Реферат на тему:

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних
турбот учителя географії. Тому вчителі перебувають у постійному пошуку
різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не завжди
забезпечують глибоке вивчення навчального предмета. Через те завдання
сучасного вчителя — знайти такі форми навчання, які зробили б урок
цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предметів, активізували б
їхню діяльність та зняли напруження, особливо під час перевірки знань.

У своїй практичній діяльності я велике значення надаю повторенню та
перевірці навчального мате ріалу з певної теми та розділу. Ефективність
такої перевірки залежить від того, як учитель організовує урок і
наскільки успішно учні застосовують набуті знання та вміння. Хочу
зупинитися на різних формах проведення узагальнюючих уроків, які я
використовую у своїй роботі і яким надаю особливого значення, тому що на
уроках узагальнюючого повторення, як правило, учитель сам собі ставить
оцінку, чого і як навчив дітей. Від нас, учителів, залежить, щоб ці
уроки стали цікавими-і запам’яталися.

Найпоширенішими з них є уроки, що проводяться у формі ігор-змагань.

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК. Під час
підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати»
знання, швидко шукати правильну відповідь.

Учаться вони й уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати
команду у важку хвилину. Підготовку до КВК розпочинаю вже з перших
уроків теми: оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у
вигляді КВК, формуються команди, вибираються капітани, і самі учні
розподіляють обов’язки, наприклад: картографа, зоолога, ботаніка,
кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру,
підготувати невеличкі кросворди, 2—3 запитання суперникам тощо. КВК
проходить на уроці протягом 40—45 хвилин. Ведучий КВК — учитель, він же
і журі. Конкурси можна придумати різні. КВК починається, як правило,
привітанням, де учні у веселій формі представляють свою команду. Потім
конкурс «Розминка», що проходить у швидкому темпі. (Команді видається
картка, на якій записані цифри, назви. Необхідно визначити, що вони
означають.) Конкурс «Географічна естафета»

— кожна команда отримує указку

— естафетну паличку. Представники команд по черзі підходять до карти і
показують географічні об’єкти, які вони вивчали. Учасники передають
указку один одному, кожен повинен показати якийсь об’єкт з вивченої теми
на карті. За кожну правильну відповідь команда отримує І бал, якщо
об’єкт не названий чи показаний неправильно, бал не зараховується.

Конкурсів можна придумати і використати багато, але більшість із них уже
стали традиційними і повторюються з теми в тему.

Ще один з різновидів уроку-гри, які я використовую, — це урок-марафон —
своєрідна естафета на узагальнюючих уроках після вивчення материка.

Учням потрібно якомога швидше пройти всі етапи естафети і набрати
якнайбільшу кількість балів. Завдання для карток-етапів підбираю різні:
і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною картою.
Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю
легші і важчі.

На уроках узагальнення практикую проведення прес-конференцій та ділових
ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела після вивчення материка
Антарктида. Четверо найсильніших і найпідготовленіших учнів виконували
роль учасників експедиції в Антарктиду, решта учнів ставили їм будь-які
запитання про цей материк, що вимагали знання фактичного матеріалу,
уміння узагальнювати, орієнтуватися в ситуаціях, виявляти
винахідливість.

Подібну прес-конференцію проводила в 8—9 класах після вивчення географії
Івано-Франківської області. Учні ділилися на «спеціалістів»
(ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів) та
працівників засобів масової інформації, які представляли різні журнали,
газети, теле- та радіопрограми. Прес-конференції не тільки активізують
діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують
учнів думати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше,
ніж відповісти на нього.

У свої уроки я часто вводжу ділову гру, наприклад, вивчаючи океани у 7
класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:

1. Один із вас буде капітаном, Інший штурманом. Потрібно визначити мету
експедиції, вибрати маршрут плавання, розказати про природу тих місць,
де ви побували.

2. Здійсніть уявну подорож до Північного полюса. Виберіть спосіб
пересування. Які труднощі вам зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи. Наприклад:
скласти пам’ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк.
Учні лаконічно, у дотепній формі викладають необхідні дані про материк.
Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не
відбулася», або «Три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють
малюнками. Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» проводжу
урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми,
які могли б найповніше виявити рівень знань учнів. Використовую «чорний
ящик», «бліц-» і «супербліц-запитання».

Після вивчення розділу «Господарство» в 9 класі проводжу урок-залік.
Метою такого уроку є узагальнення та систематизація знань учнів з теми,
закріплення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі
статистичними довідниками, економічними картами, діаграмами, таблицями;
прищеплення школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх
товаришів.

На багатьох своїх уроках пропоную учням розв’язування кросвордів. Цю
роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Складаю нескладні
кросворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й
уміння працювати з картою. Такі тематичні кросворди розроблені з усіх
головних тем у 6 і 7 класах і використовуються на різних етапах уроку.

Під час вивчення програмового матеріалу з географії в учнів виникає
багато таких запитань, вичерпні відповіді на які під час уроку дати
неможливо через нестачу часу. Тому органічним доповненням до уроків є
позакласна робота, під час якої учні розвиваються і задовольняють свою
допитливість, виявляють творчу ініціативу і самостійність.

