиленої відстані:

а) на відбиваючу плівку – 3м-500м;

б) на одну призму – 1,3-4000м;

– точність вимірювання відстаней:

а) на відбиваючу плівку – ±(3+2 ppm x D)мм;

б) на призму – ±(2+2 ppm x D)мм;

– акумулятор – 5 годин роботи (при точних одноразових вимірюваннях кожні
30 с).

Перевірки та юстування електронного тахеометра

Тахеометр – це точний інструмент, який потребує точного юстування. Перед
використанням тахеометра для виконання точних вимірів він повинен бути
оглянутим та відюстованим.

Попередньо виконуються робочі повірки і юстування циліндричного і
круглого рівнів.

Перевірка місця нуля.

Для того щоб виправити помилку місця нуля компенсатора, виконуємо
наступні дії:

Акуратно приводимо інструмент до горизонту. При необхідності проводимо
перевірку та юстування циліндричного рівня.

Встановлюємо нульовий відлік по горизонтальному кругу.

3. Виводимо екран “КОМПЕНСАТОР”. Вибираємо пункт “Константи приладу в
екрані режиму конфігурації, щоб відобразити теперішні значення поправок
в напрямку X і в напрямку Y”.

Вводимо кут нахилу по напрямках X і Y.

4. Чекаємо кілька секунд, поки вивід на екран стабілізується, потім
зчитуємо автоматично скомпенсовані кутові відліки XI і VI.

5. Повертаємо верхню частину інструмента на 180°. Послаблюємо
горизонтальний закріпляючий гвинт і повертаємо інструмент на 180°,
орієнтуючись по виведеному на екран відліку по горизонтальному кругу,
потім закріпляємо горизонтальний закріпляючий гвинт.

6. Чекаэмо кілька секунд, поки вивід на екран стабілізується, потім
зчитуємо автоматично скомпенсовані кутові відліки Х2 і Y2.

В цьому положенні інструменту вираховуємо величину відхилення (помилка
місця нуля компенсатора). Якщо любе відхилення перевищує 20″,
від’юстуємо інструмент так як описано нижче. Якщо величини відхилення
лежать в границях 20″, юстування тоді не потрібне .

Зберігаємо величини Х2 і Y2 .

Повертаємо верхню частину інструмента на 180°.

10. Чекаємо кілька секунд, поки вивід на екран стабілізується, потім
зчитуємо автоматично скомпенсовані кутові відліки XI і Y1.

11. Переконуємося що величини находяться в діапазоні юстування. Якщо
обидві величини находяться в границях 400 та 20”, нажимаємо кнопку що
обновити місце нуля компенсатора.

Визначення колімаційної помилки.

При допомозі функції “Колімація” можна виміряти значення колімаційної
помилки вашого інструмента для того щоб потім інструмент міг вносити
поправку при вимірюванні кутів при одному положенні круга. Для
визначення величини колімаційної помилки виконуємо кутові виміри при
двох положеннях вертикального круга.

Виводимо на екран “Колімація”. Вибераємо пункт “Константи прибору” в
режимі конфігурації.

Проіндексуємо вертикальний круг.

Наводимо на ціль при крузі ліво. Берем відлік при крузі ліво.

3.3 МЕТОДИКА КУТОВИХ, ЛІНІЙНИХ ТА КООРДИНАТНИХ ВИМІРІВ НА ПРИКЛАДІ
ЕЛЕКТРОННОГО ТАХЕОМЕТРА SOKKIA SET 630 R

Методика проведення кутових, лінійних та координатних вимірів з
допомогою електронного тахеометра при проведенні інвентаризації
землеволодіння в м. Коломия включала в себе:

вимірювання кутів;

вимірювання відстаней;

координатні вимірювання.

Процес вимірювання кутів виконуємо в такій послідовності:

Наводимо на першу візирну ціль, при цьому відлік по горизонтальному
крузі на першу візирну ціль встановлюється рівним нулю градусів:

Перша візирна ціль

Точка стояння

Рис.3.8

2. Наводимо на другу візирну ціль. На дисплеї відображається значення
горизонтального кута між вимірюваними напрямками на дві точки.

Друга візирна ціль

Рис.3.9

Процес вимірювання лінійних вимірів виконуємо в такій послідовності:

Проводимо точне наведення на візирну ціль (відбивач) вимірюваного
напрямку і за допомогою далекомірного пристрою електронного тахеометра
вимірюємо довжину лінії на візирну ціль (горизонтальне проложення), при
цьому використовуємо певні клавіші електронного тахеометра і внутрішню
пам’ять приладу;

На дисплеї відображається значення віддалі в метрах. Процес одного
вимірювання лінійного виміру триває 5-10 секунд.

Процес вимірювання координатних вимірів виконуємо в такій послідовності:

В пам’ять приладу вносимо координати станції, на якій був встановлений
прилад, координати точки (точка візування), на яку проводиметься
обернене орієнтування;

Здійснюємо наведення на відбивач, який буде встановлений на точці
(координати якої визначатиметься);

Значення координат точок відображатиметься на дисплеї і записуватиметься
у внутрішню пам’ять приладу. Процес одного вимірювання координатного
виміру триватиме 5-10 секунд.

Оскільки тахеометр міряє кут і відстань, то для визначення координат
кутів поворотів меж можна використати полярний метод визначення
координат.

3.4.ГІС-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

а) Гіс-технології як предмет вирішення завдань інвентаризації земель

Проведення інвентаризації промислових територій та створення на її
основі земельного та містобудівного кадастру, є найважливішою умовою
проведення земельної реформи в Україні.

Головним завданням інвентаризації, яка по суті повинна виконуватися один
раз перед закріпленням ділянки за конкретним власником – є створення
інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру,
регулювання земельних відносин, забезпечення раціонального використання
і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Сьогодні, при проведенні інвентаризації, часто не враховуються питання
використання не за призначенням територій, відведених під промислову
забудову, випадки нераціонального використання землі, самовільного
захоплення ділянок і будівництва споруд, не додержання будівельних,
санітарних, протипожежних норм і правил при опануванні та експлуатації
відведеної території, а також інші питання, включаючи накопичення в
необхідному обсязі матеріалів для створення автоматизованого банку даних
по промисловим територіям і наявні резерви та забезпечення ведення
кадастру.

Запровадження комплексного підходу забезпечить виконання робіт по
інвентаризації, виключить дублювання та перевитрати коштів при складанні
земельного та містобудівного кадастру, приватизацію та оренду земельних
ділянок несільськогосподарського призначення і стане базою для
безумовного здійснення законів України та постанов Кабінету Міністрів
України, зв’язаних із здійсненням державної земельної політики.

Практичне вирішення поставленого завдання, зв’язаного з величезною
інформаційною ємкістю, комплексним характером накопичуваної
різноманітної інформації вимагає застосування сучасних геоінформаційних
засобів та технологій, які дозволять накопичувати і оброблювати
необхідну інформацію великих об’ємів, формувати банк даних, оперативно
одержувати і корегувати інформацію, формувати необхідні вихідні
документи та інформаційну модель території для вирішення питання
розвитку і управління земельними ресурсами населеного пункту у цілому і
значно скоротити час виконання робіт.

Розроблене методичне та програмне забезпечення, на базі комплексу ЕСО
5У5ТЕМ, дозволяє забезпечити вирішення цих питань.

Так, останнім часом застосування згаданих інформаційно-технічних засобів
дозволили одержати комплексну характеристику забудови та цифрову модель
міста Коломия для визначення містобудівного значення промислового
об’єкту, а також проведення попереднього визначення величини ставок
земельного податку та можливих разових платежів з промислової території
на базі економіко містобудівного зонування міста, За допомогою складного
структурного запиту до сформованої алфавітно-цифрової та графічної бази
даних, можливо визначити території із заздалегідь заданими умовами,
виходячи із рівня транспортного, соціального обслуговування, насиченості
інженерною інфраструктурою, рівнем благоустрою територій та
природоохоронних її характеристик.

