Реферат на тему:

Техніка безпеки при проведенні геодезичних робіт у містах, на дорогах,
мостах, тунелях, при будівництві гідроспоруд.

До початку робіт у містах необхідно отримати в органах, керуючих даною
територією, дозвіл на право виконання робіт і погодити вимоги безпеки,
висунуті місцевими органами до проведення геодезичних робіт.

Перед початком робіт на автомагістральних дорогах з рухом транспортних
засобів або ж перед виходом бригади на автостради керівник зобов’язаний
проінструктувати робітників про використання умовної сигналізації, яка
подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху на маршруті.

Переходи вздовж дороги дозволяється виконувати тільки по узбіччю
земляного полотна назустріч руху транспортних засобів.

До виконання робіт на автомобільних дорогах дозволяється приступати
після облаштування місця роботи усіма необхідними тимчасовими дорожніми
знаками та огородженнями.

При виконанні любих геодезичних робіт на полотні автодороги на працюючих
повинні бути одіті сигнальні оранжеві жилети.

При переході з приладом з одного місця роботи на інше дозволяється, при
відсутності тротуару, йти по проїжджій частині вулиці автодороги
назустріч руху транспорту.

Особливу обережність слід дотримуватись при обході транспортних засобів
або інших перешкод, обмежуючих огляд проїжджої частини.

Під час виконання робіт на проїжджій частині доріг забороняється:

— залишати на дорозі без нагляду геодезичні інструменти та
обладнання; використовувати замість вишок сторонні предмети, створюючи
при цьому

аварійну ситуацію у випадку провішування ліній по осі дороги;

— проводити роботи на дорогах в туман, заметіль, грозу при ожеледиці;

під час перерв в роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх
категорій;

При виконанні промірів сторін планово-висотної мережі стрічкою або
рулеткою виключаються випадки перетаскування стрічки або рулетки на

проїжджу частину дороги.

Під час роботи на автодорожніх мостах до 50 м повинні виділятися з числа
робітників регулеровщики-сигнальщики, які зобов’язані спостерігати за
рухом транспорту і подавати сповіщаючи сигнали робітникам.

Працюючі при отриманні сигналу про рух транспортних засобів повинні йти
з проїжджої частини моста або небезпечного місця за межі моста.

При роботі на мостах більш 50 м працюючі повинні переховуватись на
спеціальних майданчиках, які є в конструкціях мостів.

При виконанні геодезичних робіт в тунелі керівник повинен вказати
кожному працюючому нині, куди вони повинні ховатись при пропуску
транспорту.

Перед початком роботи на воді на суднохідних водних шляхах повинен бути
проведений техогляд всіх плавзасобів та отриманий дозвіл на їх
експлуатацію.

Забороняється використовувати підвісні човникові мотори підвищеної
потужності, не відповідної вантажопідйомності і стійкості човна.

Підвісні мотори повинні додатково кріпитися до човнів страхувальними
канатами. На моторних човнах повинні бути в запасі справні гребні весла.

Для усунення можливих пробоїн та тріщин на човнах повинні бути необхідні
матеріали.

Плоти повинні бути міцно зв’язані і мати необхідне обладнання.

У всіх випадках транспортування бригад по воді, особливо при подоланні
небезпечних ділянок, рятувальні засоби (жилети, нагрудники, пояси)
повинні бути надіті на людей, а рятувальні круги і інші засоби при їх
наявності на плавзасобі повинні бути розміщені на видному і легко
доступному місці.

При посадці та висадці людей, човни та інші плавзасоби повинні ставитись
вздовж берега.

Під час роботи повинно бути організовано безперервне спостереження
погодних умов з врахуванням місцевих ознак погіршення погоди.

При необхідності виконання робіт на полотнині залізниці варто виставляти
сигнальників (один перед по ходу, інший позаду) на таких місцях, відкіля
можна знайти і попередити техніка умовним знаком про приближении потяга,
на відстані не

менш 1 км. Усі члени бригади повинні працювати в жовтогарячих
демаскуючих жилетах.

