Реферат

на тему:

Господарство Росії. Транспорт Росії

Господарство Росії

 З середини 80-х років XX ст. в Росії відбувалося постійне зниження
темпів економічного росту. Частка Росії у світовій економіці складає 4
%.

   У структурі господарства різко виділяється промисловість, особливо
важка індустрія і зокрема експортні галузі (видобуток нафти і газу,
металургія, хімічна, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова).

   Помітний вплив на промисловість Росії мали зміни у її географічному
розміщенні, які обумовлені тим, що будівництво нових підприємств
здійснювалось переважно у східних малоосвоєних районах.

   Росія відноситься до великих індустріальних країн світу.
Найважливішою макрорегіональною особливістю розміщення російської
промисловості є те, що обробна промисловість концентрується переважно у
Європейській Росії, а видобувна — у Азійській Росії. У структурі
промисловості на три міжгалузевих комплекси — паливно-енергетичний,
металургійний, машинобудівний припадає близько 2/3 обсягу продукції
країни.

   Паливно-енергетичному комплексу належить найбільша частка у структурі
промислової продукції країни — майже 30 %. Росія знаходиться на першому
місці у світі за видобутком нафти і природного газу, на другому — за
виробництвом електроенергії (після США) і третьому — за видобутком
вугілля (після Китаю і США). Експорт продукції паливно-енергетичного
комплексу — основне джерело валютних надходжень країни.

   Загальний видобуток вугілля — близько 270 млн.т. Понад половину цього
обсягу становить відкритий видобуток вугілля. Це здійснюється у
Кансько-Ачинському та, частково, Кузнецькому басейнах.

   Видобуток нафти зосереджений у трьох найважливіших нафтогазових
провінціях: Західно-Сибірській, Волго-Уральській та Тїмано-Печорській.
Разом вони дають понад 9/10 усієї російської нафти. Розвиненою в Росії є
нафтопереробна промисловість. У Росії є 28 нафтопереробних заводів.

   Головною базою Росії з видобутку природного газу є Західний Сибір.
Він дає понад 9/10 усього газу країни. Іншими значними районами
видобутку газу є Тімано-Печорська та Прикаспійська (Оренбург, Астрахань)
провінції.

   Електроенергетика Росії виробляє близько 880 млрд. кВт/год
електроенергії на рік, більшість — на теплових електростанціях (ТЕС).
Більша частина теплової електроенергії виробляється у Європейській
Росії. Найбільші ТЕС — Рефтинська на Уралі та Костромська. Найбільші в
Росії ГЕС: Саяно-Шушенська, Красноярська, Братська, Усть-Ілімська.
Практично всі АЕС розташовані у Європейській Росії. Найбільші з них:
Курська, Ленінградська, Балаковська та Смоленська

   Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і кольорової
металургії. Підприємства чорної металургії виробляють близько 40 млн. т
чавуну та 50 млн. т сталі. Видобуток залізної руди становить близько 70
млн. т.

   Майже половину російського чавуну і сталі виробляє Урал. Переважну
частину дають підприємства-гіганти (у Магнітогорську, Нижньому Тагілі,
Челябінську, Новотроїцьку). Найбільші металургійні підприємства
розташовано у Липецьку і Тулі.

   У кольоровій металургії виділяються три основні райони: Урал,
Європейська північ, Сибір. Головний район виробництва міді — Урал
(основні центри: Красноуральськ, Кіровоград, Киштим). Свинцево-цинкова
промисловість приурочена до районів поширення поліметалічних руд: Садон
(Північний Кавказ); Салаїр (Кузбас); Нерчин (Забайкалля) та Дальнегорськ
(Далекий Схід). Нікеле-кобальтова промисловість розвинена у Норільському
(Таймирський автономний округ) та Кольському (Мурманська обл.) районах.
Глинозем продукують на Уралі, Східному Сибіру і Північному Заході.
Золото видобувають в Якутії, Красноярському краї, Магаданській та
Іркутській областях.

   Найважливіша галузь машинобудування — верстатобудування зосереджена в
Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі («Уралмаш» та ін.),
Красноярську, Волгодонську («Атоммаш») Ростовської обл.

