Реферат на тему:

Проектування рекультивації земель

Суть і зміст проектування рекультивації земель

Проекти рекультивації порушених земель розробляються на основі завдання
на проектування і технічних умов.

У проекті рекультивації встановлюється технічна та економічна
доцільність рекультивації, обґрунтовується вид наступного цільового
використання рекультивованих земель, визначаються обсяги робіт
технічного і біологічного етапів рекультивації, вибираються найбільш
раціональні комплекси машин та обладнання, розробляються схеми
формування відвалів і гірничо-планувальних робіт, зняття,
транспортування, складання й нанесення на підготовлену поверхню відвалів
родючого шару грунту. Складається календарний план робіт, розробляються
зведені техніко-економічні показники і кошторисна вартість
рекультивованих робіт. За необхідності проектом рекультивації
обґрунтовуються зміни технологічного процесу діючих підприємств та
інших, раніше затверджених, проектних рішень (розміщення відвалів, їх
форма, параметри, спосіб відсипки, технологія зняття і складування
родючого шару ґрунту та ін.).

Для проектування біологічної рекультивації залучаються на договірних
умовах проектні організації системи Держкомзему, Міністерства аграрної
політики, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства
освіти і науки України.

Розробку окремих розділів проекту (гасіння, розробка, пониження і
переформування шахтних териконів з наступним їх озелененням) або
проектів озеленення без виконання робіт технічного етапу рекультивації
дозволяється виконувати підрозділам виробничих об’єктів із залученням на
договірних умовах спеціалізованих організацій або використовуючи
розроблені ними рекомендації. Наприклад, такі рекомендації щодо
біологічної рекультивації на відпрацьованих шахтних териконах Донбасу
запропоновані Донецьким ботанічним садом АН України, відвалів на
території Нікопольського марганцеворудного комбінату -Дніпропетровським
державним аграрним університетом, відвалів розкривних порід на території
Передкарпатського сірконосного басейну Львівським державним аграрним
університетом.

Матеріали технічного проекту передаються замовнику проектною
організацією (генеральний проектувальник) у чотирьох примірниках, а
субпідрядній проектній організації в п’яти примірниках, крім об’єктивних
кошторисів, кількість примірників яких повинен бути на один більше. У
випадках виконання окремих видів робіт субпідрядними організаціями або
землекористувачами проектна організації передає замовнику додатково по
одному примірнику об’єктивних кошторисів для кожної субпідрядної
організації (землекористувача). Робочі креслення видаються замовнику у
чотирьох примірниках. Техніко-робочий проект видається замовнику в тій
же кількості примірників, що й робочі креслення.

У проектах рекультивації встановлюється економічна ефективність затрат у
процесі сільськогосподарської і рибогосподарської рекультивації, що
визначається часом, за яким окупляться затрати на рекультивацію:

де Т- сума затрат на технічний етап рекультивації, грн/га;

Б- те ж на біологічний етап, грн/га;

Ер — річний дохід від реалізації сільськогосподарської (рибної)
продукції з рекультивованої (обводненої) площі, грн/га.

Вихідні дані для розрахунків економічної ефективності рекультивації
використовується із таких джерел:

затрати на технічний і біологічний етапи рекультивації — із кошторису до
проекту;

перелік сільськогосподарських культур — із структури сівозмін, в яких
передбачається використовувати ділянку, або з плодозміни, якщо вони
будуть використовуватись поза сівозміною; у проектуванні водоймища
встановлюються породи риб, які будуть розводитись;

затрати на виробництво одиниці продукції — із матеріалів
сільськогосподарських або рибогосподарських підприємств річних звітів
господарств, розташованих поблизу гірничопромислових підприємств;

затрати на переробку і реалізацію продукції орієнтовно приймаються за
7,2 % суми затрат реалізованої продукції.

Порівняльна економічна ефективність біологічної рекультивації може
розраховуватися як за мінімальними затратами:

С1+ЕнКр=min,

так і за максимальним прибутком:

?p – ?н ?p = max.

