Реферат на тему:
Камеральна обробка теодолітної зйомки
Камеральна обробка теодолітної зйомки полягає в побудові плану знятої
ділянки. Для побудови плану місцевості беруть креслярський папір доброї
якості. Формат аркуша А1 (594 х 841 мм).
Послідовність виконання роботи:
– побудова координатної сітки;
– нанесення пунктів ходів за прямокутними координатами;
– нанесення ситуації;
– оформлення плану тушшю.
Побудова координатної сітки – це дуже відповідальна справа, яка потребує
великої уваги і акуратності. Від точності побудови координатної сітки
залежить точність плану.
Сітка будується у вигляді системи квадратів зі сторонами 10 см. Загальні
її розміри – 50 х 50 см.
Існує декілька способів побудови координатної сітки, однак найбільше
розповсюдження отримав спосіб побудови сітки за допомогою лінійки проф.
Ф.В. Дробишева. Ця лінійка являє собою своєрідний циркуль.
В тілі лінійки є шість вирізів – віконечок. Один з країв кожного
віконечка скошений. Скошений край першого вирізу зроблено по прямій, а
скошені краї інших вирізів – по дугах кіл, радіуси яких відповідно
дорівнюють 10, 20, 30, 40, 50 та 70.711 см. Центром цих кіл є кінець
штриха на скошеному краю першого вирізу.
Для усвідомленої побудови координатної сітки за допомогою лінійки
необхідно згадати з геометрії порядок побудови прямокутного трикутника з
катетами, що дорівнюють 50 см, і гіпотенузою – 70.711 см.
Проводять гостро заструганим твердим олівцем лінію, паралельну до
нижнього краю паперу, на відстані від нього 5-6 см. Це місце залишають
для виконання необхідних підписів. На проведену лінію накладають лінійку
так, щоб вона проглядалась через віконця. При цьому відрізок, який
дорівнює 50 см, повинен розміщуватися симетрично відносно країв паперу.
Гострим олівцем по скошених краях віконечок проводять дуги, які
розділяють лінію на п’ять рівних частин по 10 см .
” Кладуть лінійку перпендикулярно до лінії АВ, сумістивши кінець
нульового штриха з точкою А. Олівцем проводять дуги по скошених краях
віконечок. Для побудови лівої верхньої вершини квадрата лінійку кладуть
по діагоналі. Сумістивши кінець нульового штриха з точкою В, засікають
дугоподібним кінцем лінійки дугу ВС. Аналогічно отримують і верхню праву
вершину квадрата .
Для контролю побудови суміщають нульовий штрих з точкою С і дивляться,
чи проходить дуга шостого віконця через точку D (допустиме розходження
не повинно перевищувати 0.2 мм). Якщо проходить, то через усі скошені
краї віконця проводять дуги. Наприкінці вздовж скошеного краю
лінійки прокреслюють лінії координатної сітки
Правильність побудови перевіряється вимірюванням довжин діагоналей
кожного квадрата за допомогою вимірювача і масштабної лінійки.
Відхилення не повинні перевищувати 0.2 мм.
Для накладки точок по координатах спочатку потрібно визначити квадрат, в
якому повинна бути розташована дана точка. Наприклад, треба накласти
точку II, координати якої дорівнюють: хн = 2764.95 м; уп = 83 86.91 м.
Дана точка розміститься (рис. 11.16) в квадраті зі сторонами:
– нижня хh=2 700 м;
– верхня хb=2 800 м;
– ліва ул = 300 м;
– права уп=8 300 м.
Рисунок 11.16. Накладка точок по їх прямокутних координатах
T 3o3o41/4@*Beeeeeeeesseeeeeeeeeeeeee
0над абсцисою нижньої сторони вказаного квадрата хІІ-хн =64.95?65.0 м
(рис. 11.16). По горизонтальних сторонах вправо відкладають залишок
ординати точки II над ординатою лівої сторони квадрата уІІ-ул=86.91?87.0
м. Приклавши ребро лінійки до горизонтальних міток, прокреслюють коротку
лінію в передбачуваному місці розміщення точки. Прикладають лінійку до
вертикальних рисок, прокреслюють короткий штрих так, щоб він пересік
перший. Перетин цих штрихів і визначає положення точки II.
Наклавши аналогічно подальшу точку полігона, необхідно відразу
перевірити правильність накладання точок.
Правильність накладання двох сусідніх пунктів перевіряють за довжиною
горизонтального прокладення між ними і дирекційному куті цієї лінії. Для
цього беруть за поперечним масштабом в розхил вимірювача відрізок, який
відповідає значенню горизонтального прокладення, одну ніжку вимірювача
ставлять в попередній нанесений пункт і “перевіряють; чи співпадає друга
ніжка з тільки що нанесеною точкою. Розходження не повинне перевищувати
0.2 мм.
При накладанні точки по координатах може бути використана лінійка з
міліметровими поділками замість поперечного масштабу.
Правильність напрямку нанесеної лінії у відповідності з її дирекційним
кутом перевіряють за допомогою транспортира.
Нанесення ситуації. Нанесення на план зйомочних точок проводиться за
допомогою звичайного транспортира і масштабної лінійки.
Рисунок 11.17- Транспортир-тахеограф
При накладанні точок, знятих полярним способом цю трудомістку роботу
можна прискорити за допомогою спеціального транспортира-тахеографа.
Тахеограф (рис. 11.17) являє собою круговий транспортир з лінійкою з
прозорого матеріалу (целулоїду або плексігласу), по колу якого нанесені
градусні поділки через 30′, при цьому позначки поділок збільшуються
проти годинникової стрілки. Вздовж лінійки нанесена міліметрова шкала з
початковими поділками в центрі кола. (рис. 11.17).
Для нанесення зйомочної точки центр тахеографа суміщається на плані зі
станцією, з якої виконувалась зйомка. Транспортир повертають так, щоб
поділка, яка дорівнює куту на зйомочну точку, співпала з початковим
напрямком станції. По міліметровій лінійці відкладають полярну віддаль
від станції до точки у масштабі плану. Біля отриманої точки надписують
її номер.
При накладанні точок, положення яких визначалось способом кутових
засічок, у вершинах базисів відкладають кути і прокреслюють напрямки,
перетин яких визначає положення шуканої точки на плані.
Нанесення точок способом лінійних засічок виконується за допомогою
циркуля-вимірювача і зводиться до побудови трикутника за трьома
сторонами, довжини яких виміряні при зйомці.
Для точок, знятих способом обходу, можуть бути обчислені координати, і
їхнє накладання на план проводиться так само, як і точок зйомочної
основи. При графічному способі нанесення послідовно виконують дії так
само, як і при нанесенні точок, що зняті полярним способом.
При побудові контурів місцевості на плані усі допоміжні креслення
виконують тонкими лініями. Значення кутів і віддалей, наведених в
абрисі, на плані не показують.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
