.

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Ворохтянському об’єкті (курсова ро

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 7565
Скачать документ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему(

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних
робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Ворохтянському об’єкті

Зміст

Вступ

Фізико-географічна та економічна характеристика об’єкту.

Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні.

Технічна
частина………………………………………………………..
…………………….

1.1. Вихідні дані до
проекту………………………………………………………..
………….

1.2 Проектування топографічного
знімання……………………………………………

1.2.1. Основні вимоги до топографічного
знімання…………………………………..

1.2.2. Метод топографічного
знімання……………………………………………………..

1.2.3. Розрахунок основних даних для
аерофотознімання………………………….

1.2.4. Проект розміщення планових розпізнавальних
знаків……………………..

1.2.5. Проект розміщення висотних розпізнавальних
знаків……………………..

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс

топографо-геодезичних
робіт………………………………………………………….
……………

2.1 Підрахунок обсягів
робіт………………………………………………………….
…………..

2.2 Складання кошторису на обсяг топографо-геодезичних
робіт……………….

3. Планування та організація
робіт………………………………………………………….

3.1 Складання календарного
графіка………………………………………………………..
..

3.2 Загальні питання організації робіт на
об’єкті………………………………………..

3.2.1 Організація робіт по створенню планово-висотної

основи та знімальних робіт на
об’єкті………………………………………………

3.2.1.1 Підготовчі
роботи…………………………………………………………
…………..

3.2.1.2 Польові
роботи…………………………………………………………
……………….

3.2.1.3 Камеральні
роботи…………………………………………………………
………….

Завершувальні
роботи…………………………………………………………
…….

Висновки

Додатки

Перелік посилань на джерела

Вступ

Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація
робіт виконання комплексу топографо – геодезичних робіт при створенні
планів в масштабі 1 : 25000 для ведення кадастру на території
Ворохтянської сільської ради.

Роботи виконуються на основі технічного завдання виданого
Івано-Франківським обласним відділом земельних ресурсів. Виходячи із
цілей топографічного знімання, умов технічного завдання та вхідних даних
курсовий проект розроблений в такому порядку :

Пояснююча записка . В даній частині проведено короткий опис вихідних
даних. Розробка технологічної схеми виконання робіт . В даному розділі
приведено основні вимоги до топографічного знімання , а також
розрахунково – технологічну схему виконання робіт з врахуванням ситуації
і рельєфу території , що підлягає зніманню , масштабу і площі об’єкту
знімання. Враховуються вище наведені вимоги, мною вибрано комбінований
метод знімання. В розділі виконано розрахунок основних даних для АФЗ та
запроектовано планово – висотну прив’язку знімків.

Підрахунок об’ємів робіт . Складання кошторису та комплекс топографо
геодезичних робіт . Розрахунок трудових та грошових затрат виконано по
нормативним розцінкам згідно правил і розцінок , які встановлені в
діючих нормативних документах . Розрахунки і нормативи трудових затрат
розраховуються для виконання робіт на Житомирському об’єкті за допомогою
поправочних коефіцієнтів приведені до умов робіт і оплати праці , які
діють на час складання проекту .

Планування і організація робіт. В цьому розділі приведені строки
виконання робіт відповідно календарному плану, а також розроблені
питання з організації проведення польових і камеральних робіт. Слід
зауважити про те , що велика роль при розв’язуванні завдань
топографо-геодезичного виробництва належить технічному проектуванню, від
якого залежить успіх виробництва .

Мета даного курсового проекту полягає в тому, щоб закріпити
знання і підвищити рівень кваліфікації студентів із предмету “
Організації і управління виробництвом ” , що в подальшій нашій
практичній діяльності матиме позитивний вплив на результати виконаних
нами робіт . Також даний курсовий проект можна використати як
елементарний приклад того , що і як потрібно виконувати при плануванні і
організації виконання комплексу топографо – геодезичних робіт при
створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на необхідних
територіях.

Фізико-географічна та економічна характеристика об’єкту

Ворохта – селище міського типу (з 1960р.), розташоване в Карпатах на
висоті 850 м над рівнем моря, вздовж р. Прут. За 59 км від Райцентру –
Надвірна. Через селище проходить залізниця Івано-Франківськ-Рахів.
Населення 5000 чол.

Ворохта межує з такими селами: Татарів, Яблуниця, Вороненка, Лазещина,
Кривопілля.

Клімат Ворохти – помірно континентальний, середньо гірський, з
циклонними та антициклонними вторгненнями атлантичною кількістю опадів
від 1000-1500 мм. Чисте й світле повітря, рівномірний температурний
режим та мальовничі околиці сприяли тому, що Ворохта стала курортом,
популярним далеко за межами України. Знижений атмосферний тиск, велика
інтенсивність сонячної радіації при достатній кількості ультрафіолетових
променів, чисте, прозоре повітря, підвищений вміст озону сприяють
лікуванню туберкульозних захворювань. У Ворохті діють 5 санаторіїв, де
застосовують найновіші методи лікування і створено всі умови для
культурного відпочинку хворих (у Ворохті працює загальноосвітня школа,
де навчається до 1000 дітей). Особливо велике значення селища. Як
спортивного центру. Тут діє найбільший на Україні трамплін, на якому
часто проходять всеукраїнські змагання. Тут працюють канатні дороги. За
13 км від Ворохти знаходиться найвища точка України –

г. Говерла.

Ліси Ворохти відносяться до Яремчанського лісництва. Основні
лісоутворюючі породи – ялина європейська та ялиця біла віком до 300
років. Букові ліси зростають на невеликих площах. Луки мають багатий
флори ситий склад, у якому значна кількість ендемічних реліктових і
рідкісних видів рослин. Багатий тваринний світ, характерний для Карпат:
олень європейський, козуля, ведмідь бурий, рись, дика свиня, куниця
лісова, білка, канюк, глухар, рябчик. тетерук.

Навколишні природні ландшафти відзначаються багатим генофондом.
Наявністю рідкісних пралісових екосистем і значним рекреаційним
потенціалом.

Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні.

Міністерство екології та природних ресурсів України. Загоряни.

Ділянка робіт забезпечена топографічною картою масштабу 1:25000. карта
видана ГУГК в 2003р. Номенклатура карти N-34-37-В-в. Схилення на 2002р.
східне 6 ° 12′ (1-03). Середнє зближення меридіанів західне 2 ° 22′. При
прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки
середнє відхилення магнітної стрілки східне 8°34′ (1-43). Річна зміна
схилення східна 0°02′ (0-01). Поправка в дирекційний кут при переході до
магнітного Азимуту мінус 8°34г (1-43).

Згідно завдання на об’єкті знаходяться вихідні планово-висотні пункти: в
північній частині–п. тр.Биків, ІІІ кл.; в південній частин – п.
тр.Висока, ІІІ кл.

1 Технічна частина

1.1 Вихідні дані до проекту

Відповідно до завдання на курсове проектування, використовуються
матеріали курсової роботи з дисципліни “Геодезія” про створення
планово-висотної основи топографічного знімання на Ворохтянському
об’єкті.

Для цього об’єкта здійснено проектування планово-висотної основи
топографічного знімання у масштабі 1:2000. Проектування виконано у
відповідності до вимог “Інструкції” [1]

Проектування полігонометричного ходу 4 класу. Оцінка точності.

Згідно з програмою і завданням необхідно запроектувати один
полігонометричний хід 4 класу.

Полігонометричні мережі 4 класу створюють для згущення державних
планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для
виконання топографічних знімань.

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розряду для територій поза
населеними пунктами проектують на топографічних картах, як правило,
масштабів 1:25000—1:10000, а для територій, що знаходяться в населених
пунктах або на будівельних майданчиках — на планах масштабів 1:5000 та
1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з
однією або кількома вузловими точками.

Основні вимоги щодо проектування мережі 4 класу представлені в табл.1.
Проектується прив’язка полігонометричних ходів 4 класу, до пунктів
державної геодезичної мережі. Висячі ходи не допускаються.

Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії одного і того ж
класу чи розряду повинні бути не меншими у полігонометрії 4 класу—2.5
км.