На автомобільних дорогах сигнальники-регулювальники вставляються за
50-100 м по обох сторонах від місця роботи техніка. Побачивши сигнал про
наближення потяга, робітники повинні піти зі шляху на узбіччя
(знаходитися на відстані 2 м від крайньої рейки).

Небезпечно працювати на шляхах залізних і шосейних доріг у грозу,
заметіль, туман. При наближенні грози і т.п. працюючі на дорогах
завчасно повинні піти з полотнини дороги в намети табору. Не можна
залишати на дорогах без нагляду геодезичні прилади, штативи, рейки й
інше устаткування. При вимірах ліній сталевою стрічкою чи рулеткою
поблизу рейок електрифікованої залізниці не можна допускати зіткнення
стрічки з рейками.

На будівництві мостів.

При вишукуваннях і зйомках мостових переходів часто приходиться робити
водяні переправи на катерах, човнах, плотах, понтонах і ін. У цих
випадках працюючі повинні мати брезентові костюми і гумові чоботи, крім
того, необхідно мати напоготові рятувальні засоби, а при складних
обставинах і тривалої робот-рятувальний пояс чи жилет повинний бути
надет на кожного виконавця робіт. Такими засобами забезпечує працюючих
рятувальну посаду, що організується на початку робіт поблизу мостового
переходу.

Будівництво мостів починається зі зведення мостових опор. Цю роботу
виконують шляхом спорудження опор усередині паль оболонок, опускання чи
колодязів кесона. Опускання кесона застосовують, коли два перших
варіанти по геологічних умовах неприйнятні.

Геодезист спочатку визначає і закріплює чи палею віхою центр кожної
опори. Потім до центра кожної опори підвозиться плавучий агрегат для
опускання чи оболонок понтон для опускання колодязів. Для безпеки
обслуговування будівництва уздовж осі моста від кожного берега до
глибини 3-4 м роблять на палях тимчасові надійні помости шириною не менш
1,5 м із поруч [28, с. 217] а на глибоких ділянках, на фарватері,
установлюють розвідні плавучі понтонні мостки. Ці тимчасові помости

забезпечують безпека всіх робіт, у тому числі і геодезичних по розбивці
центрів опор, визначенню їхнього контуру, контролю за опусканням чи
колодязів кесона і т.п..

Коли будівництво опор вийде з води, геодезист шляхом кількаразових
вимірів контролює їхню будівлю до проектної висоти. Після цього визначає
відстані між осями фактично побудованих опор

для завдання заводу замовлення на виготовлення суцільнозварних мостових
ферм. Виконуючи ці роботи, геодезична бригада неодноразово робить
переправи з берега до опор, піднімається по сход на опори, працює на
них.

Верхні площадки мостових опор звичайно бувають вузькі (1,5-2,0 м), тому
на площадках необхідно ставити тимчасового поруч для запобігання
випадків падіння з опор.

Вертикальні підземні сходи на опорах повинні мати огородження у виді дог
(кілець) з подовжніми зв’язуваннями і бути випробувані на підйом вантажу
масою 200 кг, а також надійно закріплені в бетон опори. При підйомі по
драбині руки робітників повинні бути вільні. У рюкзаку за спиною вантаж
не повинний перевищувати 5 кг. Прилади й устаткування на площадку опори
варто піднімати канатом.

Геодезичне обслуговування будівельно-монтажних робіт зі зборки й
установки пролітних будівель моста передбачає розбивку тимчасових опор і
риштовання, спостереження за осіданням їх, виміру при зборці і монтажі
ферм, контрольні виміри при пересуванні пролітних будівель, контрольні
виміри зрушень і прогинів ферм. Виконання вимірів на висоті дозволяється
тільки при страховці працюючих ланцюгом запобіжного пояса.

Для проведення вимірів з ферм моста необхідно заздалегідь зробити
надійні і міцні підмости, що забезпечують безпеку роботи. Технік і
робітники повинні працювати на мосту в рятувальних жилетах і
застрахованими застережним поясом до конструкції моста. При виконанні
вимірів узимку по льоду попередньо вимірюють товщину льоду в декількох
місцях по створі, паралельно осі моста, вище на 20 м, і визначають
грузопідйомність льоду і надійність його (див. § 48) .