На базі матеріалів інвентаризації та кадастрової інформації, завдяки
застосуванню програмного середовища ЕСО 5У5ТЕМ і геоінформаційних
технологій, можливо формувати гнучкі програмно-технологічні комплекси
для вирішення широкого спектру завдань по управлінню великими
територіями, майном, комунальним господарством, приватизацією
незавершеного будівництва та ділянок несільськогосподарського
призначення, враховувати матеріали екологічного моніторингу,
впроваджувати нові методи управління територіями, зокрема, наприклад за
допомогою “Зонінга”, полегшити підготовку і проведення аукціону
нерухомості, незавершеного промислового будівництва, веденню
містобудівного моніторингу та вирішенню інших складних комплексних
завдань по розвитку народно-господарчого комплексу регіонального та
державного рівня.

3.5. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

3.5.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Автоматизована система ведення державного земельного кадастру є
інформаційною системою, яка містить необхідні відомості і документи про
правовий режим земель, їх розподіл серед власників і користувачів, у
тому числі орендарів земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель,
про кількісну та якісну характеристику і народногосподарську цінність
земель.

Формування та ведення бази даних автоматизованої системи ведення
державного земельного кадастру покладається на Центр державного
земельного кадастру при Держкомземі України (далі – Адміністратор).
Адміністратор здійснює формування та ведення бази даних автоматизованої
системи ведення державного земельного кадастру і має доступ до бази
даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру,
яка складається з центральної комп’ютерної бази даних та локальних
комп’ютерних баз даних. Адміністратор відповідає за створення, ведення,
збереження, захист інформації центральної бази даних від
несанкціонованого доступу та втрати, програмне, матеріально-технічне,
технологічне забезпечення автоматизованої системи ведення державного
земельного кадастру та визначає порядок обміну даними (регламент) між
центральною та локальними базами даних, надає спеціалізоване програмне
забезпечення для ведення локальної комп’ютерної бази даних, проводить
навчання операторів програмного забезпечення безоплатно.

3.5.2 УНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ.

Внесення відомостей до бази даних автоматизованої системи ведення
державного земельного кадастру здійснюється у зв’язку з виникненням,
існуванням або припиненням права власності, права постійного
користування землею, права оренди землі, що здійснюється на підставі
правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася
до державного органу земельних ресурсів Держкомзему України за
реєстрацією правовстановлювального документа.

Виконавець робіт безкоштовно отримує у державному органі земельних
ресурсів Держкомзему України бланки Реєстраційних карток на кожну
земельну ділянку одночасно з бланками державних актів на право власності
та на право постійного користування землею, а для унесення відомостей
договорів оренди землі – за кількістю земельних ділянок, вказаних у
Реєстраційній справі. Реєстраційні картки видаються при наявності
відомостей про прийняття Реєстратором файлу обміну земельно-кадастровими
даними.

Заповнення Реєстраційної картки земельної ділянки, на яку оформлюється
право власності та на право постійного користування землею покладається
на Виконавця робіт. Земельно-кадастрові дані договорів оренди уносяться
до Реєстраційних карток Виконавцем робіт, який сформував реєстраційну
справу.

Бланки Реєстраційних карток заповнюються державною мовою з використанням
комп’ютерної техніки або будь-яких інших друкувальних пристроїв. Порядок
розташування, перелік та формат друку даних додається до цього
Тимчасового порядку. Виправлення в Реєстраційній картці не допускаються.

Виконавець робіт відображає в Реєстраційній картці відомості про
земельні ділянки, власників, користувачів та орендарів земельних ділянок
та документи, що посвідчують право власності чи право постійного
користування або оренди земельних ділянок:

Другий примірник реєстраційної картки передається на зберігання до
архіву Реєстратора. Термін зберігання обох примірників Реєстраційної
картки не може бути меншим за термін зберігання державного акту право
власності чи право постійного користування або договору оренди землі.

Районний відділ земельних ресурсів Держкомзему України надає інформацію
Оператору (Реєстратору) про дату видачі/реєстрації державних актів на
право власності та право постійного користування землею для її унесення
до бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного
кадастру.

Відомості, пов’язані з унесенням до бази даних автоматизованої системи
ведення державного земельного кадастру інформації документів, що
посвідчують право власності, право постійного користування та оренди
земельними ділянками, які були видані в установленому законодавством
порядку до введення в дію цього Тимчасового порядку, підлягають
обов’язковому унесенню до бази даних автоматизованої системи ведення
державного земельного кадастру. Заповнення Реєстраційних карток до
державних актів на право власності та право постійного користування і
договорів оренди землі, які були видані в установленому законодавством
порядку до введення в дію цього Тимчасового порядку, покладається на
державні органи земельних ресурсів Держкомзему України або уповноважену
ним структуру.

До центральної бази даних автоматизованої системи ведення державного
земельного кадастру передаються всі відомості, які заносяться
Реєстратором до локальної бази даних у порядку, визначеному
Адміністратором.

3.5.3 Обмінний файл, як засіб вводу і накопичення даних при
інвентаризації земель та інших землевпорядних та кадастрових роботах

В даному розділі описується формат файлу обміну земельно-кадастровими
даними, який повинен передаватись до Центру державного земельного
кадастру, регіональним, міським та районним центрам ДЗК, та їх
структурним підрозділам, згідно вказівки Державного комітету по
земельних ресурсах № 26 від 30 жовтня 2001 року.

Призначенням обмінного формату є уніфікація набору даних та способів
представлення земельно-кадастрової інформації, з подальшим її
накопиченням і занесенням до єдиного земельно-кадастрового банку даних
на територію України.

Представлений обмінний формат є обов’язковим до застосування всіма
установами та підприємствами, які проводять землевпорядні та кадастрові
роботи, включаючи роботи по видачі державних актів, інвентаризації
земель та інші які відносяться до державного земельного кадастру
України.

а) Інформаційна структура

Обмінний формат структурно описує земельно-кадастрові данні, розподіляє
їх на метричні, семантичні і службові для спрощення їх автоматизованої
обробки та зберігання. Така організація даних повинна прискорити обробку
інформації та підвищити якість проведення земельно-кадастрових робіт.

Представлений обмінний формат є похідною від формату обмінного файлу
IN4.

б) Загальний опис формату

Обмінний формат являє собою текстовий файл в кодах ASCII з використанням
тільки кодової таблиці 1251 (Code Page 1251). Використання кодової
сторінки 866 не припускається. При формуванні обмінного формату
необхідно суворо дотримуватись правила, що ціла частина числа повинна
відокремлюватися від дрібної частини символом “.” (крапка). В разі
використання русифікованих операційних систем (Russion relеаse)
необхідно внести зміни до відповідних регіональних установок. В процесі
становлення та дослідно-виробничої експлуатації структура даних
обмінного формату може зазнавати змін в кількості та складі кадастрової
інформації. Тому основною вимогою структури даних є забезпечення
незалежності та наслідування даних при можливих змінах, пов’язаних з
розвитком прикладного програмного забезпечення. Вся семантична
інформація обмінного формату повинна подаватися українською мовою.

Інформаційно-логічний інтерфейс даних складається з текстових форматів,
які дозволяють реалізувати такі вимоги:

вільне форматне положення полів в межах блоків даних, що дозволяє
використання необмеженої кількості символів “пробіл” та “пустих” строк;

використання строк різної довжини;

доступ до даних за “ключовим” словом;

можливість перегляду та редагування обмінного формату текстовими
редакторами та електронними таблицями.

3.5.4 Обмінний формат має наступну структуру:

Блок “Кадастровий квартал”

Блок “Земельна ділянка”

Блок “Угіддя земельної ділянки”

Блок “Кадастрова зона”

Блок “Суміжник кадастрової одиниці”

Розділ 5. Камеральна обробка отриманих матеріалів.

5.1 Застосовування програмного забезпечення при обробці.

Всі дані польових вимірів обчислюються в камеральних умовах. Для цього
виконавець польових робіт подає оформлений журнал польових вимірів. На
підставі журналу виконавець камеральних робіт проводить відповідні
розрахунки.

В зв’язку з швидкими темпами розвитку комп’ютерних технологій ми маєм
можливість застосовувати для обробки польових вимірів кілька програм. А
саме програмні комплекси:

– Інвент-Град. Всі компоненти проекту (геодезична основа, топографічна
зйомка, кадастрові об’єкти, креслення) надані в єдиній інтегрованій базі
даних.

Будь-яка інформація проекту легко доступна і може бути змінена.

