Реферат на тему:

Позакласна робота з географії

Зміст

Вступ

1. Позакласна робота з географії

2. Визначальні фактори зростаючого значення позакласної роботи

3. Мета позакласної роботи

4. Завдання і зміст позакласної роботи

5. Методи проведення позакласної роботи з географії

6. . Форми позакласної роботи

Висновок

Список літератури

Вступ

Одним із напрямів вивчення географії в школі є позакласна та позашкільна
робота, до якої вчитель залучає учнів, що виявили зацікавленість його
предметом.

Географія може охопити дуже широке і різноманітне коло питань (
наприклад, опис подорожей, спостереження цікавих явищ природи та інш. ),
на яких вчитель не має можливості зупинятися під час учбового процесу, а
вони є дуже цікавими для учнів. Географія тісно пов”язана з навколишнім
середовищем, з життям людей та з перебігом подій в нашій країні та за її
межами. Все ці ,безперечно, відкриває для позакласної роботи чималі
можливості.(1)

Учбова робота в школі за програмою, обмежена в часі і тому вона не в
змозі задовольнити усі різноманітні інтереси та потреби учнів.

Вчитель не завжди в змозі викласти весь обсяг цікавого пізнавального
матеріалу про окремі явища чи географічні об’єкти на уроках.
Користуючись різними інформаційними джерелами учні дізнаються про.
існування споріднених до географії наук: геології, вулканології,
гляціології, океанографії тощо. Вчитель виявляє інтереси учнів, залучає
їх до позакласної роботи, використовуючи для цього додаткову літературу
та надаючи можливість практично застосувати здобуті знання у своїй
діяльності.(2)

Позакласна робота є складовою частиною навчально – виховної роботи
школи. Головною ціллю якої є направлення самодіяльності і активності
учнів на підвищення ії культурного рівня, на розвиток здібностей,
розширення кругозору та поглиблення знань, на засвоєння корисних вмінь і
навичок та організація дозвілля та розумних розваг учнів.(1)

Предметом позакласної роботи є діяльність учнівських добровільних
об”єднань.

Змістом позакласної роботи є сукупність і різноманітність пізнавальної,
виховної та практичної діяльності учнівських об”єднань( напр. Гурток,
клуб, товариство, асоціація, факультативи).

1. Позакласна робота з географії

Позакласна робота – складова чистина навчально-виховної роботи, одна з
форм організації дозвілля учнів. Вона дає широкі можливості для
всебічного розвитку учнів і підготовки їх до життя. Позакласна робота
організовується і проводиться в позаурочний час учнями та організаціями
дитячими самоврядування за допомогою та при тактовному керівництві з
боку педагогічного колективу. Особливо класних керівників, вихователів.
Організаторів позакласної та позашкільної роботи. Значну допомогу учням
в організації позакласної роботи надають позашкільні заклади.(4)

Говорячи про географію, то позакласна робота — це насамперед практичне
вивчення рідного краю, тобто географічне краєзнавство. У цій роботі
вирішується комплекс завдань навчально-виховного характеру: формується
розуміння прекрасного в природі, закладається здатність правильно
сприймати зміст раціонального природокористування, охорони й множення
природних ресурсів, здійснюється економічне виховання, прищеплюються
багато практичних навичок й уміння. Школярі вчаться збирати й обробляти
вихідний матеріал, оформляти результати.

