РЕФЕРАТ

на тему:

Меліоративне районування Тернопільської області і його
економіко-географічний аналіз

 

Відповідно до природних та соціально-економічних чинників на території
Тернопільської області сформувався сільськогосподарський меліоративний
комплекс (МК) – якісно своєрідний комплекс, який включає
техніко-соціально-економічний і природно-територіальний аспекти. МК – це
закономірне поєднання меліоративних процесів, заходів і споруд, які
забезпечують стійкість і високу продуктивність природних систем і
постійне підвищення економічної ефективності територіально-виробничого
комплексу.

В територіальному плані МК Тернопільської області є неоднорідним. Тому
важливого значення набуло дослідження територіальної організації МК.
Адже раціональна науково обґрунтована територіальна організація
комплексу є важливим чинником його загальної ефективності. Територіальна
організація МК означає як об’єктивно існуючі форми територіального
зосередження меліоративної невлаштованості, так і систему заходів по
вдосконаленню землеробства. Вона по суті є практичним вираженням
врахування природних, соціально-економічних, екологічних та інших
чинників; поєднує в собі всі аспекти суспільної діяльності по
оптимізації землекористування; головною її метою є підвищення
економічної ефективності та екологічної стійкості агроландшафтів.
Найважливіший її практичний прояв – раціональне розміщення меліорації,
територіальна диференціація структури та інтенсивності меліоративного
впливу.

При вирішенні цієї проблеми слід мати на увазі такі особливості
функціонування МК: земля є засобом виробництва і безпосереднім предметом
праці який піддається деградації і потребує оптимізації; робочий період
не збігається з часом виробництва, що є причиною сезонності
меліоративної діяльності; наявність різних форм власності; тісний
зв’язок оптимізаційних заходів з територіальними поєднаннями природних
умов та ресурсів, що обумовлює закономірності просторової організації
МК.

Дослідження територіальної організації МК Тернопільської області
здійснене на основі аналізу просторових відмінностей у меліоруванні. За
вихідну одиницю, що лягла в основу дослідження територіальної
організації взято показник частки меліорованих сільськогосподарських
угідь певним видом меліорації в межах окремого адміністративного району.
Такий показник дає можливість відобразити структуру та масштаби
меліорування, здійснити порівняльний аналіз оптимізації окремих
територій. Недоліком показника меліорованості сільськогосподарських
угідь є його відносність, адже рівень розвитку окремих видів меліорації
у зв’язку з економічними труднощами та відсутністю глибокого наукового
обґрунтування сільськогосподарського меліорування часто є невідповідним
до норм. Масштаби проведення меліорацій з року в рік змінюються. Проте,
реалізація меліорації по території Тернопільської області є пропорційною
до потреби, такою, що відображає територіальні відмінності МК.

Основними формами територіальної організації у межах МК Тернопільської
області є меліоративні райони та підрайони. Дані виділи відображають
поширення таксонів територіальної структури (МК району, МК підрайону).
МК району – це сукупність меліоративних споруд, процесів і заходів на
частині території зонального МК, з більш-менш однорідними
природно-географічними умовами і стійкими виробничо-територіальними
типами господарств, спеціалізованих галузей сільського виробництва. МК
підрайону – територія з однорідними природно-географічними умовами та
виробничими підтипами сільськогосподарських підприємств в межах району.

Меліоративний район – територія, в межах якої розташований МК району,
меліоративний підрайон – частина території меліоративного району, на
якій поширений МК підрайону.

Виділення менших таксонів територіальної структури і відповідно форм
територіальної організації повинне проводитися на основі глибокого
аналізу виробничо-територіальних підтипів господарств. На сьогоднішній
день виробничо-територіальні типи господарств досліджені недостатньо, що
робить неможливим виділення дрібних інтегральних та спеціалізованих форм
територіальної організації.

В таких умовах адміністративний район слід розглядати як елементарну
одиницю, що є складовою частиною меліоративних районів та підрайонів. МК
адміністративного району являє собою закономірне поєднання меліоративних
споруд, процесів і заходів, що знаходиться в межах МК району (підрайону)
є його частиною і має типові властивості та особливості даного елементу
територіальної структури.