При мостовому будівництві геодезистам доручається вивчення
зимового режиму руки І ледостава: спостереження за змінами товщини
льоду, виміру місць І розмірів ополонки, спостереження за рухом льоду.
Для виміру товщини льоду користаються спеціальною рейкою з укосиною, що
дозволяє виключити надлишок намерзання льоду на краю лунки.

Правила техніки безпеки при роботі з ПК.

Працівники допускаються до самостійної роботи після проходження
інструктажу на робочому місці по даній професії, стажування та придбання
навиків безпечних методів праці.

Вибираючи приміщення для розміщення робочих місць з ПК необхідно
приймати до уваги, що вікна можуть відображати сонячні проміння на
екранах дисплеїв, тим самим викликати значну осліпленість у працівників,
які знаходяться перед ними, особливо влітку та сонячні дні.

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При
незадовільному освітленні знижається продуктивність праці оператора
(користувача) ПК, невиключно захворювання короткозорістю, швидким
стомленням .

Розташування робочих місць оператора (користувача) ПК повинно
відповідати вимогам Держстандарту 22269-76 «Робоче місце оператора.
Взаємне розташування елементів робочого місця».

Не допускається розташування робочих місць з ПК в підвальних
приміщеннях.

Робочі місця з ПК при виконанні творчої роботи, яка вимагає значної
розумової напруги або високої концентрації уваги, слід ізолювати одне
від одного перегородкою висотою 1,5-2,0 м .

Робочі місця з ПК рекомендується розташовувати в окремих приміщеннях. У
випадку розміщення робочих місць з ПК в залах або приміщеннях де наявні
небезпечні шкідливі виробничі фактори, їх необхідно ізолювати в кабінети
з природнім освітленням і організованим обміном повітря.

Площа на одного працюючого за ПК повинна складати не менше 6,0 м2, об’єм
— не менше 20 м3.

Неприпустимо розташування ПК , при якому працівник знаходиться обличчям
або спиною до вікон кімнати чи до задньої частини ПК, в яку вмонтовані
вентилятори.

Приміщення з ПК для операторів (користувачів) повинні бути ізольованими
від шуму.

Система освітлення повинна задовольняти наступні вимоги:

1.Освітленість робочого місця повинно відповідати характеру роботи зору,
який визначається трьома параметрами; об’єктом розрізнення — найменшим
розміром об’єкту на дисплеї ПК; фоном, який характеризується
коефіцієнтом відображення; контрасту яскравості об’єкту і фону;

2.Необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на
робочій поверхні дисплея , а також в межах середовища, що оточує;

З.На робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

4.В полі зору не повинно бути прямої або відображеної блискучості
(підвищеної яскравості сяючих поверхонь , що викликають осліплення);

5.Розмір освітленості повинен бути постійним у часі.

По відношенню до отворів світла, робочі місця слід розташовувати на
відстані не менше 2,5 м до них; щоб світло падало на робоче місце збоку,
переважно з лівого.

Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою
запального освітлення. У випадках переважної роботи з документами
(рукописні, друковані тексти і т.п.) рекомендується застосовувати
системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково
встановлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве освітлення
призначено для освітлення зони розташування документів.

Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК
освітленість не нижче 400-500 лк.

В якості джерела світла при штучному освітленні рекомендується
застосовувати люмінесцентні лампи. При обладнанні відображеного
освітлення у виробничих і адміністративних приміщеннях можуть
використовуватись металогалогенні лампи до 250 Вт.

Припускається застосування ламп накалювання в світильниках місцевого
освітлення.

Для загального освітлення слід використовувати світильники
наступних класів світлорозподілу: П — прямого світла; Н — переважно
прямого світла; В — переважно відображеного світла.

Застосування світильників без розсіювачів і екрануючих решіток
забороняється.

Для попередження засліпленості світильник місцевого освітлення повинен
мати глибокі відображувачі з непросвітлюваного матеріалу або скла
молочного кольору . Захисний кут відображувача, який вказує міру
прикриття яскравих частин лампи від очей , повинен бути не менше 40
градусів .

