Реферат на тему:
Гірські зони України: загальна характеристика
Київ 2016
Гірські зони України представлені Українськими Карпатами і Кримськими
горами. Дані регіони є вкрай цікавими і перспективними для рекреаційного
комплексу України
Українські Карпати простягаються підковою на 1500 км від Братислави до
Залізних воріт, в кримські гори простягаються вздовж Північного
узбережжя Чорного моря, на 180 км.
Наприклад: Перед-карпатська підвищена рівнина простягається широкою
смугою вздовж гірської дуги. На межиріччях поширені глина і лесові
суглинки, а в заплавах – піски, галька. Карпати порівняно молоді, їм
близько 25 млн. р. Геологічну будову Карпат становлять метаморфічні
породи (гнейси, кварцит). А ось Кримські гори відносяться до Альпійської
складності. Вони на відміну від Карпат складаються з трьох паралельних
пасм – головного, внутрішнього і зовнішнього.
Континентальність клімату в Карпатах зростає з північного заходу на
південний схід, а у Кримських горах клімат помірно-континентальний. В
Карпатах випадає до 630-750 мм опадів, а в Криму від 900 до 1200 мм на
головному пасмі.
Ліси в Карпатах досить різноманітні – гірські та передгірні (ялина, бук,
дуб). Є й дуже рідкісні рослини, серед них: цибуля ведмежа, зозулинці,
билинець та ін. Кримська рослинність починається з молодих, мішаних
дібров, там є лучні степи – яйли, вони вкриті чебрецем і шавлією.
Тваринний світ Криму – олень, козуля, муфлон, борсук, а в Карпатах –
тхори, куниці, кроти, рисі, олені, лосі.
Серед птахів: корольок, рябчик, тетерів. У Криму багато геологічних і
гідрологічних заказників, є природний заповідник, а Карпати багаті на
пам’ятки природи, серед них: геологічні, гідрологічні та ландшафті
пам’ятки. Є біосферний заповідник.
Екологія в Криму досить забруднена, а екологія Карпат помірно
забруднена. Забруднення атмосферного повітря в Криму сягає від 5 до 10
т. шкідливих речовин, а Карпатах від 100 до 500 т.
Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості
для ефективного розвитку рекреаційного комплексу. Мальовничі низькогірні
ландшафти, рельєф і клімат, сприятливі для гірськолижного спорту та
відпочинку, різноманітні (в тому числі – унікальні) мінеральні води
зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш
ніж у 4 млн. чол. на рік тільки для потреб відпочинку та туризму (без
врахування короткострокового).
Разом з потребами у санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних
вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол.
на рік. Але у 1993 р. у регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів
загальною місткістю близько 82 тис. місць (або у 8-10 разів менше, ніж у
аналогічних закордонних районах). Не відповідають міжнародним стандартам
і умови сервісу, інфраструктурне забезпечення. В цілому рекреаційний
потенціал регіону використовується тільки на 10-12%.
Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов
демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у
світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати
своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно
поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни,
забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері.
На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку
Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК;
лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо – у гірській
частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і
відновлення історико-культурного спадку. Для розвитку Карпатського
регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для
підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні
основні аргументи.
Наявність природно-ресурсної бази. У регіоні нараховується більше 800
джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів
(багато з них – унікальні), запаси котрих достатні для щорічного
оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не
перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і
озокериту. Ці ресурси – у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами
– служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в
регіоні.
Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі
ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового
відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні у відношенні розвитку
гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки
показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону складає
2,2 млн. чол., тоді як річна – 8 млн. туристів та відпочиваючих, а також
12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня. Навіть при
50-відсотковому рівні цих показників значний діапазон для перспективного
зростання туризму у регіоні збережеться.
ue P
-уть служити своєрідним полігоном для розміщення центрів міжнародного
бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.
Фактор територіального поділу праці. Фактично в Україні є 2 регіони,
умови яких дозволяють забезпечити задоволення суспільних потреб у
рекреаційних послугах: Чорноморсько-Азовський і Карпатський. На фоні
перевантаженості першого з них і при зростаючому попиті на оздоровлення
та відпочинок, Карпати виступають практично єдиною територією, яка може
реалізувати незадоволений попит населення на ці послуги.
Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно висока екологічна безпека
регіону і наявність у ньому великих запасів мінеральних вод для
лікування радіаційних захворювань зумовлюють потребу у створенні у
Карпатах широкої мережі спеціалізованих лікарень для населення, що
постраждало від радіоактивного забруднення.
Екологічний феномен території. З одного боку, у порівнянні з іншими
регіонами природа Карпат зазнала менших втрат і в багатьох місцях
зберегла свій первісний стан. А це дуже важливо для різноманітних форм
відпочинку і туризму. З іншого боку, виключно важливе клімато- та
водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх
європейських держав, зумовлює гостроту питання збереження унікальної
природи краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цієї
задачі, то туризм і відпочинок у екологічно обґрунтованих межах можуть
виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.
Соціально-економічна специфіка гір. У гірських районах чотирьох
карпатських областей проживають близько 1,3 млн. чол. (тобто близько 20%
всього їх населення, з них третина – на висоті 500 м и вище). Гори
створюють специфічні, надзвичайно складні умови для проживання та
господарювання (особливо – у сільському господарстві), тому тут
надзвичайно гостро стоїть проблема зайнятості, і як наслідок – низький
рівень матеріального добробуту жителів гір.
Послабленню цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер
зайнятості та розвитку інфраструктури буде сприяти розвиток туризму з
відповідною організацією обслуговування, де може бути задіяне місцеве
населення. У даному контексті розумної альтернативи рекреації просто не
існує.
Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід
показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства.
Наприклад, у Іспанії він дає 17 млрд. доларів США., що дорівнює 30%
доходів від щорічного експорту цієї країни, Безумовно, поки показники
економічної результативності вітчизняного туризму далекі від зарубіжних,
хоча у Карпатах є окремі центри, у господарській структурі яких
рекреаційна галузь є провідною.
У цілому сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні по
об’єму доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по
Україні) і поступається тільки Криму (відповідно, 42%), випереджуючи
Причорномор’я (17%) і Приазов’я (13%).
На мою думку, необхідність реформування і розвитку рекреаційної
індустрії Карпат має бути усвідомлена на всіх рівнях державного
управління, оскільки це – єдиний найперспективніший шлях розв’язання
соціально-економічних проблем цього краю. Але це ні в якому разі не
означає, що, форсуючи економічні процеси у даному напрямку, буде відразу
ж досягнуто бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і
продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації у регіоні розглядається
в контексті структурної перебудови його господарського комплексу, у
перспективній моделі якого ця галузь повинна стати однією з профілюючих.
Прикладом розвитку рекреації, туризму і спорту для Карпат можуть бути
Австрійські Альпи, адже там щороку буває близько 9 млн. чоловік. Річний
прибуток від індустрії туризму та відпочинку в цій Альпійській країні (з
розрахунку на 1 жителя) становить понад 100 доларів США. Але для цього
австрійці зробили все необхідне стосовно як транспорту і зв’язку, так і
комфорту проживання у будь-якому куточку краю.
Саме такі орієнтири мають бути закладені у державні програми
соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, які повинні на
практиці реалізувати ідею забезпечення соціально-економічного прогресу
його території через державну підтримку пріоритетних секторів
регіональної економіки, і у першу чергу – рекреації.
Література
П. О. Масляк, П. Г. Шищенко. Географія України. – Київ, 1997.
М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук. Економічна і соціальна географія
України з основами теорії. – Київ, 1998.
Соціально-економічна географія України (за ред. О. І Шаблія) – Львів,
1994.
Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів (зп
ред. П. О. Масляка, Я. Б. Олійника, А. В. Степаненка, П. Г. Шищенка) –
Київ, 1998.
Р. Іванух, В. Жученко. Стратегічні проблеми розвитку
рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України” № 1,
1997.
Н. Коржунова. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я.
“Економіка України” № 2, 1999.
О. Живицький М. Тараканов. Проблеми і перспективи створення
курортно-рекреаційних ВЕЗ в Україні // “Економіка України” № 1, 2000.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