Ввід і редагування даних виконується в електронних таблицях, форма яких
максимально наближена до традиційних форм і може налаштовуватися на ввід
визначеної інформації.

Будь-яка зміна даних сприймається тільки після виходу з комірки вводу
(перенести курсор за допомогою миші або клавіатури на будь-яку іншу
комірку).

Система Інвент-ГРАД забезпечує обробку:

– нівелірних мереж;

– теодолітних ходів і полігонометричних мереж;

– лінійно-кутових побудов;

– геодезичних засічок;

– наземних топографічних зйомок.

Обробка планових і висотних геодезичних мереж передбачає:

попередню обробку вимірів;

аналіз і апробацію даних;

урівнювання по методу найменших квадратів;

оцінку точності визначення пунктів і елементів мережі за результатами
урівнювання мережі;

формування схем і каталогів геодезичної основи;

імпорт файлів RAU, ANG, GBD, створених попередніми версіями системи для
MS-DOS.

O

. ? ¦

d

v

O

?

?

w

THyyyy

w

w

»

»

??????????????3/4?????

?’

r

th

????? Програма широкого спектру дії її можна використовувати для робіт,
які передбачають проектування. Тобто її можна використовувати в
землевпорядному проектуванні, так і в архітектурному,
автомобілебудуванні, суднобудуванні, авіабудуванні та в інших сферах.

За допомогою цієї програми існує можливість побудови плану місцевості
без застосування розрахунків, відпадає потребу креслення на ватмані
плану місцевості. Основою роботи є шаблон, у якому створюється план.
Вікно програми являє собою нескінченне робоче поле, на якому за
допомогою функціонадьних клавіш, курсору «миші» і клавіатури поступово
викреслюється план за результатами проведення зйомки.

Послідовність дій при побудові плану:

1. Спочатку прокладається опорний теодолітний хід по обмірюваних
внутрішніх кутах і горизонтальним проложенням.

2. Кути і проложення вписуються в командний рядок, що розташовується в
нижній частині вікна програми.

3. Потім на основі цього теодолітного ходу накладається ситуація.

4. По промірах і полярних кутах від точки і базової лінії вимальовуються
точки ситуації.

5. З’єднуємо точки ситуації, для одержання ситуації (будинків, доріг і
т.д.) і границь земельної ділянки.

Створений план накладається на фотоплан відповідної зони, що в
відцифрованому виді зберігається на диску і зв’язаний із програмою. На
цьому фотоплані виробляється прив’язка плану до характерним точкам
ситуації і до координат по існуючим на фотоплані опознакам, що
знаходяться в каталозі координат Коломийського району,
Івано-Франківської області.

За допомогою цієї програми можна легко і швидко створити план земельної
ділянки, на якому виконуватиметься зйомка.

Для більш зручного використання цієї програми програмувачем філії було
розроблено допоміжні файли, які дають змогу більш широко застосовувати
її для землевпорядного проектування. За допомогою цих файлів можна
запроектувати схему поділу земельних часток (паїв) для подальшого виносу
їх в натуру з урахуванням агровиробничих груп ґрунтів. Також можна
запроектовувати мережу згущення пунктів полігонометрії та проведення
точності оцінки проекту. За допомогою цієї програми можна формувати
електронну карту сільської ради, району, області і т.д., тобто даної
території, на якій проводяться землевпорядні роботи. Також ця програма
має можливість формувати всі документи, які необхідні для технічного
звіту (каталоги координат ділянок, кадастрові плани з нанесенням
ситуації місцевості, а також формування обмінного файлу для занесення
відомостей в базу даних).

5. Економіка і організація виробництва

5.1 Технологічна схема робіт

Складання технічного проекту

?

Обстеження

?

Рекогностування

?

Виготовлення і закладка пунктів

?

Згущення геодезичної мережі прокладанням теодолітних ходів

?

Горизонтальна зйомка в М 1: 1000

?

Складання технічного звіту

Комплекс робіт по інвентаризації земель населеного пункту складається з
польових і камеральних робіт.

Польові роботи складаються з рекогностування та прокладання теодолітних
ходів за допомогою тахеометра.

Камеральні роботи включають обробку теодолітних ходів та складання плану
меж населеного пункту.

Створення планово геодезичної основи починається з проектування
топографо-геодезичних робіт. Підставою для виконання топографо –
геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект, є документом,
що визначає зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні
технічні умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються,
або програма робіт, в якій коротко вказується призначення робіт, їх
зміст, відомості про вихідні дані та використання існуючих матеріалів,
схеми розміщення робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні
розрахунки.

Після затвердження проекту виконуються польові роботи, які включають в
себе такий комплекс робіт:

-рекогностування пунктів геодезичної основи яке складається з уточнення
проекту мережі і напрямку полігонометричних ходів, пошук пунктів
полігонометрії для подальшого згущення мережі.

-прокладання полігонометричних ходів складається з кутових і лінійних
вимірів які виконувались електронним тахеометром

– визначення висот точок планової мережі.

До комплексу камеральних робіт входять роботи по:

обробка теодолітних ходів за допомогою автоматизованої

програми визначення координат точок повороту меж;

складання плану меж населеного пункту;

5.2 Опис процесів і організація проведення геодезичних робіт

5.2.1 Складання технічного проекту

Технічний проект є документом, що визначає зміст обсяги, трудові
витрати, кошторисну вартість, основні технічні уиови, строки і
організацію вмконання робіт, що проектуються.

Проектування робіт виконують відповідно до діючих державних і відомчих
нориативних документів.

Технічний проект вміщує текстову, графічну і кошторисну частини. У
текстовій частині проекту висвітлюють такі питання:

– цільове призначення робіт, що проектуються;

– коротка фізико- географічна характеристика району робіт;

– відомості про топографо- геодезичну забезпеченість району робіт;

– обгрунтування необхідності і способи побудови планової основи та вибір
масштабу знімання;

– організація і сторони виконання робіт, заходи техніки безпеки і
охорони праці;

– перелік топографо- геодезичних, картографічних та інших матеріалів, що
підлчгають здачі після закінчення робіт.

Графічна частина проекту вміщує:

– проект планової геодезичичної мережі.

У кошторисній частині проекту дається розрахунок потрібних витрат на
виконання робіт, що проектуються.

Для складання технічного проекту потрібні інженер і технік. Вся робота
виконується на ПЕОМ. Кінцевий результат праці це матеріали технічного
проекту, а сааме:

– проект планової основи на об’єкті в масштабі 1: 2000.

5.2.2 Обстеження

Польове обстеження вкдючає в свій склад пошук, виявляння розпізнання
повторних точок, ліній меж землекористування та пунктів державної
геодезичної мережі. При цьоме можливе візуальне та інструментальне
обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

При проведенні обстеження проводиться тимчасове закріплення поворотних
точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

Склад бригади: Інженер – 1, робітник 2 розряду – 1;

Прилади і приладдя: лопатка, кирка.

Матеріали, які підлягають здачі: карти обстеження пунктів.

5.3.3 Рекогностування

Під час рекогностування уточнюють положення вершин теодолітних ходів із
кожної вершини повинна бути добра видимість попередньої і наступної
точок і нормальні умови для лінійних вимірів. Крім того, потрібні
нормальні умови для приладу і відкритий кругозір для виконання знімання.

Склад бригади: інженер – 1,робітник 1 розряду – 1.

Прилади: Електронний тахеометр.

Матеріали, які підлягають здачі: схема рекогностуванн.

5.3.4 Виготовлення і закладка пунктів

Зміст роботи: виготовлення і закладання у форми арматуру; обрізка і
заповнення труб; приготування бетону і його заливання у форми; зняття у
форми після затвердіння бутону; огляд готових виробів і виправлення
допущених недоліків; навантаження і доставка до місця закладки пунктів
знімальної мережі; вибір місця закладки; копання ями; встановлення
готового центру; засипка і ущільнення грунту; оформлення канавою;
складання списку нанесення на карту контрольний огляд; усунення
виявлених зауважень; здача центру на збереження.

Склад бригади: технік 2 розряду – 1; робочий 2 розряду – 2.

Прилада і приладдя: бетономішалка, лопата і кірка.

Матеріали, які підлягають здачі: пункти знімальної мережі, закріплення
їх на місцевості, список пунктів, акт здачі на збереження, все
сформрвано справо на знак.