При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути
зв’язані ходами відповідного класу чи розряду.

Таблиця 1

Технічні характеристики мереж полігонометрії

Показники

4 клас

Гранична довжина ходу, км:

окремого

між вихідною і вузловою точками

між вузловими точками

14,0

9,0

7,0

Граничний периметр полігону, км

40

Довжини сторін ходу, км:

найбільша

найменша

середня

3,00

0,25

0,50

Кількість сторін у ході, не більше

15

Відносна помилка ходу, не більше

1:25000

Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в
полігонах), кутові секунди, не більше

3

Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см:

До 500 м

Від 500 до 1000 м

Понад 1000 м

1

2

1:40000

Полігонометричний хід 4 класу запроектований між пунктами тріангуляції
ІІІ класу. Проектуються полігонометричні ходи вздовж: автомобільних,
польових доріг, залізниць, річок, лісових стежок, просіках і т.д. Місце
розташування пунктів позначають у місцях, які доступні для встановлення
теодоліта і світловіддалеміра в яких є видимість на суміжні пункти, а
також у місцях, які забезпечують непорушність пункту і його довготривале
збереження. Це місце у посадках на узліссях, під лінією електропередач,
на перехрестях доріг та в інших місцях.

Характеристика ходу:

Характеристика полігонометричного ходу 4 класу

Таблиця 1.1

Клас

полігонометрії Довжина сторін, км Довжина

ходу, км Кількість сторін ходу n Назва

ходу

Smin Smax Sсер

IV 0,300 0,980 0,650 5305 9 п.тр.Биків, ІІІ кл – п.тр.Висока, ІІІ кл.

Sмах — максимальна сторона;

Sмiн — мінімальна сторона;

[S] — довжина ходу;

Sсер — середня довжина ходу;

n — кількість сторін.

Оцінка проекту 4 класу.

Метою оцінки проектів є визначити чи відповідатиме запроектований хід
необхідним технічним вимогам. Оцінка проекту в полігонометричному ході
робиться так:

1) обчислюється очікувана середня квадратична помилка кінцевої точки:

ms – середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності
від довжин сторін вибирається з табл. 1,

п – кількість сторін,

– середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від
класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 1,

[S] – довжина полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти
графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев’язку полігонометричного
ходу

і очікувану відносну нев’язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев’язкою, що вибирається з
табл.1.

Якщо

де

=1:25000 для полігонометрії 4 класу, це свідчить про
те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

В протилежному випадку хід необхідно перепроектувати, змінивши його
параметри (периметр, кількість сторін, середні довжини сторін).

Розглянемо даний хід (рис. 1):

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним
технічним вимогам

Проектування полігонометричних ходів 1 розряду. Оцінка точності.

Полігонометричні мережі IV кл., 1 і 2 розрядів створюють для згущення
державних планових геодезичних мереж І, ІІ і ІІІ класів, яких
недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до
тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка
забезпечить умови для виконання топографічного знімання.

Полігонометричні мережі IV класу, 1 і 2 розряду для територій поза
населеними пунктами проектують на топографічних картах, як правило,
масштабів 1:25000 – 1:10000, а для територій, що знаходяться в населених
пунктах або на будівельних майданчиках — на планах масштабів 1:5000 та
1:2000.

При проектуванні дотримуються технічних вимог “Інструкції” [1].

Вони представлені в табл. 2. Проектується прив’язка полігонометричних
ходів IV класу, 1 і 2 розряду до пунктів державної геодезичної мережі.
Висячі ходи не допускаються.

Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії одного і того ж
класу чи розряду повинні бути не меншими у полігонометрії 1 розряду —
1.5 км.

При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути
зв’язані ходами відповідного класу чи розряду.

Таблиця 2 Технічні характеристики мереж полігонометрії

Показники

1 розряд

Гранична довжина ходу, км:

окремого

між вихідною і вузловою точками

між вузловими точками

7,0

5,0

4,0

Граничний периметр полігону, км

20

Довжини сторін ходу, км:

найбільша

найменша

середня

0,80

0,12

0,30

Кількість сторін у ході, не більше

15

Відносна помилка ходу, не більше

1:10000

Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в
полігонах), кутові секунди, не більше V

5

Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м 1

Від 500 до 1000 м

Понад 1000 м 2

На даному об’єкті запроектовано два Полігонометричні ходи 1 розряду

Характеристика полігонометричних ходів 1 розряду

Таблиця 1.2

Розряд

полігонометрії Довжина сторін, км Довжина

ходу, км Кількість сторін ходу n Назва ходу

Smin

Smax

Sсер

1 0,300 0,700 0,400 6100 14 п.п.3, IV кл-п.п.6, IVкл

2 0,275 0,625 0,300 6575 15 п.п.4, IV кл- п.п.8, IVкл

Sмах – максимальна сторона;

Sмін – мінімальна сторона;

[S] – довжина ходу;

Sсер – середня довжина ходу;

n – кількість сторін.

Оцінка проекту 1 розряду.

Оцінка проекту в полігонометричному ході робиться так:

1) обчислюється очікувана середня квадратична помилка кінцевої точки:

ms – середня квадратична-помилка вимірювання сторін, яка в залежності
від довжин сторін вибирається з табл. 2,

n– кількість сторін,

– середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від
класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 2.

[S] – довжина полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти
графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну
нев’язку полігонометричного ходу

і очікувану відносну нев’язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев’язкою, що вибирається з табл.
1.

Якщо

,

=1:10000 для полігонометрії 1 розряду ,це свідчить про те, що
запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

В протилежному випадку хід необхідно перепроектувати, змінивши його
параметри (периметр, кількість сторін, середні довжини сторін).

Виконаємо оцінку проекту першого полігонометричного ходу 1-го
розряду.

1-ий хід:

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним
технічним вимогам.

2-ий хід:

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним
технічним вимогам.

Для топографічного знімання на об’єкті запроектовано планову геодезичну
мережу у відповідності до вимог “Інструкції”[1], а саме:

– полігонометричний хід 4 класу, характеристика якого наведена в
таблиці 1.1;

– два полігонометричні ходи 1 розряду, характеристики яких наведені в
таблиці 1.2;

– три ходи висотної основи технічного нівелювання.

Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл.,

1, 2 розрядів.

Вибір типів центрів здійснюється у відповідності до «Інструкції».
Вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу
закріплюються центрами

Типу 160 (рис.1).

Цей центр складається із залізобетонного пілота у формі паралелепіпеда
з поперечним розрізом 16 х16, довжиною 120 см з маркою у верхній площині
і бетонної плити (якоря) діаметром 48-50 см, висотою 40 см. В середині
бетонної плити роблять отвір 20х20х10 см, у який встановлюють
залізобетонний пілон. Ґрунтовий репер закладають у свердловину глибиною
180 см і діаметром 50 см. Якір з пілоном повинен скріплюватися цементним
розчином. На дно свердловини також укладають шар цементного розчину
товщиною не менше 3 см. Марка ґрунтового репера повинна розташовуватись
від поверхні землі на глибині 50 см. При виході скелі на глибину до 70
см в неї закладають марку на цементному розчині.

Зовнішнє оформлення ґрунтового репера виконується квадратною окопкою із
сторонами 140х140 см між внутрішніми сторонами канави. Канава має
розміри 120 см зверху, 20 см знизу та глибину 50 см. Частина землі
(ґрунту) з канави насипається майданчиком над ґрунтовим репером, інша —
валиком за зовнішнім краєм канави. У кутку майданчика установлюють
розпізнавальний стовп з охоронною пластиною.

Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих
ходів, де вузлові пункти відсутні, проектують центри типів У15Н (на
незабудованих територіях) (рис. 2). Рис.1

Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів для незабудованої території

Тип У15Н

Рис. 2

Створення висотної основи.

Проект висотної основи топографічного знімання. Оцінка точності.

На нівелірні роботи, метою яких є створення висотних
геодезичних мереж державного призначення, складаються технічні проекти.