Позакласна робота для учнів — справа добровільна, а для вчителя
обов’язкова. Кожного навчального року я проводжу загальношкільний
позакласний захід із географії. Серед них — конкурси веселих і
кмітливих, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «брейн-ринг». Разом з учнями
створили екологічну стежку, де можна проводити екскурсії, виконувати
практичні роботи не лише з географії, а й з природознавства, біології.

Практикую також проведення тижнів географії, участь у яких беруть усі
учні школи. Програма тижня передбачає проведення різних заходів, серед
яких, наприклад «Екологічний бумеранг», посвята п’ятикласників у
географи, географічна кросвордина, усний журнал «Географічні
рекордсмени», гра «Щасливий випадок» тощо. Щорічно проводимо і шкільну
географічну олімпіаду, переможці. Різноманітні форми проведення
навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня,
викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею
співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального
процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

ЕЛЕМЕНТИ НАРОДОЗНАВСТВА У ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ

Якщо не займатися творчою працею на користь народу, то не варто й жити.

К. Геренчук

Одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів
цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення
рідного краю і держави та закінчуючи пізнанням глобальних
закономірностей і процесів.

Географічна наука з її багатим і різноманітним змістом має великі
можливості для широкого використання елементів народознавства [71.

Під час вивчення природних умов та ресурсів, розвитку господарства і
культури рідного краю народознавство набуває особливого значення у
прилученні учнів до національної культури.

Місто Коломия знаходиться в Івано-Франківській області, жителі якого
знають сотні легенд, притч, розповідей, пісень, прислів’їв, що є
важливим доповненням географічного змісту при вивченні рідного краю.

Основну увагу вчителем необхідно зосереджувати на:

• Підвищенні наукового рівня викладання географії згідно із сучасними
вимогами, дотримуючись девізу «Корінням — в етнос, гіллям — у світову
цивілізацію».

• Організації творчої праці учнів на основі ефективного використання
зібраного краєзнавчого матеріалу.

• Спрямуванні навчання на високий кінцевий результат, глибокі й міцні
знання, інтелектуальний розвиток, виховання громадянина нашої держави,
сім’янина, підготовку до самостійного життя в умовах ринкової економіки.
Вплетення елементів народознавства в навчально-виховний процес
забезпечує підвищення якості навчання географії.

Велике значення має тематичне планування з урахуванням елементів
народознавства, які підсилюють географічний зміст навчального матеріалу.
Різні типи уроків, форми їх проведення забезпечують диференційований
підхід до викладання географії.

Уроки сприяють розвитку різних умінь: предметних (читання карти),
міжпредметних (географічні характеристики природних та економічних
районів, розселення мовних сімей), позапредметні (порівняння, висновки).
Головним завданням учителя є створення умов творчого застосування умінь
учнями. Учні мають поступово навчитися самостійно вибирати елементи
народознавства, висловлювати варіанти думки, переформульовувати ідеї,
знаходити принцип дії, використовувати логічні схеми для викладення
наукових фактів, теорії. Це повинно стати стилем їхнього мислення. Учити
дітей учитися, сповна використовуючи надбання народного бездонного
джерела, — складова частина навчального процесу.

Елементи народознавства можуть бути використані на різних етапах уроків.
При цьому практикуються різноманітні завдання: підбір прислів’їв та
пояснення їхнього змісту, інтерв’ю у старожилів, складання розповідей,
запис легенд та притч, підготовка запитань тощо.

н

т % и Тема Зміст народознавчого матеріалу Етап уроку Завдання учням

1 5 Пізнай свій край Легенда «Хто наші предки» (записана В. П’ясецьким)
про походження назв Коломия

Прислів’я: «В рідному краї і дим солодкий», «Скрізь добре, а вдома
найкраще», «Вдома і стіни допомагають» .

Приказки: «А. в тому Луцьку та все не по-людськи», «Кругом вода, а
посередині біда».

Представлення родоводів Вивчення нового матеріалу.

Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Вивчення нового матеріалу Випереджальне завдання.

Підібрати прислів’я про рідний край

2 5 Твоя місцевість Прислів’я: «Вода і камінь точить», «Під лежачий
камінь вода не тече», «Без вітру не родить жито, без вітру вода не
шумить»… Вивчення нового матеріалу Пояснити зміст прислів’їв

3 5 Погода Легенда про давньогрецького бога Зевса та його колісницю (як
виникла гроза). Народні прикмети передбачення погоди Закріплення.
Домашнє завдання Записати від бабусь, дідусів народні прикмети

4 5 Водні багатства Легенди про походження назв річки

Прут, Дністер.

Легенди про походження назв річок, озер своєї місцевості,

Вивчення нового матеріалу.

Підсумок уроку

Вивчення нового матеріалу Випереджаль

не завдання

5 5 Ґрунти Прислів’я: «Що посієш, те й пожнеш», «Водиці дай землиці, то
вона тебе нагодує»

6 5 Рослинність і тваринний світ Легенди «Чому ялина цілий рік зелена»,
«Чому не пахне барвінок», «Про вужа».