5.3.5 Згущення геодезичної мережі прокладанням теодолітних ходів

Зміст роботи: підбір планово- картографічних матеріалів; виписка з
каталогів координат пунктів тріангуляції, між якими проектується
прокладання ходу; складання графічних проектів прокладання ходів. Вибір
і перевірка інструментів; організація і проведення польових робіт; пошук
пунктів тріангуляції, між якими прокладається хід; встановлення віх на
пунктах, де втрачені зовнішні знаки; розчищення ліній ходу; виміри кутів
і ліній; ведення польового журналу.

Склад бригади: інженер – 1, технік 2 розряду – 1, замірник 3 розряду –
1.

Прилади і приладдя: електроний тахеометр, віхи, штатив теодолітний.

Мвтеріали, які підлягають здачі: матеріали польових вимірювань,
пояснювальна записка об’єднана у справу на об’єкт.

5.3.6 Горизонтальна зйомка місцевості в М 1: 1000

При виконанні теодолітних горизонтальних зйомок виконуються роботи як
при прокладанні тедолітних ходів так і роботи, які виконуються тільки
при горизонтальній зйомці, а сааме:

– зйомка ситуації;

– виміри лінійних характеристик;

– посвідчення матеріалів і виправлення виявлених недоліків;

– складення короткого звіту;

– оформлення і здача матеріалів.

Склад бригади: інженер – 1, технік 2 розряду – 1,робочий 2 розряду – 1.

Прилади і приладдя: електроний тахеометр, марка з трегером, штатив
теодолітний.

Кінцева продукція: матеріали одержані при створенні зйомочної основи4
матеріали польових вимірів, сформовані у справу на об’єкт.

5.3.7 Складання технічного звіту

Складання технічного звіту є завершальним видом робіт на об’єкті.
Технічні звіти складають згідно з вимогами нормативних документів. Вони
повинні вміщувати дані про кожен з видів робіт, повністю характеризувати
методи та якість виконаних робіт і всі особливості технології їх
виконання.

На весь комплекс робіт на об’єкті повинен складатися один комплексний
технічний звіт. Якщо технічним проектом передбачено виконання робіт на
об’єкті впродовж кількох років, то допускається роздільне складання
технічного звіту за видами робіт (геодезичні, топографічні та ін.) або
складання технічного звіту . окремо по роках. Кількість
технічних звітів окремо по роках не повинна перевищувати
трьох на одному об’єкті. Випадки складання комплексного або окремого
технічного звіту передбачають у технічному завданні.

Технічні звіти про геодезичні роботи, що виконані у невеликих містах і
населених пунктах, а також на ділянках незабудованої території при
незначному обсязі робіт брошурують в 1-3 книги, допускається їх
брошурування спільно з каталогами координат і висот пунктів
тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, нівелювання, з відомостями
перевищень І з таблицями виміряних горизонтальних напрямків.

При складанні технічних звітів про геодезичні роботи в населених пунктах
потрібні дані наводять з матеріалів обчислень у місцевій системі
координат.

При складанні технічних звітів про топографічні роботи, а також про
створення цифрових топографічних планів потрібні дані наводять з
матеріалів знімання у державній або місцевій системах координат.

Комплексні або окремі технічні звіти мають вміщувати:

– загальні відомості (назва організації і рік проведення робіт;
перелік інструкцій та інших нормативних документів, якими
керувалися при виконанні відповідних робіт; адміністративна
належність району робіт; зміст і призначення робіт; масштаб
знімання; переріз рельєфу; метод знімання); короткий опис фізико – та
економіко-географічних умов району робіт; відомості про
аерофотознімальні і топографо-геодезичні роботи попередніх років
(перелік і рік виконання робіт; назва організації, що виконала роботи;
точність і ступінь використання робіт; збереженість геодезичних пунктів
за результатами обстеження);

– відомості про знімальну планову і висотну основи (призначення і
щільність мережі; закріплення точок; методика вимірювання кутів, ліній,
висот, точність вимірювання);

. відомості про дешифрування та знімання контурів і рельєфу (методи;
масштаб; переріз рельєфу; основа, на якій проведені роботи; використання
матеріалів раніше виконаних знімань; методика прокладання знімальних
ходів; точність ходів; контроль і його результати);

– відомості про камеральні роботи (обчислювальні роботи, побудова
планово-висотних фотограмметричних мереж; виготовлення фотопланів;
складання оригіналу плану; створення цифрового топографічного
плану і методи; характеристика приладів і їх точність; оцінка
якості робіт; підготовка планів до видання; редакційні роботи; контроль
і приймання робіт).

До технічного звіту про геодезичні роботи додають схеми
планової та висотної мереж у місцевій системі координат.

До звітів також додають, акти контролю і приймання робіт.

5.3 Підрахунок обсягів робіт і затрат часу

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою
подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад,
транспорту, приладів, складання календарних графіків робіт та інше.
Встановлені обсяги робіт є вихідними для складання кошторисів на
виконання польових і камеральних робіт. Підрахунки обсягів польових і
камеральних робіт виконують у відомості, форма якої приводиться нижче в
таблиці 2.1. Згідно з чинним нормативним документом “Збірник укрупнених
кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”,
затвердженим Міністерством екології та природних ресурсів України( наказ
№29/м від 19.02.2003 р.). Таблиця заповнюється в такій послідовності:

в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;

в графі 2 подається перелік робіт в технологічній послідовності;

в графі 3 вказуються одиниці виміру згідно з нормативними документами;

в графі 4 – категорія складності для кожного процесу встановлюється за
фізико-географічними умовами району робіт;

в графі 5 – записуються трудові затрати в бригадо-днях;

обсяг роботи встановлюється згідно з технічним проектом і записується в
графу 6;

обсяг робіт в трудових затратах вираховується за формулою і записується
в графу 7:

Qнорм = Q*T,

де

Q – об’єм натуральних показників;

T – трудові затрати в бригадо-днях на одиницю продукції;

в графі 8 підраховується необхідна кількість бригадоднів з врахуванням
запланованого перевиконанням норм виробітку для польових робіт 130%, а
для камеральних – 110%.

До відомості обсягів робіт включені польові і камеральні процеси, як
робіт по створенню планово основи (теодолітні ходи), так і знімальних
робіт.

Залежність між нормою часу в днях Нчдн і нормою часу в годинах Нчгод
встановлена з тривалості робочої зміни в 7 годин:

Нчдн = Нчгод /7 (5.1)

Обсяг робіт в трудових показниках підраховується за формулою:

Q норм = О* Нчдн (5.2)

Планова кількість бригадо-місяців, необхідна для виконання робіт,
визначається за формулою:

Q план= Qнорм *100/130 – для польових робіт (5.3)

Qплан = Qнорм *100/110 – для камеральних робіт (5.4)

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт в натуральних та
виробничих показниках при застосуванні сучасного обладнання

Таблиця 5.3.

Найменування виду робіт Одини-ці виміру Катего-рія склад-ності Норма
часу в днях Обсяги робіт

в нату-ральних показниках В трудових показниках

за нормами згідно з планом

Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та
картографічні роботи, Мінекоресурси від 19.02.2003р. (ТГР)

І. Топографо-геодезичні роботи

1 Обстеження пунктів полігонометрії 4кл., 1 і 2розр. п-т ІІІ 0.14 2
0.28 0.21

2 Рекогностування пунктів 1розр., теодолітних ходів п-т ІІ 0.09 40 3.6
2.77

3 Виготовлення межових знаків шт

0.50 40 20 15.38

4 Закладання межових знаків шт ІІ 0,8 40 32 24.61

5 Прокладання теодолітних ходів к-м ІІІ 1,2 4,47 5.36 4.12

7 Горизонтальна зйомка місцевості в масштабі 1: 1000 га IІІ 0.121 29,55
3,58 2.75

Всього по розділу І:

64,82 49.84

ІІ. Камеральні роботи

9 Попередні опрацювання матеріалів вимірювання теодолітних ходів п-т

0.14 40 5.6 5.09

10 Урівнювання та обчислення координат пунктів п-т

0.14 40 5.6 5.09

11 Викреслення та копіювання планів кв.км

0.50 295.5 147.75 134.32

12 Всього по видах робіт:

223.77 194.34

В тому числі:

13 польових робіт

64.82 49.84

14 камеральних робіт

158.95 144.5

5.4 КОШТОРИС

Кошторис – це документ, в якому представлені усі необхідні витрати на
виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування
виробництва на даному об’єкті. Як базу для складання кошторисів
використовують збірки цін на вишукувальні роботи для капітального
будівництва за 1982 р. Для переходу від цін 1982 р. по даний час
застосовується коефіцієнти переходу, які встановлюються відповідними
міністерствами на основі чинних постанов Верховної Ради та уряду
України.

