Реферат
на тему:
Тихий океан
Площа океану – 178,7 млн. км2. Максимальна глибина – 11022 м
(Маріанський жолоб). Кількість морів – 25. Найбільші моря –
Філіппінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове.
Найбільша затока – Аляска. Найбільші острови та групи островів –
Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії –
Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі);
Західних Вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).
Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового
океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію
проходить 180 меридіан. Океан омивас береги п’яти материків: Євразії на
північному заході, Австралії на південному заході, Антарктиди на півдні,
Південної та Північної Америки на сході.
На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним
Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами
– Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах
від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних
берегів.
Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній
частині океану.
Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан,
експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато
відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана,
В. Беринга та Дж. Кука.
З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості
океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо
важливі результати мали експедиції англійського судна “Челленджер”.
Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був
членом експедиції на кораблі “Витязь”.
Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями
океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій
половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану
проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному
етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені
міжнародні організації.
Дослідники Тихого океану Тур Хеєрдал та Жак-Ів Кусто
Тихий океан повністю знаходиться в межах однієї літосферної плити –
Тихоокеанської. У місцях її взаємодії з іншими плитами виникли
сейсмічноактивні зони, що утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс,
відомий ще під назвою “‘Вогняне кільце”. По краях океану на межах
літосферних плит знаходяться найглибші його частини – океанічні жолоби.
Однією із особливостей Тихого океану є хвилі цунамі, породжені
підводними виверженнями вулканів і землетрусами.
Рельєф дна Тихого океану досить складний. Шельф добре простежується
біля берегів Азії та Австралії. На дні океану знаходяться великі
улоговини, розділені океанічними підняттями. Найбільшими підняттям є
Східнотихоокеанське та Південнотихоокеанське, які входять у світову
систему серединно-океанічних хребтів. На ложі океану знайдені найбільші
поклади залізо-марганцевих конкрецій.
3/4
?$??????ови над територією Тихою океану зумовлені його розміщенням в
усіх кліматичних поясах, крім полярних. Найбільше опадів буває поблизу
екватора – до 2000 мм. Внаслідок того, що Тихий океан захищений
суходолом від впливу Північного Льодовитого океану, його північна
частина тепліша від південної.
У центральній частині океану панують пасати. В західній – мусонна
циркуляція, яка відома своїми руйнівними тропічними ураганами –
тайфунами. У помірних широтах переважає західне перенесення повітряних
мас. На півночі і на півдні часто бувають шторми.
На півночі Тихого океану майже немає плаваючого льоду, оскільки вузька
Берингова протока обмежує зв’язок з Північним Льодовитим океаном, де він
утворюється. Лише Охотське та Берингове моря взимку вкриваються льодом.
Течії у Тихому океані відповідають загальній схемі їх утворення у
Світовому океані. У зв’язку з тим, що океан дуже витягнутий із заходу на
схід, у ньому переважають значні широтні рухи води. Найбільшими теплими
течіями є Північна та Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо,
Північна-Тихоокеанська. Серед холодних течій вирізняються Течія Західних
Вітрів, Каліфорнійська та Перуанська.
Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством
і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено
понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до складу планктону.
Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у
помірному поясі Японське море.
Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і
екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий Бар’єрний
риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб,
червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів.
Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній
частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. У
центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя –
анчоусів.
Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними
колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів).
В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські
бобри (трапляються лише в Тихому океані).
Ще однією особливістю Тихого океану є наявність тварин-гігантів.
Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова акула, синій кит.
Кит Дельфін
На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Крім риби,
промислове значення мають молюски, краби, креветки. У країнах Східної
Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та молюсків.
В окремих частинах шельфу (біля США, Австралії) видобувають нафту,
кам’яне вугілля, металеві руди. Через Тихий океан проходять важливі
морські шляхи. Вони є найдавнішими на Землі.
До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких
проживає майже 1/2 населення Землі.
Надмірна господарська діяльність людини призвела до знищення та
значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин, особливо китів
та морських котиків. Нині полювання на них істотно обмежене. З кожним
роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що
надходять з материків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