Слід відмітити те, що кордони адміністративних районів не співпадають з
межами МК. Таким чином межі меліоративного району (підрайону), який в
територіальному плані складається із МК адміністративних районів є лише
наближеними до реальних кордонів МК району (підрайону). Проте,
дослідження територіальної структури та організації МК на основі аналізу
меліорування території адміністративного району є оправдане тим, що саме
на цьому рівні здійснюється організація та управління меліорацією
(аналіз необхідності, програмування, реалізація, моніторинг).

На основі показника рівня меліорованості сільськогосподарських угідь
адміністративних районів, який указує на відносний рівень розвитку того
чи іншого виду меліорації у межах кожного адміністративного району
вирахуваний показник подібності меліорованості сільськогосподарських
угідь адміністративних районів сусідів першого порядку. Найбільш
“подібні” адміністративні райони об’єднано у меліоративні.
Адміністративні одиниці із значенням показника, що менші-рівні “4” –
розмежовуються кордоном меліоративних районів.

Відповідно до проведених обчислень виділено 4 меліоративні райони на
території Тернопільської області: Північно-Західний (у складі
Зборівського, Кременецького та Шумського адміністративних районів),
Західний (у складі Бережанського, Монастириського та Підгаєцького
адміністративних районів), Південний (у складі Борщівського, Бучацького,
Заліщицького та Чортківського адміністративних районів),
Центрально-Східний (у складі Гусятинського, Збаразького, Козівського,
Лановецького, Підволочиського, Теребовлянського та Тернопільського
адміністративних районів) (рис.1).

Загальна площа Північно-Західного МР становить 273295 га (19,8%
території обласного МК). Станом на 1.01.1998 р. площа
сільськогосподарських угідь району складала 201236 га.
Сільськогосподарська освоєність території – 73,6%. Розораність угідь
становить 77,6%. 14,1% сільськогосподарських угідь знаходиться під
пасовищами. Під сіножатями і багаторічними насадженнями – відповідно 6,8
та 1,7%

Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь,
велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва
поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення
меліоративної невлаштованості території.

Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських
угідь області складає 54,9 %. 1,2% угідь є дефляційнонебезпечними.
Збільшується загальна площа кислих ґрунтів. Станом на 1.01.1997 року
частка таких земель у структурі сільськогосподарських угідь становить
44,4%. Приблизно 5,4% угідь є перезволоженими та 2,9% — заболоченими.
6,6% сільськогосподарських угідь є кам’янистими.

Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких
ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести
із сільськогосподарського використання.

На основі особливостей природних та соціально-економічних чинників на
території окремих адміністративних районів у межах МР сформувалися МК з
індивідуальними показниками рівня розвитку стадії реалізації меліорації.
Аналізуючи індекси меліорованості сільськогосподарських угідь
адміністративних районів (див рис.1) на території Північно-Західного МР
ми виділили два підрайони: Зборівський та Кременецький (у складі
Кременецького та Шумського адміністративних районів).

МК Зборівського підрайону відзначається високим рівнем розвитку
земельної, середнім рівнем розвитку хімічної та низьким рівнем розвитку
рослинної й водної меліорації. Тип МК Кременецького підрайону
характеризується дуже високим рівнем розвитку рослинної, середнім рівнем
розвитку хімічної та земельної, дуже низьким рівнем розвитку водної
меліорації.

Сумарний коефіцієнт меліорованості району є найнижчим в обласному МК і
становить 5,2.

z

dh`„7

МК і 5,7% всього МК області. Коефіцієнт меліорованості рослинною
меліорацією становить 0,5 (10,6% МК МР). Фітомеліорація
Північно-Західного МР складає 27,2% даного типу меліорації в обласному
МК і 2,6% всього МК області. Найменшим є коефіцієнт меліорованості
водною меліорацією – 0,1 (1,8% МК району). Даний тип меліорації МР
складає 14,3% гідромеліорації обласного МК і 0,4% всього обласного МК.