Назва робіт, їх характеристики і одиниці виміру із „Збірника цін” згідно
з технологічною схемою робіт. Категорії складності встановлюються
відповідно до фізико-географічних характеристик об’єкту, а також умов,
при яких виконуються роботи. Із збірника цін вибирають ціну, вказують
номер таблиць і параграфів, згідно з яким встановлені ціни.

До цін можуть застосовуватися понижувальні або підвищувальні коефіцієнти
К 1, К 2 …. Кn. Усі коефіцієнти повинні бути обґрунтовані відповідним
документом, назва якого записується поруч з коефіцієнтом.

Підвищувальними можуть бути коефіцієнти за виконання робіт в
найсприятливіший період року.

Понижувальними може бути коефіцієнт при виконанні неповного обсягу
робіт, передбаченого „Збірником цін”.

Таблиця 5.4

№ Характеристика і види робіт Обґрунтування вартості

Од.

Вим. Об’єм робіт Вартість за

Од., грн. Загал

Варт

грн.

1 Складання технічного проекту “Зб.цін ” 1982

т. 86, §1

к=1,30х1,32х1,21 Проект 1 100х2,07 207,00

2 Складання технічного звіту т. 86, §1

к=1,30х1,32х1,21 Звіт 1 150х2,07 310,50

3 Виготовлення і закладка межових знаків т. 12, §10

к=1,5х1,32х1,3 Знак 16 5,5х2,574 226,51

4 Пошук знаків полігонометрії т.38, §1

к=1,32х1,3 Пункт 2 2,06х1,716 7,07

5 Закладка знаків на пунктах. полігонометрії т. 12, §10

к=1,5х1,32х1,3 Знак 16 5,5х2,574 226,51

6 Рекогностування, вимірювання кутів та ліній полігонометрії

2-го р. т.9, §3

к=1,32х1,30 км 2,1 85,91х1,716 309,58

7 Планово-висотна прив’язка кутів повороту межі т.37,§5

к=1,32х0,81х0,6хх

2,0 Точка 16 7,62х1,283 56,42

9 Обчислення площ і земельної ділянки т.158, §2

к=1,21х1,32х1,3

га 8,9 6,5х2,07 119,75

10 Складання плану меж земель т.21, §2 План 14 56,10 785,40

11 Креслення масштабу 1:500 т.91, §8 Кв, дм 17,8 5,15 91,67

12 Внесення змін в земельно облікові документи т.20, §1,2,3

к=1,32х1,30 Облік 14 2,89х1,716 69,43

13 Виготовлення копій т.61, §14

к=1,5х1,32х1,3 Копій 2 2,2х2,574 11,32

14 Всього

2543,39

15 Вартість польових

робіт

926,09

16 Вартість камера-

льних робіт

1617,30

17 Внутрішній транспорт(7,5% від п. 15)

69,46

18 Зовнішній транспорт (14,5% від п, 15+17)

144,35

19 Організаційно –ліквідаційні витрати (6,0% від 15+17)

59,73

20 Метрологічне забезпечення(5,0% від п,15+16+17)

130,64

21 Загальна вартість

2947,57

22 Загальна вартість

З врахуванням коеф. на 1.03.90 р.

к=2,03 крб.

грн.

5983,57

23 ПДВ(20%)

1196,71

24 Загальна вартість з ПДВ

7180,28

5.5 Складання календарного графіка робіт

Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма
організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного
календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю
ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з
початком польового сезону на об’єкті.

В Івано–Франківській області польовий сезон триває 7 місяців, тобто, з
15 квітня по 15 листопада. В нашому випадку комплекс робіт триває 80
днів, тобто з 15 квітня по 17 червня 2006 року

Графік

виконання робіт у квітні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13 14

15

16

17

18

19

20

21

22

1

2

3

4

7

8

9

10

11

14

15

16

17

18

21

22

23

24

25

28

29

30

Виготовлення

ґрунтових реперів

Закладання межових

знаків ґрунтових реперів

.Прокладання

полігономстричних ходів

Прокладання нівелірних ходів

Горизонтальна зйомка

Підготовчі робити, по

складанню документів, що

посвідчують право

користування землею

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Графік

виконання робіт у травні

23

24

25

26

27

28

29

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

5

6

7

8

12

13

14

15

16

19

20

21

22

23

26

27

28

29

30

Підготовчі роботи, по

складанню документів що

посвідчують право

користування землею

Землевпорядні роботи з

оформлення документів на

право користування землею

Складання та викреслення

кадастрових планів

Графік

виконання робіт у червні

42

43

44

45

46

47

48

49

50О

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

61

62

2

3

4

5

6

9

10

11

12

13

16

17

18

19

20

23

24

25

26

27

30

Складання га накреслення кадастрових планів

5.6 Організаційна структура управління виробництвом.

Інформаційно – кадастровий центр знаходиться в місті Коломия , Івано –
Франківської області по вулиці Коцюбинського, 5.

Інформаційно – кадастровий центр налічує в своєму складі 17 працівників
і складається з проектної групи , групи земельно-оціночних робіт ,
бухгалтерії , загального відділу , архіву , групи реєстрації права
власності , групи автоматизованого ведення обліку і надання
інформаційних послуг.

Штатний розпис

інформаційно – кадастрового центру.

1. Директор ІКЦ 1

2. Головний інженер 1

Бухгалтерія

1. Головний бухгалтер 1

2. Бухгалтер 1

Загальний відділ

1. Інспектор по кадрам 1

2. Водій 1

Архів

1. Завідуючий архівом 1

Група проектно – пошукових робіт

1. Провідний інженер (керівник групи) 1

2. Інженер І категорії 1

3. Інженер ІІ категорії 1

4. Технік 2

Група земельно – оціночних робіт

1. Провідний спеціаліст 1

2. Інженер І категорії 1

Група реєстрації права власності

Провідний спеціаліст 1

Реєстратори 1

Група автоматизованого ведення обліку

і надання інформаційних послуг

1. Провідний спеціаліст по роботі з просторовою

цифровою інформацією (керівник групи) 1

2. Оператор ПЕОМ 1

5.6.1 Основні етапи організації робіт

Підготовчий етап.

В процесі підготовчих робіт вивчається завдання на виконання робіт,
уточнюється список землекористувань, які підлягають інвентаризації,
проводиться збір вихідних даних:

матеріали останньої інвентаризації землекористувань.

В службах населеного пункту:

матеріали відводів і інвентаризації земельних ділянок минулих років;

копії планів масштабів 1 : 500 – 1 – 10000 та ті ділянки де має
виконуватись інвентаризація;

дані про геодезичну основу (схеми геодезичної основи , виписки з
каталогів координат пунктів геодезичної основи , картки місцезнаходження
пунктів геодезичної основи).

Всі копії і виписки із документів мають бути завірені підписами і
печатками.

В процесі збору вихідних даних визначається об’єкт робіт, вирішується
питання організації робіт, виявляються ділянки небезпечні для виконання
геодезичних робіт.

В процесі виконання робіт з інвентаризації земель , для виміру кутів і
довжин ліній в теодолітних ходах використовувались такі прилади :

№п/п Назва приладів Необх. кільк.

1.

Електронний тахеометр 1

2. Відбивачі (комплекти ) 2

3. Віхи для відбивачів 2

Виробничий етап.

Виробничий період складається з таких робіт:

обслідування і відновлення пунктів полігонометрії 1 розряду;

виготовлення і закладка межових знаків;

теодолітні ходи.

Безпосередньо на місцевості відшукують геодезичні пункти по картах
прив’язки до місцевих предметів. При необхідності , геодезичні пункти
розшукують інструментально.