де С1- плинні затрати за кожним варіантом, грн;

Кp — капітальні затрати на рекультивацію 1 га земель, що включає втрати
продукції, пов’язані з порушенням земель, грн;

Еp — сумарний розмір середньорічного ефекту від рекультивації 1 га
земель, грн;

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Технічні умови і завдання на проектування рекультивації земель

Технічні умови щодо проектування рекультивації земель

Технічні умови щодо проектування рекультивації ? документом, який
обґрунтовує вибір використання рекультивованих земель, визначає
доцільність і виробниче значення, а також встановлює орієнтовні обсяги
робіт, вартісні та технічні показники, необхідні для проектування
рекультивації.

Технічні умови складаються за рахунок засобів засновника генеральним
проектувальником за участі проектних організацій системи Міністерства
аграрної політики, Міністерства лісового господарства, Міністерства
рибного господарства, Деркомзему України та ін., що залучаються як
субпідрядники у проектуванні рекультивації, погоджуються із замовником
та іншими зацікавленими організаціями й затверджуються головою
(заступником) виконкому обласної Ради народних депутатів.

У випадку рекультивації земель держлісфонду робочий проект обов’язково
погоджується із відповідними органами лісового господарства.

Технічні умови включають:

загальні умови про об’єкт рекультивації (місце розташування,
характеристика і площа порушених земель, характеристика ґрунтового
покриву, напрям рекультивації та ін.);

умови виконання технічного етапу рекультивації (вимоги до засипки
провалів, планування відвалів та ін.), орієнтовні обсяги робіт та ін;

умови виконання діалогічного етап}· рекутьтивації, строки біологічної
рекультивації, вид наступного використання рекультивованих земель, у т.
ч. рілля, сінокоси, залужені відкоси, заліснення, озеленення териконів
та ін. ;

порядок виконання рекультивованих робіт і їх фінансування.

В цілому під час складання технічних умов можуть бути використані
рекомендації, що розроблені Держкомземом, галузевими міністерствами і
відомствами.

На діючих гірничих та інших підприємствах перед складанням технічних
умов проводиться обстеження земельних ділянок, які плануються
рекультивувати. Для цього створюється комісія, до складу якої входять
представники райдержадміністрації, управління сільського господарства,
управління земельних ресурсів, органів лісового господарства (для земель
держлісфонду), сільськогосподарських підприємств, яким будуть
передаватися земельні ділянки, замовники і генеральні проектувальники,
за ініціативою яких проводиться обстеження. За необхідності до складу
комісії входять представники субпідрядних організацій, санепідемстанцій,
басейнової та рибної інспекції та ін.

Комісія встановлює:

наявність порушених земель, у тому числі тих, що підлягають
рекультивації;

за яким рішенням (розпорядженням), коли, на який строк, для яких цілей і
за рахунок яких угідь були вилучені землі.

Одночасно комісією погоджуються напрями і вид рекультивації та
перераховуються заходи, які необхідно провести на технічному й
біологічному етапах рекультивації щодо захисту ґрунтів від ерозії,
заболочення, хімічної меліорації токсичних порід та ін.

Результати обстеження оформляються актом, а їх матеріали
використовуються під час складання технічних умов.

Завдання на проектування рекультивації земель

Завдання на проектування рекультивації підготовляється замовником
(виробничим об’єднанням) за участі проектної організації, яка приймає на
себе розробку проекту (генерального проектувальника), із залученням, за
потреби, спеціалізованих (сільськогосподарських і лісогосподарських)
організацій.

Завдання на проектування рекультивації включає:

підставу складання проекту рекультивації;

характеристику об’єкта проектування;

перелік варіантів, що підлягають розгляду на основі техніко
-економічного порівняння залежно від складності та обсягів порушень, а
також: цінності порушених земель;

орієнтовні значення основних техніко-економічних показників та інших
даних.

До завдання додається довідка про типи і кількість машин та механізмів,
які можуть бути використані під час рекультивації, а також ті, що мають
проектно-вишукувальні матеріали.

Вихідні дані для проектування рекультивації земель

Під час розробки проектів рекультивації використовується технічна
документація щодо геологічного вишукування та інших обстежувальних
робіт, на основі якої складався проект будівництва (реконструкції)
копальні, а також генплани, профілі і матеріали додаткових зйомок,
проведених у процесі експлуатації та після його закінчення.