Технічний проект — це документів якому встановлюють обсяги робіт,
технологію їх виконання, матеріально-технічну забезпеченість і
кошторисну вартість. Складанню технічного проекту передує
топографо-геодезична вивченість району робіт, збір і аналіз матеріалів
раніше виконаних нівелірних робіт в цьому районі.

Одним з найважливіших елементів технічного проекту є проект ліній
нівелювання на карті. Виконують проектування найдосвідченіші спеціалісти
геодезичного виробництва.

Складають проект нівелірних ліній на картах масштабів 1:200000,
1:100000, 1:50000 і більших. На карту наносять усі пункти ДГМ,
нівелювання яких було виконано раніше і які знаходяться від ліній, які
проектуються, на віддалі до 3 км.

Лінії нівелювання І і II класів проектують переважно вздовж
автомобільних доріг та залізниць, а при їх відсутності — вздовж
ґрунтових доріг, стежок, берегів річок, тобто вздовж найбільш
сприятливих для даного району ґрунтовими умовами трас з найменш складним
рельєфом.

При проектуванні нівелірних ліній необхідно враховувати норми щільності
пунктів та реперів ДГМ, які регламентуються “Основними положеннями…”
1998 р. [4], а саме:

для знімань в масштабі 1:25000 і 1:10000 — 1 репер на трапецію масштабу
1:10000;

для знімань в масштабі 1:5000 — 1 репер на 10-15 км2;

для знімань в масштабі 1:2000 і більших — 1 репер на 5-7 км2.

Для забезпечення об’єктів, що підлягають топографічному зніманню,
необхідною щільністю пунктів висотної ДГМ, крім запроектованих на цих
об’єктах реперів нівелювання усіх класів, до висотних мереж І, II, III і
IV класів включають частину існуючих, або запроектованих пунктів
планової ДГМ 2 і З класів і пунктів планових мереж згущення 4 класу, 1 і
2 розрядів, якщо вони закріплені або на яких запроектоване закріплення
центрами, які відповідають вимогам, що ставляться до нівелірних знаків
(типів У10П, У20П, УЗОП, 140П, 160 тощо ). Причому класи планових І
висотних мереж можуть не співпадати. Наприклад, пункт тріангуляції 2
класу може бути одночасно пунктом висотної мережі III класу, І навпаки,
пункт тріангуляції 3 класу може бути одночасно пунктом висотної мережі
II класу.

Які ж пункти планових ДГМ і мереж згущення включають у висотні ДГМ? В
основному, ті пункти, які знаходяться на віддалях до кількасот метрів
від ліній нівелювання і до яких-є зручний підхід та можливість
прокладання ходів на щільних ґрунтах.

Решту пунктів планових ДГМ і мереж згущення, які не включені у висотні
ДГМ, але також повинні мати висоти у Балтійській системі висот,
включають у висотні мережі згущення, що створюють методами технічного
або тригонометричного нівелювання, які розглядуються в розділі 6.

Якщо при проектуванні нівелірних ліній виникає питання про їх
відповідність необхідним технічним вимогам, обчислюється очікувана
середня квадратична помилка відмітки точки, що знаходиться в найбільш
слабкому місці нівелірної лінії. Встановлено, що найбільш слабке місце
знаходиться на середині нівелірної лінії. Очікувана середня квадратична
помилка Мт відмітки точки, що знаходиться посередині нівелірної лінії
III чи IV класу може бути

обчислена за формулою

де

mвих: – середня квадратична помилка відмітки вихідних реперів, між якими
запроектовано хід;

– випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання;

L – довжина ходу нівелювання [S];

К — віддаль від репера до ближчого пункту;

K=L/2.

Очікуване значення МL/2 порівнюють з допустимим значенням, яке

залежить від технічних вимог до робіт, для яких запроектовані нівелірні
пункти служитимуть висотною основою.

На території Житомирського об’єкту необхідно запроектувати висотну
основу зйомки технічного нівелювання.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих
ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний
хід повинен опиратися обома кінцями. на репери нівелювання вищих класів
або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи,
які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Технічне нівелювання виконується методом геометричного і
тригонометричного нівелювання. Нівелірні ходи прокладають тільки в
одному напрямку. Спостереження на станціях виконують по двох сторонах
рейок при одному горизонті, або по одній стороні рейки при двох
горизонтах

Технічне нівелювання виконається з точністю яка забезпечує отримання
неув’язки в ході чи полігоні величиною не більше 50мм л/L, де L —
довжина ходу в км.

При проектування висотної основи всі пункти полігонометрії вважаються
реперами. Для закріплення „ пунктів нівелювання ” на місцевості
використовуються ґрунтові і стінні репери.

На території Ворохтянського об’єкту запроектовано висотну основу
топографічного знімання методом технічного нівелювання, а саме три
нівелірні ходи:

Rp Биків, IV кл—Rp Висока, IV кл, який проходить по пунктах
полігонометрії 4 класу із півночі на південь, довжина якого 5305 км;

П.п 3, IV кл— П.п 6, IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії
1 розряду в північно-західній частині об’єкта, довжина якого-6100 км;

П.п 4 , IV кл—п.п 8, IV кл, який проходить по пунктах полігонометрії
1 розряду в південно-східній частині об’єкта, довжина якого-6575 км.

Характеристика нівелірних ходів

Таблиця 1.3

ходу Клас нівелювання Запроектовані роботи Кількість старих знаків
Всього реперів і пунктів полігонометрії Найбільша віддаль між знаками

Нівелювання Закладання знаків Реперів Пунктів тріангуляції

Всього погонних, км В т.ч. на забудованих територіях Ґрунтових реперів
Стінних реперів (марок)

1 Технічне 5305 — — — — 2 9 0,980

2 Технічне 6100 — — — — 0 14 0,700

3 Технічне 6575 _–_ _–_ _–_ _–_ 0 15 0,625

Виконаємо оцінку проекту першого нівелірного ходу:

Mвих = 30 мм.

= 25 мм/км

Виконаємо оцінку проекту другого нівелірного ходу:

Виконаємо оцінку проекту третього нівелірного ходу:

,

h – січення рельєфу, h = 0.5м

Мдоп = 62,5мм.

Отже запроектовані нівелірні ходи відповідають технічним вимогам.

1.2 Проектування топографічного знімання

1.2.1 Основні вимоги до топографічного знімання

Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які
створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які ставляться
до створення планів приведені в “Інструкції з топографічного знімання в
масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”: п. п 1.1.8,1.1.16,1.1.18,
Вкажемо їх.

1. Відповідно п. 1.1.8 топографічні плани в масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічного знімання або
картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних
знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими
методами:

аерофотографічним ( стереографічне або комбіноване знімання);

наземним ( мензульним або тахеометричним зніманням).

Згідно п. 1.1.16 середні помилки в положенні на плані предметів та
контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок
знімальної основи не повинні перевищувати 0.5мм, а в гірських та лісових
районах 0.7мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою
середні помилки у взаємному положенні точок на плані найближчих контурів
не повинні перевищувати 0.4мм. Для переходу від середніх помилок (?) до
СКП (m) застосовується коефіцієнт 1.25.

У пункті 1.11.18 середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих
точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:

1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2? ;

1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу від 2? до 6? для
планів масштабу 1:5000 і 1:2000.

У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1.5 рази.

У районах з кутами нахилу понад 6? для планів масштабів 1:5000 та 1:2000
та більше 10? для планів масштабів 1:1000 та 1:500 кількість
горизонталей повинна відповідати різниці висот, що визначена на
перегинах схилів, а середні помилки висот, які визначено на характерних
точках рельєфу, не повинні перевищувати 1/3 прийнятої висоти перерізу
рельєфу.

4. У пункті точність планів оцінюється за відхиленням положення контурів
та висот точок, що нанесені на плані, від даних контрольних вимірів.
Граничні відхилення не повинні перевищувати подвоєних значень середніх
помилок, що наведені в пунктах 2 і 3.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати
0.1мм в плані розмежування с/г землеволодінь та землекористувань.