Позакласна робота з географії відкриває широкі можливості трудового
виховання учнів. Буденні турботи про самообслуговування й опіку молодших
товаришів в умовах походу, картонажні й графічні роботи при оформленні
матеріалів екскурсій і спостережень, роботи при обладнанні предметного
кабінету, краєзнавчого музею й навчальної площадки, а також турботи про
оформлення масових заходів і наочних засобів пропаганди географічних
знань — все це поволі формує в школярів уміння й навички, потрібні в
житті, виховує дорогоцінне почуття поваги до праці і його результатів,
до людей творчої праці.(3)

Позакласна робота будується на зацікавленості та ентузіазмі вчителів з
урахуванням потреб учнів та спрямованості своїх інтересів. Коли вчитель
полюбляє геологію і зможе передати цю любов учням, у школі з’являються
гуртки юних геологів, коли краєзнавство та туризм — учні школи
ходитимуть у походи та вивчати рідний край. Тому в школі, в основному,
позакласна робота ведеться за авторськими програмами, які складає
вчитель разом зі своїми учнями. У позашкільних навчально-виховних
закладах робота ведеться за програмами, затвердженими Міністерством
освіти і науки України. Але вчителі шкіл також користуються ними,
удосконалюючи програми відповідно до можливостей та місцевих умов.(2)

2. Визначальні фактори зростаючого значення позакласної роботи

Значення позакласної роботи в навчально-виховному процесі
загальноосвітньої школи безупинно зростає. Причиною тому ряд факторів:

— позакласній роботі властиві винятково більші можливості в здійсненні
виховних функцій кожної дисципліни. На конкретному матеріалі основ наук
і не будучи жорстко обмеженим у часі, учитель може цілеспрямовано
вирішувати актуальні завдання виховання школярів.

— зміст шкільної освіти не може, та й не встигає внаслідок стабільності
програм і підручників, охоплювати багато досягнень науково-технічного й
культурного прогресу, у тому числі й ті, які є ефективним засобом
виховання. І тільки в позакласній роботі з учнями можна компенсувати цей
недолік. На тематичних вечорах, читацьких конференціях, гурткових і
факультативних заняттях можна й потрібно повідомляти учнем про новітні
досягнення й ще не вирішених проблемах, орієнтувати їх на завдання
дослідження й творення, які поколінню сьогоднішніх школярів прийде
вирішувати у своїй практичній діяльності. Справедливо говорять, що
майбутнє повинне сьогодні бути в руках учителя, інакше воно спізниться
або не настане зовсім. Стосовно до змісту позакласної роботи це означає,
що воно повинне орієнтуватися саме на майбутнє з опорою на саме
передове, що є сьогодні.

— програми загальноосвітніх шкіл розраховані на середнього учня, а
більше здатним школярам потрібний поглиблений підхід до вивчення основ
наук, і це можливо здійснити у процесі гурткових і факультативних
занять.

— індивідуальний підхід до навчання й виховання учнів в умовах сучасної
наповнюваності класів важко здійснити на уроках. Тільки на гурткових
заняттях можна успішно впливати на індивідуальні здатності кожного
школяра і це приносить певний успіх у розвитку й удосконалюванні кращих
якостей.

— саме в процесі позакласної роботи освоюється типове навчальне
обладнання й успішно вирішується завдання з навчального процесу шляхом
конструювання й виготовлення всіляких наочних приладів, пристосувань,
створюються кращі навчальні кабінети, площадки й багато чого іншого.(3)

3. Мета позакласної роботи

Метою позакласної роботи є:

— формування в учнів навичок самостійної творчої діяльності з географії
у позаурочні, години;

— поглиблення та розширення знань, здобутих безпосередньо на уроках
географії та інших природничих наук (в першу чергу біології та фізики);

— розвиток пізнавальних інтересів учнів, розширення їхнього
світогляду, підвищення загальної культури;

— виховання любові до рідного краю, своєї Батьківщини, бережливого
ставлення до природи, всього навколишнього середовища;

— зацікавлення учнів безпосередньою участю у збереженні, відновленні
та примноженні багатств Батьківщини, їх охороні та раціональному
використанні.

— закладання основ фізичного та психічного здоров’я, загартовування
учнів при поєднанні краєзнавчої роботи з туризмом, змаганнями з
орієнтування тощо.(2)

4. Завдання і зміст позакласної роботи

При виборі тематики для позакласної роботи по географії вчитель
керуються не тільки завданнями цієї роботи і особливостями змісту
географії, але і іншими факторами.