   У країні розвинені різні галузі транспортного машинобудування.
Основними центрами суднобудування є Санкт-Петербург, Виборг
(Ленінградска обл.), Мурманськ, Владивосток, Астрахань. Головними
центрами локомотивобудування є Коломна Московської обл. (тепловози) та
Новочеркаськ Ростовської обл. (електровози). Основні центри
вагонобудування: Санкт-Петербург, Твер, Брянськ, Нижній Тагіл. Розвинені
різні галузі автомобілебудування. Найважливіші центри випуску вантажних
автомобілів: Москва, Нижній Новгород, Набережні Челни (Татарстан),
Ульяновськ, Міасс (Челябінська обл.). Волзький автомобільний завод (ВАЗ)
у Тольятті (Самарська обл.) випускає до 70% всіх російських легкових
автомобілів. Інші центри випуску легкових автомобілів — Москва, Нижній
Новгород, Іжевськ. Автомобілебудування розвинене також у Лікіно
(Московська обл.), Павлово (Нижегородська обл.). Найпотужніші центри
російської авіаційної промисловості — Москва, Воронеж, Казань,
Ульяновськ, Самара.

   Районами концентрації тракторобудування є Санкт-Петербург,
Петрозаводськ, Владимир, Липецьк, Чебоксари, Волгоград, Челябінськ.
Профіль підприємств сільськогосподарського машинобудування відповідає
спеціалізації сільського господарства районів країни. Виробництво
зернозбиральних комбайнів знаходиться у Ростові-на-Дону, Таганрозі
(Ростовська обл.) та Красноярську. Картоплезбиральні комбайни випускають
у Рязані і Тулі.

   Основними центрами електротехнічної промисловості є Москва,
Санкт-Петербург, Воронеж. Головні підприємства ракетно-космічної
промисловості зосереджені у Москві, Санкт-Петербурзі, Самарі. Омську та
Красноярську.

1/4 V

????TH-.1Ue2 <°>[email protected]?I0MfN^O?OpQeUlXp`»c®goooooooooooooooooo

і (Самарська обл.), калійних добрив — Березники та Солікамськ (Пермська
обл.).

   Росія займає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів
(близько 1/5), але поступається США за обсягом лісозаготівель. Північний
район, Урал, Сибір і Далекий Схід дають близько 4/5 всієї ділової
деревини. Розвиненою є целюлозно-паперова промисловість.

   Сільське господарство. У державній власності знаходиться близько 10 %
сільгоспугідь, решта землі перейшла до недержавних сільгоспвиробників.
Майже 80 % валової продукції сільського господарства вироблено у
недержавному секторі.

   Рослинництво у Росії багатогалузеве. Зернове господарство
розповсюджене на всій освоєній території країни. Найважливішою
продовольчою зерновою культурою є пшениця. Посіви ячменю, переважно,
збігаються з територією зернового господарства. Жито тяжіє до північних
окраїн цієї території, ячмінь, навпаки, до південних. Ареал вирощування
кукурудзи обмежений — Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Нижнє Подоння.
Основні райони вирощування соняшнику приурочені до степової зони і
східної частини лісостепу Європейської Росії. Основний ареал вирощування
цукрових буряків включає західні і центральні райони лісостепу.

   У тваринництві Росії сьогодні відбувається різке скорочення поголів’я
великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. У країні найбільш розвинене
скотарство змішаного молочно-м’ясного і м’ясо-молочного напрямів.
Свинарство найбільше поширене в землеробських високоосвоєних районах з
інтенсивним кормовиробництвом. Вівчарство представлене двома основними
породами — тонкорунним і грубововняним та приурочене до степової зони
Нижнього Поволжя та Північного Кавказу.

   Росія активно підтримує і розширює свої зовнішньоекономічні зв’язки.