Легенди про походження назв квітів своєї місцевості. Легенди про тварин
Вивчення нового матеріалу.

Підсумок уроку. Домашнє завдання Записати легенди, користуючись
додатковою літературою (список додається)

7 5 Населення, освіта, наука, культура Народні звичаї, традиції, обряди
Урок-екскурсія в етнографічний музей.

Урок проводиться у «Світлиці» Випереджальне завдання: «Яке свято мені
найбільше подобається?»

8 5 Господарська діяльність людини Розповіді про господарську діяльність
своїх дідусів і бабусь, батьків, родичів колись і тепер.

Ознайомлення з професіями рідного краю Вивчення нового матеріалу.

Урок-зустріч з представниками різних професій.

Домашнє завдання Випереджальне завдання.

Підготувати запитання, пов’язані з вибором майбутньої професії.

Скласти розповідь: «Я хочу стати…»

9 5 Охорона природи Прислів’я: «Після мене хоч потоп», «Моя хата з краю,
нічого не знаю» Проблемні завдання перед вивченням нового матеріалу.

Закріплення Довести, що ми на своїй землі не гості, а господарі

10 8 Річки. Загальні гідрографічні особливості території України Легенди
про походження назв річок Дніпро, Дунай, Дністер, Прут

Легенди про походження назв річок Івано-Франківської області Вивчення
нового матеріалу.

Закріплення. Домашнє завдання Випереджальне завдання.

Скласти опис річки Прип’ять з використанням легенди про походження назви

11 8 Природні зони України Зміст народознавчого матеріалу Етап уроку
Завдання учням

12 8 Географічні назви своєї області в минулому і нині. Соціальна
топоніміка Легенди про рослини та тварин: чому розцвітає ранньою весною
фіалка; чому кріт живе у землі, а вмирати вибирається на поверхню; кого
називають «перекотиполе» Вивчення нового матеріалу. Домашнє завдання
Підготувати розповіді про рослини і тварин, занесених до Червоної книги
України

13 8 Загальна характеристика господарства Волині, його структура, рівень
розвитку та місце в господарському комплексі України Легенди про
походження назв Коломиї Вивчення нового матеріалу. Домашнє завдання
Випереджальне завдання. Підібрати легенди про походження назв міст і
сіл, пов’язаних зі своєю родиною

Під час вивчення «Рідного краю» діти складають родинні дерева. Передує
цьому пошукова робота учнів.

Велике виховне значення має легенда про уявлення нашими предками життя
всіх людей на землі як велетенського Дерева Роду.

«Витоки воно бере, — каже вчитель, — від Адама і Єви, які дали початок
усьому людському родові. «Коліно» — це одне покоління. Кожен з нас — це
перше «коліно», тато і мама — друге і т. д. Хто назве сім колін, той
дуже добре знає свій родовід, а хто назве шістдесят чотири коліна — то
це вже безсмертя. Це і е завданням на все життя. Це завдання повинно
передаватися дітям, внукам, правнукам…» Широко використовується
дослідницький метод.

Під час підсумків спостережень за природою зіставляємо з народними
прикметами. Наприклад, який день на Стрітення (15 лютого), такою буде
весна, або щоб мати багатий урожай, то до Благовіщення (7 квітня) не
можна порушувати спокій землі, яка до цього дня набирає сили. Діти
перевіряють дію народних прикмет на основі власного досвіду [8].

Учитель здійснює диференційований підхід у пошуку й використанні
краєзнавчого матеріалу. Це допомагає здобути учням знання не лише з
підручника, а й із самого життя. Такі завдання потрібно розподіляти
індивідуально, враховуючи інтереси та можливості дітей. Результати
їхньої праці обов’язково заслуховувати на наступному уроці або
використовувати на уроках узагальнення знань. Але в жодному разі праця
учнів не має залишитися поза увагою вчителя та інших учнів.

Велике значення має виконання домашніх завдань пошукового характеру з
фізичної та економічної географії України. Ці два курси мають широкі
можливості для використання у навчальному процесі елементів
народознавства, на яких базується кожне завдання.

Приклади домашніх завдань:

1. Вести календар спостережень за природою у зіставленні з народними
прикметами (5—6 класи).

2. Скласти характеристику природних комплексів на основі досліджень із
використанням легенд (7—8 класи),

Подорожі, мандрівки, зустрічі, семінари, конференції, дослідження,
екскурсії в краєзнавчий музей та етнографічний комплекс — далеко не
повний перелік форм проведення уроків з елементами народознавства, що
запам’ятовуються учням на все життя.

Зібраний і систематизований матеріал може стати основою сценаріїв
виховних заходів, вечорів, дитячих ранків, конкурсів, ігор,
краєзнавчо-географічних тижнів. (Див. додаток.)

Відомо, що вивчення географії з елементами народознавства — це творчість
учителя. Вона базується на постійному пошукові, який вимагає щоденної
клопіткої праці. Ця праця скуплюється сторицею: підвищенням інтересу
учнів до географії та рівня сформованості компетенцій, вирішенням
багатьох проблем, пов’язаних із вихованням майбутнього покоління нашої
держави.

Похожие записи