Перед позакласною краєзнавчою роботою по географії ставляться такі
завдання: виявлення природних багатств, вивчення географії свого краю
завдяки колекціонуванню, аналіз зібраних матеріалів , спостереження,
опис та інше.

Важливою є позакласна атеїстична робота. Вона може бути пов”язана з
більш глибшим вивченням деяких фізико-географічних питань ( передбачення
погоди, спостереження місцевих ознак), а також з міжнародними питаннями.

Особливе місце в позакласній роботі належить виготовленню та ремонту
навчальних та наочних посібників.

За такою тематикою можуть працювати учні різних класів. Але в кожному з
них є свої особливості, які залежать від віку учасників. Так в 5-7
позакласна робота комплексна. Переважаюча тематика – туризм, вивчення
свого краю, найбільш цікавих в природному відношення місцевостей. В 8-10
класах – економіко-географічна тематика. Це поглиблене вивчення поточних
міжнародних проблем і заняття по комплексному вивченню галузей
виробництва і свого краю.(1)

5. Методи проведення позакласної роботи з географії

Поєднання теоретичної, практичної, дослідницької та пошукової діяльності
учнів у позакласній роботі з географії дає найвищі результати. Ряд
методів проведення позакласної роботи з географії (за Ю.І. Валішиним):

1. Словесні (вербальні) методи — лекція, бесіда, доповідь, інтерв’ю. Тут
провідну роль відіграє слово вчителя або запрошених на зустріч з учнями
науковців, дослідників, мандрівників тощо. Цей метод найбільш ефективний
на початковій стадії позакласної роботи. Учні можуть почути та побачити
видатних людей, які починали свій шлях пізнання світу зі школи і
присвятили цьому своє життя на фаховій основі або як аматори. Це дає їм
наснагу для початку особистої діяльності у цій сфері.

2. Практичні методи використовуються вчителем як для групових, так і для
індивідуальних занять. Сюди можна віднести заняття з формування вмінь і
навичок використання різноманітних приладів та обладнання для проведення
спостережень, роботу на місцевості з природоохоронної тематики.

3. Спостереження — один з найцікавіших для учнів видів позакласної
роботи. Вони можуть бути метеорологічними, гідрологічними, геологічними
тощо. Спостереження поділяються на постійні, тимчасові та одноразові.
Постійні метеорологічні спостереження проводяться на відведеній для
цього ділянці природного або антропогенного комплексу упродовж року. На
їх основі проводиться аналіз змін на цій ділянці, прогнозування цих змін
тощо. Результати записуються у щоденники спостережень, які є основою для
дослідницької роботи учнів. Тимчасові спостереження за окремими явищами
природи дають можливість узагальнювати їх зміни, підтверджувати
закономірності природи, навіть прогнозувати їх повторення. Наприклад,
спостереження за повінню та наводками річок, пиловими бурями,
затемненням Місяця та Сонця. Одноразові спостереження ведуться під час
туристсько-краєзнавчих походів, екскурсій у природу або на підприємства.

Результати спостережень обов’язково використовуються вчителем у
навчально-виховному процесі — безпосередньо на уроках у школі під час
вивчення відповідних тем.

Цей метод формує в учнів навички самостійної творчої роботи, розвиває у
них пізнавальні інтереси.

4. Конструювання та моделювання. Цей метод використовується дуже часто,
враховуючи сучасний стан забезпечення школи приладами та обладнанням. До
того ж, ним цікавляться діти, які мають здібності робити їх своїми
руками. Це може бути виготовлення шкільних нівелірів, саморобних
компасів, моделей (у тому числі й діючих) артезіанських колодязів,
вулканів, різних форм рельєфу, які дають образне уявлення про форму та
дію природних об’єктів. Моделі можна виготовляти як постійний експонат
для кабінету географії або краєзнавчого музею школи, а можна і для
одноразового використання. Демонстрування моделей підвищує ефективність
об’ємного сприйняття різних форм поверхні та розуміння географічних
процесів природи.