1.2.2 Метод топографічного знімання

Згідно із завданням на технічне проектування, для топографічного
знімання пропонується прийняти комбінований метод, який передбачає таку
технологічну схему робіт:

маркірування;

аерофотознімання;

упорядкування проекту розміщення пізнавальних знаків на накидному
монтажі;

планово-висотна прив’язка пізнавальних знаків;

дешифрування;

камеральні роботи.

Аерофотознімання застосовують на закритих і напівзакритих територіях.
При цьому передбачають різне сполучення польових геодезичних і
аерофототопографічних зйомок і фотограмметричних методів опрацювання
знімків (комбіновані зйомки).

Перший варіант комбінованої зйомки має наступну технологічну схему
(мал.1):

Він передбачає виготовлення фото планів із наступною мензульною зйомкою
на них рельєфу і дешифрування контурів на місцевості. Робочий варіант
карти створюється на полі.

Другий варіант комбінованої зйомки здійснюється при скороченому терміні
польового сезону. Мензульну зйомку і дешифрування роблять на фото схемах
і фотознімках. Потім контурну частину і рельєф у камеральних умовах
переносять на фото план на універсальних стереофототопографічних
приладах, тобто оригінал карти створюють у камеральних умовах (мал.2).

Комбінована зйомка включає наступні види робіт: маркірування;
аерофотознімання; упорядкування проекту розміщення пізнавальних знаків
на накидному монтажі; планово-висотна прив’язка пізнавальних знаків;
дешифрування; камеральні роботи. Маркірування робиться безпосередньо
перед зйомкою. Пізнавальні знаки не повинні закриватись високими
об’єктами і їхніми тінями. На світлому тлі необхідний темний
пізнавальний знак, на світлому — темний. Марки мають форму хреста, як
правило, на кожний знак складається картка, у якій відбивається предмет
маркірування, абрис, розміри і форма знака, маркірувальний матеріал.

Звичайно аерофотознімання виконується за договором із підприємством
авіації. У договорі відбиваються межі ділянки, масштаб, терміни і
витрати на роботи. Лабораторії спеціальних партій цивільної авіації
обладнані спеціальними літаками і мають прилади для опрацювання
негативів, виготовлення контактних відбитків, репродукцій, накладного
монтажу.

У підготовчий період перед зйомкою виконують наступне.

1. Одержують від підприємства завдання, технічне розпорядження, із
указанням відомостей про замовника, порядку оплати, умовах виробництва
робіт, термінів.

2. Вибирають аеродром для базування. Організують базу. Організують
переліт літаків і екіпажу на обрану площадку.

3. Укомплектовують партію особовим складом.

4. Вибирають і перевозять на місце робіт прилади, спорядження,
фотоматеріали.

Аерофотознімання переважно роблять у годину з розсіяним освітленням, у
ранкові години, коли тіні найбільш прозорі.

Прив’язку пізнавальних знаків виконують різними методами прямими,
зворотними або лінійними засічками, побудовою полігонометрії 1-2-го
розрядів, теодолітними ходами. При зворотній кутовій засічці точки
зйомок піднімають на металевих штативах, телескопічних вишках, на
вершини дерев до висоти 5-6м.

Для висотної прив’язки використовують ходи геометричного і в окремих
випадках тригонометричного нівелювання. Бригаду з прив’язки очолює
топограф або старший технік. Кількість робітників приймають у залежності
від складності району.

Для проведення дешифрування до початку польових робіт вибирають
маршрути при проектуванні планово-висотної прив’язки пізнавальних
знаків.

Розрізняють суцільне, маршрутне і камеральне дешифрування в залежності
від складності контурів. Суцільне виконується в населених пунктах, на
промислових, транспортних, гідротехнічних підприємствах. Маршрутне
виконують у межах смуги 0,25 км у лісі, а на відкритій місцевості
0,5-1,0 км. На кожній станції з’являється фото зображення території з
місцевістю, вивчається рослинний покрив, форми рельєфу, назви об’єктів,
їхні характеристики. Всі назви завіряють у раді народних депутатів.

Камеральне дешифрування виконують на ділянках між маршрутами. Роблять
його також топографи, що виконували маршрутне дешифрування. Для цього
використовують стереометри, стереоскопи, лупи, лінійки та ін.

При комбінованій зйомці креслення рельєфу і дешифрування роблять
безпосередньо в польових умовах. При цій зйомці велике значення має
наявність грамотного старшого робітника і гарних речників, оскільки
необхідно вибирати характерні точки рельєфу місцевості.

1.2.3 Розрахунок основних даних для аерофотознімання

Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного
завдання на виконання аерофотознімання. Вибір масштабу фотографування,
фокусної віддалі АФА, типу приладу для обробки, встановлення
мінімального повздовжнього та поперечного перекриття знімків
здійснюється згідно “ Інструкцією “[1] пп. 7.1.6-7.1.8, в
залежності від масштабу створюваної карти, характеру рельєфу, забудови
території та інше.

У пункті 7.1.6. вказано, що під час розробки робочого проекту слід
враховувати характер місцевості (рельєф, контурність) і забудови, якість
проведеного аерофотознімання, густоту і розташування пунктів геодезичної
мережі і знімальної основи, оснащеність фотограмметричними приладами і
методи, які буде застосовано при проведенні просторової
фото-тріангуляції.

Робочий проект розробляють згідно з технічним проектом, відповідно до
вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні
топографічних карт і планів та даної інструкції.

У пункті 7.1.8. «Інструкції» вказано, що точки планової і висотної
основи, в першу чергу використовують пункти державної геодезичної мережі
і геодезичних мереж згущення.

Отже, вибір масштабу фотографування (типи аерофотоапаратів) для
виготовлення фото планів і стерео рисування рельєфу залежить від
наявного фотограмметричного і стереофотографічного обладнання, характеру
забудови, рельєфу місцевості, а також вимог, які висуваються до точності
відображення контурів і рельєфу на топографічних планах.

Приклад розрахунку основних даних для аерофотознімання приведено нижче
в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

тут : W-швидкість руху літака, яку можна прирівняти рівною 200 км/год

1.2.4. Проект розміщення планових розпізнавальних знаків

Проект розміщення розпізнавальних знаків виконують на кальці суміщеній з
картою, на яку попередньо наносять:

– чорним кольором границі об(єкту знімання;

номенклатурну розграфку планів-синім кольором;

всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним
кольором;

напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;

перший маршрут суміщають з північною або південною границею об(єкта або
трохи на північ чи на південь від цієї границі;

наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за
східною і західною границями об(єкту на віддалі 1-2 базисів
фотографування;

згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів,
зафарбовують їх жовтим кольором;

Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від
верхнього маршруту вниз, а від нижнього маршруту вверх відкладати
відрізок L’, який рівний:

,

де

m – масштаб фотографування;

M – масштаб карти;

L – розмір знімка (18 см).

L’= 2.52

Розпізнавальний знак (РЗ)- це точка, яка чітко розпізнана як на
фотознімку так і на місцевості, після чого закріплена на місцевості
одним з найпростіших центрів( кілок, штир, кований цвях, цвях у пні
тощо).

Визначення планових координат Х та У розпізнавального знаку будь-яким з
відомих методів називають плановою підготовкою аерознімків, визначення
висоти Н розпізнавального знаку будь-яким з відомих методів називають
висотною підготовкою аерознімків.

8

:

:

F

L

N

- $&(@RT^`piu¤

¦

®

?

?

3/4

/ OU¤

¦

gdUQn

[&[([2[6[8[:[Ue: Oe & * o¶u?uouoeuou?aOeAe?a1/2?1/2¤’„r`R1/2P1/2E1/2>1/2

вальним знаком (ПРЗ), а для якого визначені висоти Н – висотним
розпізнавальним знаком (ВРЗ). Розпізнавальний знак, для якого визначають
і планові координати Х, У і висоти Н називають планово-висотним
розпізнавальним знаком.