Світлий і особливо блискучий одяг працюючих не бажані; всі матеріали ,
що прикрашають приміщення і робочі місця повинні бути матові в цілях
зменшення коефіцієнту відображення.

Забороняється застосовувати для прикраси інтер»єру приміщень з ПК
деревостружкові плити, миючі шпалери, плівчасті і рулонні синтетичні
матеріали, слоїсті паперові плити і т.п., що виділяють в повітря
шкідливі хімічні речовини, які перевищують межу припустимої
концентрації.

Кількість шкідливих хімічних речовин в приміщеннях з ПК не повинно
перевищувати концентрації, вказані з переліком «Припустимі концентрації
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць» № 3086.

Робочі місця з ПК повинні розташовуватись від стіни з віконними отворами
на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані -2м, відстань між
робочими столами повинна складати не менше 2,5 м.

Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПК є
дисплей, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжний
пюпітр.

При розташуванні елементів робочого місця слід приймати до уваги:

— робочу позу оператора (користувача) ПК;

— простір для розміщення оператора (користувача);

— можливість огляду елементів робочого місця;

— можливість огляду простору за межами робочого місця;

— можливість здійснення записів, розміщення документації та
інших матеріалів, що використовуються оператором (користувачем) .

Взаємне розміщення елементів робочого місця не повинно перешкоджати
здійсненню всіх необхідних рухів і пересувань для експлуатації П ;
сприяти режиму праці та відпочинку, зменшенню стомлення оператора
(користувача).

При використанні допоміжних застосувань під дисплей, слід передбачати
можливість переміщування останнього відносно вертикальної вісі в межах
30 градусів (вправо-вліво).

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації площину екрану
дисплея слід розміщати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині
перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який
знаходиться в робочому положенні. Припускається відхилення від цієї
площини — не більше ніж 45 градусів; припустимий кут відхилення лінії
погляду від нормальної — 30 градусів.

Екран дисплея ПК повинен знаходитись від очей оператора (користувача) ПК
на відстані 500 мм.

Клавіатуру слід розташовувати так , щоб на ній було зручно працювати
обома руками. Від краю стола на відстані 100-300 мм з боку оператора
(користувача) ПК. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах
від 5 до 25 градусів.

Принтер слід розташувати у зручному для оператора (користувача)
положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером
не перевищувала довжину витягнутої руки .

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального
розміщення на робочій поверхні пристроїв, які використовуються з
урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей (розмір дисплея,
клавіатури, принтери, ПК та ін. ) і характеру роботи, що виконується .

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680-800 мм ,
а якщо це можливо , висота вибирається рівною 725 мм .

Крісло повинно забезпечувати користувачу відповідно характеру та умовам
праці фізіологічне раціональну робочу позу та забезпечувати тривале
підтримання основної робочої пози в процесі праці.

Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край — заокругленним.
Слід передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 25 градусів
вперед до 25 градусів назад.

При експлуатації ПК необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.

У випадку аварії або виникнення пожежі, працівник зобов’язаний здійснити
заходи по їх усуненню чи ліквідації, якщо це не загрожує його життю або
життю оточуючих .

Вимоги безпеки перед початком роботи.

Оглянути місце роботи. При необхідності, навести на ньому порядок
переконатися, що відсутні зайві речі, всі пристрої та блоки ПК
під’єднанні до системного блоку за допомогою з’єднань кабелів , згідно
монтажної схеми.

Перевірити:

— справність з’єднань кабелів енергоживлення та блоків пристроїв;

— відсутність зламів та пошкоджень ізоляції проводів живлення;

— відсутність відкритих струмопровідних частин в пристроях ПК.
Підготувати робоче місце для роботи з дисплеєм:

— відрегулювати сидіння робочого крісла на оптимально зручну висоту;

— розмістити крісло і пристрій для відображення інформації так, щоб кут
зору на екрані складав 25 градусів, а відстань до екрану 600-800 мм ;

— прийняти міри , щоб при нормальному освітленні робочого місця прямі
потоки світла не потрапляли на екрани.

