Реферат на тему:
Оцінка впливів антропогенного навантаження на атмосферне повітря гори
Говерли
Хімічний склад атмосферних опадів, незважаючи на нестабільність, у
цілому відображає характерні риси місцевості і тип її ландшафту.
Мінералізація атмосферних опадів, як звичайно, нижча, ніж мінералізація
поверхневих і підземних вод. Загалом на території України щорічно з
атмосферними опадами випадає 7,3 млн т розчинених мінеральних речовин, у
тому числі в Карпатах – 0,62 млн т. Кількість надходження розчинених
мінеральних речовин у розрахунку на 1 км2 (модуль надходження розчинених
мінеральних речовин) становить 12,1 т, у тому числі в Карпатах – 29,9 т
[2].
Джерелом небезпечних хімічних компонентів в атмосферних опадах є
аерозолі атмосфери, або, як їх інакше називають, – ядра конденсації.
Аерозолі – це пилоподібні мінеральні частинки кори звітрювання, частинки
диму, органічні речовини різного складу, найдрібніші організми та їхні
залишки (спори, пилок рослин, мікроби), а також різноманітні техногенні
тверді забруднювачі атмосфери. В разі поєднання з практично
дистильованою атмосферною вологою тверді частки мають здатність
передавати свої хімічні властивості воді або вступати в хімічну реакцію
з вологою. Наприклад, у випадку конденсування атмосферної вологи на
частках NO, NO2, SO2 утворюються розчини азотної, азотистої та сірчаної
кислот, відповідно. Випадіння таких опадів називають кислотними дощами.
Нескладний розрахунок засвідчує, що одна дощова крапля, яка падає з
висоти 1 км, ,,промиває“ близько 15 л повітря, а 1 л дощової води може
концентрувати в собі домішки, які містяться приблизно в 300 м3
атмосферного повітря [3].
Гідрохімічні дослідження атмосферних опадів у районі гори Говерли почав
проводити Карпатський національний природний парк (КНПП) 1998 р. Опади,
вимиваючи забруднювальні речовини з атмосфери, самі по собі починають
відігравати роль чинника екологічного ризику. Найвідомішим проявом
цього процесу є випадання кислотних дощів. Імовірність надходження їх у
район г. Говерли оцінювали за кислотністю (рН) опадів.
Показник рН атмосферних опадів завжди нижчий, ніж 7, найчастіше він має
значення в межах 5–6, а іноді й нижче – до 4,6. Значення рН у межах 5–6
можна пояснити, оскільки в разі рН=5,7 СО2 дистильованої води перебуває
у рівновазі з СО2 атмосфери. Зниженню рН до 5 і менше сприяє наявність в
атмосфері NO2 і SО2 [1].
У випадку значення рН Таблиця 1 Викиди небезпечних полютантів автотранспортом, кг Вид автотранспорту Mco (VI) МСxHy (VI) МNОx (VI) Червень – 389,71 кг Вантажні автомобілі 48,92 10,04 4,09 Автобуси 134,84 29,91 13,77 Легкові автомобілі 129,51 10,41 8,22 Разом 313,27 50,36 26,08 Липень – 789,64 кг Вантажні автомобілі 35,47 7,28 2,96 Автобуси 296,07 65,66 30,24 Легкові автомобілі 307,69 24,74 19,53 Разом 639,23 97,68 52,73 Отже, за два літні місяці, які наближено характеризують пік туристичного сезону, на досліджуваній ділянці дороги автотранспортом викинуто в атмосферне повітря більше тонни забруднювальних речовин, а саме – чадного газу, оксидів азоту та вуглеводнів. Тобто за рік орієнтовно ця кількість становитиме 3,0–4,5 т. Ці розрахунки виконано за ,,Методикою розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферу автомобільним транспортом“ (Мінекоресурси України, 1995 р.). Порівняння нормативів питомих викидів забруднювальних речовин на 1 км пробігу одним транспортним засобом в Україні та Європі дало змогу виявити таке: за викидами окислів азоту європейські нормативи є жорсткішими; наприклад, для легкових автомобілів – 0,2 г/км (норматив 1997 р.), що менше від українського нормативу в 10 разів (2,0–2,1 г/км); щодо автобусів нормативи відрізняються на 20–50% (5,03 проти 6,4–7,5 г/км); за викидами окису вуглецю (СО) розбіжність нормативів набагато більша; щодо автомобілів та автобусів нормативи, наприклад, Великобританії перевищують нормативи України в 30 разів (0,68 проти 15,6 г/км для легкового транспорту); за викидами неметанових летких органічних сполук (СН) розбіжність нормативів теж значна; щодо автомобілів європейські нормативи перевищують нормативи України в 30 разів (0,048 проти 1,5–1,6 г/км для легкового транспорту); щодо автобусів – у 10 разів (0,94 проти 7,4–9,6 г/км). 4 6 `b2 Таблиця 2 Викиди шкідливих речовин НСБ “Заросляк” у 2001 р. Забруднювальні речовини Ліміти викидів стаціонарних джерел, т Фактичні обсяги викидів використаного пального, т Пил 29,0 28,77 Окис азоту 1,01 0,97 Сірчистий ангідрит 16,2 15,51 Оксид вуглецю 6,0 5,73 Бензин - 17,1 Дизельне пальне - 6,8 Отже, викиди котельні на порядок перевищують викиди автотранспорту. Звичайно, в перспективному плані рекреаційного розвитку території КНПП необхідно передбачити отримання електроенергії спортивною базою від нетрадиційних екологічно чистих джерел. Постає запитання: наскільки декілька десятків тонн забруднювальних речовин за рік погіршують якість атмосферного повітря досліджуваної території? Аналізи проб атмосферного повітря, виконані в рамках пілотного проекту ,,Оцінка впливів антропогенного навантаження на гору Говерлу” (EIA demonstration Mt.Goverla) наведені в табл. 3. Таблиця 3 Показові результати аналізів проб атмосферного повітря Дата відбору проби Час відбору проби Місце відбору проби Концентрація елементів, мг/м3 озон оксиди азоту (NO2) сірчистий газ (SO2) ГДК 0,16 0,085 0,085 10.07.2002 10.00–11.00 Підніжжя г. Говерли (I) 0,017 85 мкг/м3);
діоксид сірки (266 мкг/м3 Література Літопис природи. Кн. 16 – Яремче, 2002. – С. 35–85. Літопис природи. Кн. 15 – Яремче, 2001. – С. 35–85. Літопис природи. Кн. 12,13,14 – Яремче,1998, 1999, 2000. Природа Карпатського національного парку. – Київ: Наук. думка, 1993. – 213 с. Критичний рівень для лісів Критичний рівень для чутливих рослин Пд.-Зх Україна Обчислені АОТ40 із моделювання Програми співробітництва з моніторингу та оцінки довготривалих перенесень забруднювачів повітря у Європі, дані 1999 р. (одиниця: 1000 часток на мільярд годин)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