Роботи виконує бригада у складі:

Технік
1

Робочий на топографо-геоде –

зичних роботах 2 розряду
1

Заключний етап.

По завершенню польових і камеральних робіт з інвентаризації земель
населеного пункту складається технічний звіт , який включає всі дані ,
необхідні для підготовки державних актів на право користування землею ,
яке оформляється і видається землекористувачам відповідними радами
народних депутатів. Технічний звіт включає в себе слідуючі документи:

Матеріали польових вимірів, схеми геодезичної прив’язки межових знаків,
матеріали обчислення координат межових знаків, каталоги координат і
висот пунктів геодезичних мереж 1, 2 розрядів і межових знаків в
систематизованому вигляді зберігаються в організації, яка виконала
роботи і можуть використовуватись для інвентаризації землекористувань
населеного пункту.

5.6.2 Організація камеральних робіт.

В комплекс камеральних робіт входить:

перевірка і оформлення польових журналів;

складання схеми геодезичної основи;

складання схем визначення координат кутів поворотів меж;

обчислення координат пунктів геодезичної основи;

обчислення координат кутів повороту меж з контролем їх визначення і
оцінкою точності;

обчислення по координатах кутів поворотів меж площі і периметру
землекористування , дирекційних кутів і довжин сторін між кутами
поворотів;

складання плану зовнішніх меж землекористування;

складання пояснювальної записки про виконанні роботи;

кінцеве формування технічного звіту з інвентаризації земель;

складання кадастрового плану землекористувань населеного пункту.

Обчислення координат пунктів геодезичної основи і кутів поворотів меж
виконуються в системі координат, прийнятні для даного населеного пункту.

Ця система координат обов’язково повинна мати зв’язок з ДГМ.

Обчислення координат кутів поворотів меж виконується в 2етапи:

врівноваження і обчислення координат пунктів геодезичної основи (в
залежності від методу створення);

використовуючи геодезичну основу, як вихідну, обчислюють координати
кутів поворотів меж. Координати вираховують із двох незалежних визначень
з оцінкою точності. Всі обчислення проводять в “дві руки” з послідуючою
їх перевіркою.

По координатах кутів поворотів меж обчислюють периметр , площу
землекористувань, дирекційні кути , довжини сторін між кутами поворотів.

Дирекційні кути, довжини сторін вираховують по формулах оберненої
геодезичної задачі.

Площу вираховують по формулі:

S=0.5 xі ( yі+1-уі-1 ),

де xі , yі – координати кутів повороту меж.

Периметр – це сума довжин сторін між кутами поворотів меж.

Для обчислення координат пунктів геодезичної основи, кутів поворотів
меж, дирекційних кутів і довжин сторін між кутами поворотів меж, площ і
периметрів , можна використовувати програмні мікрокалькулятори типу МК –
52 , МК – 61.

Також використовується програмне забезпечення “Інвент – Град” для
врівноваження теодолітної мережі.

Відносна помилка визначення площі земельної ділянки не повинна
перевищувати 1/1000. Для виконання приблизної оцінки точності визначення
площі, можна використати формулу:

mр = 0.125 n • mf [(хі +1 – хі) + (уі+1 – уі)]

де mр – середня квадратична помилка визначення площі;

n- кількість кутів поворотів меж по контуру ділянки;

mf – гранична середня квадратична помилка визначення координат кутів
поворотів меж (0.10 м.);

хі +1, хі, уі+і, уі – координати наступного і попереднього кута повороту
меж. Обчислені по координатах і виміряні в натурі відстані між суміжними
кутами поворотів меж не повинні відрізнятись більше ніж на 0.15 м.

План зовнішніх меж: землекористувань складається на аркушах стандартних
розмірів і викреслюється тушшю в умовних знаках.

Масштаб плану вибирається в залежності від розміру землекористувань.

На плані зовнішніх меж показують:

– всі кути поворотів меж: землекористування з відповідними номерами;

– дирекційні кути і довжини сторін між кутами поворотів меж
(додаються окремою таблицею);

– опис меж.

Кадастровий план землекористувань населеного пункту складається в
процесі виконання робіт по окремих землекористуваннях , а оформляється і
передається замовнику по закінченню всіх етапів робіт з інвентаризації
земель.

Землекористування по координатах кутів поворотів меж наносяться на
каркасний топографічний план.

12,4334 – площа землекористування в га.

Масштаб кадастрового плану (основи
кадастрового плану землекористування) залежить від таких
конкретних умов:

– наявності топографо – геодезичних матеріалів на населений пункт;

– площі населеного пункту;

– характеру забудови (площі окремих ділянок).

Для селищ і малих міст рекомендується масштаб 1 ; 1000 – 1 : 5000, а для
середніх і великих міст – 1 : 2000 – 1 : 10000.

В пояснювальній записці з інвентаризації земель відображається методика
виконання робіт, вказуються характеристики і точність геодезичної
основи, площа ділянки і точність її визначення.

Для контролю при складанні плану і використанні способу
полярних

напрямків необхідно вимірювати габарити будівель. Накладку точок
контурів і дозволяється робити з допомогою транспортира, якщо полярні
віддалі до твердих контурів не перебільшують величині вказані в таблиці.
Полярні напрямки можуть бути використані для зйомки другорядної ситуації
(границі володінь, дерева, кущі та інші). В цих випадках полярних
напрямків , як з ліній теодолітного ходу, можна вести зйомку методом
перпендикулярів і методом засічок.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.1 Стан охорони праці на виробництві

Всі польові топографо – геодезичні роботи на підприємстві ТЗоВ
„Інформаційно-кадастровий центр” виконуються у відповідності з вимогами
по техніці безпеки, які викладені в технічних інструкціях, проектах та
правилах.

Основні заходи безпечного виконання робіт на об’єкті розробляються на
стадії технічного проектування, а перед початком робіт уточнюються.
Потім складають робочий проект безпечної організації польових і
камеральних робіт. До початку польових робіт на підприємстві вирішують
такі питання організаційно – технічного порядку:

– забезпечення польових підрозділів транспортом, матеріалами, приладами,
спорядженням, продуктами харчування на весь період польового сезону, а
також їх доставка на місце робіт;

– розробка календарних планів і складання схем пересування бригад по
ділянках робіт з врахуванням часу виконання робіт і місцевих природно –
кліматичних умов, вказується місце переправ через ріки, інші водні
перешкоди, важкодоступні ділянки і т.д.;

– визначення і затвердження складу польових підрозділів, призначення
керівників робіт;

– розробка планів заходів з охорони праці і пожежної безпеки на період
організації і проведення польових робіт; визначення термінів завершення
польових робіт і порядку повернення працівників на бази партій і
експедицій. При підготовці до польових робіт розробляються оптимальні
маршрути пересування бригад по ділянці з врахуванням всієї наявної на
місцях інформації про стан доріг, мостів, лісних меж і т.д.,
використовуючи матеріали аерофотозйомки, відомостей лісових господарств
і інших організацій.

Перед виїздом на роботи проводиться обов’язкове вивчання безпечних
методів робіт у відповідності з ГОСТ 12.0.004-79 та інструктаж польових
робітників.

На інструктаж польових робітників, які виконують топографо -геодезичні
роботи в населених пунктах, яким є село Клювинці, відводиться два дні .

Тривалість польових днів планують, виходячи з конкретних умов і
специфіки роботи.

На польових роботах праця і побут працівників тісно пов’язані, тому
здоров’я працівників і їх працездатність залежить від влаштування
побутових умов і відпочинку, харчування.

Суттєве значення має вибір правильного режиму праці і відпочинку.

Адміністрація підприємства організовує умови для миття працівників в
польових умовах в бані або в спеціально обладнаній для миття палатці не
рідше, ніж один раз в 10 днів.

Особливо ретельно повинні слідкувати за чистотою тіла, рук, одягу
працівники, які беруть участь в приготуванні їжі (кухарі, пекарі).

Начальники партій здійснюють безпосередній контроль за особистою
гігієною працівників і чистотою на території бази.

На території розташування польових баз партій і бригад повинен постійно
бути зразковий порядок:

– ями для збору сміття, харчових відходів повинні бути у відведених
місцях не ближче 30 м. від палаток;

– заборонено складання сміття, харчових відходів поза спеціально
відведеними місцями.

