Реферат на тему:

Мінеральні ресурси світу та України 1. Світові мінеральні ресурси,
головні регіони їх поширення

Мінеральні ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні металургійні
(флюси, вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні,
гідротермальні (прісні і мінеральні природні води). Мінеральних ресурсів
нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд.
т корисних копалин.

З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф)
головні — кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з
розвіданими запасами (60% припадає на кам’яне, 40% — на буре вугілля).
Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш
багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих
запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина),
Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському
(Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси
вугілля є у Південній Африці та Австралії.

Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється — 450.
Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн
м3. Особливе значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами
— таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах
Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран,
ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в
Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.

Потенційні ресурси урану оцінюють у 10 млн т. У першу десятку країн
добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія
та ін.

Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових,
рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганцевих
руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії,
Австралії та ін.

Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох
Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах
«мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії,
Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини
зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.

Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній
Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в багатьох країнах.
Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді,
Росії, Австралії . Олово і вольфрам приурочені до двох металогенічних
поясів — Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і
Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини
виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

Нерудна гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам’яна і калійна
солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних
добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити)
і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і
Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор
(Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового
походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському
півострові, у США (Флоріда).

Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі
практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу,
але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва
соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляються в
США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали
(будівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені
всюди. Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія,
Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк,
каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції
розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.

2. Геологічна будова і рудні ресурси України

Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих
тектонічних структур і має складну геологічну будову.

Основною платформеною структурою є давня (докембрійська)
Східноєвропейська платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній поверх
— це фундамент, складений кристалічними породами (гранітами, гнейсами,
кристалічними сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент
виходить у вигляді Українського щита. Осадовий чохол (верхній поверх
платформи) має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком
відсутній. Ще один виступ фундаменту —* Воронезький кристалічний масив
(на північному сході України) — вкритий досить потужним чохлом осадових
порід (від 800 м та більше) і на денну поверхню не виходить. На іншій
території України фундамент платформи покритий ще потужнішим осадовим
чохлом. Так, в осьовій частині Дніпровське—Донецької западини потужність
осадової товщі сягає 18-20 км.

На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита —
платформена структура, фундамент якої сформувався в мезозої, а на захід
— Західно-Європейська платформа (палеозойська). Від цих молодих платформ
(плит) Східно-Європейську платформу відокремлюють системи прогинів і
западин.

До складчастих структур на території України належать: 1) Українські
Карпати — область молодої (альпійської) складчастості, що почалася в
неогені і продовжується «дотепер; 2) Кримські гори — виникли в
мезозойську еру, після чого були зруйновані; в альпійський час відбулося
їх омолодження, внаслідок чого гори набули складчасто-брилового
характеру; 3) Донецька складчаста споруда — виникла в епоху герцинської
складчастості (палеозой).

На території України розташовані відкладення всіх геологічних систем.
Найстаріші породи (віком понад 3,5 млрд. років) відслонюються в межах
Українського щита.

Рудні корисні копалини, що складають важливу частину мінеральних
ресурсів, досить різноманітні.

Запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому басейні (запаси близько
18 млрд. т), Кременчуцькому (4,5 млрд. т) і Білозерському (1,4 млрд т)
залізорудних районах. Залізні руди Керченського басейну (1,8 млрд т) —
осадового походження з невисоким (до 37%) вмістом заліза. Проте вони
містять марганець (до 5%) і ванадій, що підвищує їх цінність для
металургії.

Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський марганцеворудний басейн
— один із найбільших у світі, його площа 5 тис. км2; рудний пласт
(осадового походження) має потужність до 2 м.

Великі родовища титанових руд розробляються в Дніпропетровській і
Житомирській областях. Значними є запаси уранових руд (Кіровоградська,
Дніпропетровська обл.), кіноварі (ртутної руди) (Донецька, Закарпатська
обл.), нікелевих руд і хромітів (Кіровоградська, Миколаївська обл.).
Родовище алюмінієвих руд виявлено в Дніпропетровській обл.,
поліметалічних руд — на Закарпатті і в Донбасі. Пошуки золота увінчалися
відкриттям у 90-х рр. родовищ у Придніпров’ї, на Закарпатті.
Перспективні в цьому відношенні Приазов’я і Донбас.

Похожие записи