5. Дослідницько-експериментальний метод — метод, який використовується в
процесі вивчення процесів і явищ, які не можна спостерігати в природі
протягом короткого часу. Наприклад: відкладання осадових порід у морях
та океанах, ілюстрація дії прибійних хвиль, руйнування гірських порід
під впливом різниці температур, утворення вітрових хвиль і течій тощо.
Усі досліди готуються вчителем разом з учнями, але бажано їх
демонстрацію доручити учням з відповідною розповіддю та поясненням. Тоді
учні із задоволенням будуть їх готувати та проводити.

6. Екскурсійно-туристичний метод — це проведення екскурсій та
туристських походів на природні, природоохоронні, антропогенні
географічні об’єкти, в музеї, на виставки тощо. Це один із найцікавіших
для учнів методів позакласної роботи, який підвищує мотивацію учнів у
вивченні географії. У позакласній роботі екскурсії не повинні
повторювати навчальні екскурсії які проводяться відповідно до шкільної
програми. Позакласні екскурсії — це мініпоходи, де ведуться комплексні
спостереження та дослідження географічного об’єкта. Під час екскурсій на
природні об’єкти в учнів формуються любов до природи, шанобливе
ставлення до неї, навички поведінки в природі тощо. У туристських
походах, крім іншого, формуються почуття колективізму, взаємодопомоги,
вміння поводитися в ситуаціях, близьких до екстремальних.

Екскурсійно-туристичний метод узагальнює всі попередні методи
позакласної роботи і навчає використовувати набуті знання, вміння та
навички в практичній діяльності.

7. Вивчення різноманітних джерел географічних знань. Цей метод формує
навички самостійної творчої діяльності учнів. Він передує
спостереженням, екскурсіям, походам. Перш ніж відвідати об’єкт або
підготувати доповідь про якісь географічні явища, процеси, території,
учні вивчають додаткову географічну літературу, аналізують її,
генералізують вивчений матеріал і тільки після цього доводять його до
всього класу. Це своєрідна науково-дослідницька діяльність. Вчитель, в
основному, використовує цей метод при індивідуальній роботі з учнями,
оскільки вивчення різноманітної літератури, її узагальнення та складання
власної доповіді — це завжди індивідуальна робота учня, і якщо вчитель
не допоможе йому на початковому етапі, то ефективність цього методу
дорівнюватиме нулю.

8. Картографічний метод. Без нього взагалі неможливе вивчення географії.
У позакласній та позашкільній роботі цей метод використовується для
поглибленого вивчення змісту карт, їх аналізу, зіставлення, вимірів на
карті. Враховуючи, що у позакласній роботі, особливо при вивченні
рідного краю, проведенні спостережень, туристських походів та екскурсій,
використовуються топографічні карти, вчитель повинен звернути на них
особливу увагу. Складання планів ділянок для спостережень, топографічних
маршрутних карт, користування ними в походах є невід’ємною складовою
позакласної та позашкільної роботи.

Використання всіх методів позакласної та позашкільної роботи в їх
єдності є запорукою їх ефективності. Проте вчитель має враховувати і
диференційований підхід. Вміння тонко використовувати індивідуальні
особливості дітей, їхні нахили та зацікавленість дозволять йому залучити
до цієї роботи максимально можливу кількість учнів. Треба пам’ятати, що
учні, задіяні у позакласній роботі, ніколи не будуть поганими слухачами
і на уроках географії.(2)

6. Форми позакласної роботи

Позакласна робота по географії здійснюється у вигляді різноманітних
позакласних заходів.

Серед різноманітних форм позакласної та позашкільної роботи можна
виділити кілька основних: гурток, секція, географічний або
туристсько-краєзнавчий клуб, дитяче географічне товариство, краєзнавчий
музей, а також географічні вечори і конференції, географічні екскурсії і
спостереження, туристські походи.

