РЕФЕРАТ

Розміщення садиби фермера.

Розміщення садиби фермера.

Важливою характеристикою любого землекористування є розміщення його
відносно господарського центру .

Господарський центр це місце концентрації житла ,господарських
будівель і споруд необхідних для ведення господарства .Землекористування
і господарський центр взаємозв”язані обєкти .

Відносно їх просторового розміщення можливі два крайні варіанти .

1- коли землекористування і господарський центр становлять єдине ціле
вони як правило розміщені в межах землекористування і виконують функції
садиби .

2- коли землекористування і господарський центр відірвані одне від
одного. Такими структурами є фермерські господарства з розміщенням
садиби на території фермерського землеволодіння .

Дрібні селянські господарства ,які створені в даний час переважно
базуються на садибу господаря , розміщеному в населенному пункті ,тобто
у відриві від землеволодіння .

Все це створює різні умови ведення господарства а отже і використання
земель.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний
громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та
пройшов професійний відбір на право створення фермерського
господарства.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право
облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для
ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої
забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів
господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського
господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають
право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається
поштова адреса.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському
господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво
під’їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і
радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

Переселенцям, які створюють фермерське господарство в
трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається
Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за
рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

1. Новоствореним фермерським господарствам у період
становлення (перші три роки після його створення, а в
трудонедостатніх населених пунктах — п’ять років) та фермерським
господарствам з відокремленими садибами надається допомога за
рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через
Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного
бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських
господарств.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на
підтримку фермерських господарств.

2. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на
меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на
консервацію та рекультивацію малопродуктивних
сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської
техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок
тощо).

3. За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може
надаватися допомога у будівництві об’єктів виробничого і
невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо
землеустрою.

4. Порядок використання коштів Державного бюджету України для
надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та
фермерським господарствам з відокремленими садибами встановлюється
Кабінетом Міністрів України.(ст 9)

Агротехнічні протиерозійні заходи

До цих заходів належить :

спеціальні прийоми обробітку та вирощування с\г культур ,повязані
зі створенням на оброблюваній поверхні своєрідного мікро рельєфу, який
сприяє додатковому поглинанню вологи ,а отже і значному скороченню стоку
та його еродуючої здатності (обробіток поперек схилу ,боронування,
валкування,ямкування ,щілювання і кротування зябу ,поверхневий обробіток
грунту без відвалу пласта із залишенням частини поживних речовин,
грунтопоглиблення ,перехресний і згущений посів культур .

прийоми снігозатримання та регулювання сніготаяння (смугове

ущільнення штучних перешкод –щитів ,лісонасаджень
,смугове

зачорніння снігу

система застосування органічних і мінеральних добрив .

Агротехнічні заходи на всій території водозбору диференціюються залежно
від інтенсивності процесів ерозії .

Наприклад, на землях 1 категорії достатнім є застосування
найпростіших агротехнічних прийомів (оранка поперек схилу,
снігозатримання ) і внесення оптимальних доз добрив. У міру збільшення
інтенсивності змиву грунту заходи ускладнюються –обробіток зябу з
поділенням мікрорельєфу , поєднання снігозатримання з регулюванням його
танення, внесення підвищених доз добрив.

Агротехнічні заходи мають високу протиерозійну ефективність і є
найбільш доступними, недорогими. Результати досліджень свідчать, що
агротехнічні заходи сприяють додатковій затримці 25-40 % поверхневого
стоку , додатковій затримці до 30-35 мм талих вод та зниженню змивання
грунту в середньому удвічі .

Розробці комплексів протиерозійних агротехнічних заходів повинні
передувати слідуючі роботи :

-виготовлення картограми крутизни схилів .

-групування грунтових різновидностей в агротехнічно–однорідні земельні
участки (категорії земель) з виготовленням креслень .

Підготовчі роботи при КМОТ.

Підготовчі роботи при землевпорядкуванні в районах ерозії грунтів мають
свої особливості обумовлені необхідністю додаткових обстежень і
підготовки матеріалів .

Підготовчі роботи поділяються на камеральні і польові .

Камеральні роботи включають збір ,систематизацію,вивчення ,аналіз,і
оцінку планово-картографічних,земельно-кадастрових і інших матеріалів
обстежень , даних моніторингу земель, які характеризують стан
землеволодіння та землекористування і перспективи розвитку господарства
(схему землевпорядкування району, матеріали використання с\г угідь,
схему розвитку внутрігосподарських доріг, проектів внутрігосподарського
і міжгосподарського землевпорядкування ,)а також даних земельного
кадастру,річних звітів, звітів про виробничо –господарську діяльність
,здійснення заходів по охороні і підвищення родючості грунту.Підготовчі
роботи включають також підбір, вивчення і аналіз інших обстежувальних
матеріалів (грунтово- ерозійних, геоботанічних ,меліоративних
,агрогосподарських і ін.

При цьому вивчаються слідуючі матеріали.