Легесенько протерти зволоженою серветкою клавіатуру (для зменшення рівня
статичної електрики) , зовнішню поверхню екрану дисплея.

Освітлення приміщення зробити зручним для роботи (в сонячні дні
регулювати жалюзями, занавісками або іншими сонцезахисними пристроями) .

Перед вмиканням штепсельної вилки кабеля електроживлення в розетку 220V
переконатись в тім, що всі вимикачі мережі на всіх пристроях ПК
знаходяться в положенні «вимкнено», а корпуси пристроїв «заземлені»
(занулені).

Вимоги безпеки під час роботи

Не залишати в працюючому стані ПК і його пристрої без нагляду .

Під’єднувати і від’єднувати з’єднання кабелів пристроїв ПК тільки при
вимкненій напрузі електромережі.

Подавати напругу на пристрої та окремі блоки ПК тільки після ретельної
перевірки надійності кріплення провідників заземлення (занулення),
справності кабелів і з’єднань мережі електроживлення.

Якщо при вмиканні на екрані дисплея не з’явиться ніякої інформації
(екран пустий) або в центрі екрану висвічується яскрава біла полоса,
необхідно вимкнути його і сповістити про несправність.

При виявленні запаху горілого в пристроях ПК, слід негайно вимкнути
апаратуру, повторно не вмикати і звернутись до фахівця з технічного
обслуговування ПК.

Для профілактики порушень і підтримання працездатності оператора
(користувача) ПК керівником повинні вводитись додаткові регламентовані
перерви для відпочинку.

В період роботи за дисплеєм слід передбачати через кожні 40-45 хвилин
3-4-хвилинні перерви. Середня сумарна тривалість роботи з дисплеєм на
протязі дня не повинна перевищувати 4.00 години , а за тиждень — 20.00
годин .

Сумарну тривалість роботи (4 години) доцільно поділити на 2 частини і
працювати по 2 години і першу і другу половини робочого дня. При
використанні захисного екрану або дисплеїв з пониженим випромінюванням ,
час роботи з дисплеєм може бути збільшено.

Кількість опрацьованих символів (або знаків на дисплеї) не повинно
перевищувати 30 тис. За 4 години роботи.

З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно застосувати
черговість операцій вводу обміркованого тексту і числових даних (зміна
змісту робіт) , черговість редагування текстів і вводу даних (зміна
змісту і темпу роботи) і т.п.

В період виконання робіт у оператора (користувача) ПК значно зменшується
загальна активність при локальній напрузі рук . Для підтримання
загального тонуса м’язів , а також профілактики кістково-м’язових
порушень під час перерв рекомендується здійснювати гімнастичні вправи .
Для рук слід проводити спеціальні вправи. Періодично рекомендується
виконувати комплекс вправ для очей.

При виникненні у працюючих з ПК зорового дискомфорту та інших не
благодійних суб’єктивних відчуттів, не звертаючи уваги на дотримання
санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог , режимів праці та відпочинку
слід застосовувати індивідуальний підхід в обмеженні часу роботи з ПК і
корегування тривалості перерв для відпочинку або проводити зміну
діяльності на іншу , непов’язану з використанням ПК .

Операторам (користувачам) ПК з високим рівнем напруженості під час
регламентованих перерв і в кінці робочого дня необхідне психологічне
розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах
психологічного розвантаження).

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

При аварії електричних мереж або електрообладнання ПК від струмів
короткого замикання (КЗ), і як наслідок можливість виникнення пожежі
оператор (користувач) зобов’язаний :

— негайно зупинити роботу ;

— покинути небезпечну зону і прийняти міри , попереджуючі подальший
розвиток аварії (від’єднати електроенергію шляхом вимкнення рубильника
або пакетного вимикача на електрощиті приміщення, а у випадку пожежі і
вентиляцію.

Повідомити керівника управління про випадок, також керівника
структурного підрозділу на території якого сталася аварія.