Планова підготовка розпізнавальних знаків буває суцільною та
розрідженою. З метою скорочення обсягів польових робіт, як правило,
застосовують розріджену планову підготовку аерознімків. В цьому випадку
планові розпізнавальні точки проектують посередині смуг поперечного
перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.3

Віддалі між плановими розпізнавальними точками в зонах поперечного
перекриття повинні бути в одному ряду через 80-100 см в масштабі
створюваного плану (1,6 – 2 км для масштабу 1:2000), а в наступному
через 160-200см в масштабі створюваного плану (3,2 – 4 км для масштабу
1:2000). При цьому початок і кінець кожного маршруту повинен бути
забезпечений розпізнавальними точками розміщеними за границями ділянки
знімання. На північній та південній границях об’єкту планові
розпізнавальні знаки розміщують в 2 рази густіше, тобто через 0,8 – 1
км. Планові розпізнавальні знаки на схемі позначають червоними
кружечками діаметром 3 мм.

Приклад проекту розміщення планових розпізнавальних знаків на об’єкті
приведено на рис. 1.4.

Рис.1.4.

1.2.5. Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків

Висотна підготовка аерознімків може бути суцільною або розрідженою. З
метою скорочення обсягів польових робіт, як правило, застосовують
розріджену підготовку, крім крайнього північного і крайнього південного
маршрутів, для яких здійснюється суцільна висотна підготовка.

Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків виконують на тій же
кальці, де здійснено проектування планових розпізнавальних знаків.
Висотні розпізнавальні точки суміщають з плановими розпізнавальними
точками, а в маршрутах, де планові розпізнавальні точки розміщені рідше
ніж через 2 – 2,5 км, посередині між ними проектують додатковий
розпізнавальний знак.

На першому і останньому маршрутах проектують суцільну висотну
підготовку, яка передбачає розміщення повздовжнього перекриття кожної
пари знімків чотири основних і один контрольний розпізнавальний знак
(рис. 1.5)

Рис.1.5

Всі запроектовані висотні розпізнавальні точки наносять на кальку
червоними суцільними кружками діаметром 1.5 мм.

Приклад проекту розміщення висотних розпізнавальних точок на об’єкті
приведений на рис. 1.6.

Після завершення проектування складається таблиця 1.5.

Характеристика мережі розпізнавальних точок

Таблиця 1.5

Вид розпізнавальної точки Кількість, шт Підлягає маркуванню Метод
маркування, розміри маркувального знака

Планово-висотна 30 8 Методом окопки в комплексі з закладкою центрів

Висотна 20 5 розміром 3.4*3.4 м

Всього: 50 13

Як правило, планують маркування приблизно 25% від усієї кількості
розпізнавальних знаків. Кількість розпізнавальних знаків визначають
безпосередньо з проектів розміщення розпізнавальних точок. При цьому
треба додати висотних розпізнавальних точок на двох граничних маршрутах
у кількості, що приблизно дорівнює К= 3 знаки ( 2 маршрути ( кількість
знімків у маршруті.

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс
топографо-геодезичних робіт

2.1.Підрахунок обсягів робіт

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою
подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад,
транспорту, приладів, складання календарних графіків робіт та інше.
Встановлені обсяги робіт є вихідними для складання кошторисів на
виконання польових і камеральних робіт. Підрахунки обсягів польових і
камеральних робіт виконують у відомості, форма якої приводиться нижче в
таблиці 2.1. Згідно з чинним нормативним документом “Збірник укрупнених
кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”,
затвердженим Міністерством екології та природних ресурсів України( наказ
№29/м від 19.02.2003 р.). Таблиця заповнюється в такій послідовності:

в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;

перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2;

в графі 3 вказуються одиниці виміру згідно з нормативними документами;

в графі 4 – категорія складності для кожного процесу встановлюється за
фізико-географічними умовами району робіт;

в графі 5 – записуються трудові затрати в бригадо-днях;

обсяг роботи встановлюється згідно з технічним проектом і записується в
графу 6;

обсяг робіт в трудових затратах вираховується за формулою і записується
в графу 7:

Qнорм = Q*T,

де

Q – об’єм натуральних показників;

T – трудові затрати в бригадо-днях на одиницю продукції;

в графі 8 підраховується необхідна кількість бригадоднів з врахуванням
запланованого перевиконанням норм виробітку для польових робіт 130%, а
для камеральних – 100%.

До відомості обсягів робіт включені польові і камеральні процеси, як
робіт по створенню планово-висотної основи (полігонометрія 4кл. і 1
розряду), так і знімальних робіт.

Відомість обсягів польових і камеральних робіт

в натуральних і трудових показниках.

Таблиця 2.1

Норм. Назва процесів Одиниця Катего- Трудові Обсяг робіт

документ

вимірю- рія затрати В натураль- В трудових показниках

№ табл.

вання склад- (бригадо- них показ- (в бригадо/днях)

норми

  ності дні) никах За норма- Згідно з прог-

            ми Qнорм нозом Qпрогн.

1 2 3 4 5 6 7 8

  1. Польові роботи            

  1.1. Полігонометрія 4 класу

 

  і 1-го розряду

 

ЗУКР Рекогностування пунктів            

табл. 1.2 полігонометрії            

п.0115 4 класу (сторони 250-800 м) пункт ІІІ 0.07 9 0.63 0.48

п.0119 1-го рзряду пункт ІІІ 0.06 29 1.74 1.34

ЗУКР Виготовлення центрів полігонометрії            

табл. 1.10 4кл і 1 розряду центр – 0.29 38 11,02 8.75

п.01113              

     

   

ЗУКР Закладання центрів на пунктах центр ІІІ 0.56 38 21.28 16.37

табл. 1.13 полігонометрії 4кл. і 1розряду

п.01131  

               

ЗУКР Вимірювання кутів і ліній

 

 

 

табл.1.19 на пунктах полігонометрії 4кл. пункт ІІІ 0.24 9 2.16 1.66

п.01167 і 1розряду пункт ІІІ 0.14 29 4,06 3.12

п.01177              

  1.2Технічне нівелювання            

ЗУКР              

табл.1.32 Технічне нівелювання 1 км III 0.13 16 2.08 1.6

п.03317              

               

  1.3 Знімальні роботи

 

  1.3.1 Стереотопографічний

 

  метод створення планів

 

ЗУКР Маркуваня планово-висотних опозн. II 0.06 8 0.48 0.43

табл.2.8 розпізнавальних точок

п.02446

 

 

 

ЗУКР              

табл.2.9 Планова прив’язка кв.км III 1.58 24 37.92 29.16

п.02469 аерофотознімків

 

 

ЗУКР Висотна підготовка кв.км

0.55 24 13.2 10.15

табл.2.10 при стереотопографічному

п.02489 зніманні

ЗУКР Дешифрування км2

2.71 24 65.04 50.03

табл.2.12 на аерофотознімках

п.02499              

  2. Камеральні роботи

 

ЗУКР Попередні опрацювання матеріалів км

0.21 16 3.36 3.05

табл.5.8 технічного нівелювання

п.061600              

ЗУКР Врівноваження координат

табл.5.6 пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів на ПК пункт

0.64 9 5.76 5.2

п.061593

0.62 29 17.98 16.3

 

 

ЗУКР Стереотопографічне кв.км

0.14 38 5.32 4.84

табл.3.2 знімання в масштабі 1:2000

п.11824

 

 

   

               

ЗУКР Редагування зібраної кв.км

6.87 24 164.88 149.89

табл.3.3 цифрової інформації

п.11860              

 

 

ЗУКР Попередні опрацювання            

табл.5.1 матеріалів полігонометрії  

 

   

п.061585 4 класу пункт

2.91 24 69.84 63.49

п.061586 1 розряду пункт

Всього

365.86

Польові роботи

123.09

Камеральні роботи

242.77

2.2 Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на
виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування
виробництва на даному об’єкті.

Кошторис складається з використанням “Збірника укрупнених
кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”,
затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів
України №29/м від 19.02.2003 р.

Приклад кошторису приведено в табл.. 2.2.

Таблиця 2.2

№ п/п Назва роботи та її характеристика Одиниця роботи Категорія
складності №таблиці,пункту ЗУКР Розцінка грн Обсяг робіт Вартість

1 2 3 4 5 6 7 9

1.