Всі польові підрозділи забезпечуються спеціальним посудом (бочками,
бідонами, флягами і т.п.) для кип’ятіння і зберігання води.

При виконанні польових робіт, які пов’язані з довготривалим
пересуванням, кожний працівник забезпечується флягою для зберігання
води.

Всім працівникам підприємства видається спецодяг і спеціальне взуття, а
також постіль.

Перед виїздом на польові роботи начальник партії перевіряє
забезпеченість працівників спорядженням, продуктами, засобами захисту.

З часу створення Інформаційно-кадастрового центру не було випадків
травматизму і профзахворюваності. Це говорить про те, що на цьому
підприємстві добре організовані заходи по охороні праці геодезистів у
польових і камеральних умовах, вирішується питання з гігієни і
промислової

6.2 Аналіз потенційних небезпек та щкідливостей на робочих місцях при
проведенні інженерно-геодезичних, землевпорядних та камеральних робіт

Запроектовані в даному дипломному проекті топографо – геодезичні роботи
планується проводити в м Коломия Івано-Франківського району. Виходячи з
умов фізико – географічного розташування м Коломия, можна виділити
наступні потенційні небезпеки та шкідливості.

Потенційні небезпеки та шкідливості на робочому місці при проведенні
топографо-геодезичних та камеральних робіт на об’єкті м Коломия.

находження робочого

місця

Потенційні небезпеки та шкідливості

Можливі наслідки

Польові умови Аномальні температура, вологість,

Швидкість вітру, зміна тиску

Підвищений рівень електромагнітного випромінювання

Від лінії електропередач

Рух автомобільного транспорту

Переправа через річку Студенька.

Підняття рівня води в річці у весняний та осінній період року Тепловий
удар, простудні захворювання

Втома, головна біль, сонливість, підвищений кров’яний тиск

Механічні травми різної важкості

Нещасні випадки на воді

Камеральні приміщення Недостатнє освітлення

Недостатнє опалення

Змінний електричний струм

Випромінювання моніторів комп’ютерів Зниження зору

Простудні захворювання

Електротравми різного ступеня

Зовнішнє опромінення організму

6.2.1 Забезпечення нормальних умов праці на робочих місцях

В польових умовах велике значення має забезпечення працівників питною
водою.

При використанні води з водойм слід очистити воду від муті і знешкодити
хворобоутворюючі мікроби, які є в ній. Існують такі методи очистки води
від муті: відстоювання, фільтрація, коагуляція; і методи знешкодження
хворобоутворюючих мікробів у воді: кип’ятіння, хлорування, дезинфекція.

Свіжу воду можна злити з осаду зо допомогою сифона, пропускаючи її через
полотняний фільтр.

При кип’ятінні воду слід тримати (після закипання) на вогні не менше 20
хвилин, так як бацили стовбняка та сибірської язви не гинуть при
доведенні води до температури 100°С.

Для хлорування великої кількості води, наприклад, 1 м3 (1 т) хлорної
речовини береться:

– для артезіанської води – 4-5 г;

– для колодязної води – 6-8 г;

– для ставкової води – 12-16 г;

для болотної води – 16-40 г.

Дані дози розраховані на тривалість хлорування 100-120 хвилин.

В зв’язку з необхідністю проводити топографе – геодезичні роботи в
районах високовольтних ЛЕП, слід дотримуватись наступних правил
знаходження поблизу ЛЕП, враховуючи негативний вплив підвищеного
електромагнітного поля на організм людини.

В охоронній зоні ЛЕП побудова металічних знаків заборонена. Закладка
ґрунтових реперів і пунктів дозволяється лише на краю охоронної зони.

Перед роботою в охоронній зоні, особливо під проводами, визначають
напруженість електричного поля за формулою .

Е = Н*3/U (6.1),

Де Е – напруженість в км/м проводу; КВ;

U – напруга;

Н – віддаль від проводу до робочого місця.

Час перебування в підвищеному магнітному полі без засобів захисту на
протязі доби вказаний в таблиці .

Час перебування в підвищеному магнітному полі

Напруга

електричного поля; 5 10 15 20 25 більше

Е.КВ/м

Допустимий час без

Тільки з

перебування в обмежень 180 90 10 5 засобами

електричному полі,

захисту

Хв

Загальні відомості про ЛЕП

Напруга ЛЕП,КВ До ПО 150-220 300-500 750

10 20 35

Число

8-10 14-20

ізоляторів 1 1 3-4 6-8 10-14 20-26 34-35

в гірлянді

Охоронна зона ЛЕП, 2 10 15 20 25 ЗО 40

м

З

підвищеної напруги, м

100 50 200 150

6.2.2 Організація безпечних умов праці на камеральних роботах

Для створення нормальних умов праці на стаціонарних і польових базах
груп, бригад, партій та експедицій визначимо забезпечення санітарно
побутовим приміщеннями працівників, приймаючи кількість працюючих 30
чоловік.

Забезпеченість санітарно – побутовими приміщеннями працівників на
камеральних роботах

Приміщення Норма площі , м2

Побутові приміщення 27

Гардеробна 24,6

Душова 6

Приміщення для особистої гігієни жінки 1,76

Туалет для жінок 4,2

Туалет для чоловіків 2,7

Приміщення для сушіння одежі, взуття 6

Столова на 50 посадочних місць 50,5

Приміщення для відпочинку, обігрівання, захисту від сонячної радіації та
атмосферних опадів 21

Обробка вимірів та графічної інформації на підприємстві виконується на
ПЕОМ. Монітори комп’ютерів випромінюють шкідливі для організму людини,
особливо для очей, промені Тому необхідно, щоб всі монітори були
оснащені захисними екранами. Оскільки обробка графічної інформації на
ПЕОМ не пов’язана з використанням шкідливих хімічно – активних речовин,
то для підтримання необхідних санітарне – гігієнічних умов виробничих
приміщень застосовується природний повітрообмін. Він проходить внаслідок
періодичного відкривання і закривання вікон, дверей, створом по
спеціальних вентиляційних отворах.

Розрахунок крокової напруги.

Розрахунок крокової полягає у визначенні безпечної напруги кроку при
наближенні людини до точки замикання проводу.

Крокова напруга виникає при розтіканні в землю аварійного струму, обриві
проводу і падінні його на землю, пробої ізоляції кабелю і т.п.

Вихідними даними для рішення цієї задачі служать:

струм замикання на землю І3=150 А;

граничний опір ґрунту г = 2* 102 Ом*м (для чорноземів);

довжина кроку а=0,8м [9, ст.215];

віддаль до людини х=5м.

Різниця потенціалів між будь-якими точками, що знаходяться на відстані а
одна від одної, можна виразити формулою.

I3 r a

u= __________ _________

2 П а а х2+х

де І3- струм замикання на землю,

г- питомий опір ґрунту,

а- величина кроку,

х- віддаль до людини.

Різниця потенціалів, що діє на обидві ноги людини на поверхні землі,
називається кроковою напругою. Поблизу точки замикання ця різниця
небезпечна, а з віддаленням на 20 м і більше крокова напруга мізерна і
безпечна.

Провівши розрахунок отримаємо такі дані:

150А 2 102Ом -м 0,. 8.м

U= —————————– ——————- = 153 в

2 3,14 0,8 25м3+5м

Отже, замиканні на чорноземи струму величиною 150 А крокова напруга буде
становити величину 153 В, а ця величина є безпечною.

На основі приведених даних в цьому розділі можна зробити висновок, що на
підприємстві Інформаційно-кадастровий центр правильно організовані
заходи по охороні праці працівників в польових і камеральних умовах.

6.4 Пожежна безпека

Основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем,
несправність виробничого обладнання та порушення технологічних процесів,
незадовільний стан електротехнічних установок, несправність опалювальних
приладів при порушенні правил пожежної безпеки.

Пожежонебезпечними є рідини, що легко запалюються, та горючі гази. До
рідин, що легко запалюються, відносяться речовини з температурою спалаху
до +20°С (бензин, бензол, ефір, ацетон, спирт та інші) і рідини з
температурою спалаху від 28°С до +45°С (газ та інші).

В таблиці приведені категорії будівель і приміщень по
пожежонебезпечності.