При нещасних випадках надати першу (долікарняну) медичну допомогу
потерпілому :

— при враженні електрострумом , якщо потерпілий дихає рідко і судорожно
або у нього відсутні ознаки життя (не прослуховується дихання ,
відсутній пульс , розширені зірниці очей) здійснити штучне дихання
«рот-в-рот» і непрямий масаж серця (при цьому необхідно організувати
виклик швидкої допомоги) ;

— при пораненні — наложити стерильну пов’язку ;

— при кровотечі — рану закрити стерильною пов’язкою і притримати її
3-5 хвилин . Якщо кровотеча зупинена , пов’язку закріпіть бинтом ;

— при переломах , ударяннях, вивихах і розтягненнях забезпечити
спокійне та зручне положення пошкодженої частини тіла , у всіх випадках
після надання першої медичної допомоги потерпілого спрямуйте в медичний
пункт або викликати лікаря.

Охорона праці і здоров’я.

З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК
повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку , який
передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення,
систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл
завдань.

Розумна організація праці.

1. Загальний час роботи з відеотерміналом не повинен перевищувати
50 % тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи
пов’язане тільки з використанням комп’ютера , то при неможливості
зміни діяльності необхідно робити 10-15 хвилинну перерву через кожну
годину , для малоінтенсивної роботи такі перерви слід робити через дві
години . Кількість мікропауз (до 1 хвилини) слід визначити
індивідуально.

2. Форми та зміст перерв можуть бути різними:
виконання альтернативних допоміжних робіт , які не вимагають великого
напруження , приймання їжі та інше . На початку перерв виконується
гімнастика для очей , під час однієї з перерв рекомендується проведення
загальної гімнастики.

3. Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом
робочого дня рекомендується індивідуально , залежно від відчуття
втоми . Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози ,
покращення кровообігу , часткову компенсацію дефіциту рухливої
активності.

4. Місцеве освітлення регулюється таким чином , щоб світло падало на
книгу або на вихідний документ без відсвічування подразнюючим
відбитком на екрані комп’ютерів.

5. Вимагайте штори або драпіровку . Якщо світло з вікна відбивається на
екрані комп’ютера або зовнішнього освітлення різко
відрізняється від внутрішнього, зашторюйте вікна.

6. Піднімайтеся і проходьтесь час від часу. Потягніться — це збереже
вашу бадьорість.

Профілактичні заходи.

Вправи : прості виробничі вправи допоможуть Вам уникнути втоми,
дратівливості і болю у м’язах і у суглобах .

Дихальна розминка : виконайте шість глибоких вдихів через ніс і шість
видихів через рот.

Біль у плечах: випряміть руки в сторони і виконайте кругові рухи вперед,
потім назад . Опустіть руки . Потім повторюйте вправу 3 рази .

Потягування : сидячі на стільці, витягніть руки вгору якнайвище. Потім
упустіть їх і знову потягніться вгор .

Зап’ястя : поставте лікоть на стіл, випрямивши руку з витягнутою кистю.
Іншою рукою , захопивши пальці кисті, починайте обережно відводити їх
назад. Пробути в такому положенні 5 секунд . Повторити вправу , змінивши
руки .

Вправи для очей : тренуйте очі в процесі роботи за комп’ютером . Час від
часу дивіться із сторони в сторону. Покрутити очима за годинниковою
стрілкою , а потім проти годинникової стрілки, щоб зменшити напругу.
Поморгайте . Постарайтеся посилено, щоб Ваші очі не сльозилися . Давайте
можливість Вашим очам відпочити . Закрийте очі і прикрийте їх долонями
рук . Побудьте в такому положенні хвилину.

Робіть перерви в першій і другій половині дня .

Вимоги безпеки при закінченні роботи.

Встановити в положення «вимкнено» всі вимикачі пристроїв з якими
працювали , а також перемикачі на електрощитах .

Від’єднати штепсельні вилки від розеток електропостачання.

Вимкнути вентиляцію.

Привести в порядок робоче місце. Екран дисплея обтирати від пилу не
менше одного разу за зміну. Прибирання пилу з апаратури здійснювати при
вимкненому електроживленні

При експлуатації ПК в декілька змін оператор (користувач) зобов’язаний
передати ПК змінщику, повідомивши йому про всі неполадки , що мали місце
в проведеній зміні.

Похожие записи