У тих випадках, коли вихідні дані, необхідні для проектування
рекультивації, відсутні або вихідні матеріали не можуть бути
використані, замовник може доручити проектній організації-генеральному
проектувальнику або, за його рекомендацією спеціалізованій проектній або
вишукувальній організації, — підготувати за окремим договором необхідні
для проектування рекультивації вихідні матеріали за рахунок коштів
основної діяльності підприємства-замовника або коштів, що виділяються
йому на такі цілі вищою інстанцією.

До переліку вихідних даних для проектувальників входять:

короткі дані з економіки і перспектив розвитку промислового та
сільськогосподарського (лісогосподарського) потенціалу району;

вимоги місцевих лісогосподарських та сільськогосподарських органів і
санітарно-епідеміологічної служби щодо покращення використання земель,
зберігання або відновлення природи, поліпшення санітарно-гігієнічних
умов та ін. ;

відомості про набутий досвід і пропозиції щодо зменшення негативного
впливу гірничих робіт на земну поверхню;

дані про позитивний досвід та існуючі пропозиції щодо технологічних схем
розробки корисних копалин, які забезпечують найповніше вилучення надр; ·

відомості про способи формування внутрішніх і зовнішніх відвалів
розкривних порід;

план землекористування ? проект землевпорядкування ділянок земель, які
можуть порушуватися в результаті діяльності гірничопромислового
підприємства, або вже порушені,

дані про бонітування грунтів та економічну оцінку земель, що підлягають
порушенню промисловими підприємствами.

До переліку вихідних даних діючих підприємств з порушеними землями
входять:

загальні відомості про підприємство (назва, підпорядкованість,
місцезнаходження Із вказівкою адміністративного району, області,
країни);

площа гірничого відводу згідно з проектом підприємства (га);

площа земляного відводу (га), у тому числі:

землі сільськогосподарських підприємств (усього, в т. ч.: рілля,
багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги, ліси і чагарники,
болота, інші угіддя);

землі держлісфонду (усього, в т. ч.: сільгоспугіддя, ліси і чагарники,
болота);

землі інших категорій (усього, в т. ч. сільгоспугіддя, інші).

загальна площа порушених земель на початок проектування рекультивації, в
тому числі за межами оформленого земельного відводу;

із загальної площі порушених земель (га) займають: поля фільтрації,
ставки-відстійники та інші очисні споруди,

водосховища питних і технічних вод, промислові майданчики;

склади вугілля та іншої продукції, електропідстанції, насосні станції та
інші будівлі, споруди і площі за межами основного промислового
майданчика;

породні відвали (всього, із них: плитоподібні (плоскі), відвали гірничих
підприємств, зовнішні та внутрішні відвали, розрізи, гідровідвали,
золонакопичувачі та ін.);

землі, порушені в результаті підробки поверхні підземними гірничими
роботами (всього, із них: провали, прогини сухі, провали й прогини
обводнені або заболочені, ділянки поверхні, непридатні для використання
у сільському (лісовому) господарстві за умов утвореного мікрорельєфу
(хвилястість, перепади та ін.));

землі, порушені відкритими гірничими розробками (всього, із них:
кар’єрні виїмки, всього, у т. ч.: із внутрішніми відвалами, залишкові
в’їзні траншеї, інші порушення);

відпрацьовані землі, що підлягають рекультивації (всього, в т ч.’ за
видами, перерахованими вище);

кількість породних відвалів гірничих підприємств і їх характеристика
(всього, в т. ч.), які перебувають ще в експлуатації, форми і параметри
відвалів фактичні та проектні, технологи складування, строки
експлуатації, інтенсивність ерозійних процесів, літологічний склад,
наявність місць горіння і розігрітої породи, для шахтних териконів, дані
про самозаростання та озеленення, розробку відвалів і вивезення породи
із вказівкою досягнутих техніко-економічних показників, параметри
захисної зони, характер прилеглих до відводу територій, можливість
використання порід для засипки провалів і прогинів, наявність і
характеристика підгізних доріг;

коротка характеристика особливих умов порушених земель (заболочення,
затоплення, загибель цінних сільськогосподарських та інших угідь,
утворення складного пересічного рельєфу, непридатного для
сільськогосподарського використання, інші особливості).

