.

Географія, ґрунти та клімат (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2595
Скачать документ

Реферат на тему

Географія, ґрунти та клімат

Україна – це одна з найбільших країн Європи. Вона межує з Білоруссю,
Угорщиною, Молдовою, Польщею, Румунією, Росією та Словаччиною. Загальна
територія країни становить 603,700 тисячі квадратних кілометрів, що
приблизно дорівнює 5,7 % всієї території Європи або 0,44 % земної кулі.

Завдяки сприятливому географічному розташуванню в центрі Європи та гарно
розвинутій системі повітряного, залізничного, морського та
автомобільного транспорту Україна має значний транзитний потенціал для
подорожуючих і вантажів з різних країн.

Більша частина території України розташована у західній частині
Східноєвропейської рівнини, на південному заході країни знаходяться
Карпатські, а на півдні – Кримські гори. На півдні Україна омивається
водами Чорного та Азовського морів, її берегова лінія становить 1 758
км. В Україні добре розвинена річкова система, яку складають 73 тисячі
великих і малих річок та близько 20 тисяч озер. Найбільша річка України,
Дніпро, є третьою за довжиною в Європі.

Рельєф України є переважно рівнинним: 95 % території України займають
рівнини, і лише 5 % – гори. В Україні надзвичайно сприятливі умови для
сільськогосподарського виробництва: рельєф близько 60 %
сільськогосподарських угідь є рівнинний, а ще 35 % мають кут нахилу в
діапазоні між 1° та 3°.

Володіючи однією третиною найбагатших у світі чорноземів, Україна займає
провідне місце серед країн-сусідів щодо частки високоякісних плодючих
ґрунтів. Чорноземи займають 54 % площі земель і має збагачений шар
гумусу завтовшки в 40-50 і більше сантиметрів.

Структура ґрунтів (відсоток від сільськогосподарських угідь): важкі
суглинки – 27 %, легкі суглинки – 16 %, середні суглинки – 21 %, важкі
глиноземи – 3 %, легкі глиноземи – 24 %та піски – 10 %.

Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 70 % всієї території
України. З них рілля становить 55 % від загальної площі, пасовища – 9 %,
сіножаті – 4 % та багаторічні насадження – менше 2 %.
Землезабезпеченість в Україні становить 0,80 га сільськогосподарських
угідь, у тому числі 0,64 га ріллі на одну людину. Однак внаслідок різної
щільності населення та міграцій існує значна варіація цих показників в
різних регіонах та в різні проміжки часу.

Щодо вертикального зонування території, виділяють два гірські райони:
Кримські гори і Карпати. У гірських районах країни існують особливі
кліматичні умови внаслідок вертикального зонування, відмінностей у
циркуляції повітря тощо. Загалом клімат України є
помірно-континентальним (за винятком Криму, де клімат субтропічний,
середземноморського типу) з чітко вираженими змінами пір року.

Природно-кліматичні зони

Відповідно до широтного зонування вся територія України поділена на три
основні природно-кліматичні зони (див. мал. 1). Рівнинні частини країни
складаються з трьох географічних поясів: Полісся, Лісостепу та Степу,
кожен з яких має кліматичні відмінності та різну рослинність.

Рис. 1. Природно-кліматичні зони України

БОЛОТИСТА ЛІСОВА МІСЦЕВІСТЬ і КАРПАТСЬКА ЗОНА (ПОЛІССЯ):
Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Волинська,
Закарпатська і Житомирська області (ПІВНІЧНА ЗОНА)

Це зона змішаних лісів; вона займає північну частину України. Південна
межа між поліссям та лісостепом проходить по лінії
Володимир-Волинський-Луцьк-Рівне-Корець-Шепетівка-Полонне-Чуднів-Троянів
-Житомир-Крнин-Київ-Ніжин-Батурин-Кролевець-Глухів. На захід від
Шепетівки до Рави-Руської тягнеться між Волинською височиною на півночі
і Подільською на півдні смуга так званого Малого полісся.

Загальна площа Полісся становить 113 500 кв. км або близько 19 % всієї
території України. Характерною рисою природних умов цієї зони є
здебільшого мозаїчний характер природних комплексів з низинним рельєфом,
якому притаманні широкі та здебільшого заболочені низини.

U-,? oooooooooooonoaaaaaaaaaaaa

також для переробки льону, м’яса і молочних продуктів.

ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА (Лісостеп) — Черкаська, Чернівецька, Харківська,
Хмельницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська і Вінницька
області (ЦЕНТРАЛЬНА ЗОНА)

Ця зона розташована між Поліссям і Лісостепом. Південна межа проходить
по лінії Фрунзівка-Озеро Ананіїв- Криве- Вільшана — на північ від
Кіровоград-Знам’янка-Кременчук-Красноград-Зміїв. Площа зони становить
202 000 кв. км., в основному це рівнинна територія, лівобережну частину
якої складає Волинсько-Подільська височина, а правобережну –
Дністровська височина Дніпра.

Клімат зони помірно-континентальний. Середня температура липня в
північно-західній частині становить +18°C, а на півдні вона сягає +22°C.
Середня температура січня – в межах від -5 до -8°C. Період вегетації в
середньому триває 200-210 днів. Період, коли середня добова температура
перевищує +15°C, на заході складає приблизно 100 днів, а на південному
сході – приблизно 120 днів. Річна сума температур, які перевищують
+10°C, на півночі становить 2 500 – 2 600, а на півдні – приблизно
2 800. Період без легких заморозків на поверхні ґрунту триває приблизно
135-140 днів. В західній частині зони випадає в середньому близько
550-700 мм опадів, в центральній частині – 500-550 мм, а на південному
сході – 450 мм. Найбільша кількість опадів, близько 75 %, випадає від
квітня до вересня.

Верхні шари ґрунту є досить різноманітними за складом, від підзолистих
грунтів до типових чорноземів. Лісистість території незначна – близько
12 %. Сільськогосподарські угіддя займають 70 % території, в т.ч. 66 % –
це рілля. Спеціалізація сільського господарства Лісостепу –
буряківництво та зерновиробництво, а також в молочне та м’ясне
тваринництво і відгодівля свиней. У структурі посівних площ: озима
пшениця займає понад 30 %, кукурудза – 10 %, близько 8 % – ячмінь та
бобові. Більше 10 % посівних площ зайнято цукровим буряком та
соняшником.

СТЕПОВА ЗОНА (СТЕП) – Кримська, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська,
Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області
(ПІВДЕННА ЗОНА)

Ця зона включає всю південну та східну частини України, від Чорного і
Азовського морів на півдні до зони Лісостепу на півночі. Площа становить
близько 240 200 кв. км., рельєф здебільшого рівнинний.

Клімат зони помірно-континентальний із спекотним літом і холодною зимою.
Середня температура січня становить від -5 до -7°C, в липні – +21-
+23°C. Тривалість періоду вегетації, як правило, становить210-245 днів,
а періоду із середньою температурою понад +15°C – 120-140 днів. Річна
сума температур, які перевищують 10°C, становить від 2 800 до 3 600.

Середньорічна кількість опадів становить від 350 мм на півдні до 500 мм
на півночі. Більшість опадів випадає в літні місяці, часто бувають
зливи. Коефіцієнт зволоження на півдні зони становить 0,8, на півночі –
1,3. У південній частині часто бувають пилові бурі та суховії.

Чорноземи (займають приблизно 90 % площі зони) переважають у верхньому
шарі ґрунтів. Темні каштанові чорноземи є типовими для південної
частини. Зона Степу є найбільш розораною в Україні, і приблизно 48 %
ріллі країни знаходиться тут.

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, фруктів і
овочів, а також на виноградарстві. Основними зерновими є озима пшениця,
кукурудза, ячмінь і технічні культури, соняшник. Широко поширене
овочівництво, особливо в приміських зонах великих міст, наприклад,
Донецька.

Література

Проект АМР США/ПРООН Аграрна політика для людського розвитку

Сектор сільського господарства в економіці України в 2003 р. М. Пугачов
(ред.), В. Артюшин, Й. Василенко, В. Дем’янчук, В. Жигало, М. Кобець, І.
Кобута, О. Протченко, Н. Серепович, О. Сікачина, Н. Степанець, М.
Терещенко, І. Чапко, О. Шевцов, О. Ярославський. Відділ аналізу
політики, уряд України.

Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 1999-2002 рр., проект
„Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2003.

Аграрна політика в Україні: Аналіз та дослідження, 2003-2004 рр.”,
проект „Аграрна політика для людського розвитку”/ GAPCCS, Київ, 2004.

Держкомстат

Сільське господарство України. Статистичний щорічник, 2004 р.

Розподіл української землі серед користувачів, 2004 р.

Приватні фермери в Україні, 2004 р.

Харчові баланси та споживання харчових продуктів в Україні, 2004 р.

Особисті селянські господарства України, 2004 р.

Семінар DFID з обміну досвідом: уроки програми „Рівень життя в сільській
місцевості” в Європі та Центральній Азії [DFID Europe and Central Asia
Rural Livelihoods Lesson Sharing Workshop]

Матеріали семінару/ у редакції та з доповненнями Інституту розвитку
села, Київ, 2003 р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020