  Виготовлення центрів

полігонометрії 4кл і 1 розр.  центр III ЗУКР

табл.1.10 п.01131 81.47 38 3095.86

2. Закладка центрів центр III ЗУКР табл.1.13 п.01131 161.2 38 6125.6

3 Рекогностування пунктів 4 кл. пункт III ЗУКР табл.1.2 п.0115 32.99 9
296.91

4 Рекогностування пунктів 1 розряду пункт III ЗУКР табл.1.2 п.0119 28.63
29 830.27

5 Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 4 класу пункт III
ЗУКР табл.1.19 п.01167 117.92 9 1061.28

6  Вимірювання кутів і ліній на пунктах полігонометрії 1 розряду пункт
III ЗУКР табл.1.19 п.01177 81.28 29 2357.12

7 Технічне нівелювання погон.км III ЗУКР табл.1.32 п.03317 8.01 16
128.16

8 Маркування планово-висотних розпізнавальних знаків знак III ЗУКР
табл.2.8 п.02446 44.11 8 352.88

9 Планова прив’язка аерофотознімків 1км2 III ЗУКР табл.2.9 п.02469
367.65 24 882.36

10 Висотна підготовка при стереотопографічному зніманні 1км2 III ЗУКР
табл.2.10 п.02489 207.68 24 4984.32

11 Дешифрування на аерофотознімках 1км2 III ЗУКР табл.2.12 п.02499 548.2
24 13156.8

12 Попередні опрацювання матеріалів полігонометрії 4 кл. пункт III ЗУКР
табл.5.1 п.061585 36.32 9 326.88

13  Попередні опрацювання матеріалів полігонометрії 1 розряду пункт III
ЗУКР табл.5.1 п.061586 33.69 29 977.01

14 Урівноваження координат пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів пункт – ЗУКР
табл.. 5.6 п.061593 10.31 38 391.78

15 Попереднє опрацювання матеріалів технічного нівелювання погон.км III
ЗУКР табл.5.8 п.061598 17.91 16 286.56

16 Стереотопографічне знімання в масштабі 1:2000 1км2 III ЗУКР табл.3.2
п.11824 828.09 24 19874.16

17 Редагування зібраної цифрової інформації 1км2 III

ЗУКР табл.3.3 п.11860 384.53 24 9228.72

Всього по кошторису
64356.67

ПДВ 20%
12871.334

Загальна вартість
77228.004

3. Планування та організація робіт

3.1 Складання календарного графіка

Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма
організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного
календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю
ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з
початком польового сезону на об’єкті. Тривалість польового періоду в
різних областях України приведена в додатку 1 (ст.. 156) ЗУКР [5].

В Івано-Франківській області польовий сезон триває 7 місяців, тобто, з
15 квітня по 15 листопада. В нашому випадку комплекс робіт триває 131
день, тобто з 15 квітня по 20 жовтня 2009 року.

Розклад календарних графіків на виконання комплексу робіт з
інвентаризації земель Ворохтянського об’єкту Івано-Франківської області
представлені в таблицях 3.1 та 3.2.

Календарний графік робіт на Ворохтянському об’єкті (2009 рік)

Польові роботи

Таблиця 3.1

квітень травень

15 16 17 18 20 21 22 23 24 25 27 28 29 30 4 5 6 7 8 9

1

бригада Рекогностування пунктів, виготовлення і закладка центрів
Вимірювання полігонометрії і технічне нівелювання

Травень

11 12 13 14 15 16 18 19 20 21 22 23 25 26 27 28 29 30

1

бригада Маркування, планово-висотна підготовка

2

бригада Дешифрування на аерофотознімках

Червень

1 2 3 4 5 6 8 9 10 11 12 13 15 16 17 18 19 20 22 23 24 25 26 29 30

1

бригада Планово-висотна підготовка

2

бригада Дешифрування на аерофотознімках

Липень

1 2 3 4 6 7 8 9 10 11 13 14 15 16 17 18 20 21 22

1

бригада Планово-висотна підготовка Дешифрування на аерофотознімках

2

бригада Дешифрування на аерофотознімках

липень серпень

23 24 25 27 28 29 30 31 1 3 4

1

бригада

2

бригада Дешифрування на аерофотознімках

Камеральні
роботи

Таблиця 3.1

(продовженн)

червень

1 2 3 4 5 6 8 9 10 11 12 13 15 16 17 18 19 20 22 23 24 25 26 27 30

виконавець 1 Опрацювання матеріалів полігонометрії Опрацюв. матеріалів
техн. нівелюв. Стереотопографічне знімання і редагування

виконавець 2 Стереотопографічне знімання і редагування цифрової
інформації

виконавець 3

липень

1 2 3 4 6 7 8 9 10 11 13 14 15 16 17 18 20 21 22 23 24 25 27 28 29 30
31

виконавець 1 Стереотопографічне знімання і

редагування цифрової інформації

виконавець 2

виконавець 3

серпень

1 3 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 17 18 19 20 21 22 24 25 26 27 28 29

виконавець 1 Стереотопографічне знімання і

редагування цифрової інформації

виконавець 2

виконавець 3

вересень

1 2 3 4 5 7 8 9 10 11 12 14 15 16 17 18 19 21 22 23 24 25 26 28 29 30

виконавець 1 Стереотопографічне знімання і

редагування цифрової інформації

виконавець 2

виконавець 3

жовтень

1 2 3 5 6 7 8 9 10 12 13 14 15 16 17 19 20 21 22 23 24 26 27 28 29 30

виконавець 1 Стереотопографічне знімання і

редагування цифрової інформації

виконавець 2

листопад

2 3 4 5 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17

виконавець 1 Стереотопографічне знімання і

редагування цифрової інформації

виконавець 2

Таким чином, комплекс польових і камеральних робіт планується виконати
з 15 квітня 2009 року до 21 вересня 2009 року.

3.2 Загальні питання організації робіт на об’єкті

При розгляді цього питання в курсовому проекті необхідно вказати
структуру підрозділу, який буде виконувати роботи на даному об’єкті,
згідно з затвердженим календарним графіком робіт. Вибрати місця
базування бригад, забезпеченість транспортом, зв’язком, спецодягом,
харчуванням. Навести список приладів і обладнання, заходи безпеки
виконання робіт.

Виконання робіт на Ворохтянському об’єкті. Роботи буде виконувати
геодезичний підрозділ, що складається з двох польових бригад і двох
виконавців, які мають виконувати як польові так і камеральні роботи.

Згідно з календарним графіком робіт бригади мають розпочати роботи з
15.04.2009 року. Для цього необхідно вибрати населений пункт для
розміщення бригад. Для розміщення керівництва підрозділу зручно вибрати
обласний центр м. Івано-Франківськ, а для бригад за базу розташування
доцільно прийняти с.Ворохта. Зв’язок між начальником
підрозділу і польовими бригадами буде здійснюватися автотранспортом.

При польових роботах полігонометрії, нівелюванні, а також при виконанні
дешифрування забудованих територій кожна бригада буде забезпечена
окремою машиною.

Працівників польових бригад забезпечують літнім спецодягом, видають одну
пару чобіт.

Список приладів і обладнання, що видається для виконання робіт,
представлений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Список приладів і обладнання, необхідних для виконання
робіт

Таблиця 3.1

№п/п Назва приладів Необх. кільк.

1. Тахеометр „Leica” 1

2. Нівелір Н3 1

3. Рейки нівелірні 2

На стадії технічного проектування розробляють заходи безпечного
проведення польових робіт, особливе значення має підбір кадрів, які
проходять медичне обстеження і здатність проводити роботи в різних
умовах.

Організація польового табору починається з вибору місця для нього з
врахуванням вигідності під’їзду транспорту, наявності води, палива.
Польовим табором буде служити будинок або декілька кімнат орендованих у
місцевих мешканців. Продукти харчування зберігають в окремо відведеній
кімнаті, а також влаштовують спеціальні кімнати для сушіння спецодягу,
складу обладнання. Для стояння механізованого транспорту обладнують
спеціальні місця або використовують уже наявні.

3.2.1 Організація робіт по створенню планово-висотної основи та
знімальних робіт на об’єкті

Комплекс польових і камеральних робіт, що є предметом розробки в
даному курсовому проекті, включає в себе:

роботи по створенню планово-висотної основи;

знімальні роботи.