   У товарній структурі російського експорту близько 85 % припадає на
сировину і метали. Найбільша частка — це енергоносії (нафта, газ,
вугілля) — 48%. Експорт нафти досяг майже 30% від її видобутку. Нафта
експортується нафтопроводом «Дружба» та через морські порти Латвії і
України. Експорт газу також збільшується і досягає майже 20 % видобутку.
Важливою статтею російського експорту є руди і метали, вугілля, круглий
ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості.

   Основними статтями російського імпорту є продукція машинобудування та
продовольство, продукція хімічної промисловості та текстиль і текстильні
вироби.

   Найважливішими і традиційними російськими зовнішньоторговельними
партнерами є Німеччина, Китай, країни колишнього СРСР.

Транспорт Росії

 Зважаючи на величезну територію Росії, у ній надзвичайно велику роль
відіграє транспорт. Через своє переважно континентальне положення
особливе місце у транспорті займає залізничний, автомобільний, а
останнім часом — трубопровідний і авіаційний.

   Залізничний транспорт за обсягом перевезень вантажів знаходиться на
другому місці, його частка становить близько 11 %. Залізниці країни
мають широтне та довготне простягання. Організаційно залізничний
транспорт Росії поділяється на 17 залізниць. Залізничний транспорт —
основний вид магістрального транспорту, що забезпечує міжрайонні
перевезення масових видів вантажів. У структурі вантажів найбільша
питома вага припадає на вугілля, будівельні матеріали та нафту і
нафтопродукти. Найважливішими залізничними вузлами відправлення
пасажирів є Москва і Санкт-Петербург.

   Автомобільний транспорт за питомою вагою обсягів перевезення вантажів
займає перше місце — 79 %. В умовах Росії він забезпечує перевезення на
короткі і середні відстані. Хоча автомобільних доріг багато, проте досі
не побудована наскрізна автодорога у широтному напрямку, яка б сполучала
Європейську і Азійську Росію.

   За питомою вагою перевезених вантажів (8 %) трубопровідний транспорт
займає третє місце. Сучасна мережа нафтопровідного транспорту країни
функціонує у чотирьох напрямках: західному; південно-західному;
південному; східному. Практично всі нафтопроводи починаються у Західному
Сибіру і Урало-Поволжі. На західному напрямку основними нафтопроводами
є: нафтопровідна система «Дружба»: Нижнєвартовськ — Уфа — Самара — Орел
і далі в Білорусь, Україну та інші європейські країни; Сургут — Полоцьк
(Білорусь). Південно-Західний напрямок: Самара — Лисичанськ (Україна);
Самара -Волгоград — Новоросійськ. Південний напрямок; Сургут — Омськ
-Павлодар — Чимкент (Казахстан). Східний напрямок: Анжеро-Судженськ
(Кемеровська обл.) — Красноярськ — Ангарськ (Іркутська обл.).
Газопровідний транспорт є молодшим від нафтопровідного. Великі експортні
газопроводи із Західного Сибіру і Уралу у країни Середньої та Західної
Європи, зокрема «Прогрес»: Уренгой — Помари (Марій Ел) — Суми (Україна)
та «Союз»: Оренбург — Старобільськ (Україна).

   На водний транспорт припадає близько 2% питомої ваги перевезень
вантажів, з них 2/3 на річковий транспорт і тільки 1/3 на морський
транспорт. Річковий транспорт — один із найдавніших у Росії. Переважна
частина вантажних перевезень виконується у трьох воднотранспортних
басейнах: Волзько-Камському; Західно-Сибірському та Північно-Західному.

   У Росії повітряний транспорт є одним із основних з перевезень
пасажирів, зокрема на відстань понад 1000 тис. км. Особливу роль
відіграє авіаційний транспорт для Азійської Росії. Найважливіша
авіагавань Росії — Москва (аеропорти Внуково, Домодєдово, Шереметьєво),
на яку припадає 30 % всіх пасажирських відправлень повітряного
транспорту. Інші великі аеропорти: Санкт-Петербург, Самара, Мінеральні
Води (Ставропольський край), Сочі (Краснодарський край), Уфа,
Єкатеринбург, Новосибірськ, Сургут (Ханти-Мансійський автономний округ),
Красноярськ, Якутськ, Хабаровськ, Владивосток.

Похожие записи