РЕФЕРАТ

на тему:

Печера Кришталева в Тернопільській області

Печера “Кришталева» розташована в с. Кривчому Борщівського району
Тернопільської області. Довжина – 23 км. Середня ширина ходів – 2,0 м,
середня висота — 2,7 м. Відома з 1721 року. Вона практично суха і є
легкою для проходження. Тут спостерігається впродовж року стала
температура (+10,6 °С). 

Особливістю печери є те, що в ній підвищена іонізація повітря і води,
абсолютна відсутність патогенних організмів, а недавно виявлено
мінеральний болотний мул і воду. Усе це робить «Кришталеву»
найперспективнішим об’єктом для лікувальних та рекреаційних цілей.
Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний.
Для його проходження не потрібно спеціального спорядження та одягу. Але
деякі позамаршрутні ділянки печери закриті для туристів з метою
запобігання порушенню мікроклімату печери та негативному впливові на
ріст і збереження кристалів.

Перед гостями печери – два з половиною кілометри екскурсійної траси,
півтори години шляху у світі казки. Перші 480 м Вхідного коридору
спочатку насторожують кожного відвідувача. Під ногами кольоровими
плямами жевріють тьмяні відблиски світильників. Склепіння та стінки
вилискують крупнокристалічними темно-коричневим гіпсом, гладенько
відшліфованим древніми водами. Ліворуч і праворуч зачаївся морок,
ховаючи напівзасипані отвори бічних відгалужень.

Нарешті хід розширюється, і в коридорі з’являються перші дива – на
стінах іскряться-переливаються мінливими барвами кристали. Створюється
враження, що все навколо покрите блискучим панциром інею, чудернацькими
пальмовими гілками, листям папороті чи тонкою мозаїкою з дрібненької
янтарно-коричневої смальти.

Сходинок п’ятнадцять ведуть на дно залу Печера, у якому міг би
розміститись двоповерховий будиночок. Тут звідусіль обступають нас
щербаті, ламані, розсічені тріщинами брили, а в кожному закутку поміж
скель залягла щільна пітьма. Звідси в усіх напрямках розбігаються
численні ходи, утворюючи заплутаний лабіринт. І екскурсійний маршрут,
мов нитка Аріадни, веде в його глибини. Враження невпинно змінюються,
нашаровуються і знову розпадаються немов візерунки калейдоскопа.

У низькому, з суглинистим дном, ході Дикому над головою нависають
скелясті гострокуття, що отримали назву “зуби дракона”. Потрапляємо в
зал Затишний із сніжно-білими стінами.

У залі Скал без досвіду нелегко відшукати зручну для проходу стежину.
На дні – звалище брил, безладне нагромадження кам’яних пірамід, що
створюють якийсь тривожний ландшафт.

Паралельно до залу Скал простягнувся коридор Кам’яних Бурульок, де із
могутнього склепіння звисають вирізьблені водою різні за величиною і
формою гіпсові вирости.

І знову щось незвичайне чекає на нас у залі Зоологічному. Ще на
підходах до нього погляд зупиняється на чудернацьких рельєфах,
вихоплених з темряви променями прожекторів. На стінах, під склепінням, в
розщілинах можна розрізнити зображення дельфіна, сови, лисиці, орла, а
далі вже якихось цілком нереальних істот, що заповнили всю просторінь
залу.

I

O

Oe

Oe

У зал Завалів увагу привертають цементні пломби-наліпки на розколинах
скель, поставлені в 1928 році. Вони витримали два землетруси і
залишилися цілими.

Усе далі й далі йдуть кам’яні тунелі, що тягнуться у різні боки з
Вузлового коридору, і здається, що немає кінця-краю їх запаморочливим
сплетінням. Кожен хід, зал, коридор по-своєму вражає різноманітністю
форм, розмірів, химерною неповторною красою.

Ось Вапняний зал. Закам’янілі вапнякові нашарування утворюють настільки
несподівані композиції , що уява мимоволі переносить нас у світ дитячих
казок.

Зал Комин. Відчуття нереальності охоплює людину на дні цього круглого
кам’яного колодязя з прямовисними стінами. Він розтинає всю 10 метрову
товщу гіпсів і високо впирається у плоску плиту. Тут колись вирували
води, міліметр за міліметром виточуючи в гірській породі циліндричний
отвір.

На південний схід від екскурсійного маршруту проліг лабіринт Карстової
Експедиції із залами Нехая, Академічним, Втрачених Надій, Обвальним,
Дружби, Преси та лабіринтом Кам’яних Квітів.

Найбільшим у Кришталевій печері є зал Брил. Величність простору у ньому
полонить з першого кроку. Мабуть щось подібне відчував Гуллівер,
потрапивши в країну велетнів. Химерними чудовиськами громадяться на дні
залу кам’яні брили. У густому мороці високого склепіння безсило
ламаються і меркнуть леза електричних променів.

Північний район Кришталевої печери завершується Палеозоологічним
лабіринтом. Тут учасниками експедицій виявилено велику кількість тварин:
песця, куниці, борсука, лемінга, північного оленя та ін. знахідки
підтвердили припущення вчених, що близько 10 тис. років тому клімат на
території сучасного Поділля був значно суворішим, ніж тепер, а також
думку карстознавців про те, що протягом останніх десяти тисячоліть
печера ніколи водами повністю не заповнювалася.

Із Вузлового потрапляємо до Кришталевого коридору. По-різному називають
його: підземний квітник, храм краси, кришталеве чудо. Прямовисні стіни
вкриті суцільним килимом гіпсових кристалів – білих, кремових,
рожево-бурштинових, напівпрозорих. На ньому – розмай кам’яних троянд,
ніжних лілей, тендітних чашечок дзвіночків, а також різні кристалічні
композиції, яким важко підібрати відповідну назву. Можна годинами стояти
у захопленні, і зір не стомиться милуватися дивовижною красою підземного
квітника.

Біля Кам’яного Буйвола – одвічного господаря печери, екскурсія
закінчується. 

Кам’яний буйвол

Рухаємось до виходу, минаючи закритий для масового відвідування
північно-західний район печери, названий першопрохідцями лабіринтом
Скелета. У 1962 році експедиція вже закінчувала топографічну зйомку і
завершувала проходження невідомих раніше проходів кришталевої печери. І
раптом спелеологи натрапили на людський скелет. Хто була ця людина? Як
потрапила в ніким не ходжений лабіринт? Нічого не пояснив знайдений біля
кістяка позеленілий російський п’ятак, датований 1904 роком, нічого не
змогли розповісти і кривченські старожили.

Зараз, у деяких районах печери проводяться роботи з метою пошуку нових,
невідомих її ділянок та створено й обладнано підземні базові табори.
Також проводяться роботи з дослідження екосистеми печери та впливу її
середовища на організм людини…

Похожие записи