В цьому підрозділі буде описана організація виробничого процесу для
виконання комплексу робіт.

Нижче проведено розробка питання організації робіт по створенню
планово-висотної основи на Ворохтянському об’єкті під топографічне
знімання масштабу 1:2000, яка буде використовуватись для інвентаризації
земель населених пунктів.

Комплекс робіт по створенню планово-висотної основи на території
населеного пункту складається з підготовчих, польових, камеральних і
завершу вальних робіт.

Зупинимося детальніше на кожному з етапів організації робіт.

3.2.1.1 Підготовчі роботи

У процесі підготовчих робіт визначається завдання на виконання робіт,
проводиться збір вихідних даних:

книга реєстрації землеволодінь;

форма Державної статистичної звітності №6;

схеми і дані геодезичної основи, виписки з каталогів координат пунктів
геодезичної основи.

На робочу карту населеного пункту наносять:

межу населеного пункту;

функціонально-планувальні фактори;

існуючу геодезичну основу;

інженерно-інфраструктурні фактори;

інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;

ґрунтовий покрив території.

Роботи виконуються у відповідності до технічного проекту з дотриманням
вимог нормативних документів.

3.2.1.2 Польові роботи.

3.2.1.2.1 Обстеження пунктів полігонометрії

Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з
вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на
місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх
ознак пункту, його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних
промірів.

Зміст роботи: отримання завдання, матеріалів. Виписка технічних даних на
обстежуваний пункт. Розшукування пункту на місцевості. Виявлення стану
зовнішнього знаку і верхньої марки центру, внутрішнього оформлення,
збереження орієнтирних пунктів. Визначення об’єму робіт по відновленню
пункту, складання карточки обстеження. Переїзди на ділянці робіт. Здача
робіт. Звітна документація: карточки обстеження пунктів.

3.2.1.2.2 Рекогностування пунктів полігонометрії

Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного
проекту. Видимість встановлюють за допомогою бінокля.

Проміри при прив’язці пунктів полігонометрії до місцевих предметів
виконують рулеткою.

Зміст роботи:

отримання завдання , матеріалів;

визначення на місцевості напрямку ходів;

вибір місця для закладки пунктів ходу;

закріплення пунктів тимчасовими знаками;

вибір напрямку для передачі дирекцій них кутів до вузлових точок;

зарисовка прив’язок пунктів до місцевих предметів;

складання схеми ходів;

погодження місць закладки пунктів;

переїзди та переходи на ділянці робіт;

здача робіт.

Звітна документація: абриси відрекогностованих пунктів.

3.2.1.2.3 Прокладання теодолітних ходів з допомогою електронного
тахеометра

WILD TC 1010 “Leica”

Візирними цілями є марки, встановлені на штативах. Вимірювання виконують
по трьох штативній системі.

До складу бригади входять інженер-геодезист 1 категорії, технік.

Зміст роботи:

отримання завдання, підбір матеріалів;

підготовка приладів до роботи;

пошук центрів;

встановлення приладу і візирних цілей;

вимірювання кутів та ліній на пунктах полігонометрії та вузлових точках;

вивід середніх значень кутів або напрямків та ліній;

обчислення кутових та лінійних нев’язок;

відновлення зовнішнього оформлення центру;

переходи на ділянці робіт.

Звітна документація: польові журнали вимірювання кутів і ліній пунктів
полігонометрії.

3.2.1.2.4 Технічне нівелювання

Зміст роботи:

підбір матеріалів;

виписка висот реперів до яких проектується прив’язка;

складання проекту прокладання ходів;

підбір і перевірка інструментів;

організація польових робіт;

рекогностування ліній прокладання ходу;

пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких
будуть закінчуватися ходи; нівелювання;

ведення польових журналів;

контрольні вирахування;

складання відомості перевищень і схеми ходів;

оформлення журналів.

Звітна документація: польові журнали нівелювання.

3.2.1.3 Камеральні роботи

3.2.1.3.1 Складання технічного проекту

Складання технічного проекту виконується у відповідності до нормативних
документів.

3.2.1.3.2 Обчислення теодолітних ходів

Зміст роботи:

перевірка журналів кутових і лінійних вимірів;

виписка у відомості значення кутів і довжин ліній;

вираховування дирекцій них кутів і приростків координат;

ув’язка та обчислення координат.

3.2.1.3.3 Вирівнювання теодолітних ходів і вузлових точок

Зміст роботи:

обчислення відомостей вирівнювання ходу (обчислення попередніх і
остаточних дирекційних кутів і координат ходу з випискою всіх даних);

врівноваження координат вузлових точок системи ходів способом
наближень.

3.2.1.3.4 Обчислення нівелірних ходів

Зміст роботи:

перевірка польових журналів;

проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів;

складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів;

перевірка матеріалів та виправлення виявлених недоліків;

оформлення та формування матеріалів.

3.2.1.3.5 Складання плану (коректура)

Зміст роботи:

отримання завдання;

підготовка робочого місця;

нанесення на основу пунктів полігонометрії;

складання викопіровки

виправлення коректурних зауважень;

здача робіт і матеріалів.

3.2.1.3.6 Креслярсько-оформлюючі роботи

Зміст роботи:

викреслення схеми планової основи;

нанесення точок та їх з’єднання відповідно робочій схемі;

перевірка нанесення точок знімальної основи по координатах.

3.2.1.3.7 Складання технічного звіту

Зміст роботи:

отримання завдання;

збір матеріалів по виконаних роботах;

оформлення документації у відповідності з нормативними документами та
інструкціями по оформленню і здачі звіту.

3.2.1.4 Завершувальні роботи

Після завершення польових та камеральних робіт по створенню планової
основи складають технічний звіт, який формується в такій послідовності:

титульний лист;

технічне завдання на виконання робіт;

зміст звіту;

копія або виписка із рішення Ради народних депутатів про виконання
робіт, або копія заяви на виконання робіт;

пояснювальна записка;

акт перевірки на приймання польових та камеральних робіт.

Перераховані вище документи передаються в обумовленому порядку
замовнику.

Матеріали геодезичних робіт систематизуються і зберігаються в
організації, що виконувала роботи.

Аналогічно розробляються питання організації знімальних робіт.

Нижче приведена технічна документація по формуванню землеволодінь і
землекористувань сільськогосподарських підприємств та меж населених
пунктів.

Технічна документація по формуванню землеволодінь і землекористувань
сільськогосподарських підприємств та меж населених пунктів

Технічна документація розробляється з метою оптимізації новоутворених
сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх реальних можливостей
обробітку земель та уточнення і внесення необхідних змін в межі
населених пунктів.

Роботи по впорядкуванню організації територій включають:

—підготовчі роботи;

—розробка проекту по впорядкуванню організації території новостворених
підприємств;

—перенесення проекту в натуру.

Підготовчі роботи

Технічна документація розробляється на плановій основі в масштабі
1:10000, виготовленій при корегуванні планово-картографічних матеріалів
території сільської ради.

Для її розробки збирається, вивчається і використовується така
проектно-технічна документація:

— проект землеустрою з ґрунтозахисною контурно-меліоративною
організацією територією сільської ради;

— проект розміщення земельних паїв членів сільськогосподарського
підприємства та видачі державних актів на право приватної власності на
землю їх власникам;

— технічна документація по встановленні меж сільських рад та населених
пунктів;

— матеріали схем поділу та проектів реформування сільськогосподарських
підприємств;

— технічна документація по інвентаризації еродованих та деградованих
орних земель;

інша технічна документація, що впливає на розробку проекту.

Розробка проекту по впорядкуванню організації території новостворених
підприємств

Після закінчення підготовчих робіт виконується кадастрова зйомка
масивів сільськогосподарських угідь та внесення меж земельних ділянок в
натурі згідно з Схемою поділу земель сільськогосподарського використання
на земельні частки (паї). Геодезичні роботи виконуються з прив’язкою до
пунктів державної геодезичної мережі. При цьому проводиться згущення
знімальної мережі, закладка межових знаків та визначення їх координат.
На основі виконаних геодезичних робіт розробляється проект по
впорядкуванні організації території новостворених підприємств.