Категорія приміщення Характеристика речовин та матеріалів, що
знаходяться (обертаються) в приміщенні

А (вибухо – небезпечна) Горючі гази, рідини, що легко запалюються, з
температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що можуть
утворити вибухонебезпечні газоповітряні суміші, при спалахуванні яких
розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 Кпа

Речовини та матеріали, що не мають властивість вибухати та горіти при
взаємодії з водою, киснем , повітрям або один з одним у такій кількості,
що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 Кпа

Б (вибухопожежна – небезпечна) Горючий пил або волокна, рідини, що легко
запалюються, з температурою спалаху більше 28°С, горючі рідини у такій
кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні пило повітряні або
пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розрахунковий надмірний тиск
вибуху в приміщенні перевищує 5 Кпа

Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі речовини та матеріали, що
здатні при взаємодії з водою, киснем, повітрям або один з одним тільки
горіти за умови, що приміщення, в яких вони обертаються, не відносяться
до категорії А

До горючих рідин відносяться речовини з температурою спалаху від 15°С до
100°С (мазут, моторне паливо) і більше 100°С (парафін, масла та інші).

Для гасіння пожежі в початковій стадії використовують воду з внутрішніх
пожежних кранів з продуктивністю кожного струменя не менше 2′,5 л/сек. І
довжиною кожного рукава 10 або 20 м [9].

Пожежні крани необхідно встановити в доступних місцях: в коридорах, біля
виходу і т.п. Також на підприємстві повинні бути вогнегасники типу ОУ-8
– 1шт., пінні вогнегасники ОХП- 10, ОВП-10, ОП-5 або ОВП-100 в кількості
5 штук.

Література

1.Постанова Верховної Ради України “Про земельну реформу” від
18.12.1990р., № 563, – ХІІ.

Положення “Про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених
пунктів”//Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні
документи/ Держкомзем України – К.: Урожай, 1998. -с. 348-356;

3.Містобудування. Планування і забудова міських і сільських
поселень. ДБН 360-92. Мінінвестбуд України Київ, 1992.

4. Інструкції про типи пунктів геодезичних знаків. К., ГУГКіК, 1999р.

5. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500. К., ГУГКіК, 1993р.

6.Збірник “Розміри оплати земельно-кадастрових та послуг” .2001 – 105 с.

7. Геодезические инструменты – руководство по експлуатации електронных
тахеометров Sokkia серий: SET 230R, SET 330R, SET 530R, SET 530RS, SET
630R.

8.Перович Л.М., Лісевич М.П. Геодезія, ч. ІІ: Навчальний посібник. –
Львів: ”Новий світ – 2000”, 2005. – 208с.

9. Могильний С.Г., Войтенко С.П.Геодезія, ч. І. – Чернігів, КП.
Видавництво “Чернігівські обереги”, 2002р. – 408с.

10. Тартачинський Р.М., Дейнека Ю.П., Смирнова О.М.,Тартачинська З.,
Хом’як В.С.,Губар Ю.П.Практикум з інженерної геодезії. – Львів, 2001 –
174 с.

обчислень наведені в таблиці 2.5

Оцінка точності полігонометричних мереж методом послідовних наближень

Таблиця 2.5.

№ ходів І наближення ІІ наближення ІІІ наближення

MZ2 MB2 Mзаг2 Р MZ2 MB2 Mзаг2 Р MZ2 MB2 Mзаг2 Р

Вузлова точка І

1 100,03 0 100,03 10,0 100,03 0 100,03 10,0 100,03 0 100,03 10,0

2 703,66 0 703,66 1,42 703,66 76,45 780,11 1,28 703,66 77,22 780,88 1,28

3 703,25 0 703,25 1,42 703,25 0 703,25 1,42 703,25 0 703,25 1,42

4 804,60 0 804,60 1,24 804,60 0 804,60 1,24 804,60 0 804,60 1,24

?Р = 14,08 ?Р = 13,94 ?Р = 13,94

МІ2 = 1000/14,08=71,02 МІ2 = 1000/13,94=71,74 МІ2 = 1000/13,94=71,74

Вузлова точка ІІ

2 703,66 0 703,66 1,62 703,66 71,02 774,68 1,29 703,66 71,74 775,4 1,29

5 602,76 0 602,76 1,66 602,76 0 602,76 1,66 602,76 0 602,76 1,66

6 100,02 0 100,02 10,0 100,02 0 100,02 10,00 100,02 0 100,02 10,0

?Р = 13,08 ?Р = 12,95 ?Р = 12,95

МІІ2 = 1000/13,08 =76,45 МІІ2 = 1000/12,48=77,22 МІІ2 =
1000/12,42=77,22

№ ходів І наближення ІІ наближення ІІІ наближення

MZ2 MB2 Mзаг2 Р MZ2 MB2 Mзаг2 Р MZ2 MB2 Mзаг2 Р

Вузлова точка ІІІ

6 100,02 0 100,02 10,0 100,02 0 100,02 10,0 100,02 0 100,02 10,0

7 501,39 0 501,39 1,99 501,39 66,36 567,75 1,76 501,39 67,07 568,46 1,76

8 100,03 0 100,03 10,0 100,03 0 100,03 10,0 100,03 0 100,03 10,0

?Р = 21,99 ?Р = 21,76 ?Р = 21,76

МІ2 = 1000/21,99=45,47 МІ2 = 1000/21,76=45,96 МІ2 = 1000/21,76=45,96

Вузлова точка ІV

5 602,76 0 602,76 1,66 602,76 0 602,76 1,66 602,76 0 602,76 1,66

11 100,08 0 100,08 10,0 100,08 0 100,08 10,0 100,08 0 100,08 10,0

10 703.66 0 703,66 1,42 703,66 0 703,66 1,42 703,66 0 703,66 1,42

7 501,39 0 501,39 1,99 501,39 45,47 546,86 1,83 501,39 45,96 547,35 1,83

?Р = 15,07 ?Р = 14,91 ?Р = 14,91

МІ2 = 1000/15,07=66,36 МІ2 = 1000/14,91=67,07 МІ2 = 1000/14,91=67,07

Вузлова точка V

8 100,03 0 100,03 10,0 100,03 0 100,03 10,00 100,03 0 100,03 10,00

9 100,02 0 100,02 10,0 100,02 78,99 179,01 5,59 100,02 105,48 205,5 5,60

3 703.25 0 703,25 1,42 703,25 0 703,25 1,42 703,25 0 703,25 1,42

?Р = 12,66 ?Р = 17,02 ?Р = 17,02

МІ2 = 1000/12,66=78,99 МІ2 = 1000/17,02=58,79 МІ2 = 1000/17,02=58,78

Вузлова точка VІ

9 100,02 0 100,02 10,0 100,02 46,68 146,7 6,82 100,02 58,79 158,81 6,83

10 703,66 0 703,66 1,42 703,66 0 703,66 1,42 703,66 0 703,66 1,42

4 804,60 0 804,60 1,24 804,6 0 804,6 1,24 804,60 0 804,60 1,24

?Р = 12,66 ?Р = 9,48 ?Р = 9,49

МІ2 = 1000/12,66=78,99 МІ2 = 1000/9,48=45,96 МІ2 = 1000/9.49=105,46

ЛІТЕРАТУРА.

Земельний кодекс України.

„Основи інженерної геодезії”, Р. М. Тартачинський, Лвів 1999р.

„Інженерна геодезія” Практикум „Оцінка точності проектів спеціальних
геодезичних мереж” Р.М. Тартачинський, Львів 2001

Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів
ГКНТА-2.01,02-01-93, Київ 1993.

„Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500” ГКНТА-2.04-02-98, Київ 1999.

Т. П. Магазинщиков „Земельний кадастр”, Львів 1991, Видавництво „Світ”.

„Інженерна геодезія” Практикум, Г. С. Ратушняк Київ 1992.

„Земельна реформа: питання і відповіді” Київ 2001.

Методичні вказівки з курсу „Радіогеодезичні і електрооптичні
вимірювання”, Львів 1996.

Методичні вказівки по геодезії на тему: „Перевірки оптичних теодолітів
середньої точності”.

„ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ” , В. Ц. Житецький, Львів, “Афіша”2001р.

„ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”, Л.Б.Василенко Харків „Ранок” 2001р.

PAGE \* MERGEFORMAT 30

СТ. №__________

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018