Загальна площа Західного МР становить 171556 га (12,4% території
обласного МК). Станом на 1.01.1998 р. площа сільськогосподарських угідь
району складала 110469 га. Сільськогосподарська освоєність території –
64,4%. Розораність угідь становить 76,3%. 17,7% сільськогосподарських
угідь знаходиться під пасовищами. Під сіножатями і багаторічними
насадженнями – відповідно 4,6 та 1,4%.

Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь,
велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва
поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення
меліоративної невлаштованості території.

Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських
угідь області складає 42,5%. Збільшується загальна площа кислих ґрунтів.
Станом на 1.01.1997 року частка таких земель у структурі
сільськогосподарських угідь становить 51,0%. Приблизно 6,7% угідь є
перезволоженими та 4,8% — заболоченими. 3,2% сільськогосподарських
угідь є кам’янистими.

Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких
ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести
із сільськогосподарського використання.

Під впливом природних факторів на території МР сформувався своєрідний
тип МК, який характеризується надзвичайно високим рівнем розвитку
рослинної та водної, високим рівнем розвитку земельної й середнім рівнем
розвитку хімічної меліорації.

Сумарний коефіцієнт меліорованості району є найвищим в обласному МК і
становить 5,7.

Серед типів меліорації у межах МР найбільшого поширення набула хімічна
меліорація. Коефіцієнт меліорованості території даною меліорацією
становить 3,3, що складає 58,3% МК району. Хімічна меліорація Західного
МР складає 24% даного типу меліорації в обласному МК і 15,5% всього МК
Тернопільської області. Коефіцієнт меліорованості МР земельною
меліорацією становить 1,3, що складає 23,8% МК. Земельна меліорація МР
складає 27,5% даного типу меліорації в обласному МК і 6,3% всього МК
області. Коефіцієнт меліорованості рослинною меліорацією становить 0,8
(13,4% МК МР). Фітомеліорація Західного МР складає 37,5% даного типу
меліорації в обласному МК і 3,5% всього МК області. Найменшим є
коефіцієнт меліорованості водною меліорацією – 0,2 (4,5% МК району).
Даний тип меліорації МР складає 38,3% гідромеліорації обласного МК і
1,2% всього обласного МК.

Загальна площа Південного МР становить 339934 га (24,6% території
обласного МК). Станом на 1.01.1998 р. площа сільськогосподарських угідь
району складала 253721 га. Сільськогосподарська освоєність території –
74,6%. Розораність угідь становить 85,0%. 11,8% сільськогосподарських
угідь знаходиться під пасовищами. Під сіножатями і багаторічними
насадженнями – по 1,6%.

Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь,
велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва
поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення
меліоративної невлаштованості території.

Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських
угідь області складає 21,1%. Збільшується загальна площа кислих ґрунтів.
Станом на 1.01.1997 року частка таких земель у структурі
сільськогосподарських угідь становить 66,4%. Приблизно 14,4%
сільськогосподарських угідь є перезволоженими та 15,8% — заболоченими.
7,4% угідь є забруднені цезієм-137.

Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких
ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести
із сільськогосподарського використання.

На території МР під впливом природних та господарських факторів
сформувалися два підрайони: Бучацький та Заліщицький (у складі
Борщівського, Заліщицького та Чортківського адміністративних районів).
МК Бучацького підрайону відзначається надзвичайно високим рівнем
розвитку водної, середнім рівнем розвитку рослинної й хімічної та
низьким рівнем розвитку земельної меліорації. Тип МК Заліщицького
підрайону характеризується середнім рівнем розвитку хімічної й
рослинної, низьким рівнем розвитку земельної та дуже низьким рівнем
розвитку водної меліорації.

Сумарний коефіцієнт меліорованості району становить 5,2.

Серед типів меліорації у межах МР найбільшого поширення набула хімічна
меліорація. Коефіцієнт меліорованості території даною меліорацією
становить 3,5, що складає 67,0% МК району. Хімічна меліорація Південного
МР складає 25,5% даного типу меліорації в обласному МК і 16,4% всього МК
Тернопільської області. Коефіцієнт меліорованості МР земельною
меліорацією становить 1,1, що складає 21,8% МК. Земельна меліорація МР
складає 23,3% даного типу меліорації в обласному МК і 5,3% всього МК
області. Коефіцієнт меліорованості рослинною меліорацією становить 0,4
(8,3% МК МР). Фітомеліорація Південного МР складає 21,6% даного типу
меліорації в обласному МК і 2,2% всього МК області. Найменшим є
коефіцієнт меліорованості водною меліорацією – 0,2 (2,9% МК району).
Даний тип меліорації МР складає 23,3% гідромеліорації обласного МК і
0,7% всього обласного МК.

