.

До моніторингу природних ресурсів Карпатського Національного Природного Парку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 886
Скачать документ

Реферат на тему:

До моніторингу природних ресурсів Карпатського Національного Природного
Парку

Досвід індустріально розвинутих країн засвідчує, що контроль за станом
природного середовища і створення сприятливих екологічних умов для
територій неможливий без функціонування єдиної системи екологічного
моніторингу з використанням сучасних програмно-технічних засобів,
широким застосуванням ГІС-технологій як об’єднуючу основу для
інформаційних потоків.

В даній статті приводяться міркування щодо концепції ведення моніторингу
Карпатського Національного Природного Парку (КНПП), зроблено коротку
характеристику інформаційного блоку (методам збору, обробки, збереження
та ефективному управлінню інформацією).

КНПП створений згідно  Постанови Ради Міністрів України від 3 червня
1980 року з метою збереження унікальних природних комплексів Чорногори і
Горган, які мають екологічну, історичну і естетичну цінність. Площа
парку складає 50303 га, охоплює територію в межах абсолютних висот
500-2061 м північніше від Чорногірського хребта до міста Яремча, вздовж
річки Прут і західних приток Чорного Черемоша.

Державне підприємство “Карпатигеодезкартографія”, яке має певний базовий
досвід робіт з відомими геоінформаційними системами, сумісно з іншими
галузевими службами і науковцями Івано-Франківського державного
технічного університету нафти і газу розробило і реалізує конкретні
пропозиції щодо створення єдиного комплексного територіального кадастру
природних ресурсів області на базі вже розроблених автоматизованих
геоінформаційних систем КНПП та інших територій. На 2001 рік частково
здійснені роботи з впровадження комплексного територіального кадастру
природних ресурсів КНПП на основі геоінформаційних технологій.

 Важливою задачею подання інформації в графічному вигляді є вибір
базової географічної інформаційної системи. З точки зору оптимізації
співвідношення ціна-якість, а також з урахуванням можливості
використання вже існуючих оновлених картографічних матеріалів в
цифровому вигляді, було зроблено вибір на MapInfo 4.0 Professional. На
рис.1 приведено фрагмент цифрової карти кадастру природних ресурсів,
створеної методом топографічного знімання на стереоанаграфі і
матеріалами аерофотознімання масштабу 1:20000. Крім того, розробку
галузевих підсистем (“Лісові ресурси”, “Земельні ресурси”, “Рекреаційні
ресурси”) планується узгодити з відповідними галузевими службами,
виходячи з їхньої наявності програмно-технічних засобів, а також вимог
до вихідної документації (планів встановлених меж, державних актів,
екологічних паспортів та ін.). На рис.2  показано фрагмент плану
галузевої підсистеми “Лісовий кадастр”, розробленої для лісовпорядних
служб Івано-Франківської області.

 

?

ідповідати технологія збору графічної інформації, є точність,
трудомісткість, оперативність і вартість загального кадастру.
Пріоритетним, в нашому випадку, розглядається стереотопографічний метод
як такий, що найкраще узгоджується з приведеними вище критеріями.

Рис. 1. Фрагмент цифрової карти кадастру природних ресурсів КНПП

В процесі роботи також були використані вже існуючі цифрові матеріали
зйомок, виконаних на землях сільських рад, що межують з КНПП, проведених
інструментальним методом, а також методом сканування і дігіталізації
картографічних матеріалів різних служб.

За результатами виконаних виробничо-експериментальних досліджень можна
сформулювати деякі висновки та рекомендації щодо ведення екологічного
моніторингу природних ресурсів в рекреаційних зонах.

Окрему увагу слід приділити особливостям дешифрування аерофотознімків,
оскільки понад вісімдесят відсотків території парку займають ліси.
Формування кадастру меж (як внутрішніх – міжквартальних, так і зовнішніх
меж парку) необхідно виконувати як по графічних даних дешифрування, так
і по атрибутивних даних (дата визначення, текстовий опис межі, об’єкти,
до яких вона прив’язана). Як свідчить практика, при визначенні окремих
меж лісових кварталів, розходження можуть сягати 30-40 метрів (просіки,
гірські хребти, вододіли, через які проходять межі, можуть трактуватися
по різному). Для стереотопографічного знімання масштабу 1:10000, на
основі якого створювалась геоінформаційна система КНПП, такі помилки є
неприпустимими.

Ще однією гострою проблемою є питання співставлення знімань, виконаних
різними методами (стереотопографічним, інструментальним, сканування і
дігіталізації) та з різних картографічних джерел, оскільки
картографічні   матеріали   різних  служб часто виконуються на  різних
основах, які різняться як за системами координат, так і за якістю
математичної основи.

Рис. 2. Фрагмент плану галузевої підсистеми “Лісовий кадастр” КНПП

Наприклад, плани, з якими працюють лісовпорядники, дуже відрізняються
від топографічної основи того ж масштабу. Тому, вже сьогодні, при
розгортанні кадастрових робіт, слід орієнтуватися на технології
отримання, використання і оновлення картографічних матеріалів
безпосередньо в цифровому вигляді і, що суттєво, проводити ці роботи
узгоджено по лінії всіх галузей, що задіяні на даній території.

Поки що, на регіональному рівні такі підходи знаходяться в основному в
стадії розробки.

Література

Глотов В.М., Майоров Г.Е. Аналіз метричних властивостей цифрових
знімальних систем. // Геодезія картографія і аерознімання.- 2000.- Вип.
60.- С.102-106.

Глотов В.М., Розробка та дослідження фототеодоліта на базі цифрової
камери Kodak DC260 та оптичного теодоліта Theo-010B. // Геоінформаційний
моніторинг навколишнього середовища-GPS і GIS-технології.- 2000.- С.5-9.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020