До вихідних даних діючих гірничих підприємств з порушеними землями
належать:

— коротка гірничо-геологічна і гірничотехнічна характеристика
підприємства (геологічна будова, запаси, характеристика розкривних порід
і наносів, глибина робіт мінімальна та максимальна, кут падіння,
кількість розроблюваних пластів і їх товщина, система розробки і спосіб
керування покрівлею, способи формування відвалів, коефіцієнт покрівлі,
обсяг добутої розкривної породи).

Наводяться дані щодо:

загальних відомостей про підприємство (назва, підпорядкованість,
місцезнаходження із вказівкою адміністративного району, області);

площа гірничого відводу за проектом підприємства (га);

площа земельного відводу (га), у т. ч.: землі сільськогосподарських
підприємств (усього, в т.ч.: рілля, багаторічні насадження, сінокоси і
пасовища, перелоги, ліси і чагарники, болота, інші угіддя);

землі держлісфонду (всього, у т. ч. сільгоспугіддя, ліси і чагарники,
болота);

землі інших категорій (всього, у т. ч. сільгоспугіддя, інші);

очікувана максимальна площа порушених земель (за видами порушень) на
основі прогнозів порушення земної поверхні;

проектна характеристика породних відвалів (форма, спосіб формування
відвалів, параметри, склад порід, кількість відвалів, місце їх
розташування, строк експлуатації, очікуваний об’єм складування порід за
періодами, можливість використання породи для засипки провалів,
прогинів, кар’єрних виїмок та ін.);

прогнозована оцінка форм і параметрів порушень поверхні під час
підземної розробки корисних копалин (провалів, прогинів та ін.) з
урахуванням досвіду роботи даного підприємства й інших, що перебувають у
подібних гірничо-геологічних умовах, і з використанням методичних
вказівок проектних інститутів щодо прогнозування розмірів і характеру
порушень земельних угідь, деформації земної поверхні під час підземної
розробки корисних копалин для обґрунтування обсягу робіт із
рекультивації;

прогнозна оцінка інших можливих порушень земельних угідь (затоплення,
заболочення, пересушення та ін.) ;

заходи і пропозиції щодо внесення змін у технологію видобутку корисних
копалин з метою скорочення площ, порушених у процесі проведення гірничих
робіт (залишення породи на території родовища).

Рекомендована література

Полищук А.К. и др. Техника и технология рекультивации на открытых
разработках. М.: Недра, 1977. 214с.

Половицкий И.Я., Борщ Л.П., Бажов А.В. Интенсивность естественного
зарастания рекультивированных земель в Крыму // Задачи
землеустроительных органов в реализации Продовольственной программы
СССР. — М., 1984. — С. 214-215.

Половицкий И.Я., Борщ Л.П. идр. Состав и свойства вскрышных пород,
используемых для рекультивации земель в степном Крыму // Агрохимия и
почвоведение. — 1987. Вып. 50. С. 47-53.

Поляков Н.И , Бойко А.Т., Шведский П.В. Рекультивация земель и охрана
природы. — Минск: Ураджай, 1987. 176 с.

Попов В.А. Особенности восстановления земель, нарушенных
провалами//Растения и пром. среда: Сб. научи, тр. Урал. гос. ун-та,
1984. С. 98-100.

Рекультивация нарушенных горнодобывающей промышленностью земель в США и
ФРН (По материалам справочно-ииформационного фонда инст-та).- Р.Ж:
Земледелие, агрохимия, мелиорация. -1970.

Реутский В.Ф., Шерстюков А.Д., Ткаченко А.П. и др.
Гидроотвало-образование в выработанном пространстве карьера и
рекультивация отработанных площадей. — Горный журнал. — 1969. — № 6.- С.
20-22.

Рибак В.К., ПечернаЛ.П.,ХоменкоМ.М. Залежність урожаю траво сумішки від
рівня мінерального удобрення // Вісник с.-г. науки. — 1984. -№ 3.- С.
48-50.

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт і послуг.-К.: Держкомзем,
2001.-110с.

Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне
природокористування в межах гірничопромислових І нафтогазових
комплексів. — Івано-Франківськ, 2001.- 528 с.

Похожие записи