При розробці проекту вивчається існуючий стан використання землі в
межах населених пунктів та вносяться пропозиції про внесення змін на
основі проведених робіт.

Перенесення проекту в натуру

Перенесення запроектованих меж землеволодінь і землекористувань в
натуру здійснюється шляхом прокладання інструментальних ходів з
геодезичною прив’язкою до існуючих межових знаків, якими закріплені
земельні масиви.

Відповідно до завдання мною розроблені питання організації комплексу
робіт по створенню планів в масштабі 1:2000 на Ворохтянському об’єкті.

Організація земельно-кадастрової інвентаризації земель

Для створення інформаційної бази ведення Державного земельного
кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання й
охорони земельних ресурсів, оподаткування власників земель проводиться
інвентаризація земельних ділянок. Обліковим об’єктом інвентаризації є
земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних
і фізичних осіб.

Перед початком інвентаризації органи адміністративно-територіальної
влади затверджують порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт
з інвентаризації. Фінансування робіт з інвентаризації земель
здійснюються відповідно до чинного законодавства. Замовниками робіт з
інвентаризації земель є власники земель, виконавчі органи міських,
селищних рад. Виконавцями робіт з інвентаризації земель є
госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах
земельних ресурсів або інші підрядні організації, які мають дозволи
(ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт.

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на 3 етапи:

підготовчий;

виробничий;

камеральні роботи.

Підготовчі роботи

Підготовчі роботи полягають в наступному:

— збирання, вивчення й оцінка топографо-геодезичними,
планово-картографічними матеріалами району робіт;

— аналіз технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт з
інвентаризації земель;

— підготовка висновків про необхідність обстеження планово-висотної
основи та виготовлення планово-топографічної основи;

— розробка технічного завдання;

— аналіз наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових,
топографо-геодезичних робіт, що виконувались на даній території;

— аналіз наявних матеріалів містобудівної документації, даних про
розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, виконання
державних будівельних норм;

— аналіз технічних звітів про встановлення зовнішніх меж
землекористувань;

— аналіз матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування;

— підготовка робочого інвентаризаційного плану;

— складання схем розробки площ на структурні підрозділи.

Вивченню і аналізу підлягають:

— облікові карти (паспорти) земельних ділянок;

— документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

— матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і
визначення меж земельних ділянок та меж міста, селища або сукупного
власника;

— матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації будівель та споруд
на земельних ділянках індивідуальної забудови;

— інформація про землекористувачів та землевласників, матеріали про
підприємства і організації, що мають кадастровий зміст в різних
організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою,
озеленення тощо;

— затверджена містобудівна та проектна документація.

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне
завдання та проводяться роботи по інвентаризації.

Виробничий етап

Виробничий етап виконується підрядником і включає:

— складання списку власників землі, від яких надходить інформація про
фактичне користування ділянкою, нотаріально завірені копії документів,
що підтверджують право користування землею, право власності на землю.
Складається акт обстеження наявності і стану межових знаків.

— польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж
землекористувань, яке складається з пошуку, виявлення та розпізнавання
поворотних точок і ліній меж землекористувань. Проводиться тимчасове
закріплення поворотних точок меж, ведеться абрис земельної ділянки, за
даними якого ці точки наносяться на план. При необхідності коригування
плану в районі робіт для до зйомки прокладається теодолітний хід. В усіх
випадках необхідне обов’язкове коригування меж кварталів, масивів,
мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи

Камеральні роботи складаються з опрацювання результатів натурних
топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і формування документації
і виконуються підрядником.

До складу документації входять наступні документи:

— пояснювальна записка;

— технічне завданням з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними
межами землекористувань;

— список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням
площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

— список землекористувачів, що не мають документів на право
користування або право власності на землю;

— перелік земель, що не використовуються або використовується не за
цільовим призначенням;

— перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

— перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів;

— експлікація всіх земель та розподіл їх за землекористувачами
(власниками землі) та угіддями за встановленою формою;

— зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

— каталог координат кутів повороту меж кварталів;

— акти встановлення і погодження меж землекористувань (землеволодінь);

— абриси меж земельних ділянок;

— каталог координат кутів повороту зовнішніх меж землекористувань;

— план встановлення меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

— схема прив’язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

— схема планової основи;

— відомість врівноваження теодолітних ходів.

На підставі погодженої з вищою організацією документації підрядник
складає зведений звіт.

Після припинення рішення відповідною радою звіт на паперовій основі і
магнітних носіях передається на постійне зберігання у відповідну раду, а
узагальнені матеріали — у вищі органи.

Висновки

В данному курсовому проекті слід звернути увагу на вибір схеми робіт,
технічних характеристик запроектованих мереж (кількість пунктів, довжини
ходів, очікувані СКП в координатах і висотах найбільш слабких пунктів та
інше).

Тут особлива увага приділяється складанню технологічної схеми обсягів
робіт в трудових показниках, складання кошторису на виконання робіт та
на планування строків виконаних робіт на об’єкті.

Згідно із завданням на технічне проектування, для топографічного
знімання пропонується прийняти комбінований метод. Комбінована зйомка
включає наступні види робіт: маркірування; аерофотознімання;
упорядкування проекту розміщення пізнавальних знаків на накидному
монтажі; планово-висотна прив’язка пізнавальних знаків; дешифрування;
камеральні роботи. Комбінований метод має дві технологічні схеми.

Перший варіант передбачає виготовлення фотопланів із наступною
мензульною зйомкою на них рельєфу і дешифрування контурів на місцевості.
Робочий варіант карти створюється на полі.

Другий варіант комбінованої зйомки здійснюється при скороченому терміні
польового сезону. Мензульну зйомку і дешифрування роблять на фотосхемах
і фотознімках. Потім контурну частину і рельєф у камеральних умовах
переносять на фотоплан на універсальних стереофототопографічних
приладах, тобто оригінал карти створюють у камеральних умовах.

Для даного курсового проекту я вибрала перший варіант комбінованої
зйомки.

Курсовий проект є дуже важливим етапом у вивченні матеріалу. Тут
зосереджені всі роботи, які виконує підприємство. Завдяки цьому я
відчула себе справжнім фахівцем розраховуючи графік робіт, кошторис та
інші важливі документи. Це дає змогу закріпити теоретичні знання,
спробувати себе у ролі начальника, від якого залежить хід роботи.
Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних
робіт при створенні планів в масштабі 1 :2000 на Ворохтянському об’єкті
є дуже відповідальною роботою від якої залежить кінцевий результат
роботи.

Перелік посилань на джерела

Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500. К., ГУГКіК, 1999 р.

Брикин П.А. «Экономика, организация и планирование
топографо-геодезического производства» , М.Недра, 1979

Иванов В.А. и др. «Организация, планирование и управление геодезическим
производством», М.Недра

Измайлов Л.И., Нормандская О.Б. «Практикум по аерофототопографии» –
М.Недра, 1969

Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та
картографічні роботи, затверджених наказом Міністерства екології та
природних ресурсів №29/м від 19.02.2003 р.

Петрович Й.М., Захарчин Г.М. «Організація виробництва» — Львів
«Магнолія плюс», 2004 р.

Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000, 1:500. Высотные сети, М., Недра, 1976

Географічна енциклопедія України в 3-х томах К., 1990

PAGE

PAGE 4

PAGE

PAGE 44

Камеральні роботи

Польові роботи

Аерофотозйомочні роботи

Геодезичні

Фототріангуляція і редуцірування

Планова прив’язка знімків

Трансформування знімків, виготовлення фото планів, світлокопій

Зйомка рельєфу, дешифрування на фотопланах

Креслення видавничого оригіналу карти

Камеральні роботи

Польові роботи

Аерофотозйомочні роботи

Геодезичні

Фототріангуляція і редуцірування

Планова прив’язка знімків

Трансформування знімків, виготовлення фото планів, світлокопій

Зйомка рельєфу і дешифрування на аерознімках і фотопланах

Перенос контурів і горизонталей на фото план

Креслення видавничого оригіналу карти

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020