.

Грунти рівнин України, їх основні особливості (Реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2937
Скачать документ

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Грунти рівнин України, їх основні особливостіГрунти рівнин України
розміщенні в основному в таких природних зонах, як Степ, Лісостеп і
частково Полісся. Тому дослідимо особливості грунтів цих природних зон
(за вийнятком грунтів гірських областей – область Криму тощо).

Найбільш характерною особливістю кліматичних умов Степу є перевага
кількості вологи, яка випаровується, над кількістю опадів.
Гідротермічний коефіцієнт 60%) є дерново-підзолисті грунти із
різним ступенем опідзолення, оглеєння та механічним складом. Вони
утворились під пологом хвойних і мішаних лісів з трав’янистою
рослинністю, що сприяло формуванню таких грунтових горизонтів:
гумусо-елювіального (18-25 см.), елювіального та ілювіального. Вміст
гумусу в орному шарі цих грунтів досить низький і коливається в межах
від 0,7-1,0% у піщаних і супіщаних до 1,5-2,0% у суглинкових відмінах.
Вони ущільнені (1,40-1,55г/см3), мало запасають вологи, мають високу
водо- і повітропроникність, низьку ємність вбирання і містять
недостатньо основ та пожнивних речовин, реакція грунтового розчину в них
кисла – рН сольове 4,2-5,2.    

 Дерново-підзолисті глеюваті грунти розташовані окремими масивами та
плямами на слабо дренованих вододілах або пониженнях із слабким стоком в
умовах надмірного зволоження. Вони мають, як правило, нижчу родючість
через несприятливий водно-повітряний режим і більш кислу реакцію
грунтового розчину.    

 Дернові грунти формуються під трав’янистою рослинністю серед
дерново-підзолистих. Відрізняються від них укороченим (30-40 см)
профілем, верхнім темним гумусовим горизонтом, який змінюється
перехідним, світлішим за кольором, їх карбонатні відміни добре
гумусовані (2-4%), насичені основами, мають нейтральну або слабо кислу
реакцію грунтового середовища, міцну грудочкувату структуру, але містять
мало доступного фосфору. Серед грунтів Полісся їм належить найвища
природна родючість, якщо вони достатньо потужні (>30 см).    

  Серед болотних грунтів найбільш використовуються торф’яники. Вони
утворились при надмірному зволоженні та відкладенні болотної рослинності
на поверхні грунту. В найбільш поширених відмінах гумусовий або
торфово-гумусовий горизонт становить від 15-20 до 40-50 см, а нижче
розташовані інші оторфовані горизонти або оглеєний горизонт з вохристими
плямами і темними конкреціями. При анаеробних умовах відбувається
відновний процес, коли окисні сполуки заліза переходять у закисні форми,
в результаті чого з’являються вохристо-палеві конкреції.

Заболочені грунти у природному стані – малопродуктивні, їх
використовують здебільшого як сіножаті. При правильному застосуванні
широкого комплексу агротехнічних заходів на осушених болотних грунтах і
торфовищах можна одержувати високі врожаї, особливо кормових культур.

Використана література:

Грунти України. – К., 1999.

Фізична географія України. – К., 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020