РЕФЕРАТ
на тему:
Село Яструбове Козівського району Тернопільської області
Поштовий індекс: 47661.
Розташоване на лівому березі річки Стрипи, за 21 км на південний захід
від м.Тернополя. Залізнична станція Денисів-Купчинці на лінії
Тернопіль-Ходорів. На 1 січня 2000 року в селі – 353 двори, в яких
проживало близько 1000 жителів. Через село постійно проходить рух
рейсових автобусів.
Назву село отримало від гербу панів Завістовських, на якому було
зображено яструба.
В 1895-1896 рр. відбувалося будівництво залізничної лінії
Тернопіль-Ходорів. Керували роботами інженери з Австрії, Німеччини,
Росії. Перший поїзд через залізничну станцію Денисів-Купичнці пройшов 25
січня 1897 року. До цього часу жителі сіл Купчинці та Денисів змушені
були добиратися до Львова фірами. В цей час було споруджено
двоповерховий вокзал, а недалеко від нього – у бік Стрипи – водокачку.
Водою із водокачки заправляли паровози, що працювали на вугіллі.
Неподалік від станції було закладено будівельні склади з необхідними
будівельними матеріалами. Тут можна було придбати лісоматеріали, вапно,
цемент, скло, бляху, черепицю, цвяхи та ін. Також ці склади
забезпечували матеріалами і навколишні села – Купчинці, Денисів,
Драгоманівку, Плотичу, Слобідку, Великий Ходачків, Ішків та інші села.
В часи панської Польщі в Яструбові працювала початкова школа, діти тут
навчалися, в основному, польською мовою.
В 1925 році в селі було засновано товариство “Просвіта”, яке очолив
Стефан Ружило.
У 1931 році в селі Яструбове було 62 двори, 336 жителів, а в 1939 р. в
поселенні проживало 360 осіб (серед них – понад 60 українців, 260
поляків та 30 євреїв).
В 30-х роках в селі було збудовано кооперативний зерновий магазин (з-за
ініціативи культурно-громадської діячки, директора Союзу подільських
кооперативів, письменниці Іванни Блажкевич) та паливний склад.
До другої світової війни в Яструбові існувала “Жіноча громада” та
єврейське молодіжне товариство “Акіба”, секретарем якого був магістр
права Воль Пакер. До “Акіби” належало 36 членів-євреїв, жителів не
тільки Яструбово, але й сіл Купчинці та Денисова. Також в селі існували
і польські товариства, зокрема клуб “Дом людове”.
За часів вже совєтської влади, в 1939 році в селі було створено
сільську раду, згодом – бурякопункт, що постачав цукровий буряк для
Тернопільського цукрового заводу “Поділля”. Бурякопункт діяв впродовж 50
років. Через деякий час було створено Яструбівський колгосп. Почало
працювати сільське заготзерно.
В 1940 році московські окупанти вивезли в Сибір близько 30 родин
яструбівських жителів, серед яких були польські колоністи та кілька
українських сімей.
?
?
астих бомбардувань та артилерійських обстрілів. Восени 1941 року
німецькі солдати зібрали всіх яструбівських євреїв в гетто і знищили.
Чоловіків села було мобілізовано до Червоної Армії, багато жителів
Яструбово воювали в лавах Української Повстанської Армії. В 1944 році
Яструбово зазнало значних руйнувань – чотири місяці тут на Стрипі стояв
фронт. В селі було значно пошкоджено залізничний вокзал, зруйнована
пошта, млин та багато сільських будинків. 20 липня 1944 року совєтьскі
війська вибили німців з Козови та її околиць.
В 1970 році в селі було побудовано залізобетонний завод, який працює і
до цього часу. Завод виготовляє блоки, панелі, балки, подушки.
В селі знаходиться філіал Козлівського спиртзаводу, де є склад спирту
та зерна. Довгий час у Яструбові працював паливний склад, що
обслуговував вугіллям Козівський та Теребовлянський райони. В селі також
функціонує агрохімцентр від Козівської райсільгоспхімії. Він забезпечує
міндобривами колективні та фермерські господарства Козівського,
Підгаєцького, Теребовлянського, Бережанського районів. В селі діють і
малі приватні підприємства з обробки дерева, виробництва вікон, дверей,
сільськогосподарське підприємство “Надія”.
З 1992 року в селі працювала фірма “Терно-Іж-Сервіс”, що надавала
послуги з ремонту автомашин та мотоциклів.
Село було повністю газифіковане в 1979-1980 роках. 25 грудня 1994 року
створено сільську раду. Переважна більшість дорослих жителів працюють на
державних підприємствах, а лише 20% зайняті у сфері сільського
господарства.
В селі відкрито дев’ятирічну загальноосвітню школу (1993 р.), яка
знаходиться у 3-поверховій будівлі. В школі налічується 14 кімнат. Біля
школи розміщено невеликий спортивний майданчик.
У селі завершується будівництво церкви на 500 прихожан. В травні 1997
р. недалеко від церкви було освячено кладовище у с.Яструбово.
В селі функціонує місцевий клуб. Відкриття його відбулось в 1945 році.
Раніше при клубі діяла місцева бібліотека (1961р.). Її книжковий фонд
налічував близько трьох з половиною одиниць.
Навпроти клубу знаходиться відділення зв’язку.
В Яструбові працює і фельдшерсько-акушерський пункт. Його було
засновано і обладнано в 1963 році.
У селі діють декілька приватних магазинів (мінімаркетів), міні-барів,
недавно відкрився комп’ютерний клуб. В 2006 році встановлено висотну
антену від “Київстар”.
Джерела
Хома В. Столітнє село Яструбово. – Тернопіль: “Воля”, 2005.
Фото Заставецького Тараса
Новозбудована церква
Залізничний міст через р.Стрипа
р.Стрипа в межах села
Залізничний вокзал
Сільський клуб
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
