Реферат на тему:

Оцінка проектів тріангуляційних мереж

1. Суть та призначення оцінки проектів тріангуляційних мереж

Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є
встановити, з якою точністю можна отримати основні параметри мережі
(координати пунктів, довжини та дирекційні кути сторін тощо). Як відомо,
ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів,
розмірів та конфігурації мережі. Після оцінки проекту ми маємо отримати
відповідь на запитання: чи запроектована мережа даних розмірів та
конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде
відповідати необхідним технічним вимогам чи ні. Якщо буде, проект можна
реалізувати в практику, якщо ні, необхідно запропонувати інший варіант
мережі.

Оцінку проектів виконують строгими або наближеними методами. Строгі
методи здійснюються за тими ж алгоритмами, які передбачено
використовувати при вирівнюванні мереж. Вони досить трудомісткі,
вимагають уважного складання умовних рівнянь або рівнянь поправок для
мережі. Строгі методи оцінки проектів вивчаються в спеціальному курсі
“Математична обробка геодезичних вимірів”.

Тут ми зупинимося на кількох наближених методах оцінки проектів, які
можна застосовувати для державних тріангуляційних мереж 3 класу, а також
мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розряду.

2. Вставка в трикутник вищого класу

Вставка в трикутник вищого класу показана на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Вставка в трикутник вищого класу

Відомий вчений і практик в області геодезії С.Г. Судаков, узагальнюючи
свій досвід побудови основних геодезичних мереж в СРСР [8], рекомендує
для визначення очікування середньої квадратичної помилки положення
пункту О по відношенню до суміжних пунктів формулу:

, (2.13)

де

m( — середня квадратична помилка вимірювання кутів;

а, в, с, s1, s2, s3 — довжини сторін, зняті з карти, в метрах;

1, 2, 3 — кути, зняті з карти, в градусах.

Згідно з [4], для пункту планової мережі 3 класу, величина МO не повинна
перевищувати 0,04 м.

визначення сторони, наприклад а (рис. 2.6)

, (2.14)

де

а — довжина сторони;

m( — середня квадратична помилка дирекційного кута сторони а, яку
знайдемо з таких міркувань:

,

де

— середня квадратична помилка вихідної сторони АВ;

m( — середня квадратична помилка вимірювання кута ОАВ.

.

Отже

m(2=m(2

або

m(=m(.

Формула (2.14) приймає вигляд

(2.15)

Згідно з Інструкцією [1], відносна помилка визначення сторони не повинна
перевищувати

в 4 класі — 1:50000;

в 1 розряді — 1:20000;

в 2 розряді — 1:10000.

3. Оцінка запроектованого ряду

Якщо геодезична мережа запроектована у вигляді ряду трикутників, який
опирається на дві вихідні сторони (такий варіант найбільш часто
зустрічається в сучасних мережах згущення 1 і 2 розрядів), то оцінка
проекту полягає в обчисленні відносної помилки найбільш слабкої сторони
ряду (рис. 2.7)

— відносна середня квадратична помилка вихідних сторін,

m( — середня квадратична помилка вимірювання кутів;

Аі, Ві — зв’язуючі кути в трикутниках (кути, які приймають участь в
передачі за теоремою синусів сторін від вихідної до найбільш віддаленої,
наприклад, для рис. 2.7 — від AC до KL).

Рис. 2.7. Ряд тріангуляції

З рис. 2.7 запишемо

. (2.17)

Зв’язуючі кути вимірюють транспортиром з карти (в градусах).

, n — кількість трикутників, розміщених між найбільш віддаленою і
вихідною сторонами.

, m(=5», n=4.

.

За остаточне значення беруть середнє вагове з двох значень:

(2.18)

Якщо ця величина не перевищує граничного значення, то роблять висновок,
що запроектований ряд трикутників відповідає необхідним технічним
вимогам (для вище розглянутого прикладу відносна помилка визначення
довжини в найбільш слабкому місці мережі тріангуляції 1 розряду не
повинна перевищувати 1:20000).

Похожие записи