Гурток — це об’єднання учнів різного віку, зацікавлених у додатковому
отриманні знань з географії. Тематика занять гуртка може бути вузькою,
що зацікавлює учнів з одного географічного напрямку (метеорологічного,
геологічного, краєзнавчого тощо), або охоплювати широке коло
географічних знань (фізична або економічна географія, історія
географічних досліджень тощо). Гурток не передбачає великої кількості
учасників. Оптимальний варіант15-20 учнів. Планування роботи гуртка
ведеться в журналі. План роботи гуртка складається вчителем разом з
активом гуртка і затверджується на його загальних зборах. Облік роботи
ведеться у щоденнику вчителя та індивідуальних щоденниках членів гуртка.
При складанні плану роботи вчитель обов’язково враховує особисті
інтереси, нахили та здібності учнів. Роботою гуртка керує вчитель, але
за активної підтримки учнів, з-поміж яких на загальних зборах
вибирається староста та рада гуртка

Засідання гуртка бажано проводити не рідше одного разу на тиждень.
Індивідуальні та групові заняття з окремих питань — відповідно на вимогу
учнів. Вчитель, який веде гурток, це ентузіаст, який повинен бути
готовий у будь-який час спілкуватися з учнями за тематикою їхніх завдань
чи з якихось інших питань.

Географічний клуб — це об’єднання кількох географічних гуртків за різною
тематикою, яке своєю метою ставить не тільки науково-пізнавальну
діяльність, але й проведення дозвілля школярів, об’єднаних спільними
інтересами. У географічному клубі можуть діяти фотогурток, ізостудія,
туристсько-краєзнавчі, етнографічні, фольклорні, біологічні гуртки або
секції. Спільні засідання клубу проводяться 2-4 рази на рік. Тематика
цих засідань включає звіти окремих секцій і гуртків. Вони можуть бути
присвячені знаменним датам, які стосуються географії, проходити у
вигляді зльотів або фестивалів. Між засіданнями клубу позакласна робота
проводиться на рівні окремих гуртків і секцій, які готують результати
своїх досліджень на спільні засідання клубу.

Керівництво роботою клубу здійснює рада керівників та рада активу клубу
(учнівська), які планують його роботу, визначають основну тематику
роботи, координують дії окремих гуртків і секцій. Керівниками окремих
гуртків і секцій є різні за фахом вчителі.

Географічне товариство — це дитячий осередок Українського
географічного товариства, яке ставить перед собою мету пропаганди
наукових географічних знань як серед школярів, так і серед жителів
селища або мікрорайону школи. В основі роботи шкільного географічного
товариства — лекційна, пошукова, та дослідницька діяльність. Товариство
об’єднує учнів, закоханих у географічну науку, які намагаються передати
набуті знання іншим. Пошукова діяльність включає роботу з архівними
матеріалами, фотографіями, науково-популярною літературою, аналіз
періодичної преси з географічних питань, роботу з картами, малюнками,
художньою літературою.

Результати своїх досліджень члени географічного товариства узагальнюють
у доповідях, науково-дослідницьких рефератах, а потім пропагують їх
серед учнів школи на уроках, конференціях. Ці роботи захищаються на
конкурсах Малої академії наук, публікуються у дитячих, а іноді й
спеціальних журналах та збірниках.Керівниками шкільного географічного
товариства можуть бути не тільки вчителі школи, але й науковці
регіональних географічних установ. Зрозуміло, що створення шкільного
товариства можливе у місцях, де є наукові географічні установи та
науковці-ентузіасти, які б допомогли педагогічному колективу школи у
створенні та функціонуванні такої форми позакласної роботи з географії.