генеральна схема протиерозійних заходів

-дані про ерозію ,види і форми її проявів за 10-15 років .

-про збитки нанесені ерозією грунтів

-примінення господарствами зони комплексу протиерозійних заходів і його
ефективність

-періодичність і час прояву ерозії ,її форми і ареал ;

-рекомендації науково дослідницьких установ ,місцевих дослідницьких
станцій по боротьбі з ерозією ;

досвід передових господарств по боротьбі з ерозією

При підготовчих роботах вивчаються :

Існуюча організаційно-господарська структура, господарська і
внутрігосподарська спеціалізація і їх відповідність якісному складу
угідь і вимогам захисту грунтів від ерозії

Розміщення границь господарств і протиерозійних підрозділів

Існуюче використання земель в господарстві

Наявність захисних лісових насаджень і протиерозійних гідротехнічних
споруд і їх ефективність

Структура посівних площ

Організація території в господарстві і її протиерозійна роль

Застосовані агротехнічні заходи .

В районах водної ерозії грунтів плановий матеріал повинен бути масштабу
1 :10000,а в господарствах з великою розчленованістю території балками і
ярами і сильно вираженим рельєфом –більш крупного масштабу .

Для проектування гідротехнічних споруд (водозатримуючих валів
,терас ,розпилювачів стоку і інших ) слід використовувати плани масштабу
1:2000.1:1000а іноді і 1:500.

Зображення рельєфу на плановому матеріалі є обовязковим .

При цьому важливо правильно встановити січення рельєфу .

При складному рельєфі січення повинно бути рівним 1.0 або 2.5 м а при
менш складному –5.0 м . Для більш правильного врахування рельєфу в
умовах розвиненої водної єрозії грунтів необхідно широко використовувати
наявні матеріали аерозйомок .Вони позволяють з більшою детальністю
вивчити досліджувану територію ,розвиток ерозійних процесів і розробити
найбільш ефективний протиерозійний комплекс .

В процесі польових підготовчих робіт проводиться обстеження місцевості,
уточнюються і доповнюються дані ,одержані при камеральній підготовці .В
результаті польового обстеження визначаються площі, розміщення і
доцільність подальшого використання земель в тих чи інших угіддях.
Вияснюються і уточнються межі технологічних груп орних земель,можливі
рубежі їх закріплення .Намічаються основні протиерозійні ,а також інші
природоохоронні ,екологічні та культуртехнічні заходи .

Результати землевпорядних вишуків фіксуються в технічному звіті і
відображаються на плані обстеження території.

Авторський нагляд

Термін “авторський нагляд “появився в землевпорядній літературі в кінці
40-початку 50-х років .Втой час під “авторським наглядом “розумілось
спостереження автора за ходом освоєння складеного ним проекту
внутрішньогосподарського землеустрою на чисто громадських засада.

Контроль за здійсненням проекту був покладений в основному на
стаціонарну землевпорядну службу . Пізніше виникла необхідність в
посиленні контролю за ходом здійснення проектів зі сторони
землевпорядних проектних організацій. Авторський нагляд в звязку з тим
набув іншого значення .

Завданням авторського нагляду є :

-перевірка повноти і якості впровадження заходів і окремих рішень,які
намічаються проектною документацією;

-проведення у випадку необхідності додаткових розрахунків і уточнення
проектних рішень ;

-надання методичної та технічної допомоги власникам і користувачам
земель.

Авторський нагляд ведеться за

своєчасним і правильним упровадженням проектних рішень,

дотриманням технологій і кошторисної вартості робіт,обов’язкових вимог
і нормативів щодо використання і охорони земель.

У процесі здійснення авторського нагляду в обов’язковому порядку
перевіряють

дотримання меж землеволодінь і землекористувань, умов використання і
охорони земель у межах території з особливими природоохоронними,
рекреаційними і заповідними режимами,

проведення робіт з відновлення і підвищення родючості грунтів, захисту
земель від ерозії та інших несприятливих факторів, рекультивації
порушених і малопродуктивних земель.

Розробники документації з питань землеустрою, які здійснюють
авторський нагляд ,мають право

— вносити пропозиції щодо призупинення виконання проекту з
порушеннями ,які приводять до негативних наслідків у використанні земель
і дестабілізації екосистем

Стаття 64. Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою

( Закон України “ Про землеустрій “)

Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою
здійснюється розробниками документації із землеустрою і передбачає
перевірку

повноти та якості виконання заходів,

окремих рішень, передбачених цією документацією,

а також вимог нормативно-правових актів з питань здійснення землеустрою.

Строки здійснення авторського нагляду за виконанням проектів
землеустрою визначаються відповідно до графіка реалізації проекту
землеустрою.

Результати, одержані під час авторського нагляду за реалізацією
проекту землеустрою, заносяться в журнал авторського нагляду за
виконанням проектів землеустрою.

Порядок ведення журналу авторського нагляду за виконанням
проекту землеустрою встановлюється центральним органом виконавчої влади
з питань земельних ресурсів.

Похожие записи