Загальна площа Центрально-Східного МР становить 598078 га (43,2%
території обласного МК). Станом на 1.01.1998 р. площа
сільськогосподарських угідь району складала 490979 га.
Сільськогосподарська освоєність території є найбільшою по області і в
середньому по МР складає 82,1%. Розораність угідь становить 85,5%. 10,0%
сільськогосподарських угідь знаходиться під пасовищами. Під сіножатями і
багаторічними насадженнями перебуває відповідно 3,2 та 1,3%.

Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь,
велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва
поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення
меліоративної невлаштованості території.

Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських
угідь області складає 39,0%. Збільшується загальна площа кислих ґрунтів.
Станом на 1.01.1997 року частка таких земель у структурі
сільськогосподарських угідь становить 35,3%. Приблизно 7,4%
сільськогосподарських угідь є перезволоженими та 3,4% — заболоченими.

Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких
ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести
із сільськогосподарського використання.

Під впливом природних факторів на території МР сформувався своєрідний
тип МК, який характеризується середнім рівнем розвитку хімічної й
земельної меліорації, дуже низьким рівнем розвитку рослинної меліорації.
Рівень розвитку водної меліорації по території МР є неоднорідним.
Доцільним є виділення у рамках Центрально-Східного району на основі
даного критерію двох меліоративних підрайонів: Теребовлянського (у
складі Гусятинського, Козівського та Теребовлянського адміністративних
районів) та Тернопільського (у складі Збаразького, Лановецького,
Підволочиського та Тернопільського адміністративних районів). Якщо у
Тернопільському підрайоні рівень розвитку водної меліорації є низький,
то у Теребовлянському – дуже високий.

Сумарний коефіцієнт меліорованості району становить 5,3.

Серед типів меліорації у межах МР найбільшого поширення набула хімічна
меліорація. Коефіцієнт меліорованості території даною меліорацією
становить 3,6, що складає 69,1% МК району. Хімічна меліорація
Центрально-Східного МР складає 26,5% даного типу меліорації в обласному
МК і 17,1% всього МК Тернопільської області. Коефіцієнт меліорованості
МР земельною меліорацією становить 1,2, що складає 22,6% МК. Земельна
меліорація МР складає 24,4% даного типу меліорації в обласному МК і 5,6%
всього МК області. Коефіцієнт меліорованості рослинною меліорацією
становить 0,3 (5,3% МК МР). Фітомеліорація Центрально-Східного МР
складає 13,7% даного типу меліорації в обласному МК і 1,3% всього МК
області. Найменшим є коефіцієнт меліорованості водною меліорацією – 0,2
(3,0% МК району). Даний тип меліорації МР складає 24,1% гідромеліорації
обласного МК і 0,7% всього обласного МК.

Виявлення та дослідження об’єктивно існуючих форм просторової
організації МК Тернопільської області сприяє вдосконаленню системи
практичних, технологічних та організаційних заходів меліоративної
діяльності.

 

 

Література

1.      Анучин В.А. Основы природопользования. Теоретический аспект. –
М.: Мысль, 1978. – 298 с.

2.      Игнатенко Н.Г., Кирпушко Я.В. Территориально-мелиоративный
комплекс: географический подход к комплексированию в природопользовании
// Экологические и экономические аспекты мелиорации. – Таллин: АН ЭССР.,
1988. – Т.1. С.23-25.

3.      Пістун М. Д., Гуцал В. О., Провотар Н. І. Географія
агропромислових комплексів: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997. –
200 с.

4.      Чистобаев А.И., Шарыгин М.Д. Экономическая и социальная
география: Новый этап. – Л.: Наука, 1990. – 326 с.

Похожие записи