Краєзнавчий музей. За час роботи географічні гуртки, секції, географічні
клуби й

товариства накопичують велику кількість оригінальних експонатів,
зібраних під час походів та екскурсій або зроблених своїми руками. Це
колекції корисних копалин, ґрунтів, рослин, фотографій, рідкісних
книжок, приладів тощо, їх відповідно оформлюють та систематизують за
темами і формують експозиції музею. Краєзнавчий музей може оформлятися у
рекреаціях школи, в географічному кабінеті або в окремому приміщенні.
Учні, зайняті цією діяльністю, отримують знання, вміння та навички не
тільки географічного спрямування, але й з інших дисциплін.(2)

Географічні вечори мають змішаний зміст і включають поряд з
повідомленнями учнів і деякі розваги: спів, декламацію, танці, спортивні
виступи, ігри.

Туристичні походи. Саме тут навчальні і спортивні цілі об”єднуються з
відпочинком. Здійснюються як ближні, так і далекі краєзнавчі екскурсії.
Організаторами таких походів можуть виступати вчителі багатьох
предметів. Кожному походу передує велика наукова та організаційна
підготовка, яка включає створення плану походу, складання маршрутів,
ознайомлення з додатковою літературою, розподіл обов”язків, підготовку
обладнання. Після повернення з походу проводиться конференція або
вечір.(1, 2)

Висновок

Ефективність позакласної роботи з географії висока. Наявні кількісні
показники свідчать, що в школах з добре організованою позакласною
роботою набагато вище й науково-методичний рівень викладання географії й
успішність учнів цього предмету. Масова науково-просвітня робота серед
школярів і населення сприяє росту престижу географії, привертає увагу до
її навчально-виховних можливостей, будить інтерес до географічної науки.
Значний вплив на стан навчання географії екскурсій і туризму як форм
географічного вивчення рідного краю й збору краєзнавчих матеріалів. Ще
значніше роль методів дослідження в позакласній роботі, особливо
довгострокових систематичних спостережень із наступною обробкою,
оформленням і використанням результатів на гурткових заняттях й уроках.

При всій різноманітності методів, організаційних форм, напрямків, видів
позакласної роботи з географії вона починається з вивчення рідного краю,
його природи, історії, народних звичаїв, обрядів тощо. В переважній
більшості вчителі використовують краєзнавчий принцип навчання, який дає
змогу поєднати вивчення додаткового теоретичного матеріалу з практичною
пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю дітей, що значно розширює
їхній світогляд, виховує громадянську позицію, привчає до копіткої
творчої роботи.

Результати позакласної роботи з географії бажано узагальнювати, щоб їх
можна було використати під час проведення навчальних занять та у
виховному процесі з усіма учнями школи. Ці результати оформлюються та
експонуються у краєзнавчих куточках і музеях школи, кабінеті географії,
використовуються в процесі підготовки дидактичних посібників. У цілому,
уся позакласна робота спрямована на поглиблення знань з географії,
оволодіння уміннями та навичками, розширення загальнокультурного
світогляду учнів, формування патріотизму, поваги до інших націй та
народів тощо.

Крім позакласної роботи, вчителі можуть залучати учнів до позашкільної
роботи з географії, яка здійснюється позашкільними закладами, станціями
юних туристів, гуртками та секціями центрів творчості школярів. У цій
діяльності бере участь ще менша кількість учнів школи, ніжу позакласній,
але поєднання цих напрямків може дати досить ефективний результат.

Сили й час, які вчитель використовує на розгортання й підтримку
позакласної роботи з географії, виправдані у всіх відносинах. У
руках ініціативного, люблячого свою справу вчителя-ентузіаста
позакласна робота є життєво необхідною складовою частиною всієї
системи “ навчально-виховної діяльності школи”!

Список літератури

1. Даринский А.В, ”Методика преподавания географии”

2. С.Г.Копернік, Р.Р. Коваленко, П.О. Масляк, О.Я. Скуратович, “Методика
викладання географії в школі” Київ Стафед-2, 2000р.

3. Н.К. Семакин, “ Внеклассная работа по географии”, Москва,
Просвещение, 1979г

4. Українська Радянська Енциклопедія.

Похожие записи